Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 346/4948/22

Справа № 346/4948/22 Провадження № 33/4808/225/23 Категорія ст.130 ч.1 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Махно Н. В. Суддя-доповідач Гриновецький Б.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 березня 2023 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Гриновецький Б.М. з участю водія ОСОБА_1 та його захисника Лесюка А.В., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника Лесюка А.В. на постанову Коломийського міськрайонного суду від 24.02.2023 року щодо ОСОБА_1 , в с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП і накладено штраф 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік. ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 14.11.2022 року о 23 год. 45 хв. у смт. Отинія, по вул. Франка, керував автомобілем «Шкода-Фабіа» державний номерний знак « НОМЕР_1 » в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер 6810». Результат тесту 0.83‰, чим порушив вимоги п. 2.9А ПДР України, відповідальність за що передбачено ст.130 ч.1 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник оспорює законність й обґрунтованість постанови суду, вважає, що вона є незаконною та необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку з неповним встановленням обставин, необхідних для вирішення справи, недоведеності встановлених обставин, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що докази на які суд послався в його вину є неналежними та недопустимими та не можуть стояти в основі прийнятого рішення. Зазначає, що відеозапис, який міститься в матеріалах справи був знятий не на нагрудну відеокамеру поліцейського, а на мобільний телефон, що не може бути належним доказом у справі. Доказів факту керування транспортним засобом в матеріалах справи також немає, а час зупинки та складення протоколу не відповідає обставинам справи, оскільки відеозапис події тривав 45 хв. Вказує, що в протоколі вказано невірний транспортний засіб. На чеку з технічного приладу Драгер погано відображаються дані, що неможливо прочитати. Також стверджує, що йому не було запропоновано скористатися правовою допомогою адвоката на місці зупинки транспортного засобу. Просить постанову суду скасувати, провадження у справі щодо нього закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. З`ясувавши обставини справи, проаналізувавши апеляційні доводи та пояснення учасників апеляційного процесу про підтримання апеляції, апеляційний суд прийшов до переконання про задоволення апеляційної скарги. Згідно ст.ст. 7, 280, 283 КУпАП постанова судді в справі про адміністративне правопорушення повинна бути законною й обґрунтованою. Постанова щодо ОСОБА_1 цим нормам закону не відповідає, тому підлягає скасуванню через істотні процесуальні порушення. Судом першої інстанції не враховано вимоги практики ЄСПЛ про те, що особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства. В діях ОСОБА_1 є певні ознаки пред`явленого йому правопорушення, але його вину не підтверджено у встановленому законом порядку поза розумним сумнівом. Постанова суду не може залишатися в силі через невмотивованість й необґрунтованість. В постанові суду в мотивувальній частині наведено перелік документів на підтвердження вини водія, але не розкрито їх доказову суть, не вказано, що саме вони підтверджують чи спростовують, що залишає сумніви у доведеності його вини. Згідно ст. 62 Конституції України всі сумніви слід трактувати на користь водія. Суд не мав процесуального права проводити судовий процес без даних про вручення ОСОБА_1 копії протоколу про правопорушення. Апелянт та водій заперечили таке вручення, що підтверджується відеозаписом події (а.с. 9), на якому не зафіксовано даний факт, у справі немає документальних підтверджень про вручення йому такої копії або надсилання її поштою. Тому апеляційний суд розцінює це як істотне порушення ОСОБА_1 права на захист, оскільки йому фактично не пред`явлено адміністративне звинувачення, йому не вручено акт звинувачення, що передбачено ст. 254 КУпАП. Таке порушення є процесуальною перешкодою для притягнення її до відповідальності. Суд не має повноважень на вручення такої копії протоколу, оскільки не є стороною обвинувачення. Це може бути виконано лише працівником поліції. Апеляційний суд не може спростувати доводи апелянта, які підтверджується відеозаписом події про те, що ОСОБА_1 перед початком і під час процедури проходження огляду на стан сп`яніння, не було роз`яснено і забезпечено право на реальну допомогу адвоката, що є істотним процесуальним порушенням його конституційного права на правовий захист (ст. 59 Конституції України) і ставить під сумнів висновок суду про доведеність вини правопорушника, що в силу того ж правового принципу «плодів зіпсованого дерева» дає підстави визнати всі здобуті поліцейськими дані у цій справі недопустимими доказами.Вказане порушення не усувається посиланням в протоколі на ст. 268 КУпАП, оскільки ця норма стосується прав особи в судовому засіданні, але не при складанні протоколу. Апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що протокол не може бути доказом вини правопорушника. Хоча норми КУпАП визнають протокол за доказ у справах про адміністративні правопорушення, однак апеляційний суд вважає це порушенням принципу верховенства права, загальних засад правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини, оскільки протокол це лише форма викладу адміністративного звинувачення, де може бути лише перелік обвинувачення правопорушника, а сам протокол не є доказом його вини. За таких обставин апеляційний суд немає процесуально-правових підстав для відхилення апеляційних доводів апелянта про недоведеність вини ОСОБА_1 , тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню, як невмотивована й необґрунтована. За вищенаведених порушень постанова підлягає скасуванню, а справа підлягала б направленню на новий судовий розгляд. Але згідно ст. 294 КУпАП для повернення справи на новий розгляд в апеляційного суду немає повноважень. З огляду на викладене, ОСОБА_1 підлягав би виправданню за недоведеністю його вини, однак чинний КУпАП не передбачає такої підстави. Тому, враховуючи практику ЄСПЛ та загальні принципи судочинства, верховенство права, апеляційний суд констатує істотні порушення при оформленні протоколу та судовому розгляді справи, що є підставою для скасування оскарженої постанови і закриття справи за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП. К е р у ю ч и с ь ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника Лесюка А.В. задовольнити, постанову Коломийського міськрайонного суду від 24.02.2023 року щодо ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі закрити на підставі ст. 247 п.1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя: Б.М. Гриновецький