Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/4356/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/4356/24 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 жовтня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Кузьменка В.В., Василенка Я.М., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В : У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 620/4356/24. ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду, в порядку ст. 383 КАС України. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду у справі № 620/4356/24, подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України повернуто заявнику без розгляду. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у письмовому провадженні на 29.10.2025. Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження. Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, з огляду на таке. Повертаючи заяву, подану в порядку ст. 383 КАС України без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за подання заяви в порядку виконання судового рішення, проте вказана вимога не була виконана. Крім того, заявником не виконано вимог КАС України, у частині зазначення інформації про пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції мав врахувати те, що судовий збір у порядку подання заяви за ст. 383 КАС України, не сплачується, крім того, щодо ходу виконання рішення суду було повідомлено у поданій заяві/додатках до неї. Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно частини першої статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Відповідно до пункту 9 частини другої статті 383 КАС України, у такій заяві зазначається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (Закон № 3674-VI). Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється, серед іншого, за подання до суду іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Таке формулювання вказує на те, що за подання усіх заяв, які передбачені процесуальним законом, підлягає справлянню судовий збір. Оскільки заява «про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду» передбачена процесуальним законом (стаття 383 КАС України), то за змістом частини першої статті 3 Закону № 3674-VI, за її подання підлягає сплаті судовий збір. Розміри ставок судового збору передбачено статтею 4 Закону № 3674-VI. Водночас, ставка судового збору за подання заяви в порядку статті 383 КАС України, статтею 4 Закону № 3674-VI не передбачена. Таким чином, передбачена статтею 383 КАС України, заява хоч і віднесена до числа об`єктів справляння судового збору, однак відсутність у Законі № 3674-VI відповідної ставки виключає можливість вимагати його сплати від позивача, що дозволяє зробити висновок про те, що за подання такої За таких обставин, враховуючи висновки Верховного Суду, зокрема, у справі № 160/13650/24 у постанові від 26.05.2025, висновки суду першої інстанції про необхідність сплати позивачем судового збору за подання заяви в порядку статті 383 КАС України не можна визнати обґрунтованими. Також, судом першої інстанції не було враховано те, що заявником надано письмове звернення до відповідача та його відповідь з підставами невиконання рішення суду, що не було досліджено та враховано судом. До того ж, заявник вказує на наявність виконавчого провадження № НОМЕР_1. При цьому, відсутність здійснення виконавчого провадження, не є перешкодою для подання заяви у порядку судового контролю (ст. 383 КАС України). На переконання колегії суддів, суд першої інстанції не мав достатніх та визначених КАС України підстав для повернення без розгляду заяви за ст. 383 КАС України, з огляду на що, доводи апеляційної скарги колегією суддів приймаються у якості належних. Колегія суддів вважає, що повертаючи подану заяву, суд першої інстанції порушив норми процесуального права. Верховний Суд неодноразово нагадував, що особа, яка отримала на свою користь судове рішення, враховуючи конституційний принцип стосовно обов`язковості судового рішення, закріплений у п. 9 ч. 1 ст. 129-1 Основного Закону України, звільняється від сплати судового збору за зверненням до суду з вимогою забезпечити виконання судового рішення (встановлення судового контролю), яке набрало законної сили, якщо законом прямо не встановлено обов`язок сплати такого збору. При цьому, одним зі складових елементів вимоги щодо ефективного правосуддя є обов`язковість виконання судового рішення, що виражається, головним чином, у тому, що державні органи зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх «ex-officio» (в силу своєї посади та визначених законом повноважень); виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним; для цього мають бути забезпечені необхідні кошти та чіткі правові норми, що визначають доступні ресурси, відповідальні органи та механізми повного виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Постанова Верховного Суду від 5 травня 2022 року у справі № 520/9769/19 (адміністративне провадження № К/9901/47675/21). Згідно п. ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю. У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Тому, наявні підстави для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст. ст. 243, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року - скасувати. Справу направити до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді В.В. Кузьменко Я.М. Василенко