Постанова 4803 № 199/3587/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2245/23 Справа № 199/3587/22 Суддя у 1-й інстанції - Спаї В.В. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 березня 2023 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії: судді-доповідача Новікової Г.В. суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П., розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін у м. Дніпро апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2022 року (ухваленого під головуванням судді Спаї В.В., повний текст рішення виготовлено 16 листопада 2022 року) у цивільній справі №199/3587/22 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, - В С Т А Н О В И В: У червні 2022 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» звернулося до суду із зазначеним вище позовом, який обґрунтовувало тим, що ОСОБА_1 є побутовим споживачем послуг з розподілу природного газу, які надаються позивачем до об`єкту, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , де встановлені газові прилади. 10 липні 2019 року за адресою ОСОБА_1 представниками позивача було виявлено ознаки несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу, про що складено акт та демонтовано лічильник для проведення експертизи. 16 липня 2019 року комісією АТ «Дніпрогаз» з проведення експертизи побутового газового лічильника встановлено, що наявна у пломбувальному отворі імітована заготовка пломби не є пломбою заводу виробника, що була встановлена на час випуску лічильника та яку демонтовано, в результаті чого утворився вільний доступ до лічильного механізму та забезпечило здійснення безоблікового використання природного газу, що має наслідком викривлення даних обліку та відбувається споживання з порушенням законодавства. 16 липня 2019 року у присутності споживача (відповідача) був складений акт про порушення №121,та 22 липня 2019 року у присутності споживача (відповідача) відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення, та був складений акт-розрахунок про нарахування необлікованого об`єму природного газу за період з 12.01.2019 року по 30.06.2019 року в розмірі 4 580,45 м? на суму 46 844,66 грн. Просив стягнути з ОСОБА_1 на їх користь суму необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу у сумі 46 844,66 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481 грн. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2022 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити в нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невірне вcтановлення правовідносин сторін, не відповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а також порушення норм матеріального права. З посиланням на аналогічні доводи доводам позовної заяви зазначає, що ними належними та допустимими доказами доведено факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ /лічильника газу за адресою: АДРЕСА_1 , а саме лічильник природного газу не опломбовано пломбою заводу виробника, що у свою чергу свідчить про помилковість даних обліку спожитого природного газу. Також зазначає, що ОСОБА_2 є споживачем комунальних послуг, які надаються позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки прописаний та фактично проживає у цьому будинку. З приводу інших осіб, які прописані у вказаному будинку, зазначає, що він як кредитор має право вимагати виконання, як від всіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. З приводу смерті ОСОБА_3 ,на якого було оформлено особовий рахунок за вказаною адресою зазначає, що ненадання їм таких даних для переоформлення не звільняють фактичних споживачів послуг від відповідальності за порушення у сфері розподілу природного газу. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Зазначає, що він не є належним позивачем у справі, оскільки не є власником буд. АДРЕСА_1 та не укладав договір розподілу природного газу із позивачем, а лише прописаний там, разом із іншими особами. Позивач був обізнаний про смерть власника будинку ОСОБА_3 , на якого і було оформлено особовий рахунок споживача і про відкриття спадщини на належне спадкодавцю майно. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно із ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. У ч.1 ст. 369 ЦПК України зазначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зважаючи, що по даній справі ціна позову становить 46844,66 грн., тобто менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і справа не відноситься до справи, яка не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін. Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги відповідно до статті 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що на час виявленого правопорушення, власник будинку в якому воно виявлено помер, а між спадкоємцями наявний спір про право власності на цей будинок, а тому не можна казати про порушення права позивача саме з боку ОСОБА_1 . Крім того, у будинку АДРЕСА_1 крім відповідача значаться зареєстрованими й інші члени сім`ї. Проте такий висновок не відповідає встановленим обставинам та суперечить нормам матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції встановлено,що будинок АДРЕСА_1 належав на праві власності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У вказаному будинку зареєстрований та проживає син ОСОБА_3 спадкоємець ОСОБА_1 . АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу в межах території м. Дніпро. Договірні відносини із споживачем узгоджено з урахуванням п. 2 гл. 1, п. 3.7 гл. 3 розд. УІ Кодексу ГРМ шляхом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) за фактом документального підтвердження споживання природного газу. За адресою: АДРЕСА_1 , значиться особовий рахунок № НОМЕР_1 , який оформлений на ім`я ОСОБА_3 (померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ), особовий рахунок не переоформлений. 10.07.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками АТ «Дніпрогаз» було виявлено ознаки несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу, що потребувало додаткового огляду (перевірки) шляхом проведення його експертизи. 16.07.2019 року комісією АТ «Дніпрогаз» з проведення експертизи побутового газового лічильника встановлено, що наявна у пломбувальному отворі імітована заготовка пломби не є пломбою заводу виробника, що була встановлена на час випуску лічильника та яку демонтовано, в результаті чого утворився вільний доступ до лічильного механізму та забезпечило здійснення безоблікового використання природного газу, що має наслідком викривлення даних обліку та відбувається споживання з порушенням законодавства, про що складений акт №284 експертизи побутового лічильника газу від 16.07.2019 року 16.07.2019 року був складений акт про порушення,в якому зазначено,що пломба заводу виробника не відповідає зразкам заводу виробника. За актом-розрахунком №1463 від 22.07.2021 року було нараховано необлікованого об`єму природного газу за період з 12.01.2019 року по 30.06.2019 року в розмірі 4 580,45 м? на суму 46 844,66 грн.. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України). Відповідно до пунктів 6, 13 ч.1 ст. 1 споживачами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживача житлово-комунальних послуг є індивідульні споживачі - фізичні або юридичні особа, які є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Згідно із положеннями п.23 ч.1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність. Таким чином син померлого власника житлового будинку, який користувався на момент смерті останнього цим будинком та продовжує користування ним та отримає житлово-комунальні послуги у сфері розподілу природного газу, є належним відповідачем у справі. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_1 є неналежним відповідачем, так як не вирішено питання про визначення часток спадкоємців у спадковому майні. Звертаючись із цим позовом АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» зазначав, що за місцем реєстрації та проживання відповідача було виявлено ознаки несанкціонованого втручання у роботу лічильника газу. Відповідно до пунктів 2, 3 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу. Згідно з пунктом 3 частини другої, частини третьої статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний, зокрема, не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом. Відповідно до положень ст.59 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом. При цьому правопорушеннями на ринку природного газу зокрема є: несанкціонований відбір природного газу; використання приладів обліку природного газу, не повірених або не атестованих в установленому порядку; несанкціоноване втручання в роботу газової інфраструктури. Кодексом ГРМ, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494, визначено взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначено правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем. Згідно з положеннями, визначеними пунктами 4-6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ, споживач відповідає за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр). Засоби вимірювальної техніки, які є складовими комерційного ВОГ, підлягають періодичній повірці відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням вимог глав 7 та 8 цього розділу. У разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, пошкодження ЗВТ або пошкодження пломб чи захисних елементів власник (користувач), на території або у приміщенні якого встановлений комерційний ВОГ чи його складові, має терміново поінформувати про це оператора ГРМ та за потреби вжити заходів для недопущення аварійної ситуації з урахуванням техніки безпеки. Згідно із п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ/лічильника газу є втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу; Згідно з пунктами 1, 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать, зокрема, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу). Отже перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу здійснюється у випадку доведеності факту пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або роботи комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ необліковується або обліковується некоректно, що є предметом доказування по справі. Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України). Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Як зазначалося вище відповідно до акту №284 від 16 липня 2019 року в результаті зовнішнього огляду лічильника газу, в момент проведення експертизи, комісією зроблено висновок: «Пломби заводу виробника не відповідають зразкам заводу-виробника. Лицьова частина пломби «А» укр. пр-ва, а тильна іностр. пр-ва. В результаті заміни пломби був доступ до суматору цифрових колес» Встановивши, що роботу лічильника газу, знятого відповідно до акту від 10.07.2019 року у будинку відповідача, який визнаний непридатним, позивачем кваліфіковано як позаштатний режим роботи лічильника газу, проте факт наявності порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ зі сторони споживача ОСОБА_1 , які можуть вплинути на результати вимірювання, позивачем доведено не було, оскільки не встановлено, які саме зразки пломб були на момент опломбування лічильника і коли його було опломбовано, та у зв`язку із цим чи мав місце несанкціонований відбір природного газу з боку відповідача. Отже, колегія суддів апеляційного суду, не погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо підстав відмови у задоволенні позову у зв`язку із неправильним застосуванням норм матеріального права вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити у зв`язку із недоведеністю факту втручання з боку відповідача у роботу лічильника газу. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують цього висновку та не дають підстав для задоволення позовних вимог, оскільки зводяться до тих же підстав, що були викладені у позовній заяві. Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав недоведеності. Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні позовних вимог, підстав для відшкодування, зміни або перерозподілу судових витрат у відповідності до ст.141 ЦПК України не має. Відповідно до частини 3 статі 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, ціна позову у яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як ціна позову складає 46 844,66 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст.368, 369, 376, 382,384 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» задовольнити частково. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2022 року скасувати. У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» до ОСОБА_1 про стягнення коштів відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Судді: