Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/7249/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/7249/22 пров. № А/857/3558/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М., суддів: Большакової О.О., Ніколіна В.В., за участю секретаря судових засідань Гранат В.В., розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 січня 2023 року (головуючий суддя: Дмитрук В.В., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, встановив: ОСОБА_1 04.11.2022 звернулася до суду з позовом, в якому, просила: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Волинській області № 2-ДС від 24.10.2022 «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з державної служби»; - поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Волинській області; - стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 . Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05 січня 2023 року позов задоволено частково. Від представника ОСОБА_1 адвоката Цимбали І.З., 16.01.2023, до суду першої інстанції, надійшла заява щодо стягнення судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу в розмірі 35000,00 грн, що понесені позивачкою при розгляді справи. Додатковим рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 січня 2023 року, заяву представника позивача, адвоката Цимбали І.З. про розподіл витрат на правову допомогу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Державної податкової служби у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок. У стягненні решти суми витрат відмовлено. З цим судовим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати додаткове рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заяви відмовити. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, покликається на те, що заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною, а адвокатом жодним чином не мотивовано кількість часу, який був затрачений на надання послуг, які зазначені в детальному описі витрат на правову допомогу, а також їх вартість. Представником позивачки, 09.03.2020 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду без змін. Представник відповідача Мельничук М.В. у судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити. Представник позивачки Цимбала І.З. у судовому засіданні просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції без змін. Задовольняючи частково заяву, суд першої інстанції оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, а також враховуючи складність справи, предмет спору та значення справи для сторін, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на заперечення представника відповідача щодо обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката та часткове задоволення адміністративного позову, вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 35 000,00 грн є надмірною. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких мотивів. Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Частиною 3 ст. 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України). Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави суду апеляційної інстанції для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Крім цього, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18, від 10.12.2019 у справі № 10.12.2019. Суд апеляційної інстанції зазначає, що на підтвердження понесених позивачкою витрат на професійну допомогу адвоката надано договір про надання правової допомоги від 26.08.2022, додаток від 27.10.2022 до договору про надання правової допомоги від 26.08.2022, акт від 09.01.2023 виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 26.08.2022, детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) адвокатами Адвокатського об`єднання «Західна правова група» в рамках представництва інтересів ОСОБА_1 у справі 140/7249/22 в Волинському окружному адміністративному суді, дублікат квитанції № 0.0.2811245542.1 від 11.01.2023. Згідно детального опису виконаних робіт (наданих послуг) від 09.01.2023, розмір витрат на правничу допомогу становить 35000 грн, вартість виконання роботи за 1 год становить 3500 грн. Вказану суму сплачено позивачкою, що підтверджується дублікатом квитанції № 0.0.2811245542.1 від 11.01.2023. Так, відповідно детального опису виконаних робіт (наданих послуг) адвокатами Адвокатського об`єднання «Західна правова група» в межах представництва інтересів ОСОБА_1 у справі 140/7249/22 в Волинському окружному адміністративному суді, надано наступні послуги: - консультація усна з аналізом документів щодо оскарження наказу від 24.10.2022 № 2-ДС 3500 грн (час затрачений на виконання роботи 2 год); - підготовка та подання позовної заяви - 17500 грн (час затрачений на виконання роботи 5 год); - підготовка та подання до суду відповіді на відзив 10500 грн (час затрачений на виконання роботи 3 год). Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат. Суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах цієї справи наявний належним чином складений договір про надання правової допомоги, оформлені та підписані документи, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та документи, які свідчать про оплату позивачем послуг адвоката. Однак, суд апеляційної інстанції вважає, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутності ознак співмірності, визначених ч. 5 ст. 134 КАС України. Так, проаналізувавши надані послуги Адвокатським об`єднанням «Західна правова група» позивачці, на предмет обсягу таких послуг та виконаних робіт, складність та якість складених документів, співмірність розміру заявлених витрат із затраченим адвокатом часу до заявлених позовних вимог, та враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вартість послуг зазначених при наданні усної консультації (7000 грн), складенні позовної заяви (17500 грн), підготовці відповіді на відзив (10500 грн) є явно завищеними. Отже, враховуючи вищенаведене, предмет розглядуваного спору, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які ставилися в позовній заяві, суд апеляційної інстанції вважає, що розмір вказаних витрат, який підлягає стягненню з відповідача становить 3000 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу необхідно задовольнити частково та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 3000 грн Керуючись ст. ст. 134, 139, 143, 243, 252, 310, 315, 317 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- постановив: апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити частково. Додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 січня 2023 року у справі № 140/7249/22 скасувати та прийняти нове, яким заяву про розподіл витрат на правову допомогу задовольнити частково. Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Волинській області (код ЄДРПОУ 44106679) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн (три тисяч гривень). У стягненні решти суми витрат відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Головуючий суддя О. М. Гінда судді О. О. Большакова В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 24.03.2023.