Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/3544/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2023 р. Справа № 480/3544/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Мельнікової Л.В. , Курило Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Сумській області на додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 року, головуючий суддя І інстанції: В.О. Павлічек, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 19.10.22 року по справі № 480/3544/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання наказу незаконним, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області, в якому просить: - визнати незаконним наказ начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області за №135 о/с від 19.04.2022року про призначення майора поліції ОСОБА_1 інспектором відділу превенції Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області, звільнивши з посади інспектора взводу №1 роти патрульної служби поліції особливого призначення "Суми" Головного управління Національної поліції в Сумській області з 22квітня 2022 року. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання наказу незаконним задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області за №135 о/с від 19.04.2022 року про призначення майора поліції ОСОБА_1 інспектором відділу превенції Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області, звільнивши з посади інспектора взводу №1 роти патрульної служби поліції особливого призначення "Суми" Головного управління Національної поліції в Сумській області з 22 квітня 2022 року. Представник позивача звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення в порядку ст. 252 КАС України, в якій просив суд ухвалити додаткове рішення у справі №480/3544/22 та стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу за розгляд справи №480/3544/22 в суді першої інстанції в розмірі 10000 грн. Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу за розгляд справи №480/3544/22 в суді першої інстанції в розмірі 10000 грн. задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області судові витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. (шість тисяч гривень 00 коп.). Не погодившись з вказаним додатковим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийти нове рішення, яким відмовити представнику позивача у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчисленя адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Разом з тим, пошук судової практики, підготовка матеріалів та написання позовної заяви авокатом не потребувала великих затрат часу на проведення аналізу доказової бази. Тому, сума в розмірі 6000,00 грн понесених судових витрат є необгрунтованою та завищеною, а також до позову не надано жодного належного доказу того, що позивач реально поніс заявлені витрати, відсутній доказ про проведення сплати вищевказаної суми за надані послуги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодуванння таких витрат. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання наказу незаконним задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області за №135 о/с від 19.04.2022 року про призначення майора поліції ОСОБА_1 інспектором відділу превенції Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області, звільнивши з посади інспектора взводу №1 роти патрульної служби поліції особливого призначення "Суми" Головного управління Національної поліції в Сумській області з 22 квітня 2022 року. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2023 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 залишено без змін. Згідно пункту 1 частини статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Колегія суддів зазначає, що представник відповідача заперечував проти задоволення заяви щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу адвоката. Крім того у своїх запереченнях просив врахувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. За положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать також консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі 2Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі 2Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16. З матеріалів справи встановлено, що з метою отримання правової допомоги при розгляді адміністративної справи №480/3544/22 за позовом ОСОБА_1 було укладено Угоду про надання правничої допомоги від 20.04.2022 з адвокатом Собиною Павлом Миколайовичем (а.с. 72 (зворотній бік)-73). В даній Угоді зазначено, що розрахунок проводиться не менше 40% мінімальної заробітної плати за кожну годину роботи та встановлюється згідно додатку. Відповідно до Додатку до угоди про надання правничої допомоги від 20.04.2022, гонорар адвоката Собини Павла Миколайовича, за надання правничої допомоги щодо оскарження наказу ГУНП в Сумській області від 19.04.2022 року № 135 о/с по особовому складу стосовно ОСОБА_2 становить 10000 грн., в суді першої інстанції, в разі апеляційного оскарження підписується новий додаток. Сума гонорару не залежить від витраченого часу та об`єму виконаної роботи, клієнт зобов`язується провести оплату в повному об`ємі незалежно від кількості витраченого часу. Даний додаток є невід`ємною частиною угоди про надання правничих послуг адвоката від 20.04.2022 року (а.с. 73 (зворотній бік). Судовим розглядом встановлено, що позовна заява підписана адвокатом Собиною Павлом Миколайовичем, як представником позивача. Крім того, ОСОБА_3 завірені всі документи, що додані до позову. Також адвокатом Собиною П.М. складена та подана до суду відповідь на відзив. Зазначене свідчить про проведену адвокатом роботу, доводи позову, відповіді на відзив підготовлених ОСОБА_3 оцінені та враховані при постановленні судового рішення. Проте при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, а також у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 року по справі № 280/2635/20. Враховуючи заперечення відповідача щодо неспівмірності розміру судових витрат на правничу допомогу заявленим позовним вимогам, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також враховуючи, що дана справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що виходячи з критерію пропорційності, співмірності та реальності, витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. є завищеними та підлягають стягненню з відповідача частково, в сумі 6000,00 грн. Стосовно доводів апелянта щодо відсутності належних доказів, що позивач реально поніс заявлені витрати, колегія суддів зазначає, що гонорар адвоката у розмірі 10000.00 грн. встановлений сторонами в Додатку до угоди про надання правничої допомоги від 20.04.2022 року у фіксованому розмірі та не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним. При цьому, відсутні підстави вважати, що положення наведеного вище договору, є такими, що суперечать чинному законодавству України. Окрім того, відсутні підстави вважати, що договірні зобов`язання між сторонами не будуть виконані. Колегія суддів зазначає, що відсутність доказів сплати понесених витрат не є перешкодою для їх присудження (така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2021 року у справі № 280/2635/20). Крім того, чинним законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа. Адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.04.2020 року у справі №727/4597/19. Поряд із тим, враховуючи приписи ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення заяви представника позивача про відшкодування на користь позивача правничої допопомоги у розмірі 6000,00 грн. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Сумській області - залишити без задоволення. Додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 по справі № 480/3544/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді Л.В. Мельнікова Л.В. Курило