Постанова 4852 № 340/3496/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 06 січня 2021 року м. Дніпросправа № 340/3496/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 року в адміністративній справі №340/3496/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення,- В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про повернення ОСОБА_1 переплати пенсії у сумі 392038,50 грн. за період з 29 жовтня 2014 року по 31 липня 2020 року. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що факт поновлення його на посаді в органах внутрішніх справ з 29 жовтня 2014 року на підставі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року по справі №П/811/4053/14 відповідач безпідставно розтлумачив як прийняття позивача на службу та у зв`язку з цим протиправно вимагає від ОСОБА_1 повернення пенсії, виплаченої позивачеві 29 жовтня 2014 року по 22 червня 2020 року, тоді як такий період є вимушеним прогулом. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 року позовну заявузадоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, оформлене листом від 20 липня 2020 року №1100-0413-8/20278, про повернення ОСОБА_1 переплати пенсії у сумі 392038,50 грн. за період з 29 жовтня 2014 року по 31 липня 2020 року Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі Представник Позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін в зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з вересня 1994 року розпочав службу в органах внутрішніх справ. Наказом начальника УМВС України в Кіровоградські області №110 о/с від 18 квітня 2013 року позивач призначений на посаду заступника начальника штабу - начальника відділу інспектування, організаційно-аналітичної роботи та контролю штабу УМВС України в Кіровоградській області. Однак, Наказом Міністра внутрішніх справ України №2253 о/с від 28 жовтня 2014 року полковника міліції ОСОБА_1 , заступника начальника штабу УМВС України в Кіровоградській області, звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із постановленням на військовий облік) на підставі підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року №1682-VII та пункту 62 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. На виконання цього Наказу начальником УМВС України в Кіровоградські області видано наказ №388 о/с від 28 жовтня 2014 року «По особовому складу», яким полковника міліції ОСОБА_1 - заступника начальника штабу - начальника відділу інспектування, організаційно-аналітичної роботи та контролю штабу УМВС України в області звільнено з органів МВС у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) з 28 жовтня 2014 року. У листопаді 2014 року позивачеві була призначена пенсія на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 29 жовтня 2014 року (а.с.6). З 22 грудня 2014 року ОСОБА_1 було встановлено 3 групу інвалідності із втратою 40% професійної працездатності (довідка МСЕК №123105). Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі №П/811/4053/14 визнано протиправними та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України №2253 о/с від 28 жовтня 2014 року та наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області №388о/с від 28 жовтня 2014 року. ОСОБА_1 поновлено на службі в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника штабу - начальника відділу інспектування, організаційно-аналітичної роботи та контролю штабу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області з 29 жовтня 2014 року. На виконання вказаного судового рішення 22 червня 2020 року №471 о/с Міністерством внутрішніх справ України видано наказ «Про особовий склад», яким ОСОБА_1 поновлено на службі в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника штабу - начальника відділу інспектування, організаційно-правової роботи та контролю штабу управління МВС України в Кіровоградській області з 29 жовтня 2014 року (а.с.17). Листом від 20 липня 2020 року №1100-0413-8/20278 Головне управління Пенсійного фонду у Кіровоградській області запропонувало позивачеві повернути грошові кошти у сумі 392 038,50 грн. як переплату пенсії за період з 29 жовтня 2014 року по 31 липня 2020 року, у зв`язку з поновленням ОСОБА_1 на службі відповідно до рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі №П/811/4053/14 (а.с.22). Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством визначаються дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб`єкта, на якого покладається такий обов`язок в залежності від того, хто із цих суб`єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов`язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов`язок відшкодування зайвих виплат покладається на цього страхувальника. При цьому відповідальність може бути покладена на громадянина на підставі частини першої статті 103 Закону України № 1788-ХІІ виключно в наслідок зловживання з боку пенсіонера, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями. Тобто, умовою є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії. Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, суд виходив з презумпції дійсності документів та презумпції добросовісності заявника. З огляду на те, що в оскаржуваному рішенні відповідач не навів обґрунтованих обставин щодо зловживання з боку ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що зазначене рішення є протиправним і підлягає скасуванню. Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Згідно зі статтею 103 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 за № 374/7695. Згідно із вимогами п. 3 цього Порядку, повернення коштів проводиться відповідно до статті 103 Закону № 1788-ХІІ у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім`ї тощо. Зазначене правове регулювання дає підстав для висновків, що обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника. При цьому, порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений статтею 50 Закону № 1058-IV та статтею 103 Закону № 1788-ХІІ, за правилами яких суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів ПФУ чи в судовому порядку (не більше як 20 % пенсії). Зловживанням з боку пенсіонера є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями. Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов`язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі не повідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники -внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 березня 2020 року по справі №299/3616/16-а. Для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону. Вірними є висновки суду першої інстанції, що відповідачем не доведено зловживання пенсіонера щодо подання неправдивих відомостей, відтак, підстави для утримання з її пенсії відсутні. Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач був обізнаний про поновлення позивача на службі з листа страхувальника - УМВС у Кіровоградські області - від 09 липня 2020 року № 1792/05/15-20 та у спірному рішенні неправильно визначив суму та період переплати пенсії, що свідчить саме про незаконність такого рішення та наявність підстав для його скасування. У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача у справі. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області- залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 року в адміністративній справі №340/3496/20- залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя В.В. Мельник суддя Д.В. Чепурнов