LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд620/10550/21

від 20.03.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/10550/21 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 березня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, у якій просив: - визнати протиправними дії Головного управління ПФУ у Чернігівській області на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 у справі № 620/10550/21 щодо застосування при здійсненні перерахунку та виплаті пенсії позивачу з 01.10.2022 розміру прожиткового мінімуму, визначеного виключно станом на 01.01.2018, та обмеження максимального розміру пенсії позивача 10-ма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, визначеного на дату проведення перерахунку та виплати; - зобов`язати Головне управління ПФУ у Чернігівській області на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 у справі № 620/10550/21 провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.10.2022 без обмеження максимальним розміром - 10-ма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, визначеними (установленими) в період з 01.10.2022 до дати проведення перерахунку та виплати включно, з урахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправними дії Головного управління ПФУ у Чернігівській області на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 у справі № 620/10550/21 щодо застосування при здійсненні перерахунку та виплаті пенсії позивачу з 01.04.2019 обмеження її максимального розміру сумою 15 228,00 грн.; - зобов`язати Головне управління ПФУ у Чернігівській області на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 у справі № 620/10550/21 провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.04.2019 без обмеження її максимального розміру сумою 15 228,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року вказану заяву було повернуто заявнику. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Свої вимоги обґрунтовує тим, що за звернення до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України на заявника не поширюється обов`язок сплати судового збору. Щодо додержання строку звернення до суду із вказаною заявою, апелянт зазначає, що про вчинення відповідачем протиправних дій на виконання рішення суду (проведення перерахунків) дізнався 14.10.2022 року та в межах строків, визначених ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України звернувся із відповідною заявою до суду першої інстанції. Відзив на апеляційну скаргу від Головного управління ПФУ в Чернігівській області не надходив, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, колегія суддів приходить до наступного висновку. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.11.2021, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2022 року, зобов`язано Головне управління ПФУ в Чернігівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 без обмеження максимальним розміром - 10-ма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум. З 01.10.2022 року при здійсненні перерахунку та виплаті пенсії позивача на виконання рішення суду Головне управління ПФУ в Чернігівській області, на думку позивача, протиправно застосувало обмеження її максимального розміру 10-ма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік». Позивач 14.10.2022 року отримав відповідь від пенсійного органу від 28.09.2022, з якої дізнався про протиправне застосування відповідачем при перерахунку пенсії прожиткового мінімуму, визначеного станом на 01.01.2018. В той же день Головним управлінням ПФУ в Чернігівській області наручно надав перерахунки пенсії від 14.10.2022 року, проведені всупереч рішення суду. Приймаючи рішення про повернення заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що заявником не додано документ про сплату судового збору, однак на нього покладено обов`язок сплати судового збору за подання відповідної заяви до суду як процесуальним законом, так і Законом України «Про судовий збір». Крім того, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач пропустив десятиденний строк подачі заяви, встановлений частиною четвертою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки дізнався про дії відповідача, які вважає протиправними, із відповіді Головного управління ПФУ в Чернігівській області від 28.09.2022 № 2800-030102-8/40612, проте до суду із заявою звернувся 21.10.2022. Колегія суддів частково погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції та зазначає наступне. Щодо сплати судового збору за подання заяви про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, колегія суддів приходить до наступного висновку. Так, відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Частиною 2 цієї статті встановлено вимоги до поданої заяви. Зокрема, зазначено, що у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. Зокрема, п. 9 ч. 2 ст. 383 КАС України передбачено, що у такій заяві зазначаються документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви. Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) врегульовано, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. При цьому, подана у даній справі в порядку ст. 383 КАС України заява до передбаченого ч. 2 ст. 3 Закону № 3674-VI вичерпного переліку заяв, за подання яких судовий збір не справляється, не відноситься. З системного аналізу викладених положень вбачається, що на позивача покладено обов`язок сплати судового збору за подання відповідної заяви до суду як процесуальним законодавством, так і Законом України «Про судовий збір». Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №0240/2226/18-а, що було правильно враховано судом першої інстанції. Посилання ОСОБА_1 у апеляційній скарзі на судову практику Верховного Суду у постанові від 05.05.2022 року у справі №520/9769/19, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки у зазначеній постанові надавалася оцінка іншим обставинам, зокрема зазначено, що не передбачено ставки судового збору за звернення із заявою у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України про встановлення контролю за виконанням судового рішення. Виходячи із зазначеного, суд першої інстанції правомірно повернув вказану заяву заявнику, оскільки відповідно до п.2 частини п`ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам (передбачених частиною другою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України) вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена. Щодо пропуску строку звернення позивачем із заявою до суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з частиною четвертою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. Вирішуючи питання про дотримання зазначеного строку, суд першої інстанції невірно встановив фактичні обставини справи. Так, суд зазначив, що позивач дізнався про дії відповідача, які вважає протиправними із відповіді Головного управління ПФУ в Чернігівській області від 28.09.2022 року №2800-030102-8/40612 та відповідно із наданої до суду копії конверту ПФУ встановлено, що на ній міститься відбиток із зазначенням дати 29.09.2022 року, проте до суду із заявою позивач звернувся 21.10.2022 року. Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази вручення відповіді Пенсійного фонду України від 28.09.2022 року, а також вручення позивачу перерахунків, які були здійсненні Головним управлінням ПФУ в Чернігівській області. Натомість ОСОБА_1 , звертаючись до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України, зазначив, що 14.10.2022 року наручно отримав перерахунки проведені всупереч рішенню суду Головним управлінням ПФУ в Чернігівській області. Письмові докази, які б підтверджували, що лист ПФУ від 28.09.2022 року №2800-030102-8/40612 та здійсненні перерахунки Головним управлінням ПФУ в Чернігівській області були вручені позивачу раніше ніж 14.10.2022 року в матеріалах справи відсутні. Дослідивши заяву позивача, яка була предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів встановила, що вона направлена до суду засобами поштового зв`язку 21.10.2022 року. Враховуючи, що лист Головного управління ПФУ від 28.09.2022 року №2800-030102-8/40612 та перерахунки його пенсії позивач отримав 14.10.2022 року, а із заявою в порядку контролю за виконанням судового рішення звернувся 21.10.2022 року, колегія суддів приходить до висновку про те, що десятиденний строк, установлений ч. 4 ст. 383 КАС України, був дотриманий заявником. З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 строк звернення із вказаною заявою було дотримано, однак, оскільки останнім не було сплачено судовий збір, судом першої інстанції правомірно повернуто зазначену заяву заявнику на підставі частини п`ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України зміна судового рішення може полягати у доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини Окрім цього, колегія суддів звертає увагу, що під час звернення позивача до суду апеляційної інстанції останнім не було сплаченого судовий збір за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, однак, враховуючи висновки, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.06.2022 року у справі №0240/2226/18-а, позивач не звільняється від сплати судового збору. Відповідно до частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору. Питання, пов`язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» (надалі за текстом - «Закон № 3674-VI»). Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2022 рік встановлено у розмірі 2481 грн. Таким чином, судовий збір при поданні апеляційної скарги сплачується у розмірі 2 481,00 грн. Керуючись статтями 315, 316, 317 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Змінити ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 3 31 жовтня 2022 року залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) не сплачений судовий збір за розгляд апеляційної скарги в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; номер рахунка - UA638999980313171206081026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101). Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя В.П.Мельничук суддя О.М.Оксененко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»