Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 550/197/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 березня 2023 р.Справа № 550/197/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Курило Л.В. , Рєзнікової С.С. , за участю секретаря судового засідання Реброва А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 16.06.2022, головуючий суддя І інстанції: Оболєнська С.А., повний текст складено 16.06.22 року по справі № 550/197/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення, ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 звернувся до Чутівського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Управління державної міграційної служби України в Полтавській області, в якому просив суд: - визнати протиправною та скасувати постанову ПН 001695 від 30.04.2022 у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2555 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що він у 1992 р. у віці 12 років разом з матір`ю переїхав з Росії на постійне проживання в Україну. З 1992 р. по час звернення з позовом до суду він постійно проживає в Україні. З 1992 р. по 1994 р. навчався в Чутівській середній школі, але українську мову не вивчав. З 1994 р. по 1996 р. навчався у Чутівському ПТУ №

55. В червні 2019 р. звернувся до завідувача ЧРС УДМС Коваленко О.Є. з проханням роз`яснити порядок отримання паспорта громадянина України чи іншого документу на право проживання в Україні. Вона надала йому роз`яснення стосовно отримання ним права на імміграцію в межах квоти як особи, яка має рідного брата - громадянина України, але умовою отримання даного дозволу є наявність паспорта громадянина Російської Федерації (далі - РФ), а тому він за її вказівкою звернувся до посольства РФ в Україні по питанню отримання паспорта громадянина РФ та 10.07.2019 отримав закордонний паспорт громадянина РФ. У листопаді 2019 р. позивач надав завідувачу ЧРС УДМС Коваленко О.Є. документи, необхідні для отримання імміграційного дозволу (дозволу на проживання) та сплатив процедурні платежі. В березні 2020 р. він звернувся до завідувача ЧРС УДМС Коваленко О.Є. з питанням щодо стану оформлення документів, яка йому повідомила, що документи готуються, і він додатково провів сплату процедурних платежів. 05.07.2020 йому зателефонувала завідувач ЧРС УДМС Коваленко О.Є. і повідомила про необхідність додатково сплатити 2500 грн для легалізації свого проживання в Україні. В цей же день він звернувся до ЧРС УДМС із заявою про надання роз`яснення щодо вирішення його питання з отримання громадянства України. 16.07.2020 він за телефонним викликом з`явився до ЧРС УДМС, де відносно нього працівником ЧРС УДМС Коваль М.І. складений протокол ПР МПТ № 000678 за ст. 203 ч. 1 КУпАП. В подальшому рішенням суду від 22.01.2021 вищевказану постанову визнано протиправною та скасовано. Однак, 30.04.2022 він за викликом з`явився до ЧРС УДМС, де відносно нього працівником ЧРС УДМС Коваль М.І. складений протокол ПР МПТ № 000678 за ст. 203 ч. 1 КУпАП. Позивач зазначає, що він не порушував законодавства України стосовно порядку перебування іноземців на території України, в його діях відсутня суб`єктивна сторона зазначеного адміністратвиного правопорушення. Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 15.06.2022 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову завідувача Чутівського районного сектора Управління державної міграційної служби України в Полтавській області Коваленко Олени Євгеніївни ПН МПТ № 001695 від 30.04.2022 про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 203 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 2555 грн. на ОСОБА_1 . Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Управління державної міграційної служби України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 496 грн. 20 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору. Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 15.06.2022 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивач перебуває на території України без документів на право проживання/перебування в державі, чим порушує вимоги законодавства України, а тому 29.04.2020 відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 203 КУпАП, який наступного дня був розглянутий завідувачем ЧРС УДМС Коваленко О.Є., яка винесла постанову від 30.04.2022 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2 550 грн. Постанова від 30.04.2020 винесена уповноваженою особою у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 , який є громадянином РФ, порушив строк тимчасового перебування іноземцями на території України. При цьому позивач вважає, що законно перебуває на території України, оскільки у судовому порядку оскаржував рішення Чутівського сектору УДМС про притягнення до адміністратвиної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП від 16.07.2020, рішення про його примусове повернення від 21.07.2020, відмову у прийнятті заяви про надання дозволу на імміграцію. При цьому до повноважень органів ДМС відноситься вирішення питання щодо обрахування та продовження строку перебування на території України, а сам позивач, який посилається на подання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, у встановленому законом порядку до органів ДМВС не звертався із заявою про надання притулку. В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Враховуючи особиливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема передбаченої ч. 5 ст. 286 КАС України, колегія суддів вважає, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ч. 2 ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України). Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та вимоги апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кадуй Вологодської області РФ. З 1992 року позивач проживає на території України в смт. Чутове Полтавської області. Вироком Чутівського районного суду Полтавської області від 24.06.2019 ОСОБА_1 засуджений за ст.ст. 185 ч. 2, 75 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та з 01.08.2019 перебував на обліку у Чутівському районному секторі філії Державної установи "Центр пробації" в Полтавській області Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України. 10.07.2019 ОСОБА_1 в посольстві РФ в Україні отримав паспорт громадянина РФ. 16.07.2020 ОСОБА_1 , на підставі ухвали Чутівського районного суду Полтавської області від 30.06.2020, знятий з обліку у Чутівському РС ДУ "Центр пробації" по закінченню іспитового строку. 29.04.2022 головним спеціалістом ЧРС УДМС Мордасовою О.О. відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення ПР МПТ № 001696 за вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 203 ч. 1 КУпАП. 30.04.2022 завідувачем ЧРС УДМС Коваленко О.Є. винесена постанова, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2555 грн., за те, що 29.04.2022 о 10 год 40 хв за адресою смт. Чутове вул. Полтавський Шлях, 23-а, виявлено факт порушення правил перебування в Україні громадянином РФ ОСОБА_1 , який останнього разу в`їхавши на територію України у 1992 р., скоїв кримінальне правопорушення 24.06.2019, засуджений до покарання у виді 2 років позбавлення волі, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік та перебував на обліку Чутівського РС ДУ "Центр пробації" до 16.07.2020; проживає без документів на право проживання в Україні та немає діючого паспортного документа, місце скоєння правопорушення АДРЕСА_1 , чим порушив ч. 1, 3 ст. 3, ст. 9 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 № 150 Не погодившись з вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, однак вважає за необхідне змінити підстави та мотиви її прийняття, враховуючи наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 203 КУпАП за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених ч. 2 цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас згідно ч.ч. 1, 3 ст. 3 ЗУ "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави. Статтею 9 вищевказаного закону передбачено, що іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку. Іноземці та особи без громадянства під час проходження прикордонного контролю у пунктах пропуску через державний кордон зобов`язані подати свої біометричні дані для їх фіксації. Строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України. У п. 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 № 150 "Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України", визначено, що іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території: 1) протягом наданого візою дозволу в межах строку дії візи в разі в`їзду осіб без громадянства чи іноземців, які є громадянами держав з візовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України; 2) не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС. Для продовження строку перебування на території України іноземець та особа без громадянства і приймаюча сторона разом із заявою подають вказані у п. 9 зазначеної постанові документи. Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 22.01.2021, яке набрало законної сили 01.03.2021, по справі №550/922/20 визнано протиправною та скасовано постанову завідувача сектору УДМС України в Полтавській області про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 203 КУпАП на ОСОБА_1 . Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 22.01.2021, яке набрало законної сили 19.04.2021, по справі №550/944/20 визнано протиправним та скасовано рішення №3 Чутівського РС УДМС в Полтавській області від 21.07.2020 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина РФ ОСОБА_1 . В подальшому 24.05.2021 ОСОБА_1 подав заяву про надання дозволу на імміграцію у зв`язку з тим, що він є рідним братом громадянина України ОСОБА_2 , на що отримав лист від 24.06.2021 про відмову в оформленні справи за вищевказаною заявою. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 по справі №440/8240/21 визнано протиправними дії посадових осіб Управління ДМС в Полтавській області та зобов`язано прийняти та розглянути заяву громадянина ОСОБА_1 про надання дозволу на імміграцію від 24.05.2021 відповідно до Закону України "Про імміграцію". Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 по справі №440/8240/21 залишено без змін. Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Згідно положень ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статусі суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Матеріалами справи підтверджено, що постановою від 30.04.2022 завідувачем ЧРС УДМС Коваленко О.Є. ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП, оскільки 29.04.2022 о 10 год 40 хв за адресою смт. Чутове вул. Полтавський Шлях, 23-а, виявлено факт порушення правил його перебування в Україні. Натомість, станом на час складання спірної постанови від 30.04.2022, питання щодо надання ОСОБА_1 дозволу на імміграцію або щодо відмови у наданні такого дозволу, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 по справі №440/8240/21, не прийнято. Доказів зворотнього до матеріалів справи не надано. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем без врахування вищезазначених обставин, прийнято рішення про порушення правил перебування в Україні громадянина РФ ОСОБА_1 , відтак постанова завідувача Чутівського районного сектора Управління державної міграційної служби України в Полтавській області Коваленко Олени Євгеніївни ПН МПТ № 001695 від 30.04.2022 про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 203 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 2555 грн. на ОСОБА_1 підлягає визнанню протиправною та підлягає скасуванню. За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України). Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 4 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Зміна судового рішення може полягати в доповнення або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області залишити без задоволення. Рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 16.06.2022 по справі № 550/197/22 змінити з підстав та мотивів його прийняття. В іншій частині рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 16.06.2022 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді Л.В. Курило С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 29.03.2023 року