Постанова КЦС ВС № 750/958/20

Постанова Іменем України (додаткова) 15 березня 2023 року м. Київ справа № 750/958/20 провадження № 61-10606св22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д., суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: Офіс Генерального прокурора, Державна казначейська служба України; розглянув заяву представника ОСОБА_1 - Подосінова Андрія Олександровича - про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями і рішеннями органів досудового слідства, прокуратури і суду, ВСТАНОВИВ: У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями і рішеннями органів досудового слідства, прокуратури і суду. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 січня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди у вигляді втраченого заробітку у сумі 1 310 093,90 грн, компенсації втрати частини заробітної плати у сумі 224 150,02 грн та моральної шкоди у сумі 348 тис. грн, а всього на загальну - суму 1 882 243,92 грн шляхом безспірного списання коштів Державною казначейською службою України з Єдиного казначейського рахунку. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Додатковим рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 лютого 2021 року заяву представника ОСОБА_1 - Подосінова А. О. - задоволено частково. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 30 984,84 грн витрат на професійну правничу допомогу. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 01 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 січня 2021 року у частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди, який підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 шляхом безспірного списання коштів Державною казначейською службою України з Єдиного казначейського рахунку, змінено шляхом збільшення розміру відшкодування моральної шкоди з 348 тис. грн до 750 тис. грн. Змінено розмір зазначеної у абзаці 2 резолютивної частини рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 січня 2021 року загальної суми відшкодування, який підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 шляхом безспірного списання коштів Державною казначейською службою України з Єдиного казначейського рахунку, збільшено розмір загальної суми відшкодування, зазначеної у абзаці 2 резолютивної частини рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 січня 2021 року, а саме з 1 882 243,92 грн до 2 284 243,92 грн. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 січня 2021 року скасовано у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування сплаченої суми у зв`язку з наданням юридичної допомоги, частково задоволено позовні вимоги у вказаній частині. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування сплаченої суми у зв`язку з наданням юридичної допомоги 50 тис. грн шляхом безспірного списання коштів Державною казначейською службою України з Єдиного казначейського рахунку. У іншій оскаржуваній частині рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 січня 2021 року залишено без змін. Додатковою постановою Чернігівського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Відмовлено у задоволенні вимог заяви ОСОБА_1 у частині збільшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції на 6 853,50 грн (з 30 984,84 грн до 37 838,34 грн), визначених додатковим рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 лютого 2021 року, яке не було предметом перегляду апеляційного суду. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 шляхом безспірного списання коштів Державною казначейською службою України з Єдиного казначейського рахунку 15 тис. грн у рахунок відшкодування понесених судових витрат за надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, 254,40 грн у рахунок відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою поштових послуг. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 червня 2022 року касаційні скарги представника ОСОБА_1 - Подосінова А. О. - на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 січня 2021 року, постанову Чернігівського апеляційного суду від 01 липня 2021 року та додаткову постанову Чернігівського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року задоволено частково. Касаційні скарги Офісу Генерального прокурора на постанову Чернігівського апеляційного суду від 01 липня 2021 року, додаткову постанову Чернігівського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року задоволено частково. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 січня 2021 року (у незміненій частині) та постанову Чернігівського апеляційного суду від 01 липня 2021 року у частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди залишено без змін. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 січня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 01 липня 2021 року у частині вирішення вимог ОСОБА_1 щодо відшкодування витрат на проведення психологічної експертизи та експертизи відеофайлів залишено без змін. Постанову Чернігівського апеляційного суду від 01 липня 2021 року у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування суми, сплаченої у межах кримінального провадження у зв`язку з наданням юридичної допомоги та у частині збільшення розміру загальної суми відшкодування скасовано, справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Додаткову постанову Чернігівського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року у частині стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 15 254,40 грн у рахунок відшкодування понесених судових витрат за надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції залишено без змін. Додаткову постанову Чернігівського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року у частині відмови змінення розподілу судових витрат, понесених в суді першої інстанції, скасовано. Справу у частині розподілу судових витрат, понесених у суді першої інстанції, направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-12600св21). Постановою Чернігівського апеляційного суду від 30 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 січня 2021 року у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України про відшкодування суми, сплаченої в межах кримінального провадження у зв`язку з наданням юридичної допомоги скасовано. Позов ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України про відшкодування суми, сплаченої в межах кримінального провадження у зв`язку з наданням юридичної допомоги, задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 240 тис. грн на відшкодування суми, сплаченої в межах кримінального провадження у зв`язку з наданням юридичної допомоги. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 січня 2021 року у частині визначеного розміру загальної суми відшкодування змінено, збільшено визначений розмір загальної суми відшкодування з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 з 1 882 243,92 грн до 2 524 243,92 грн. Додаткове рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 лютого 2021 року змінено, збільшено стягнуту з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 суму витрат на професійну правничу допомогу з 30 984,84 грн до 40 704,84 грн. Додатковою постановою Чернігівського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року заяву представника ОСОБА_1 - Подосінова А. О. - про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 905 грн витрат на професійну правничу допомогу, надану у суді апеляційної інстанції. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Подосінова А. О. - задоволено. Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора задоволено частково. Касаційну скаргу Державної казначейської служби України залишено без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 січня 2021 року тапостанову Чернігівського апеляційного суду від 30 вересня 2022 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України про відшкодування суми, сплаченої в межах кримінального провадження, у зв`язку з наданням юридичної допомоги, скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України про відшкодування суми, сплаченої в межах кримінального провадження, у зв`язку з наданням юридичної допомоги, задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 675 230 грн на відшкодування витрат, сплачених у межах кримінального провадження, у зв`язку з наданням юридичної допомоги. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 січня 2021 року (з урахуванням постанови Чернігівського апеляційного суду від 01 липня 2021 року), у частині визначеного розміру загальної суми відшкодування змінено, збільшено визначений розмір загальної суми відшкодування з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 з 1 882 243,92 грн до 2 959 473,92 грн. Постанову Чернігівського апеляційного суду від 30 вересня 2022 року в частині розподілу судових витрат скасовано. Додаткове рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 лютого 2021 року змінено, збільшено стягнуту з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 суму витрат на професійну правничу допомогу та витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, з 30 984,84 грн до 52 465,35 грн. Додаткову постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року залишено без змін. У лютому 2023 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - Подосінова А. О. - про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Вказана заява також надіслана іншим учасникам справи. Заява представника ОСОБА_1 - Подосінова А. О. - про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат підлягає задоволенню. Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3). Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Отже, згідно з пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (буде сплачено). Положеннями пункту 2 частини другої статті 137 ЦПК України регламентують порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат. Відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції позивачем надано наступні докази. Представництво інтересів позивача у суді касаційної інстанції при розгляді цієї справи адвокат Подосінов А. О. здійснював на підставі договору про надання правової допомоги від 12 квітня 2016 року № 3/38/16 Згідно з договору про надання правової допомоги від 12 квітня 2016 року адвокат Подосінов А. О. зобов`язався здійснювати захист, представництво інтересів ОСОБА_1 та надавати йому інші види правової допомоги, що визначені цим договором, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншим чинним законодавством, а клієнт зобов`язався оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати за цим договором (пункт 1.1 договору). Пунктом 4 вказаного договору встановлено розмір і порядок оплати гонорару, зокрема: за здійснену правову допомогу, що надаються виконавцем, клієнт сплачує виконавцю гонорар, розмір якого узгоджується сторонами та визначається в додатковій угоді до даного договору. Гонорар сплачується шляхом сплати грошових коштів виконавцю або шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця. Відповідно до завдання (доручення) від 01 листопада 2022 року № 10, яке є додатком до договору про надання правової допомоги від 12 квітня 2016 року та укладене між адвокатським об`єднанням «Артіль Адвокатів» в особі Подосінова А. О. та клієнтом ОСОБА_1 , останній повинен сплатити виконавцю гонорар за надання правової (правничої) допомоги клієнту за цим завданням (дорученням) у розмірі та порядку, що встановлені умовами договору та цього завдання, а саме: клієнт повинен сплатити виконавцю гонорар у сумі 15 тис. грн без ПДВ у строки, визначені в акті про виконання цього завдання (доручення). Актом від 17 листопада 2022 року № 17 про часткове виконання завдання (доручення) № 10 визначено, що за домовленістю сторін за надання правової допомоги за завданням (дорученням) № 10 у частині фактично наданої правової допомоги клієнт зобов`язаний сплатити виконавцю кошти у сумі 8 тис. грн без ПДВ. Актом від 21 лютого 2023 року № 18 про часткове виконання завдання (доручення) № 10 визначено, що за домовленістю сторін за надання правової допомоги за завданням (дорученням) № 10 у частині фактично наданої правової допомоги клієнт зобов`язаний сплатити виконавцю кошти у сумі 7 тис. грн без ПДВ. В описі робіт (надання послуг), виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги ОСОБА_1 , від 21 лютого 2023 року наявний перелік відповідних робіт, послуг, дій, здійснених адвокатом Подосіновим А. О. у ході касаційного розгляду справи, зокрема, складання та подання до суду касаційної скарги, складання та подання до суду відзиву на касаційну скаргу Офісу Генеральної прокуратури, складання та подання до суду відзиву на касаційну скаргу Державної Казначейської служби України, складання та подання до суду заяви про намір подати докази, складання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі. Згідно з вказаних документів за домовленістю сторін витрати на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції складає 15 тис. грн. Крім цього, адвокатом Подосіновим А. О. здійснено витрати, необхідні для надання правничої допомоги позивачу, що підлягають сплаті у порядку витрат адвоката, а саме: - витрати у сумі 63,80 грн за відправлення до суду касаційної скарги на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 січня 2021 та постанови Чернігівського апеляційного суду від 30 вересня 2022 року, що підтверджується фіскальним чеком від 04 листопада 2022 року; - витрати у сумі 73 грн (15 грн + 35 грн 23 грн) за відправлення відповідачам та до суду відзиву на касаційну скаргу Державної Казначейської служби України, що підтверджується фіскальними чеками від 15 грудня 2022 року; - витрати у сумі 191,40 грн (тричі по 63,80 грн) за відправлення відповідачам та до суду відзиву на касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора, що підтверджується фіскальними чеками від 27 грудня 2022 року. Отже, розмір загальних витрат на оплату послуг адвоката у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції складає 15 328,20 грн. У касаційній скарзі адвокатом Подосіновим А. О. було заявлено клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, надану у суді касаційної інстанції, орієнтовний розмір яких становить 15 тис. грн. У січні 2023 року відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України представник позивача направив до Верховного Суду заяву про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, оскільки надати усі докази до завершення розгляду справи було неможливим. Заяву про ухвалення додаткового рішення у справі про розподіл судових витрат представником позивача направлено до суду поштою 21 лютого 2023 року, оскільки лише 16 лютого 2023 року до кабінету електронного суду позивача надійшла постанова Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 року, яка ухвалена без повідомлення учасників справи. При цьому у заяві представником позивача порушено питання про поновлення строку на подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, так як п`ятиденний строк на подання доказів пропущений з поважних, не залежних від його волі причин. Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справ, є дата складання повного судового рішення. Верховний Суд вважає, що причини пропуску п`ятиденного строку на подання доказів витрат на професійну правничу допомогу є поважними, а тому строк подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у цій справі підлягає поновленню. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України). Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача. Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 (у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Чинне цивільне - процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. До Верховного Суду не надходили заперечення Офісу Генерального прокурора про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, надану у суді касаційної інстанції. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465 заі 18); від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382 цс 19); від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26 цс 21); від 07 липня 2021 року у справа № 910/12876/19 (провадження № 12-94 гс 20); від 16 листопада 2022 року у справі № 910/7310/20 (провадження № 12-23гс22), а також у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19. Таким чином, заява представника ОСОБА_1 - Подосінова А. О. - про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягає задоволенню, а саме з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу надану адвокатом Подосіновим А. О. у суді касаційної інстанції у розмірі 15 328,20 грн. Керуючись статтями 141, 270, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Поновити представнику ОСОБА_1 - Подосінову Андрію Олександровичу - строк подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу. Заяву представника ОСОБА_1 - Подосінова Андрія Олександровича - про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат задовольнити. Стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені ним на професійну правничу допомогу у зв`язку переглядом справи у суді касаційної інстанції, у сумі 15 328,20 грн (п`ятнадцять тисяч триста двадцять вісім гривень двадцять копійок). Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: І. А. Воробйова Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець