Ухвала КАС ВС № 240/10223/22

УХВАЛА 27 березня 2023 року м. Київ справа №240/10223/22 адміністративне провадження №К/990/8835/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Рибачука А.І. суддів: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.11.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023 у справі № 240/10223/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,- УСТАНОВИВ: 13.03.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.11.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023 у справі № 240/10223/22. З касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просила суд: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 12.04.2022 підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території зони радіоактивного забруднення, у розмірі, що визначений статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII); - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 12.04.2022 підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території зони радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України №796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 18.11.2022, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023, частково задовольнив позовні вимоги: - визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 12.04.2022 підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території зони радіоактивного забруднення, у розмірі, що визначений статтею 39 Закону України №796-XII. - зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 12.04.2022 підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території зони радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України №796-XII, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 01 січня календарного року, щомісячно. - в решті позовних вимог відмовив Одночасно з касаційною скаргою заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. В клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження скаржниця вказує на те, що копію оскаржуваної постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023 нею було отримано 15.02.2023. Як доказ зазначеного надає копію конверта, яким було надіслано оскаржуване судове рішення. Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Таким чином, з огляду на те, що касаційна скарга позивачки подана протягом тридцяти днів з дня вручення їй такого судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин його пропуску та наявність підстав для його поновлення. Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого. Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Право на касаційне оскарження регламентовано положеннями статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою якої визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини п`ятої статті 291 КАС України рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку виключно з таких підстав: 1) суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи; 2) справа, в якій судом першої та (або) апеляційної інстанції ухвалено рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає ознакам типової справи. Касаційна скарга позивачки обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій при вирішенні цієї справи не врахували висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 18.03.2020 у зразковій справі № 240/4937/18, в частині визначення розміру щомісячного підвищення до пенсії, що належить до виплати непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення. Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність обставини, визначеної пунктом 1 частини п`ятої статті 291 КАС України, що в свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржницею на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні. Керуючись статтями 291, 328, 331, 334, 338, КАС України, - УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.11.2022 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023 у справі № 240/10223/22. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.11.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023 у справі № 240/10223/22. Витребувати з Житомирського окружного адміністративного суду справу № 240/10223/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................ ........................ ........................ А.І. Рибачук А.Ю. Бучик Л.Л. Мороз, Судді Верховного Суду