Постанова 4852 № 160/726/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 березня 2023 року м. Дніпросправа № 160/726/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2021року (головуючий суддя Кадникова Г.В.) в адміністративній справі №160/726/20 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 20.01.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив з урахуванням уточнень (а.с. 1-7, 28-36, 43-51, 56-70): - визнати неправомірними дії відповідача щодо здійсненого перерахунку пенсії позивача згідно листу №8501/Г-09 від 02.12.2019 за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 у справі №160/5954/19 відповідно до ч. 3 ст. 57, ч. 2 ст. 56 ЗУ №№796-ХІІ, враховуючи норми ЗУ №1058 з обмеженням у 168 грн. пенсійних виплат, скасувати лист відповідача від 15.10.2020 №0400-0320-8/96373 щодо фактичної відмови в перерахунку пенсії відповідно до заяви від 21.05.2019, - зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача за наданим зразком і виплачувати пенсію позивачу за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 у справі №160/5954/19 відповідно до ч. 3 ст. 57, ч. 2 ст. 56 ЗУ №№796-ХІІ, враховуючи норми ЗУ №1058 з обмеженням у 168 грн. пенсійних виплат починаючи з 01.06.2019 року; здійснити перерахунок пенсії та підвищення за понаднормовий стаж і виплачувати пенсію із розрахунку фактичного осучасненого середньомісячного заробітку за довідкою про заробітну плату №123 від 18.04.2019 року без обмеження максимальним розміром суми 168грн. Позов обґрунтовано тим, що позивач безпосередньо приймав участь у роботі по ліквідації наслідків на ЧАЕС в період з 17.06.1987 по 17.07.1987, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що дає йому права на пільги та компенсації згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує з 07.06.2013 року пенсію за віком відповідно до Закону №1058. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 по справі №160/5954/19 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача виходячи із заробітної плати за архівною довідкою №123 від 18.04.2019 відповідно до ч.3 ст.57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи норми ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», внаслідок чого відбулося зменшення розміру пенсії. Розмір пенсії внаслідок перерахунку складає 4304,31грн. Вважає, що відповідач при здійсненні перерахунку пенсії, протиправно застосував обмеження суми пенсійних виплат у розмірі 168грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо фактичної відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до заяви від 21.05.2019 року, яке оформлено листом №0400-0320-8/96373 від 15.10.2020 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із розрахунку середньомісячного заробітку за довідкою про заробітну плату №123 від 18.04.2019 року відповідно до ч.3 ст.57, ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» враховуючи норми ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно заяви від 21.05.2019 року №408, без обмеження пенсії максимальним розміром суми 168грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що відповідач приймаючи рішення про перерахунок пенсії, діяв необґрунтовано та не врахував усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для перегляду розміру пенсії позивача, як наслідок, допустив неналежний розгляд поданої ним заяви і документів та, відповідно, прийняв необґрунтоване рішення про відмову в перерахунку пенсії позивачу відповідно до заяви від 21.05.2019 року. З урахуванням наведеного, порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправними дій та скасування рішення, викладеного у листі №0400-0320-8/96373 від 15.10.2020 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо фактичної відмови в перерахунку пенсії позивачу відповідно до заяви від 21.05.2019 року. Разом з тим, суд першої інстанції вказав, що ідентичні за змістом права та інтереси позивача, про порушення яких заявлено у даній справі частково поновлені судом у справі №160/5954/19, а зміст порушення інших прав судом встановлено, враховуючи принцип диспозитивності, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог в цій частині. Також дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині зобов`язання відповідача стосовно підвищення розміру пенсії за понаднормовий стаж і виплату пенсії позивачу із розрахунку осучасненого середньомісячного заробітку, оскільки проведення таких розрахунків є виключною компетенцією відповідача. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Вказав, що при виконанні судового рішення у справі №160/5954/19 розмір пенсії позивача зменшується та становить з 01.06.2019 1672,21 грн., про що ОСОБА_1 було повідомлено листом від 15.10.2020 за №0400-0320-8/96373. Враховуючи, що при здійсненні перерахунку розмір пенсії веде до зменшення, тому проводити перерахунок пенсії недоцільно. В частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржується. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Межівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 11.01.2000 року, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році) 2 категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого Дніпропетровською обласною державною адміністрацією 12.09.2013. Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з 07.06.2013 року і отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року, враховуючи норми ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 року. 21.05.2019 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії згідно ч.3 ст.57 Закону №796-ХІІ враховуючи норми ч.2 ст.27 Закону №1058-ІV. До заяви була надана архівна довідка про заробітну плату №123, що видана 18.04.2019 року Петропавлівською районною радою Дніпропетровської області. Листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 11.06.2019 року №587 позивачу відмовлено в проведенні такого перерахунку у зв`язку з наступним. Відповідно до довідки №123 від 18.04.2019 позивачу проведено перерахунок пенсії по заробітній платі за липень 1987 року. Внаслідок чого, розмір пенсії на день набрання чинності вищезазначеним Законом складав 168,00 грн. Розмір пенсії внаслідок перерахунку складає 1667,82грн., а станом на 01.06.2019 заявник отримував пенсію у розмірі 1681,75грн. Відповідно до п.4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Враховуючи зменшення розміру пенсії, відповідач зазначив, що проводити перерахунок згідно ч.3 ст.57 Закону №796-ХІІ є недоцільним. 26.06.2019 позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 по справі №160/5954/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії за віком відповідно до п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ч.3 ст.57 ст.57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII. Зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, починаючи з 01.06.2019 року відповідно до п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 % заробітку, із визначенням середньомісячного фактичного заробітку для обчислення пенсії на підставі довідки №123 від 18.04.2019 року у відповідності до ч.3 ст.57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII на підставі ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням раніше проведених виплат ". 02.12.2019 листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №8501/Г-09 позивача повідомлено, що йому призначено пенсію за віком відповідно до Закону №796-ХІІ та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 по справі №160/5954/19. За даними електронної пенсійної справи, розмір пенсії обчислено виходячи із загального стажу, зарахованого за період трудової діяльності з 25.08.1977 по 28.02.2019, що складає 36 років 8 місяців 3 дні. Загальний розмір пенсійної виплати на 01.12.2019 складає 4304,31грн., з яких: - 168,00грн. основний розмір пенсії з урахуванням коефіцієнтів; - 265,84грн. розмір пенсії за віком; - 3699,65грн. доплата за понаднормовий стаж (за 15 років); - 170,82грн. додаткова пенсія особам, віднесеним до 2 категорії ЧАЕС (ліквідатори) Пост.112 п.5. 15.10.2020 року листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №0400-0320-8/96373 позивача повідомлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 по справі №160/5954/19 йому знову проведено перерахунок пенсії. Зазначено, що оскільки рішенням суду не встановлено окремого порядку обчислення пенсії, то перерахунок пенсії проведено виходячи із заробітної плати за архівною довідкою №123 від 18.04.2019 відповідно до ч.3 ст.57 Закону №796-ХІІ, враховуючи норми ч.2 ст.27 Закону №1058-ІV. Внаслідок чого, розмір пенсії позивача на день набрання чинності цим Законом складав без обмежень 168 грн. Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо проведення перерахунку відповідно до ч.3 ст.57, ч.2 ст.56 Закону №796 з врахуванням ч.2 ст.27 Закону №1058 та застосування при розрахунку пенсії обмеження у 168,00грн. Суд першої інстанції позов задовольнив частково. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ, Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991року №1788-XII, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року№1058-ІV. Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Пунктом 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-VI встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами. Матеріалами справи та позовними вимогами позивача підтверджується, що позивач не погоджується з перерахунком його пенсії, що здійснений на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 у справі №160/5954/19. При цьому, в силу 383 КАС України позивач має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №160/5954/19. Натомість позивач звернувся до суду з новим позовом про оскарження дій/рішень відповідача на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 у справі №160/5954/19. Водночас, суд першої інстанції не звернув увагу на зазначене та відкрив провадження у справі, чим здійснив порушення процесуального закону. При цьому, суд першої інстанції дослідив обставини, які вже були досліджені рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 у справі №160/5954/19, зокрема, довідку №123 від 18.04.2019 та норми частини 2 ст.56 та частини 3 ст. 57 Закону №796-XII, які дають підстави для перерахунку пенсії позивача Отже, щодо перерахунку пенсії при виконанні Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/5954/19, згідно якого відповідач визначив розмір пенсії позивача з обмеженням до 168 грн. (що викликає сумнів), то позивач має право в порядку ст. 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №160/5954/19. В силу ч. 2 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Положеннями п. 6 ч. 1, ч. 2 ст. 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає підстав, зокрема для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Пунктом 2 частини 1 статті 170 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі. Згідно із ч.5 ст.170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається. Аналіз наведених вище положень КАС України свідчить про те, що кожна особа наділена правом на звернення до суду, якщо вважає, що суб`єкт владних повноважень своїми рішеннями, діями або бездіяльністю допустив порушення її прав. При цьому таке право не є абсолютним. Так, законодавцем з метою недопущення можливості ухвалення декількох судових рішень у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав встановлено певні правові обмеження, зокрема, у разі якщо є така що набрала законної сили, постанова суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Тобто, відмова у відкритті провадження у справі у такому випадку можлива лише за наявності таких умов у їх сукупності, а саме: спір у справі повинен бути між тими самими сторонами; спір у справі повинен бути з одним і тим же предметом та поданий з тих самих підстав. Водночас, відсутність хоча б однієї з названих ознак виключає можливість відмови у відкритті провадження за заявленим позовом. При цьому, доповнення позову вимогами, що не міняють суті спору не є новим спором. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі. Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Отже, визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Колегія суддів апеляційної інстанції, проаналізувавши викладене, звертає увагу, що в силу вимог п.2 ч.1 ст. 170 КАС України та в силу ст. 383 КАС України, суд першої інстанції мав дослідити, що позов у справі даній справі (№ 160/726/20) подано на оскарження дій відповідача при перерахунку пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/5954/19. Отже були наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі № 160/726/20, однак суд першої інстанції не дослідив у повному обсязі обставини справи, що призвело до помилкових висновків про прийняття позову та відкриття провадження у цій справі. Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що якщо відповідачем допущені порушення при виконанні рішення суду (зокрема у справі №160/5954/19), то позивач, може скористатися правом передбаченим статтею 383 КАС України, а саме звернутися до суду першої інстанції з заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішень у вказаних справах, та зазначити, зокрема, про безпідставне зменшення/збільшення процентного розміру грошового забезпечення при виконанні вищезазначеного рішення суду. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі №160/726/20. Так, статтею 319 КАС України передбачені підстави для скасування рішення повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позовної заяви без розгляду у відповідній частині. В силу частини 1 вказаної статті судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. У відповідності до пункту 4 частини 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Оскільки є постанова, що набрала законної сили, у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (справа №160/5954/19), то справа №160/726/20 підлягає закриттю. Керуючись ст. 238, 308, 319 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 року скасувати, провадження у справі № 160/726/20 - закрити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 09.03.2022 та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова