Постанова 4855 № 320/5220/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5220/22 Головуючий у 1-й інстанції: Дудін С.О. Суддя-доповідач: Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 березня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Гатненської сільської ради від 26.08.2021 № 12/84 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 »; - зобов`язати Гатненську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва, орієнтовною площею 0,12 га із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована в адміністративних межах Віта-Поштової сільської ради Гатненської ОТГ Фастівського району Київської області та межує (знаходиться між) земельними ділянками з такими кадастровими номерами 3222481200:05:002:0308 та 3222481200:05:002:0349. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 (з урахуванням ухвали Київського окружного адміністративного суду від 02.11.2022) позов задоволено. Не погоджуючись з вказаним рішенням Гатненська сільська рада Фастівського району Київської області звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов залишити без розгляду; у разі вирішення судом апеляційної інстанції скасувати рішення Гатненської сільської ради від 26.08.2021 № 12/84 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 » - зобов`язати розглянути клопотання ОСОБА_1 повторно. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Дніпровським РВ ГУ ДМС України в м. Києві 27.12.2014. Позивач звернувся до голови Гатненської ОТГ з клопотанням від 03.08.2021 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального садівництва орієнтовною площею 0,12 га, яка розташована в адміністративних межах Віта-Поштовської сільської ради Гатненської ОТГ Фастівського району Київської області та межує із земельними ділянками з такими кадастровими номерами: 3222481200:05:002:0308 та 3222481200:05:002:0349. До вказаного клопотання було додано копію паспорта громадянина України, копію реєстраційного номера облікової картки платника податків та графічний матеріал із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки, зокрема, викопіювання з публічної кадастрової картки, проекту формування території та встановлення меж с. Віта-Поштова, а також веб-сервісу Google Maps. За результатом розгляду заяви позивача від 03.08.2021 Гатненською сільською радою Фастівського району Київської області було прийнято рішення від 26.08.2021 № 12/84, яким відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку з тим, що заявлена ініціатива суперечить містобудівній документації. Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки відповідач, приймаючи рішення від 26.08.2021 № 12/84 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 » у зв`язку з невідповідністю вимогам містобудівній документації, не дотримався вимог Земельного кодексу України та безпідставно відмовив позивачу в наданні такого дозволу, а тому спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що належним і ефективним способом повного захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути в установленому законом порядку клопотання позивача від 03.08.2021 з доданими документами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність відповідної земельної ділянки та відповідно до вимог статті 118 ЗК України та прийняти рішення про надання позивачеві дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення вказаної земельної ділянки. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі. Зокрема, апелянт зазначає, що згідно даних містобудівної документації с. Віто-Поштова, вказана у клопотанні позивача земельна ділянка знаходиться поза межами населеного пункту. При цьому, апелянт зазначає, що усі землі та земельні ділянки за межами населених пунктів перейшли в комунальну власність із моменту набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», тобто, з 27.05.2021. Разом з тим, оскільки з моменту набрання чинності вказаним Законом, законодавцем не була врегульована процедура розпоряджень земель та земельних ділянок за межами населених пунктів, що перейшли у комунальну власність, до моменту розроблення комплексного плану просторового розвитку територій, а тому Гатненська сільська рада не може виготовити витяг з містобудівної документації, який необхідний до рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв`язку з чим і було прийнято оскаржуване рішення. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 Земельного кодексу України). Частинами 3 та 4 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Частиною 1 статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара. Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Згідно з абзацами 1-2 частини 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. Частиною 5 статті 46 цього Закону передбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №545/808/17, від 05.03.2019 у справі № 360/2334/17, від 20.01.2021 у справі №360/1590/16-а, від 08.09.2020 у справі № 812/1450/17, від 13.04.2022 у справі № 0640/4468/18, від 25.05.2022 у справі №620/1060/21, від 19.08.2021 у справі № 0640/3492/18, від 28.09.2021 у справі № 462/4395/17. При цьому, відповідно до положень статті 118 Земельного кодексу України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів: - звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; - надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування; - розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; - погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України; - затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 808/3187/17. Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Як вбачається з матеріалів справи, за результатом розгляду заяви позивача від 03.08.2021 Гатненською сільською радою Фастівського району Київської області було прийнято рішення від 26.08.2021 № 12/84, яким відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку з тим, що заявлена ініціатива суперечить містобудівній документації, що суперечить чинному законодавству, враховуючи висновок постійній комісії з питань земельних відносин, містобудування, архітектури, капітального будівництва, агропромислового комплексу, охорони навколишнього середовища та екології. При цьому, відповідач зазначає, що оскільки з моменту набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» законодавцем не була врегульована процедура розпоряджень земель та земельних ділянок за межами населених пунктів, що перейшли у комунальну власність, до моменту розроблення комплексного плану просторового розвитку територій, а тому останній не в змозі виготовити витяг з містобудівної документації, який необхідний до рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення запитуваної земельної ділянки. Однак, колегія суддів вважає вказані аргументи відповідача необґрунтованими, оскільки фактично відмова відповідача у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки у власність мотивована не «невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку», як це передбачено статтею 118 Земельного кодексу України, а відсутністю комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не заперечується наявність у нього повноважень на розпорядження запитуваною земельною ділянкою, а лише констатується відсутність факту розроблення містобудівної документації останнім. Відтак, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, без дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України, безпідставно прийнявши рішення про відмову позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Гатненської сільської ради від 26.08.2021 № 12/84 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 » Щодо позовних вимог про зобов`язання Гатненської сільської ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва, орієнтовною площею 0,12 га із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована в адміністративних межах Віта-Поштової сільської ради Гатненської ОТГ Фастівського району Київської області та межує із земельними ділянками з такими кадастровими номерами: 3222481200:05:002:0308 та 3222481200:05:002:0349, згідно клопотання від 03.08.2021, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом четвертим частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Як вірно було зауважено судом першої інстанції, відповідач у спірному рішенні не зазначив підстав, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України, для відмови у наданні дозволу за відповідною заявою позивача. Так, спірне рішення мотивоване виключно відсутністю комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, у зв`язку з чим було прийнято оскаржуване рішення. Отже, відповідач фактично не розглянув по суті заяву позивача на предмет її відповідності вимогам ст. 118 Земельного кодексу України та наявності підстав для надання або відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, у зв`язку з чим суд першої інстанції правильно зобов`язав відповідача розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 03.08.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального садівництва, орієнтовною площею 0,12 га із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована в адміністративних межах Віта-Поштової сільської ради Гатненської ОТГ Фастівського району Київської області та межує із земельними ділянками з такими кадастровими номерами: 3222481200:05:002:0308 та 3222481200:05:002:0349, та прийняти відповідне рішення за наслідками розгляду цієї заяви про надання відповідного дозволу позивачу. За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог і в цій частині. При цьому, проаналізувавши вказані вище та інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, з дотриманням вимог ст. 159 КАС України Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ. В подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.08.2022 №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Отже, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII. В свою чергу, відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації, про що вірно було зауважено судом першої інстанції. Відтак, на підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача відповідає положенням пункту 4 статті 245 КАС України та є найбільш ефективним із можливих способів захисту порушеного права. Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Ганечко О.М. Кузьменка В.В.