Ухвала КЦС ВС № 759/9286/18

Ухвала Іменем України 15 березня 2023 року м. Київ справа № 759/9286/18 провадження № 61-3652ск23 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської гімназії № 154 про скасування наказів про догани, наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Київської гімназії № 154 про скасування наказів про догани, наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди. Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року, відмовлено у задоволенні позову. Постановою Верховного Суду від 08 вересня 2021 року рішення Святошинського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 17 листопада 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. 12 січня 2023 року не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 17 листопада 2021 року у вказаній справі. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. 14 березня 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року у вказаній вище справі. Дослідивши касаційну скаргу заявника колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням такого. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Частиною першою статті 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Згідно з частиною першою статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу. Отже, вказаною нормою процесуального права чітко передбачено, що питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження досліджується у всіх наведених випадках, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України. Згідно з частиною другою статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Саме цією нормою права керувався суд апеляційної інстанції, зазначивши, що наведених законом виключних випадків для відкриття апеляційного провадження у справі немає. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Святошинського районного суду міста Києва прийнято 17 листопада 2021 року, повний текст якої складено 18 листопада 2021 року та оприлюднено 25 листопада 2021 року. Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до протоколу судового засідання від 17 листопада 2021 року ОСОБА_1 була присутня в судовому засіданні під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення та цього ж дня отримала копію вступної та резолютивної частини рішення. Матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_1 зверталася до суду з заявою про видачу копії рішення суду та що їй в цьому було відмовлено. Апеляційна скарга та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить посилань на обставини непереборної сили, які зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду понад рік. Отже, враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. Разом з тим, у постановах Верховного Суду від 07 грудня 2021 року у справі № 756/10191/20 (провадження № 61-10617св21), від 05 вересня 2022 року у справі № 697/2360/21 (провадження № 61-4902св22), від 14 вересня 2022 року у справі № 200/21749/17 (провадження № 61-4826св22), від 19 жовтня 2022 року у справі № 404/3219/16-ц (провадження № 61-4960св22) та від 06 лютого 2023 року у справі № 752/6869/21 (провадження № 61-9292св22) зазначено висновок, що питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року). Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року). Аналогічний висновок міститься в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18). Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись пунктом 1 частини другої, частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської гімназії № 154 про скасування наказів про догани, наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров