LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Полтавський апеляційний суд632/788/21

від 28.03.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 632/788/21 Номер провадження 22-ц/814/1361/23Головуючий у 1-й інстанції Росоха А.В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 березня 2023 року м.Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Пилипчук Л.І., судді Дряниця Ю.В., Хіль Л.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) у м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 10 листопада 2021 року, постановлене суддею Росоха А.В., по справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в: 27.04.2021 АТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 20.06.2012. Заявлені вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем кредитних зобов`язань у порядку та строки, визначені умовами кредитного договору. Просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитом станом на 21.03.2021 у розмірі 25 834,35 грн., яка складається із: 17 868,67 грн. заборгованість за кредитом; 7 965,68 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом; та 2 270,00 грн. судових витрат. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 10.11.2021 позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено та стягнуто із ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором №б/н від 20.06.2012 станом на 21.03.2021 у сумі 25 834,35 грн. та витрати по оплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн. Рішення міськрайонного суду вмотивовано тим, що позивачем доведено неналежне виконання позичальником кредитних зобов`язань, унаслідок чого утворилась заборгованість за тілом кредиту та відсотками в розмірі, заявленому банком до стягнення та не спростованого відповідачем. Не погодившись із указаним судовим рішенням, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення міськрайонного суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові. Повідомляє, що за відсутності кредитних договорів з його банківського рахунку безпідставно списувалися кошти за неіснуючими зобов`язаннями, починаючи із 20.04.2019 та закінчуючи 20.01.2020 щомісячно по 134,16 грн. та 268,32 грн. Вважає, що суд першої інстанції помилково не застосував до спірних правовідносин позицію Верховного Суду у справі №188/1815/17, за змістом якої витяг з Умов і Правил надання банківських послуг не є складовою кредитного договору, а тому банк не має право одноособово змінювати базову відсоткову ставку. Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду - Полтавському апеляційному суду. Ухвалами Полтавського апеляційного суду від 02.01.2023 відкрито апеляційне провадження у вказаній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 10.11.2021; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приймає до уваги наступне. Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.06.2012 ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту та анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанк та погодився із тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Ознайомлений та згоден із Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Умови і Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанк www.privatbank.com.ua. Зобов`язується виконувати Умови і Правила надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися зі змінами на сайті ПриватБанк www.privatbank.com.ua. /а.с.20, 21-23/ Згідно витягу із Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» банком визначено наступні тарифні плани: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD». У примітках вказано, що повна версія Умов та Правил надання банківських послуг, а також актуальні Тарифи розміщені на офіційному сайті ПриватБанку: https://privatbank.ua./а.с.24/ До кредитного договору банк додав Витяг з Умов і Правил надання банківських послуг./а.с.25-50/ Згідно довідок ПриватБанк на підставі укладеного із ОСОБА_1 кредитного договору б/н останньому надано банківські картки: № НОМЕР_1 , дата відкриття 20.06.2012 терміном дії 10/15; кредитний ліміт 300,00 грн.; №5168755510351477, дата відкриття 18.08.2014 терміном дії 08/18; кредитний ліміт із 18.07.2016 2 000,00 грн.; із 27.10.2016 3 000,00 грн.; із 26.05.2017 5 000,00 грн.; із 29.08.2017 7 000,00 грн.; №5168755428938282 дата відкриття 09.08.2018 терміном дії 06/22; кредитний ліміт із 09.06.2019 12 000,00 грн.; із 09.07.2019 18 500,00 грн.; із 30.01.2020 17 458,47 грн.; №4149629383834587 дата відкриття 09.07.2019, терміном дії 03/23; кредитний ліміт із 31.03.2020 17 458,47 грн.; із 04.05.2020 0,00 грн./а.с.18,19/ Банком надано виписку по рахунку ОСОБА_1 за період із 20.06.2012 по 01.03.2021, розрахунок заборгованості станом на 21.03.2021 у розмірі 25 834,35 грн., як складається із: 17 868,67 грн. заборгованість за кредитом; 7 965,68 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом./а.с.10-17, 59-66/ Задовольняючи позовні вимоги, міськрайонний суд виходив із того, що позивачем доведено неналежність виконання позичальником кредитних зобов`язань, а тому позов визнано обґрунтованим, його вимоги законними і такими, що підлягають задоволенню. Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції в повній мірі не погоджується з таких підстав. Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). У відповідності до положень статей 610, 611, 625 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України). Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 03.07.2019 по справі №342/180/17-ц, оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Із огляду на викладене колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги відповідача, що витяги із Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанк та Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», що містяться в матеріалах справи, не відповідають вимогам статті 207 ЦК України щодо письмової форми правочину та статті 634 ЦК України щодо форми договору приєднання, а тому не можуть розцінюватись як частина кредитного договору, укладеного між сторонами 20.06.2012 шляхом підписання анкети-заяви. Приєднаний до справи паспорт споживчого кредиту, підписаний позичальником за допомогою електронного підпису, також не є належним та допустимим доказом погодження позичальником умов кредитування. Так, апеляційний суд не ставить під сумнів підписання позичальником Паспорту споживчого кредиту за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, проте ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, адже у паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін та його змісту. Такі висновки, сформовані у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 у справі № 393/126/20. Разом із цим, за відсутності узгоджених сторонами умов кредитування, банк має право вимоги повернення фактично отриманої та не повернутої позичальником суми кредитних коштів, розмір якої має бути доведений належними та допустимими доказами. Згідно вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України, обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Обґрунтовуючи підстави стягнення заборгованості за тілом кредиту, банком, окрім розрахунку, надано виписку по картковому рахунку, в якій міститься повна інформація про рух коштів, відображено всі операції за кредитним договором, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованостей. Зі змісту виписки по рахунку вбачається, що позичальник активно користувався кредитними коштами всього витративши коштів за отриманою карткою на загальну суму 42 960,01 грн., тоді як внесено на погашення заборгованості 36 145,87 грн., тобто наявне мінусове сальдо за тілом кредиту в розмірі 6 814,14 грн., які підлягають стягненню із відповідача на користь банку. За відсутності належних доказів фіксації волі позичальника щодо сплати процентів та її базової відсоткової ставки, яка банком неодноразово змінювалася без погодження із позичальником, апеляційний суд дійшов висновку про відмови у стягненні з позичальника відсотків згідно наданого банком розрахунку. Інші доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до нерозуміння природи зобов`язання та не ґрунтуються на доказах. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню із постановленням нового, про часткове задоволення позову та стягнення із ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 20.06.2012 у розмірі 6 814,87 грн. В іншій частині вимог позову відмовити. Згідно ст.141 ЦПК України, пропорційно задоволеним вимогам позову АТ КБ «ПриватБанк» (26%) із відповідача на користь банку підлягає стягненню 590,20 грн. судового збору за подачу позову. Від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги ОСОБА_1 звільнений згідно ухвали Полтавського апеляційного суду від 02.01.2023, а тому питання компенсації понесених ним судових витрат апеляційним судом не вирішується. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376 п.п.3,4, ст.ст.381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 10 листопада 2021 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 20 червня 2012 року у розмірі 6 814,14 грн. В іншій частині позову відмовити. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 590,20 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 28.03.2023. Головуючий суддя Л.І. Пилипчук Судді Ю.В. Дряниця Л.М. Хіль

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»