Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/13756/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 березня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/13756/22 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Шляхтицького О.І., суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 по справі № 420/13756/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до суду в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України з Одеської області про утримання надміру виплачених сум пенсій від 11.01.2016 № 338, відносно ОСОБА_1 ; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 утримані пенсійні виплати, які утримано на виконання рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області про утримання надміру виплачених сум пенсій від 11.01.2016 №

338. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 29.10.2003 вона перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1058-ГУ). У серні 2022 р. на адвокатський запит від ГУ ПФУ в Одеській області було отримано копію пенсійної справи ОСОБА_1 та довідку про суми виплаченої їй пенсії у період з 01.01.2021 по 01.08.2022 Разом з тим, позивачці, стало відомо про рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 11.01.2016 № 338 щодо утримання надміру виплачених сум пенсій (далі - рішення від 11.01.2016 № 338). Позивачка вважає, що дане рішення відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а суми, що були відраховані із її пенсії на підставі цього рішення, підлягають поверненню їй в повному обсязі. Зокрема, позивачка вказує, що відповідно ст.103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ відповідальність може бути покладена на громадянина виключно внаслідок зловживання з боку пенсіонера, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями. Тобто, умовою є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії. Проте, Відповідачем у спірному рішенні не вказано обґрунтованих обставин щодо фактів зловживання з боку саме ОСОБА_1 , які стали підставою для неправомірної виплати пенсії. Приймаючи спірне рішення Відповідач по- перше: не встановив належного суб`єкта відносно якого, в даному випадку, можливо б було застосувати відповідні негативні наслідки у вигляді стягнення виплаченої надміру суми пенсії, оскільки у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов`язок відшкодування зайвих виплат покладається на нього. По-друге, матеріали пенсійної справи не містять будь-яких доказів на підтвердження вчинення саме Позивачем зловживань (недобросовісності), що призвели до безпідставної виплати йому сум пенсії, а відтак у відповідача були відсутні підстави для утримання саме з позивача надміру виплачених сум пенсій. По-третє: слід звернути увагу, що в архівній довідці від 27.10.2015 № 3301-11.1-33, на підставі якій Відповідачем в підсумку було винесено оскаржуване рішення від 11.01.2016 № 338, зазначено, що у відомостях нарахування заробітної плати працівникам ПП Планета за 1995р., прізвище ОСОБА_2 - не значиться. Вищезазначене лише свідчить про те, що перевірку даних відносно нарахованої ОСОБА_1 заробітної плати за час роботи в ПП Планета, за 1995 рік було здійснено за неправильними ініціалами: В.Ф., тобто фактично не по відношенню до Позивача, що в свою чергу ставить під сумнів правильність вищевказаної довідки та відповідно і результатів перевірки. Крім того, позивачка звертає увагу на приписи ст. 1215 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що не підлягають поверненню безпідставно набуті пенсії, якщо їх виплата була проведена добровільно, за відсутності рахункової помилки і недобросовісності з боку набувача. 27.10.2022 відповідачем надано відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову, оскільки Головне управління діяло в порядку передбаченому законодавством. Так, 01.12.2003 при призначенні позивачці пенсії за віком була врахована довідка про заробітну плату від 01.12.2003 № 16, видана ПП Планета за періоди з 01.01.1992 по 31.12.1996 та з 01.07.2003 по 31.12.2003. З 29.10.2003. Проте, актом перевірки, проведеної у Департаменті архівної справи та діловодства від 05.11.2015 № 1121 було встановлено, що відомості про заробітну плату ОСОБА_1 за 1995 рік відсутні, у зв`язку з чим надана нова довідка про заробітну плату від 27.10.2015 № 3301-11.1-33, внаслідок чого було прийнято рішення про переплату пенсії № 338 від 11.01.2016 з 01.01.2004 по 31.12.2015 в сумі 129 826, 23 грн., яка підлягала обов`язковому поверненню позивачкою, як набута без достатньої правової підстави. В період з 01.02.2016 по 30.09.2018 з позивачки стягувалося щомісячно по 20 % від суми пенсії, що склало 9 817, 60 грн, отже на даний час сума переплати складає 120 008, 63 грн. Відповідач вважає, що в даній ситуації наявний факт не добросовісної поведінки позивачки/пенсіонерка, оскільки нею для обрахунку пенсії надано фіктивний документ (довідку), оскільки при перевірці було виявлено відсутність період зазначено в довідці у матеріалах первинних документів. Отже, не має законних підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 утриманих сум пенсії відповідно до рішення Головного управління № 338 від 11.01.2016 р. 02.11.2022 позивачкою подана відповідь на відзив, в якій не погоджується з викладеною у відзиві правовою позицію відповідача, вважає її такою що суперечить чинному законодавству та усталеній практиці Верховного Суду у подібних правовідносинах та фактичним обставинам справи. Так, позивачка не погоджується позицією відповідача стосовно надання нею фіктивних документів, оскільки у довідці Департаменту архівної справи та діловодства від 27.10.2015 № 3301-11.1-33 відсутні дані нарахування заробітної плати за 1995 рік відносно ОСОБА_2 , оскільки єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Відсутність на підприємстві первинних документів, на підставі яких можна встановити повноту та достовірність нарахування заробітної плати, потребує застосування окремого механізму визначення розміру заробітної плати, спрямованого на захист прав особи, яка з незалежних від неї причин не може підтвердити розмір своєї заробітної плати для обчислення пенсії. Натомість, матеріали пенсійної справи містять Акт перевірки правильності виданих довідок про заробітну плату, які направлялись в управління ПФУ для оформлення пенсій, відповідно до якого, головним спеціалістом УПФУ в Приморському районі м. Одеси було перевірено дані вищезазначеної довідки про заробітну плату №16 від 01.12.2003, відносно ОСОБА_1 та встановлено відсутність будь-яких порушень. Тобто довідка повністю відповідала первинним документам (в т.ч. за 1995 рік). Слід зауважити, що Позивачкою разом із заявою про призначення пенсії було надано довідку про заробіток при обчисленні пенсії № 16 та від 01.12.2003, видану ПП Планета, яка містила зокрема інформацію про те, що вона видана на підставі особових рахунків за 1992-2003 роки. Таким чином вважає, що право Позивача на встановлені законом гарантії не можуть бути поставлені в залежність від виконання обов`язків особи, на яку законом покладено відповідальність за ведення або зберігання документації підприємства, в тому числі первинних чи інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату тим підприємством, де працювала особа. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 26 грудня 2022 року по справі № 420/ 13756/22 позов ОСОБА_1 задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України з Одеської області про утримання надміру виплачених сум пенсій від 11.01.2016 № 338 відносно ОСОБА_1 . Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 пенсійні виплати, які утримано на виконання рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області про утримання надміру виплачених сум пенсій від 11.01.2016 №

338. Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992,40 ( дев`ятсот дев`яносто дві грн. 40 коп.) гривень. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погоджуючись з даним рішенням суду Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не погоджується з рішення суду першої інстанції, вважає його необґрунтованим та винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просить його скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення: суд першої інстанції не взяв до уваги наявний факт не добросовісної поведінки позивачки, оскільки нею для обрахунку пенсії надано фіктивний документ (довідку), так як при перевірці було виявлено відсутність періоду 1995 року, який зазначено в довідці у матеріалах первинних документів. Обставини справи. Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у Головному управління Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення" ( далі - Закон № 1058-ГУ) з 29.10.2003. 29.10.2003 при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області була врахована надана нею довідка ПП Планета від 01.12.2003 №16 про заробіток для обчислення пенсії за період роботи у ПП Планета з 01.01.1992 по 31.12.1996 та з 01.07.2003 по 31.12.2003 ( а.с. 54 зворотній бік, 56). 27.10.2015 р. Департаментом архівної справи та діловодства Одеської міської ради надана ОСОБА_1 довідка № 3301-11.1-33 про те, що вона працювала в ПП Планета та її заробітна плата значиться тільки за періоди з 1992 по 1994, 1996 роки. При цьому, у відомостях нарахування заробітної плати працівникам за 1995 рік прізвище ОСОБА_1 не значиться ( а.с. 65 зворотній бік). 05.11.2015 Управлінням ПФУ у Малиновському районі м. Одеси складно довідку № 1121 про результати перевірки обґрунтованості видачі довідки про призначення (перерахунку) пенсії шляхом ознайомлення з архівними документами, згідно якої шляхом ознайомлення з архівними документами у Департаменті архівної справи та діловодства проведено перевірку обґрунтованості видачі довідки для призначення пенсії № 3301-11.1-33 від 27.10.2015 про заробітну плату ОСОБА_1 , яка працювала на ПП Планета за період з 1992-1996 роки, під час якої на підставі відомостей по нарахуванню заробітної плати встановлено, що за даними архівної довідки про заробітну плату відхилення відсутні, дані за 1995 рік у Департаменті архівної справи та діловодства відсутні. ( а.с. 63 зворотній бік, 65). 11.01.2016 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області ухвалено рішення № 338 про утримання надміру виплачених сум пенсій, яким встановлено за період з 01.01.2004 по 31.12.2015 переплату в сумі 129 826, 23 грн. у зв`язку з наданням фіктивних документів, яка відповідно до частини першої статі 50 Закону України Про обов`язкове державне пенсійне страхування може бути повернута пенсіонером добровільно. У разі ненадходження від пенсіонера коштів протягом місяця з дня його повідомлення про прийняття цього рішення утримувати переплату з розмірі 20% пенсії щомісячно, починаючи з 01 лютого 2016 року до повного погашення. ( а.с. 66). Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими. Висновок суду першої інстанції. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у справі яка розглядається, не було встановлено обставин, за яких допускається стягнення відповідачем з пенсіонера зайво виплачених сум пенсій, як от не надано доказів про вчинення саме ОСОБА_1 зловживань (недобросовісності), що призвели до безпідставної виплати їй сум пенсії, то у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного рішення про утримання з позивачки надміру виплачених сум пенсій, а тому рішення ГУ ПФУ в Одеській області № 338 від 11.01.2016 "Про утримання надміру виплачених сум пенсій" є протиправним та підлягає скасуванню. Таким чином, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Оскільки суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Одеській області № 338 від 11.01.2016 р. "Про утримання надміру виплачених сум пенсій", то задля належного способу захисту позивача задоволенню підлягають позовні вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області виплатити ОСОБА_1 пенсійні виплати, які утримано на виконання рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області про утримання надміру виплачених сум пенсій від 11.01.2016 року №

338. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції. Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду. За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до Конституції України з метою надання гарантії всім непрацездатним громадянам України права на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки ухвалено Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), яким визначено - громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. ( стаття 1 Закону №1788-XII) - органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її. (стаття 101 Закону №1788-XII) - суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав. В усіх випадках звернення стягнень на пенсію за пенсіонером зберігається не менш як 50 процентів належної пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров`я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку. ( стаття 103 Закону №1788-XII). Відповідно п.1 ст.50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV), суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відповідно до статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ) органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її. Статтею 103 Закону №1788 передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає "Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 №6-4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за № 374/7695 (далі - Порядок). Згідно із вимогами п.3 цього Порядку, повернення коштів проводиться відповідно до статті 103 Закону №1788-ХІІ у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім`ї тощо. Зі змісту зазначених норм Закону №1058-ІV, Закону №1788 та Порядку вбачається, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних. Таким чином, діючим законодавством визначаються дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб`єкта, на якого покладається такий обов`язок в залежності від того, хто із цих суб`єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов`язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов`язок відшкодування зайвих виплат покладається на цього страхувальника. При цьому, відповідальність може бути покладена на громадянина на підставі частини першої статті 103 Закону №1788-ХІІ виключно внаслідок зловживання з боку пенсіонера, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями. Тобто, умовою настання вказаної відповідальності є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії. Як вбачається з матеріалів справи 29.10.2003 при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області була врахована надана нею довідка ПП Планета від 01.12.2003 №16 про заробіток для обчислення пенсії за період роботи у ПП Планета з 01.01.1992 по 31.12.1996 та з 01.07.2003 по 31.12.2003 ( а.с. 54 зворотній бік, 56). 05.11.2015 Управлінням ПФУ у Малиновському районі м. Одеси складно довідку № 1121 про результати перевірки обґрунтованості видачі довідки про призначення (перерахунку) пенсії шляхом ознайомлення з архівними документами, згідно якої встановлено, що за даними архівної довідки про заробітну плату відхилення відсутні та дані за 1995 рік у Департаменті архівної справи та діловодства відсутні. ( а.с. 63 зворотній бік, 65). В свою чергу, за результатами перевірки обґрунтованості видачі довідки про призначення (перерахунку) пенсії, пенсійним органом ухвалено рішення № 338 про утримання надміру виплачених сум пенсій позивачці, яким встановлено за період з 01.01.2004 по 31.12.2015 переплату в сумі 129 826, 23 грн. у зв`язку з наданням фіктивних документів, яка відповідно до частини першої статі 50 Закону України Про обов`язкове державне пенсійне страхування. Колегія суддів вважає, що для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону. Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, необхідно виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав. З огляду на те, що в оскаржуваному рішенні відповідача обґрунтованих обставин щодо зловживання з боку пенсіонера при зверненні його із заявою про призначення пенсії не наведено та допустимими доказами не підтверджено обізнаність позивача щодо недостовірності даних вказаної довідки, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що зазначене рішення є протиправним і підлягає скасуванню. Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 12 липня 2018 року у справі № 489/1079/17, від 13 червня 2019 року у справі №489/5805/16-а, від 13 листопада 2019 року по справі № №214/6976/16-а (2-а/214/64/17). Крім того, згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом. Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача. Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 Цивільного кодексу України майно не підлягає поверненню у разі наявності цих фактів. Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 761/41107/16-а. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом: визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України з Одеської області про утримання надміру виплачених сум пенсій від 11.01.2016 № 338, відносно ОСОБА_1 ; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 пенсійні виплати, які утримано на виконання рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області про утримання надміру виплачених сум пенсій від 11.01.2016 №

338. Доводи апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості рішення суду першої інстанції стосовно колегія суддів відхиляє, оскільки суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив. Доводи апелянта щодо наявність факту не добросовісної поведінки позивачки, оскільки нею для обрахунку пенсії надано фіктивний документ (довідку), так як при перевірці було виявлено відсутність періоду 1995 року, який зазначено в довідці у матеріалах первинних документів суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на таке. Довідка від 01.12.2003 № 16, яка за твердженням відповідача, містить недостовірні відомості про розмір заробітної плати ОСОБА_1 , виготовлена не позивачкою, а ПП Планета. Відповідно до положень ч. 2 ст. 101 Закону № 1788-ХІІ підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її. Колегія суддів акцентує увагу на тому, що пенсіонер не може нести відповідальність за зміст та достовірність офіційних документів, у тому числі довідок про заробітну плату, які видаються підприємством на виконання його повноважень, а тому на пенсіонера може бути покладений обов`язок про повернення надміру виплаченої пенсії лише у випадку встановлення і доведення об`єктивними даними зловживань з його боку, тобто наявність об`єктивно встановленої вини в наданні недостовірних даних. З огляду на вищезазначене суд апеляційної інстанції висновує, що позивачка вчинила всі необхідні дії для призначення їй пенсії, отже не має нести тягар відповідальності за формування роботодавцем відповідних первинних документів та їх здачі на зберігання до архіву. Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року по справі № 420/13756/22 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.