Ухвала КЦС ВС № 463/5308/22

Ухвала 22 березня 2023 року місто Київ справа № 463/5308/22 провадження № 61-876ск23 Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України та Державної казначейської служби України, третя особа - ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, ВСТАНОВИВ: І. ФАБУЛА СПРАВИ Стислий виклад позиції позивача ОСОБА_2 у липні 2022 року звернулася до суду із позовом до Держави України в особі Кабінету Міністрів України та Державної казначейської служби України, у якому з урахуванням уточнення просила відшкодувати їй майнову шкоду у розмірі 577 500, 00 грн та моральну шкоду в розмірі 1 430 000, 00 грн. ОСОБА_1 у листопаді 2022 року звернувся до суду із позовом до російської федерації в особі посольства російської федерації в Україні, у якому просив відшкодувати йому майнову шкоду у розмірі 2 782 500, 00 грн та моральну шкоду в розмірі 1 430 000, 00 грн. Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій Ухвалою від 29 листопада 2022 року Личаківський районний суд м. Львова закрив провадження у справі № 463/5308/22. Суд відмовив у прийнятті позову ОСОБА_1 як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, до російської федерації в особі посольства російської федерації в Україні про відшкодування шкоди. Ухвалою від 08 лютого 2023 року Львівський апеляційний суд визнав неподаною та повернув ОСОБА_1 його апеляційну скаргу. ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ОСОБА_1 15 лютого 2023 року із використанням засобів електронного зв`язку та системи «Електронний суд» направив до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Визначення заявником підстав касаційного оскарження Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Правилами частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Заявник зазначив, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, як підстави касаційного оскарження судового рішення визначив те, що: - (1) відсутній висновок Верховного суду щодо питання застосування положень пункту 22 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у подібних правовідносинах; - (2) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц, у якій Верховний Суд визнав належним відповідачем у аналогічній справі Державу Україну в особі Кабінету Міністрів України та Державної казначейської служби України; - (3) суд апеляційної інстанції не повідомив ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи № 463/5308/22. Отже, серед підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції заявником зазначена та підстава, яка згадана у частині другій статті 389 ЦПК України, що свідчить про виконання ним вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги. IІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ Оскільки вимоги ухвали виконані, касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають положенням статті 389 ЦПК України. Суд не встановив наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у справі. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в двадцять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду. Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді С. О. Погрібний І. Ю. Гулейков О. В. Ступак