Постанова 4857 № 460/19425/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 квітня 2023 року ЛьвівСправа № 460/19425/22 пров. № А/857/17453/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Глушко І.В., суддя Запотічний І.І. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові заяву Приватного підприємства «КТС Майстер» про ухвалення додаткового судового рішення у справі №460/19425/22 за адміністративним позовом Приватного підприємства «КТС Майстер» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В: 24.06.2022 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (відповідач 1) та Державної податкової служби України (відповідач 2), в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 28.01.2022 №3725261/37382283, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №23 від 31.12.2021 днем її фактичного подання на реєстрацію. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2022 року адміністративним позов задоволено: визнано протиправним та скасовано Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.01.2022 №3725261/37382283; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного підприємства «КТС Майстер» від 31.12.2021 №23 датою її подання на реєстрацію. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року залишено без задоволення апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2022 року у справі № 460/19425/22 без змін. 27 березня 2023 року на адресу суду надійшла заява Приватного підприємства «КТС Майстер» про ухвалення додаткового рішення у справі. Приватне підприємство просить суд стягнути з Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати в розмірі 11104 грн., з яких 11000 грн витрати на професійну правничу допомогу, та 104 грн. витрати, понесені у зв`язку з наданням правничої допомоги на стадії апеляційного провадження. У відповідь на подану заяву Головне управління ДПС у Рівненській області подало заперечення. Вважає заявлену до стягнення суму витрати на професійну правничу правову допомогу завищеною, такою, що не відповідає складності справи та часу, витраченому адвокатом на виконання таких робіт (надання послуг) та за такою ціною послуг. Розгляд справи №460/19425/22 на підставі ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції здійснював у порядку письмового провадження. Відповідно до ч.3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність прийняти додаткову постанову з цього питання, зважаючи на таке. Стаття 132 КАС України встановлює, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування. Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/WestAllianceLimited проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ботацці проти Італії»). Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Суд також зазначає, що в пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи. Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Суд встановив, що між позивачем (Клієнт) та адвокатським бюро «Миколи Бляшина» укладено договір про надання правової допомоги від 07.06.2022 №01-08/07-2022. Відповідно до 3.1 згаданого договору за представництво в суді ІІ інстанції/при наявності розгляду в цій інстанції - 11 000 грн. Згідно звіту від 17 березня 2023 року Адвокатським бюро «Миколи Бляшина» надано правову допомогу Приватному підприємству «КТС Майстер» на стадії апеляційного провадження у виді: - аналіз апеляційної скарги Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2022 року у справі №460/19425/22 та підготовка відзиву на апеляційну скаргу; - узгодження проекту відзиву на апеляційну скаргу з ПП «КТС Майстер», роз`яснення норми права та правових позицій, на які покликається у апеляційній скарзі податковий орган, а також правових підстав та позицій Верховного Суду, якими обґрунтовано відзив на апеляційну скаргу. Зазначено, що на вчинення згаданих вище дій витрачено 5 годин часу. Також у звіті зазначено, що Адвокатське бюро «Миколи Бляшина» понесло витрати за пересилання поштової кореспонденції на загальну суму 104 грн. За надану правничу допомогу Адвокатським бюро «Миколи Бляшина» виставлено Приватному підприємству «КТС Майстер» рахунок від 17 березня 2023 року №INV-000731 на загальну суму 11 104 грн. Оплата понесених витрат підтверджується фіскальними чеками. У частині шостій статті 134 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. В межах апеляційного провадження апеляційний суд розглядав скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2022 року у справі № 460/19425/22 у порядку письмового провадження. Враховуючи складність, загальну поширеність такої категорії справа, обсяг доказового матеріалу, суд вважає, що витрати пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у часовому еквіваленті 5 год. та у грошовому еквівалент 11 104грн. не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності). Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України. Відтак, з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 5604 грн., з них 5500 грн. витрат на правничу допомогу та 104 грн. витрати понесені на пересилання поштової кореспонденції. Керуючись ст. 132, 139, 229, 241, 242, 243, 252, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: заяву Приватного підприємства «КТС Майстер» про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 460/19425/22 задовольнити частково. Ухвалити додаткову постанову по справі № 460/19425/22 за позовом Приватного підприємства «КТС Майстер» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення. Стягнути з Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 44070166, місцезнаходження: 33023, м.Рівне, вул. Відінська, 12 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «КТС Майстер» (ЄДРПОУ 37382283, місцезнаходження: 33014, м.Рівне, вул. Княгині Ольги, будинок 5) судові витрати у розмірі 5604 грн. (п`ять тисяч шістсот чотири) грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний