LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд540/928/20

від 20.10.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 жовтня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/928/20 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Федусика А.Г., суддів: Бойка А.В. та Єщенка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі ГУПФУ), в якому просила: визнати протиправним і скасувати рішення №784 від 05.09.2019 року відділу з питань перерахунків пенсій №9 управління застосування пенсійного законодавства ГУПФУ "Про утримання надміру виплачених сум пенсій"; зобов`язати ГУПФУ повернути їй утримані пенсійні кошти з 01.10.2019 року на підставі рішення №784 від 05.09.2019 року "Про утримання надміру виплачених сум пенсій". Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року позов задоволено. Не погоджуючись з даним рішенням суду ГУПФУ подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову повністю. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке. Пенсія за віком ОСОБА_1 була обчислена із заробітної плати згідно із довідкою №149/04 від 13.08.2009 року, виданою ТОВ «Наш дім» за період з 01.01.1994 року по 31.12.1998 року. 27.06.2019 року посадовими особами ГУПФУ проведено перевірку даних вказаної довідки про заробітну плату ОСОБА_1 , за результатами якої складено довідку від 27.06.2019 року №1111/1-23. Під час проведення перевірки ГУПФУ встановлено розбіжності у сумах заробітної плати, зазначених у довідці №149/04 від 13.08.2009 року ТОВ «Наш дім», та сумами нарахованої заробітної плати згідно з особовими рахунками ОСОБА_1 у період з 01.01.1994 року по 31.12.1998 року. Листом від 08.08.2019 року вих.№3431 ОСОБА_1 повідомлено про наявність переплати пенсії за період з 16.01.2011 року по 30.06.2019 року в сумі 43001,18 грн. та запропоновано сплатити її добровільно. В подальшому, розглянувши пенсійну справу і особовий рахунок позивачки НОМЕР_1 , ГУПФУ прийнято рішення від 05.09.2019 року № 784 про утримання надміру виплачених сум пенсій, згідно з яким сума переплати у розмірі 43001,18 грн., яка утворилася за період з 16.01.2011 року по 30.06.2019 року у зв`язку з наданням недостовірних документів, підлягає поверненню ОСОБА_1 по 200,00 грн. щомісяця до повного її погашення. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини відбулося нарахування суми пенсії у розмірі, що суперечить вимогам Закону. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке. Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними. Відповідно п.1 ст.50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV), суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відповідно до статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ) органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її. Статтею 103 Закону №1788 передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає "Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 №6-4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за № 374/7695 (далі - Порядок). Згідно із вимогами п.3 цього Порядку, повернення коштів проводиться відповідно до статті 103 Закону №1788-ХІІ у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім`ї тощо. Зі змісту зазначених норм Закону №1058-ІV, Закону №1788 та Порядку вбачається, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних. Таким чином, діючим законодавством визначаються дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб`єкта, на якого покладається такий обов`язок в залежності від того, хто із цих суб`єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов`язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов`язок відшкодування зайвих виплат покладається на цього страхувальника. При цьому, відповідальність може бути покладена на громадянина на підставі частини першої статті 103 Закону №1788-ХІІ виключно внаслідок зловживання з боку пенсіонера, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями. Тобто, умовою настання вказаної відповідальності є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії. Як було зазначено вище, пенсія за віком ОСОБА_1 обчислена із заробітної плати згідно із довідкою №149/04 від 13.08.2009 року, виданою ТОВ «Наш дім», за період з 01.01.1994 року по 31.12.1998 року. 27.06.2019 року посадовими особами ГУПФУ було проведено перевірку даних довідки про заробітну плату, наданої для призначення пенсії ОСОБА_1 , під час проведення якої встановлено розбіжності у сумах заробітної плати, зазначених у довідці, та сумами нарахованої заробітної плати згідно з особовими рахунками ОСОБА_1 з 01.01.1994 року по 31.12.1998 року. Поряд з тим, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону. Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, необхідно виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав. З огляду на те, що в оскаржуваному рішенні відповідача обґрунтованих обставин щодо зловживання з боку пенсіонера при зверненні його із заявою про призначення пенсії не наведено та допустимими доказами не підтверджено обізнаність позивача щодо недостовірності даних вказаної довідки, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що зазначене рішення є протиправним і підлягає скасуванню. Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 12 липня 2018 року у справі № 489/1079/17, від 13 червня 2019 року у справі №489/5805/16-а, від 13 листопада 2019 року по справі № №214/6976/16-а (2-а/214/64/17). Крім того, згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом. Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача. Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 Цивільного кодексу України майно не підлягає поверненню у разі наявності цих фактів. Така ж правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 02 липня 2014 року у справі №6-91цс14 та від 22 січня 2014 року у справі №6-151цс13, які є обов`язковими для врахування судами всіх інстанцій. Також суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.107 Закону №1058-IV, суми коштів, безпідставно стягнені органами Пенсійного фонду з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню в триденний строк із дня прийняття рішення виконавчим органом Пенсійного фонду або судом про безпідставність їх стягнення, з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України. Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Єщенко О.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»