Постанова 4873 № 910/502/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "21" березня 2023 р. Справа№ 910/502/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Разіної Т.І. суддів: Іоннікової І.А. Михальської Ю.Б. Розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 у справі №910/502/23 (суддя Гумега О.В., м. Київ) про повернення позовної заяви за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 3 028 721 959,45 грн, За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,- ВСТАНОВИВ: Обставини справи Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - позивач, НЕК "Укренерго") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - відповідач/ ДП "НАЕК "Енергоатом") про стягнення за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.06.2019 №0063-03011/77-003-08-19-01074 заборгованість у розмірі 2 471 738 952,83 грн з ПДВ, пеню у розмірі 178 199 095,95 грн, штраф у розмірі 47 584 583,84 грн, три відсотка річних у розмірі 51 264 383,06 грн, інфляційні втрати у розмірі 279 934 943,77 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.06.2019 №0063-03011/77-003-08-19-01074. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 у справі №910/502/23 позовну заяву і додані до неї документи повернуто ПрАТ "НЕК "Укренерго". Мотивуючи ухвалу, судом першої інстанції зазначено, що позовну заяву підписано - адвокатом Шатарською Тамілою Назімівною, однак зі змісту довіреності від 06.01.2023 №0601-16 не вбачається, що голова правління НЕК "Укренерго" Кудрицький Володимир Дмитрович уповноважив Шатарську Тамілу Назімівну на підписання саме позовної заяви,, що свідчить про недотримання позивачем вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України та є підставою відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України для повернення позовної заяви. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись із прийнятим рішенням, ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 8.01.2023 у справі №910/502/23 та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва. Наводячи підстави скасування оскаржуваної ухвали, скаржник зазначав, що довіреністю №0601-16 від 06.01.2023 представнику ПрАТ "НЕК "Укренерго" Шатарській Тамілі Назімівні було надано повноваження здійснювати претензійно-позовну роботу у всіх судах системи судоустрою України з усіма правами, наданими чинним законодавством України позивачеві, з правом підписання будь-яких заяв, зокрема, позовної заяви. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу Відповідач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив, у якому просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, посилаючись на те, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що довіреність №0601-16 від 06.01.2023 не містить право представника на підписання позовної заяви. Також вказує, що конкретизація повноважень представника у довіреності та відсутність у довіреності права на підписання заяви свідчить про відсутність у представника повноважень на вчинення зазначеної дії. Відсутність у представника права на підписання позовної заяви, у свою чергу, є підставою для повернення позовної заяви без розгляду. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2023 апеляційну скаргу ПрАТ "НЕК "Укренерго" у справі №910/502/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б. Апеляційна скарга ПрАТ "НЕК "Укренерго" подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 у справі вирішено витребувати матеріали справи №910/502/23, а розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху відкласти до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду. 12.02.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/502/23. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/502/23; зобов`язано ПрАТ "НЕК "Укренерго" надати оригінал позовної заяви з додатками від 06.01.2023 №01/1191, з відміткою про реєстрацію позовної заяви в суді першої інстанції; розгляд апеляційної скарги ПрАТ "НЕК "Укренерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 у справі №910/502/23 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. На виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 позивачем було поданого через канцелярію Північного апеляційного господарського суду оригінал позовної заяви з додатками від 06.01.2023 №01/1191, з відміткою про реєстрацію позовної заяви в суді першої інстанції, яка була повернута ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2023. Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження (повідомлення із електронною копією ухвали Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 про відкриття провадження у справі, засвідченою електронно-цифровими підписами суддів, було надіслане судом на електронні адреси учасників справи, зазначені в матеріалах справи, що підтверджується роздруківкою електронного листування), а також закінчення встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 процесуальних строків на подачу відзиву, заперечення на відзив, всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Як вказувалось вище, ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ДП "НАЕК "Енергоатом") про стягнення за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.06.2019 №0063-03011/77-003-08-19-01074 заборгованість у розмірі 2 471 738 952,83 грн з ПДВ, пеню у розмірі 178 199 095,95 грн, штраф у розмірі 47 584 583,84 грн, три відсотка річних у розмірі 51 264 383,06 грн, інфляційні втрати у розмірі 279 934 943,77 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 у справі №910/502/23 позовну заяву і додані до неї документи повернуто ПрАТ "НЕК "Укренерго". Мотивуючи ухвалу, судом першої інстанції зазначено, що позовну заяву підписано - адвокатом Шатарською Тамілою Назімівною, однак зі змісту довіреності від 06.01.2023 №0601-16 не вбачається, що голова правління НЕК "Укренерго" Кудрицький Володимир Дмитрович уповноважив Шатарську Тамілу Назімівну на підписання саме позовної заяви. Інші документи, які б підтверджували повноваження адвоката Шатарській Тамілі Назімівні та надавали останній право підпису та подачі позовної заяви в матеріалах позову відсутні. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовну заяву у даній справі підписано особою, яка не має права підписувати її. Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява ПрАТ "НЕК"Укренерго" підлягає поверненню без розгляду. При цьому, суд звернув увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Відповідно до ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Пунктом 8 ч. 1 ст. 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові). Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази,проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді, Північний апеляційний господарський суд дійшов, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 у даній справі підлягає скасуванню, виходячи з наступних підстав. Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви та доданих до неї документів на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України. Право на судовий захист є конституційним правом кожної людини і громадянина, гарантованим статтею 55 Конституції України. Згідно з позицією Конституційного Суду України, яка сформульована у рішенні від 25.12.1997 № 9-зп, частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші утиски прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене. У рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом. Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур), в тому числі, вимог стосовно оформлення позовних заяв, скарг та інших документів, що подаються до суду. Водночас, порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - ГПК України. Частиною 2 ст. 162 ГПК України встановлено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Отже, реалізація права на звернення до суду із позовом є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва, або її процесуальним представником. При цьому підписання та/або подання позовної заяви є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва. (Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 910/9150/21). Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи. У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки. Відповідно до ч. 5 ст. 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача. Частина 1 ст. 174 ГПК України встановлює загальне правило, згідно з яким у випадку, якщо позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви суд першої інстанції постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Поряд з цим, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. У постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.07.2020 у справі №905/2203/19 та від 13.08.2021 у справі 910/21107/20 зазначено, що процесуальний закон допускає дві форми поведінки суду у разі встановлення порушень/недоліків щодо особи/повноважень особи, яка підписала позовну заяву/заяву/скаргу тощо, а саме: залишення без руху позовної заяви/заяви/скарги із наданням заявнику строку для усунення відповідних недоліків або повернення цієї заяви. З огляду на наведені положення процесуального закону, суд має залишити позовну заяву/заяву/скаргу без руху, відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України, у разі наявності у суду сумніву у достовірності, достатності та належності доказів стосовно повноважень особи, що її підписала, надавши заявнику строк для усунення відповідних недоліків. У протилежному випадку, зокрема за відсутності доказів повноважень особи, що підписала позовну заяву/заяву/скаргу, у суду відсутні підстави для залишення її без руху відповідно до положень ч. 1 ст. 174 ГПК України, а суддя у цьому випадку, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 цього Кодексу, повертає позовну заяву і додані до неї документи. Системний аналіз наведених норм свідчить, що реалізація особою права на подання позову до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку) захисту порушених прав, яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог ГПК України щодо форми, змісту позовної заяви, документів, які додаються до неї, недотримання яких має негативні наслідки для позивача, зокрема, передбачені ч. 5 ст. 174 ГПК України (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2019 у справі №910/17650/18). Повертаючи позовну заяву на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що позовна заява підписана позивачем чи його повноважним представником. Статтею 131-2 Конституції України передбачено, що обов`язковою вимогою для здійснення представництва іншої особи у суді є те, що таке представництво може здійснювати виключно адвокат (за винятком випадків, встановлених законом). Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України). Згідно із ч. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 12.10.2018 у справі №908/1101/17 зазначено про те, що Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не встановлює, що в довіреності, виданій на ім`я фізичної особи - адвоката, обов`язково зазначається про те, що такий представник є саме адвокатом. Не містить таких вимог ні Господарський процесуальний кодекс України, ні Цивільний кодекс України, яким врегульовано питання представництва за довіреністю. Відтак, у цій постанові об`єднана палата Касаційного господарського суду відступила від висновку Верховного Суду, здійсненому в раніше ухваленій постанові у справі №914/2414/17 про те, що довіреність, на підставі якої адвокат здійснює представництво інтересів клієнта у суді, повинна обов`язково містити вказівку, що представник є адвокатом. В даному випадку визначальним є те, що особа, яка здійснює представництво за довіреністю, має статус адвоката та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. При цьому, довіреність визначає лише повноваження адвоката, межі наданих представникові прав та перелік дій, які він може вчиняти. (Близька за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.10.2018 у справі №908/1101/17, від 30.08.2021 у справі № 915/253/20). Стаття 244 Цивільного кодексу України визначає, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. На підтвердження повноважень адвоката, Шатарською Т.Н. на підписання позовної заяви, до матеріалів справи було надано довіреність №0601-1606.01.2023 Вказаною довіреністю ПрАТ "НЕК "Укренерго" в особі голови правління Кудрицького Володимира Дмитровича уповноважило Шатарську Тамілу Назімівну здійснювати від імені НЕК "Укренерго" такі дії, зокрема: "від імені НЕК "Укренерго" здійснювати претензійно-позовну роботу, спрямовану на захист майнових та інших прав НЕК "Укренерго", а також здійснювати всі процесуальні дії та захист законних інтересів НЕК "Укренерго» у всіх судах системи судоустрою України (незалежно від спеціалізації), визначеної Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (в тому числі місцевих судах, апеляційних судах, Верховному Суді) з усіма правами, наданими чинним законодавством України позивачеві, відповідачеві, третій особі, заявнику, боржнику, за виключенням відмови від позову, підписання мирової угоди, визнання позову, зменшення позовних вимог. Згідно наведеної довіреності визначено, що "Для виконання цієї довіреності Шатарській Тамілі Назімівні надається право підписувати відповідні документи, в тому числі, але не виключно, клопотання, заяви, заперечення, пояснення, заяви про зміну (виключно у сторону збільшення) позовних вимог, заяви про відкриття виконавчого провадження, скарги на дії державного виконавця, інші документи у виконавчому провадженні, тощо ...". Так, з матеріалів позовної заяви вбачається, що представник ПрАТ "НЕК "Укренерго" на підтвердження своїх повноважень надав, зокрема, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, що підтверджує наявність у нього статусу адвоката, а також копію довіреності, якою визначено перелік повноважень такої особи, в тому числі на здійснення представництва в суді та підписання будь-яких процесуальних документів, зокрема позовних заяв. Отже, представнику ПрАТ "НЕК "Укренерго" Шатарській Т.Н. було надано повноваження здійснювати претензійно-позовну роботу у всіх судах системи судоустрою України з усіма правами, наданими чинним законодавством України позивачеві, з правом підписання будь-яких заяв. Крім того, слід зазначити, що позовна заява - це процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов. Подання позову включає в себе дії позивача (самостійно або через представників) щодо його безпосереднього звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду. За висновками Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постановах від 13.03.2018 у справі №910/23346/16 та від 21.03.2018 у справі №916/3283/16, реалізація права на звернення до суду із позовом є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва, або її процесуальним представником. При цьому підписання та/або подання позовної заяви є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва. Як вище зазначалось, позовну заяву від імені позивача підписано представником останнього - адвокатом Шатарською Т.Н. Відповідно до ч. 5 ст. 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача. Суд також зазначає, що за змістом ч. 2 ст. 161 ГПК України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Отже, позовна заява, є заявою по суті справи та охоплюється поняттям "заява". Таким чином, висновок суду першої інстанції, що позовна заява у даній справі була підписана особою, яка не має права її підписувати є необґрунтованим. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Статтею 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Україною 17.07.1997 передбачено, що кожен має право на свободу думки, совісті та релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно. Свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України. Наведеного судом першої інстанції враховано не було, тому, повернувши позовну заяву, суд порушив право сторони на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі Суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи апеляційної скарги ПрАТ "НЕК "Укренерго" про порушення місцевим господарським судом положень ст.ст. 162, 174 ГПК України знайшли своє підтвердження. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з приписами ст.ст. 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Зважаючи на викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга обґрунтована, а ухвала суду першої інстанції така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, зокрема п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України. Частиною 3 ст. 275 ГПК України передбачено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Таким чином, апеляційна скарга ПрАТ "НЕКи"Укренерго" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 у справі №910/502/23- скасуванню з передачею позовної заяви ПрАТ "НЕКи"Укренерго" до суду першої інстанції. Розподіл судових витрат Оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ГПК України. Керуючись ст. 2, 4, 8, 129, 174, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 у справі №910/502/23ьскасувати.

3. Позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 3 028 721 959,45 грн передати на розгляд до суду першої інстанції.

4. Матеріали справи надіслати до господарського суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя Т.І. Разіна Судді І.А. Іоннікова Ю.Б. Михальська