Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 941/27/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 вересня 2023 року м. Дніпросправа № 941/27/23 Головуючий суддя І інстанції Колесник С.І. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач), суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на додаткове рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 10.03.2023 року в адміністративній справі №941/27/23 за позовом ОСОБА_1 до Олександрійського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, інспектора ВРПП Олександрійського РВП ГУНП у Кіровоградській області лейтенанта поліції Асланової Надії Олександрівни про оскарження дій інспектора патрульної поліції та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Олександрійського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, інспектора ВРПП Олександрійського РВП ГУНП у Кіровоградській області лейтенанта поліції Асланової Надії Олександрівни про визнання протиправною і скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД №161115 від 18.12.2023 року. Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 16.02.2023 року позовні вимоги задоволені. Скасовано постанову серії БАД №161115 від 18 грудня 2022 року про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510.00 грн. за порушення ч.5 ст. 121 КУпАП. Закрито відносно ОСОБА_1 , провадження по справі на підставі ч.5 ст.121 КпАП України, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП. 21 лютого 2023 року до суду від представника позивача Стрижак І.О. надійшла заява, в якій остання просила суд ухвалити додаткове судове рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Олександрійського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000.00 гривень. Додатковим рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 10.03.2023 року заяву представника позивача Стрижак Інни Олександрівни про відшкодування суми судових витрат на правничу допомогу було задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Олександрійського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000.00 гривень. Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване додаткове рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні заяви про розподіл судових витрат. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що заявлені позивачем до стягнення витрати на правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи. Відзив від позивача на адресу суду не надходив. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи заяву про стягнення правничої допомоги з відповідача, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги представника позивача щодо стягнення на користь позивача витрат, понесених ним на правову допомогу адвоката в загальній сумі 7000 гривень є обґрунтованими, відповідно підлягають задоволенню. Суд апеляційної інстанції частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Склад та розмір судових витрат, зокрема, на професійну правничу допомогу та/або проведенням експертизи, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, документи, що свідчать про оплату експертизи, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження судових витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони т Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.05.2023 року у справі № 140/6689/20, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, позивачем до суду першої інстанції було подано копію договору про надання правової допомоги №66 від 23 грудня 2022 року, детальний опис робіт (наданої правової допомоги) від 19 лютого 2023 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру №1 від 23 грудня 2022 року про сплату гонорару в сумі 7000 гривень. Відповідно до детального опису робіт (наданої правової допомоги) від 19 лютого 2023 року, адвокатом Стрижак Інною Олександрівною було надано позивачу наступні послуги: - вивчення матеріалів справи 500.00 грн. - виготовлення позовної заяви 6500.00 грн. Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру від 23.12.2022 року № 1, позивачем було сплачено адвокату Стрижак Інні Олександрівні гонорар за надану правничу допомогу у розмірі 7000.00 грн. Перевіривши зміст наведених документів, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 7000.00 грн. є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), а тому належною до стягнення сумою правничої допомоги є 3000.00 грн. Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення його резолютивної частини в редакції даної постанови. В іншій частині додаткове рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області задовольнити частково. Додаткове рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 10.03.2023 року в адміністративній справі №941/27/23 змінити, виклавши абзац 2 його резолютивної частини в наступній редакції: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Олександрійського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000.00 гривень.». В іншій частині додаткове рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 10.03.2023 року в адміністративній справі №941/27/23 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя С.М. Іванов суддя В.Є. Чередниченко суддя В.А. Шальєва