Постанова 4803 № 202/2233/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3089/23 Справа № 202/2233/19 Суддя у 1-й інстанції - Слюсар Л. П. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 березня 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Городничої В.С., суддів Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м.Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 10 березня 2020 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про відшкодування збитків, - В С Т А Н О В И Л А: У березні 2019 року позивач АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» звернулось до суду з вищезазначеним позовом (а.с. 2-5), посилаючись на те, що АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» постачає електричну енергію споживачеві ОСОБА_1 01 лютого 2008 року між ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про користування електричною енергією № 5669079. Відповідач ОСОБА_2 за договором оренди квартири від 10 травня 2018 року користується квартирою, що на праві власності належить ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, відповідачі користуються електричною енергією на власні побутові потреби, а отже є споживачами електричної енергії. 29 серпня 2018 року під час технічної перевірки стану електричних приладів обліку і електроустановок представниками АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» за адресою проживання відповідачів: АДРЕСА_1 , зафіксовано порушення, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, що не належить оператору системи, поза засобом комерційного обліку електричної енергії, без порушення схеми комерційного обліку. За результатами перевірки був складений акт про порушення № Н 125576. 26 вересня 2018 року в присутності відповідача ОСОБА_1 відбулось засідання комісії з розгляду актів про порушення та складено протокол № 66 і прийнято рішення провести нарахування в сумі 110 107,29 грн. До теперішнього часу сума збитків відповідачами в добровільному порядку не відшкодована. Наведене зумовило позивача звернутись до суду з відповідною позовною заявою з метою захисту порушених прав та інтересів. На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь вартість спричинених збитків за актом про порушення у розмірі 110 107,29 грн та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 921,00 грн. Заочним рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 03 вересня 2019 року позовні вимоги АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про відшкодування збитків задоволено в повному обсязі. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» вартість спричинених збитків за актом про порушення від 29 серпня 2018 року № 125576 в розмірі 110 107,29 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» судові витрати у розмірі по 960,50 грн з кожного (а.с. 79-82). У вересні 2019 року ОСОБА_2 звернувся із заявою про перегляд заочного рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 03 вересня 2019 року (а.с. 87-92). У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про перегляд заочного рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 03 вересня 2019 року (а.с. 110-117). Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 09 жовтня 2019 року заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 03 вересня 2019 року скасовано, а справу призначено до розгляду (а.с. 145-146). Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 10 березня 2020 року у задоволенні позовних АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про відшкодування збитків відмовлено в повному обсязі (а.с. 229-235). Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, неповній оцінці доказів, що мають значення для розгляду справи, а також на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та покласти судові витрати на відповідачів (а.с. 240-246). ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не скористались своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно ч. 2 вказаної вище статті, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Як вбачається із ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процессуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» суд першої інстанції виходив з того, що акт про порушення серія Н № 125576 від 29.08.2018 року був складаний представниками постачальника електроенергії з порушенням п.8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 (в редакції чинній на момент складання Акта) за відсутності споживача ОСОБА_1 . Крім того, в порушення вимог до п. 8.2.6 Правил ОСОБА_1 не був повідомлений про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначення дати засідання, так, як вбачається із наданих позивачем рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримав 16 жовтня 2018 року вже Протокол № 66 від 26 вересня 2018 року засідання комісії по розгляду Акту про порушення № 122576 від 29.08.2018 року (а.с. 18). Також, представники енергопостачальника допустили двозначність трактування порушення ПРРЕЕ в описовій частині Акта, що є порушенням вимог пункту 4.7 Методики та не зазначили, в який саме частині (місці) магістральних електричних мереж багатоквартирного будинку було здійснено самовільне підключення, що є порушенням вимог пункту 3.1 та 4.6 Методики, а також суд бере до уваги, що в разі виявлення представниками енергопостачальника факту самовільного підключення проводу поза електролічильником «відкритим способом», розрахунок збитків за Актом необхідно проводити з дати останнього контрольного огляду засобу обліку до дати оформлення Акта, але визначений термін має не перевищувати шість місяців (вимоги підпункту «а» пункту 3.3 Методики). Останній контрольний огляд засобу обліку перед складанням Акта, був проведений енергопостачальником 05.03.2018 року, про що свідчить відмітка в особовій картці споживача № НОМЕР_1 , однак іншого розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, за період, що був встановлений АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» суду не надано. Проте, з даними висновками суду, колегія суддів не погоджується в повній мірі виходячи з наступного. Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України). Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У ч. ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відносини щодо постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 Цивільного кодексу України, положеннями Закону України «Про електроенергетику» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Закону України «Про ринок електроенергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 діючих з 11 червня 2018 року (далі - Правила) та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією для населення, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, яка діяла до моменту внесення змін 27 липня 2019 року до ПРРЕЕ (далі - Методика). Судом встановлено, що між ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» та ОСОБА_1 укладено договір про користування електричною енергією № 5669079. Вказаний факт сторонами у справі не заперечується, а тому у відповідності до вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає, а у колегії суддів не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності вказаної обставини та добровільності її визнання. ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 25.10.2017 року, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 220). Рішенням загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» від 19.04.2018 року змінено назву підприємства на Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі », що підтверджується Статутом (а.с. 221-226). Згідно з копією договору оренди квартири від 10.05.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар), останній орендував квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 13-14). Під час перевірки стану електричних приладів обліку і електроустановок в квартирі, яка на праві власності належить ОСОБА_1 , у присутності відповідача ОСОБА_2 , який є орендарем квартири АДРЕСА_2 , яка проводилась 29.08.2018 року, згідно з п. 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила), представниками (контролерами) структурної одиниці ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» 4 РЕМ) було виявлено наступне порушення Правил, а саме: «самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, що не належить оператору системи, поза засобами комерційного обліку електричної енергії, без порушень схеми комерційного обліку. Самовільне підключення виконано дротом мідь 4 мм2 від дооблікових дротів в електрощитовій на сходовій клітині, шляхом повторного вводу, який йде через запобіжник 25А на розетку в ванній кімнаті з підключенням до неї водонагрівача. При включенні до навантаження водонагрівача імпульси відсутні, лічильний механізм розрахункового лічильника не враховує електричну енергію, покази лічильника не змінюються. Спожита електроенергія, приладом обліку не враховується. Споживачу продемонстровано порушення. Порушення виконано приховано, навантаження при контрольному огляді виявити не має можливості. Порушення виявлено ИНН2 № 4009». Вказане порушення було зафіксовано в акті про порушення серії Н № 125576 від 29.08.2018 року. В п. 1 акту зазначено відомості про прилад обліку електричної енергії споживача на дату складання акту, а саме: заводський номер 5328498; позначення на схемі місця встановлення - *1 сходова клітина; тип НІК 210202М2В; покази 008422; дата повірки ІV 2012; рік випуску 2012; номінальний струм, А 5-60; клас точності

1. Згідно п. 3 акту ділянка схеми самовільного підключення: від вихідних клем лічильника точка вимірювання, зазначена у схемі електропостачання споживача - *3, матеріал проводу (кабелю) мідь, переріз проводу (кабелю), мм2 4 мм2, струм споживання, А - ; до вхідних клем лічильника точка вимірювання, зазначена у схемі електропостачання споживача - *2, матеріал проводу (кабелю) мідь, переріз проводу (кабелю), мм2 4 мм2, струм споживання, А - ; самовільне підключення точка вимірювання, зазначена у схемі електропостачання споживача - *4, матеріал проводу (кабелю) мідь, переріз проводу (кабелю), мм2 4 мм2, струм споживання, А 8А; тип засобу вимірювальної техніки штангенциркуль, інвентаризаційний номер 0504023, дата повірки 01.11.2017; точка на схемі, де було вилучено зразок кабелю - *4, номер пломби, якою було опломбовано пакет з кабелем 2182603. Також, в акті відображена схема самовільного підключення: із зазначенням схеми магістральних дротів, ділянки схеми самовільного підключення, точки підключення, шлях повторного вводу, який йде через запобіжник 25А на розетку в ванній кімнаті з підключенням водонагрівача та місце знаходження водонагрівача. Акт підписаний трьома відповідальними посадовими особами постачальника, у присутності відповідача ОСОБА_2 та підписаний останнім із зазначенням: «З актом ознайомлений, згоден». Акт містить вказівку про те, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 12 вересня 2018 року. Зазначено, що акту додаються: - фото (а.с. 25-33, 66), відео (а.с. 66); - 2182603 СП. Додаткові відомості: Акт технічної перевірки (а.с. 10-11); Переріз відрізка дроту (а.с. 7-8). Також, в матеріалах справи містяться пояснення по акту № 125576 від 29.08.2018 року відповідальних посадових осіб постачальника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на ім`я заступника начальника 4 РЕМ ОСОБА_6 , в яких зазначено, мовою оригіналу: «в рейдовом обходе по адресу переулок Вольный 7 позвонив в квартиру АДРЕСА_3 к нам вышел молодой человек. Мы представились, предъявили удостоверения, пояснили цель визита, попросили допуск к прибору учета. Мужчина представился ОСОБА_7 , провел нас в перегородку под ключ на 2-х хозяев к электрощитовой. Пояснил, что является квартирантом и предоставил паспорт и договор аренды. Мы в присутствии ОСОБА_7 осмотрели прибор учета, списали реквизиты счетчика, и спросив позволения и на его глазах осмотрели электропроводку в квартире. При осмотре было выявлено в ванной комнате при выключенных автоматах нагрузки квартиры, за унитазом и счетчиком воды повторный ввод скрытым способом через автомат 25А на отдельную розетку с включенным в нее водонагревателем находящийся под напряжением. Увеличив температурный режим водонагревателя он стал нагревать воду, включилась индикаторная лампочка, а счетчик электрической энергии не учитывал потребляемую водонагревателем электрическую энергию, индикаторная лампочка не мигала, т.е. электрическая энергия счетчиком не учитывалась, ИНН-2 в данной розетке показал наличие напряжения. При осмотре электрощитовой было выявлено доучетное подключение повторного ввода от вводных доучетных магистральных проводов, но так как провод повторного ввода проведен скрыто и демонтировать его полностью без демонтажа строительных конструкций не было технической возможности, то он нами был переподключен под прибор учета в клемы электросчетчика. Пояснив о нарушении нами был составлен акт. Счетчик переопломбирован» (а.с. 9). Крім того, 29.08.2018 року згідно акту у присутності відповідача ОСОБА_2 здійснено вимір зразка дроту, в якому зазначено про те, що оглядом встановлено: дріт, що додається до акту мідь; діаметром 2,3 мм; переріз дроту мідь 4 мм2; замір виконувався штангенциркулем № 0504023, дата повірки 01.11.2017 року та який підписаний трьома відповідальними посадовими особами постачальника та ОСОБА_2 (а.с. 12). 12.09.2018 року ОСОБА_2 на ім`я голови комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ була подана заява про перенесення дати проведення комісії щодо розгляду акту про порушення ПРРЕЕ № 125576 від 29.08.2018 року з 12.09.2018 року на 26.09.2018 року (а.с. 18). 14.09.2018 року ОСОБА_1 було надіслано повідомлення № 1610/6074 від 13.09.2018 року про те, що засідання з розгляду акту № Н125576 від 29.08.2018 року по порушення ПРРЕЕ відбудеться 26.09.2018 року з 09:00 год. до 12:00 год. За адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 19), що підтверджується реєстром та фіскальним чеком (а.с. 20). Вказане повідомлення ОСОБА_1 отримав особисто 16.10.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 18) та не заперечується ОСОБА_1 у відзиві на позов (а.с. 154-159). Відповідно до розрахунку розміру відшкодування збитків по акту Н № 125576 енергопостачальній компанії спричинено матеріальний збиток на суму 110 107,29 гривні за період з 29.08.2015 року по 29.08.2018 рік (а.с. 22). Згідно з протоколом № 66 від 26 вересня 2018 року засідання комісії по розгляду акта про порушення № 125576 від 29 серпня 2018 року, за участю власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , прийнято рішення, що акт про порушення Правил складено правомірно. ОСОБА_1 від підписання протоколу відмовився про, що зазначено в протоколі (а.с. 21). 26.09.2018 року ОСОБА_1 за вих. № 66/18 від 26.09.2018 року направлено досудову претензію про сплату заборгованості за використану електричну енергію у сумі 110 107,29 грн (а.с. 23), що підтверджується реєстром та фіскальними чеками (а.с. 24). В матеріалах справи наявна особа картка за особовим рахунком ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (а.с. 34-37). Також, в матеріалах справи наявний диск з фото та відео фіксацією порушення згідно акту № 125576 від 29.08.2018 року, який є предметом розгляду у вказаній справі (а.с. 66), який був оглянутий колегією суддів та якому надана оцінка. Разом з тим, колегія суддів зауважує про те, що вказаний доказ судом першої інстанції оглянутий не був та йому не надана оцінка, що підтверджується матеріалами справи. Згідно з листом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 03/32-10128 від 23.11.2018 року, який було надано на звернення ОСОБА_1 , зазначено, що представники енергопостачальника допустили двозначність трактування порушення ПРРЕЕ в описовій частині Акта що є порушенням вимог пункту 4.7 Методики та не зазначили, в який саме частині (місці) магістральних електричних мереж багатоквартирного будинку було здійснено самовільне підключення, що є порушенням вимог пункту 3.1 та 4.6 Методики. Стверджувати що «безобліковий провід неможливо було виявити під час здійснення представниками енергопостачальника контрольного огляду засобу комерційного обліку» не має підстав. Звернули увагу, на те, що в разі виявлення представниками енергопостачальника факту самовільного підключення проводу поза електролічильником «відкритим способом», розрахунок збитків за Актом необхідно проводити з дати останнього контрольного огляду засобу обліку до дати оформлення Акта, але визначений термін має не перевищувати шість місяців ( вимоги підпункту «а» пункту 3.3 Методики). Останній контрольний огляд засобу обліку перед складанням Акта, був проведений енергопостачальником 05.03.2018 року, про що свідчить відмітка в особовій картці споживача № НОМЕР_1 (а.с. 99-102, 118-119, 160-161). Також, в судовому засіданні судом були допитані свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представники енергопостачальника, які здійснювали технічну перевірку 29.08.2018 року та складали Акт про порушення Н № 125576, підтвердили факт наявності безоблікового підключення поза електролічильником проводу. Згідно із ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливо лише на підставі договору про постачання енергії. Споживач енергії зобов`язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією, виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Споживач забезпечує безперешкодний доступ відповідальних представників енергопостачальника, підприємства, що здійснює передачу електричної енергії, до власних електричних установок для контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого порядку. Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до пункту 84 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач фізична особа, у тому числі фізична особа підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання. Згідно з частиною третьою статті 49 Закону України «Про ринок електричної енергії» основний споживач зобов`язаний укласти з оператором системи розподілу, на території здійснення ліцензованої діяльності з розподілу якого розташовані його мережі, договір про спільне використання електричних мереж за типовою формою, затвердженою регулятором. Відповідно до частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу. Згідно зі частиною першою статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. До правопорушень на ринку електричної енергії, зокрема відносяться крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку. Відповідно до пункту 1.1.1 ПРРЕЕ правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. За приписами п.п. 3 п. 5.1.1. ПРРЕЕ, оператор системи має право проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії. Згідно з підпунктом 20 пункту 5.5.5 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача. Відповідно до п. 5.5.7 ПРРЕЕ, споживач має забезпечити доступ персоналу оператора системи для виконання оперативних перемикань, відключень електроустановок оператора системи, обслуговування розрахункових засобів вимірювання електричної енергії, протиаварійної системної автоматики, виконання робіт, пов`язаних зі спорудженням і ремонтом електричних мереж оператора системи, що розташовані на території споживача. Згідно з підпунктом 3 пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу І ПРРЕЕ акт про порушення документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. Відповідно до пункту 8.2.4 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором. За змістом пункту 8.2.5 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 6 лютого 2019 року у справі №522/12901/17-ц (провадження № 14-503цс18) зроблено висновок про те, що акт про порушення є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта. Порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПРРЕЕ, встановлений Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року №

562. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41); від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49); від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50); від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункти 37,54); від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4)). Звертаючись до суду із даним позовом, позивач визначився із колом відповідачів, які на думку позивача, відповідатимуть за матеріально-правовою вимогою: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Втім, докази про те, що відповідач ОСОБА_2 є належним відповідачем у справі відсутні. Позивач посилається на те, що ОСОБА_2 є орендарем квартири АДРЕСА_2 згідно договору оренди від 10.05.2018 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , втім, чинний ЦК України, а також ПРРЕЕ не визначають орендарів, як учасників правовідносин з постачання електричної енергії та не встановлюють відповідальність орендарів. ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 та особовий рахунок оформлено на його ім`я. ОСОБА_2 є орендарем вказаної квартири на підставі договору оренди від 10.05.2018 року. Присутність ОСОБА_2 під час складання акту про порушення не свідчить безумовно про порушення прав позивача саме з боку цієї особи, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що саме ОСОБА_2 вчинив вказане порушення, а також доказів того, що йому взагалі було відомо про наявність самовільного підключення. Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном, здійснює свою владу щодо управління ним і вправі вчиняти будь-які дії, що не суперечать закону. Отже, з системного аналізу наведених норм слідує, що споживання електричної енергії може відбуватися на підставі договору, укладеного між енергопостачальником та власником майна, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією. Враховуючи вказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем у даній справі, оскільки згідно законодавства, яке регулює дані правовідносини не може нести відповідальність за його порушення, оскільки така відповідальність покладається на власника квартири ОСОБА_1 . Під час проведення перевірки та складання акту про порушення власник квартири ОСОБА_1 був відсутній. Натомість на вказаному об`єкті був присутній орендар квартири ОСОБА_2 . Зазначена особа знаходилася на об`єкті, мала доступ до закритих приміщень, допустила представників позивача на об`єкт для проведення перевірки. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові від 06 лютого 2020 року за результатом перегляду справи № 916/2504/18 у подібних правовідносинах, Верховний Суд погодився із висновками судів попередні інстанцій про те, що оскільки особа, яка підписала акт про порушення, мала доступ до закритих приміщень позивача, допустила представників енергопостачальника на об`єкт для проведення перевірки, чого не може зробити неуповноважена особа, то акт про порушення ПРРЕЕ складений за участю уповноваженого представника позивача, як того вимагає пункт 8.2.5 ПРРЕЕ. Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 916/1385/17, від 04 липня 2018 року у справі № 914/2510/17. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що акт про порушення від 29 серпня 2018 року складений за участю уповноваженої особи ОСОБА_1 (споживча) ОСОБА_2 , як того вимагає пункт 8.2.5 ПРРЕЕ. Так, актом від 29 серпня 2018 року Н № 125576 містить всі необхідні дані, а саме: параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення. Акт підписано трьома представниками енергопостачальника, із проведенням фото та відеофіксації та у присутності уповноваженого представника споживача ОСОБА_2 , який його підписав без зауважень, порушення йому було продемонстровано. З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначений акт підтверджує користування споживачем ОСОБА_1 не облікованою електричною енергією та порушення ним ПРРЕЕ. Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б спростовували установлений працівниками позивача факт самовільного підключення енергопостачання до його квартири, що виконано у прихований спосіб, з іншою метою, відмінною від позаоблікового споживання електроенергії, відповідач суду не надав. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77-80, 89, 367 ЦПК України. Посилання відповідача ОСОБА_1 стосовно невідповідності акту є переоцінкою доказу наданого позивачем, проте, оцінка доказів є прерогативою суду, а не учасників справи. Крім того, якщо під час складання акту про порушення або визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії допущені порушення, споживач має право оскаржити зазначений документ шляхом подачі скарги до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) або в судовому порядку. В разі підтвердження факту порушень НКРЕКП має повноваження щодо скасування відповідного акту про порушення. Проте, як видно з матеріалів справи споживач ОСОБА_1 не скористався наданим йому правом та не оскаржував акт про порушення, що предметом розгляду у даній справі до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). В той же час, відповідач на обґрунтування своєї позиції не був позбавлений права на замовлення експертного висновку з власної ініціативи або заявлення відповідного клопотання в суді першої інстанції, проте таких правом не скористався. Отже, акт про порушення від 29 серпня 2018 року Н № 125576 складено у відповідності до вимог ПРРЕЕ. Згідно з пунктом 8.2.6 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. В акті про порушення Н № 125576 від 29.08.2018 року, який був підписаний уповноваженою особою споживача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , зазначено про те, що засідання комісії щодо розгляду вказаного акта буде проводитись 12.09.2018 року, тобто, споживач ОСОБА_1 про засідання комісії був повідомлений належним чином. 12.09.2018 року уповноваженою особою споживача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ім`я голови комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ була подана заява про перенесення дати проведення комісії щодо розгляду акту про порушення ПРРЕЕ № 125576 від 29.08.2018 року з 12.09.2018 року на 26.09.2018 року (а.с. 18). 14.09.2018 року ОСОБА_1 було надіслано повідомлення № 1610/6074 від 13.09.2018 року про те, що засідання з розгляду акту № Н125576 від 29.08.2018 року по порушення ПРРЕЕ відбудеться 26.09.2018 року з 09:00 год. до 12:00 год. За адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 19), що підтверджується реєстром та фіскальним чеком (а.с. 20). Вказане повідомлення ОСОБА_1 отримав особисто 16.10.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 18) та не заперечується ОСОБА_1 у відзиві на позов (а.с. 154-159). Разом з тим, споживач ОСОБА_1 був присутній на засіданні комісії 26.09.2018 року щодо розгляду акту про порушення, що підтверджується змістом протоколу (а.с. 21) та мав можливість заявити свої заперечення щодо складеного акту, а також надати відповідні докази на їх підтвердження, однак, останній вказаними правами не скористався та відмовився від підписання протоколу без будь-яких зауважень. З огляду на викладене, можна зробити висновок про те, що ОСОБА_1 , як споживач електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , та уповноважена особа ОСОБА_2 були повідомлені про місце, час і дату засідання Комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ побутовим споживачем. Отже, порядок розгляду актів про порушення ПРРЕЕ комісією, визначений пунктом 8.2.6 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ, дотримано. Суд першої інстанції дійшов висновку, що акт складено з порушенням Правил та Методики виходячи зі змісту відповіді Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 03/32-10128 від 23.11.2018 року на звернення ОСОБА_1 . Разом з тим, колегія суддів зауважує те, що відповідь Міністерства енергетики та вугільної промисловості України має рекомендаційний характер та підлягає оцінці в сукупності з іншими наявними у справі доказами. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України не наділено повноваженнями щодо розгляду скарг щодо оскарження актів про порушення, оскільки такі скарги розглядаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), проте, відповідач ОСОБА_1 до неї не звертався зі скаргою, а також не є експертною установою, яка наділена повноваженнями підтверджувати або спростовувати факти викладені у спірному акті. Крім того, слід звернути увагу на те, що висновків в цій відповіді зроблені лише на підставі наданих відповідачем ОСОБА_1 документів без врахування позиції позивача та наданих на їх підтвердження доказів, тобто, без всебічної та повної оцінки обставин, які склались. Також, висновки зроблені в цьому листі спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та зроблені на припущеннях без зазначення доказів, які б підтверджували такі висновки. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі №910/17955/17 (провадження № 12-137гс19) вказано, що «приховане приєднання до електричної мережі (прихованою електропроводкою) можна виявити лише під час технічної перевірки, а не під час контрольних оглядів […] адже виявити факт прихованого підключення (прихованою електропроводкою) можна лише з використанням спеціальних технічних засобів або у зв`язку з частковим демонтажем будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів». Матеріалами справи підтверджується факт прихованого підключення, а саме: змістом самого акту про порушення, який належним та достатнім доказом, письмовими поясненнями до акту працівників позивача, а також фото та відеофіксацією. Згідно з абзацом 2 підпункту «а» пункту 3.3. Методики розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії; за кількістю днів у випадку встановлення споживачем пристрою, що занижує покази приладу обліку, або вчинення інших дій, які призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості - з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об`єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки; З огляду на наведене, установивши, що остання технічна перевірка у квартирі ОСОБА_1 в межах трирічного строку до дати виявлення порушення не проводилась, колегія суддів дійшла до висновку щодо правомірність нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за період з 29 серпня 2015 року до 29 серпня 2018 року, відповідно до абзацу 2 підпункту «а» пункту 3.3. Методики, оскільки вважає розрахунок необлікованої електричної енергії здійснений позивачем обґрунтованим. Отже, відмовляючи у задоволенні позову судом першої інстанції залишено поза увагою вищевказані обставини у зв`язку з чим суд дійшов до хибного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову. Даючи юридичну оцінку зібраним у справі доказам, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем ОСОБА_1 було завдано позивачу збитків внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, які виразилися в самовільному підключенні до електричної мережі, загальна сума яких складає 110 107,29 грн. Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги та наявність передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 367 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі». Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, те, що у задоволенні позовних вимог про відшкодування збитків до ОСОБА_2 відмовлено, а відповідач ОСОБА_1 є інвалідом 1 групи (а.с. 120-123, 162-165), а тому у відповідності до вимог ЗУ Про судовий збір звільнений від сплати судового збору, колегія суддів на підставі ст. 141 ЦПК України приходить до висновку про необхідність компенсувати АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» сплачений судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 2 881,50 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» - задовольнити частково. Рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 10 березня 2020 року скасувати з ухваленням нового рішення. Позовні вимоги Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про відшкодування збитків задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» 110 107,29 грн вартості спричинених збитків за актом про порушення серія Н № 125576 від 29.08.2018 року. В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_2 , про відшкодування збитків відмовити. Сплачений судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 2 881,50 грн компенсувати Акціонерному товариству «ДТЕК Дніпровські електромережі» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: В.С. Городнича Судді: О.В. Лаченкова М.Ю. Петешенкова