Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/10831/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 березня 2023 року м. Дніпросправа № 160/10831/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року (суддя Прудник С.В.) по справі №160/10831/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду. в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України по невиплаті ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мав безпосередній контакт з населенням з 01 січня 2021 року по 21 квітня 2021 року в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення ОСОБА_1 ; - зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до його грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення правопорядку і безпеки громадян), оскільки внаслідок виконання своїх обов`язків мав безпосередній контакт з населенням з 01 січня 2021 року по 21 квітня 2021 року в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення ОСОБА_1 . Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 в задоволення позову відмовлено. За наслідками апеляційного оскарження постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 18 лютого 2021 року по 21 квітня 2021 року (включно) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни», пропорційне відпрацьованому часу в зазначених умовах; зобов`язано Департамент патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) встановити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткову доплату до грошового забезпечення за період з 18 лютого 2021 року по 21 квітня 2021 року (включно) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни», пропорційне відпрацьованому часу в зазначених умовах та з урахуванням виплачених сум. 21.02.2023 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою, в порядку ст..383 КАС України, в якій просив: - визнати дії Департаменту патрульної поліції згідно відповіді від 07.02.2023 року за вих. № Л-1040/41/5/05-2023 наданої на виконання судового рішення по справі № 160/10831/22, протиправними; - зобов`язати Департамент патрульної поліції вчинити заходи до повного та належного виконання рішення суду по справі № 160/10831/22 протягом тридцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили в частині здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 18.02.2021 року по 21.04.2021 року (включно) у повному обсязі у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року №375. Обгрунтовуючи подану заяву, ОСОБА_1 посилався на те, що на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.011.2022 року у справі №160/10831/22 відповідач нарахував та сплатив, за період з 18 лютого 2021 року по 21 квітня 2021 року, додаткову виплату, передбачену постановою КМУ №375, у розмірі 1 (одна) гривня. Вказуючи на те, що додаткова доплата до грошового забезпечення за період з 18.02.2021 року по 21.04.2021 року (включно) ніяк не могла складати 1 (одну) гривню, позивач просив його заяву задовольнити. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року в задоволенні заяви відмовлено. Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 року не містить зобов`язання відповідача виплатити конкретну суму додаткової виплати. Суд зазначив, що оскільки визначення суми належної до сплати позивачу не досліджувалася судом під час ухвалення рішення по суті позовних вимог, то такі обставини не підлягають з`ясуванню при розгляді заяви в порядку ст.383 КАС України, оскільки це призводить до зміни суті рішення суду, яке виконується. З цих підстав, враховуючи те, що звернення позивача із заявою в порядку ст..383 КАС України обумовлено його незгодою із сумою, що була виплачена відповідачем на виконання рішення суду, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав стверджувати на наявність обставин протиправності дій відповідача під час виконання рішення суду. Не погодившись з ухвалою суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким заяву задовольнити в повному обсязі. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач фактично посилається на обставини, які визначені як підстави поданої заяви в порядку ст..383 КАС України і суть цих аргументів фактично зводиться до того, що неправомірність дій відповідача, під час виконання рішення суду, полягає у розмірі виплаченої додаткової доплати, який є значно меншим, що мав фактично бути виплаченим, порівнюючи розмір такої доплати, який виплачувався відповідачем в попередніх періодах. Справу розглянуто в порядку письмового провадження з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.311 КАС України. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Одним із видів судового контролю за виконанням рішення суду, який передбачений КАС України, є встановлення судом, за заявою особи поданої в порядку ст.383 КАС України, правильності та повноти виконання суб`єктом владних повноважень рішення суду, яке ухвалено на користь особи. Такий контроль здійснюється виходячи із суті та змісту ухваленого рішення в порівнянні з діями, які вчинені суб`єктом владних повноважень на виконання такого рішення. Тобто, оцінка діям/рішенням суб`єкта владних повноважень, вчинених/прийнятих на виконання рішення суду, може бути зроблена виключно виходячи із суті та змісту судового рішення, яке виконується суб`єктом владних повноважень. У спірному випадку, як зазначено, судом ухвалено зобов`язальне рішення, яким на відповідача покладено обов`язок щодо встановлення, нарахування та виплати позивачу додаткової доплати до грошового забезпечення, передбаченої постановою КМУ №375. При цьому, ані

мотивувальна частина рішення суду, ані його резолютивна частина, не містить конкретно визначеної суми додаткової доплати, як не містить в якому розмірі чи виходячи з якого розрахунку розмір такої доплати повинен бути визначений. У свою чергу, позивач, звернувшись із заявою в порядку ст..383 КАС України, неправомірність дій відповідача, вчинених на виконання рішення суду, пов`язує саме з неправильно визначеним розміром додаткової доплати. При цьому, позивач не зазначає який же на його думку розмір додаткової доплати повинен бути визначений відповідачем у спірному випадку. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви позивача, вказав на те, що оскільки визначення суми належної до сплати позивачу не досліджувалася судом під час ухвалення рішення по суті позовних вимог, то такі обставини не підлягають з`ясуванню при розгляді заяви в порядку ст.383 КАС України, оскільки це призводить до зміни суті рішення суду, яке виконується. Погоджуючись з такою позицією суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що дійсно в рішенні суду не визначено конкретної суми додаткової доплати, в рішенні суду (його резолютивній частині) зазначено про те, що встановлення, нарахування та виплата додаткової доплати до грошового забезпечення повинно здійснюватися у відповідності до постанови КМУ №375. Отже, оскільки в рішенні суду зазначено у відповідності до чого повинно бути здійснено нарахування додаткової доплати, тобто визначення її розміру, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на положення постанови КМУ №375. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №375 Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни (далі Постанова № 375) установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах. Згідно із п.2 Постанови №375 встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення). Таким чином, зазначені положення постанови КМУ №375, у відповідності до яких судом зобов`язано відповідачем здійснити нарахування додаткової доплати, не визначають конкретний розмір додаткової доплати, а визначають лише граничний розмір такої доплати. Отже, оскільки судовим рішенням не встановлено розміру додаткової доплати, який повинен бути визначений відповідачем, з наведених положень КМУ №375 неможливо зробити висновок про розмір додаткової доплати, який повинен був визначений відповідачем у спірному випадку, а суд, в межах розгляду заяви, в порядку ст..383 КАС України, позбавлений процесуальної можливості самостійно визначити розмір додаткової доплати, оскільки це призводить до зміни суті рішення суду, яке виконується, то суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірному випадку відсутні підстави стверджувати про неправомірність дій відповідача, вчинених на виконання рішення суду. Таким чином, встановивши обставини, які стали підставою для постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, дослідивши аргументи позивача, з якими останній пов`язує незаконність та необґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує. На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року по справі №160/10831/22 без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст..ст.328, 329 КАС України. Повне судове рішення складено 30.03.2023 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк