Постанова 4811 № 464/3453/22

Справа № 464/3453/22 Головуючий у 1 інстанції: Чорна С.З. Провадження № 22-ц/811/2982/22 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 березня 2023 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Ніткевича А.В. суддів: Бойко С.М., Копняк С.М., розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в приміщенні Львівського апеляційного суду в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 02 листопада 2022 року в складі судді Чорної С.З. в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго" про відшкодування шкоди,- встановив: У серпні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Сихівського районного суду м. Львова з позовом до відповідача АТ "Страхова компанія "Інго" про відшкодування шкоди, просив стягнути із відповідача 73 137,67 грн. матеріальної шкоди, 3 200,00 грн витрат за проведення експертної оцінки транспортного засобу та 2500 грн. витрат на правову допомогу. Вмиоги обґрунтовані тим, що є власником транспортного засобу марки «Skoda» реєстраційний номер НОМЕР_1 . 25.11.2020 о 16.15 год. на вул. Хуторівка, 2 у м. Львові мала місце ДТП за участю автомобіля «Skoda» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні вищевказаного ДТП. 25.11.2020 о 16.20 год. на цьому місці сталася наступна ДТП за участю автомобіля «Skoda» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Renault» реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керування ОСОБА_4 , якого визнано винним у вищевказаній ДТП. Позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про страхове відшкодування та 11.05.2021 відповідач виплатив позивачу страхове відшкодування у розмірі 54 322,85 грн. Не погоджуючись з оцінкою заподіяної шкоди, він замовив автотоварознавче дослідження у судового експерта ОСОБА_5 . Заявою від 01.02.2022 відповідача було повідомлено про проведення зазначеного дослідження. Згідно висновку №17 від 27.02.2022 ринкова вартість автомобіля «Skoda» реєстраційний номер НОМЕР_1 пошкодженого внаслідок ДТП 25.11.2020 в пошкодженому стані в цінах на момент ДТП 21.11.2020 становить 120091,48 грн. Вважає, що відповідач безпідставно не здійснив виплату 100% страхового відшкодування. Також зазначає, що відповідач не узгоджував розмір страхового відшкодування з позивачем всупереч п. 36.2 ст. 36 Закону №1961-IV. Оскаржуваним рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 02 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго" про відшкодування шкоди - задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго" на користь ОСОБА_1 73 137,67 грн. матеріальної шкоди. Стягнуто з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго" на користь ОСОБА_1 4192,40 понесених судових витрат та витрат на правову допомогу в сумі 2 500 грн. Рішення суду оскаржив відповідач АТ "Страхова компанія "Інго", не погоджується з таким, оскільки ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та суперечить доказам, які знаходяться у матеріалах справи. Зазначає, що ДТП внаслідок винних дій водія ОСОБА_4 визнана АТ "СК "Інго" страховим випадком та складено акт огляду пошкодженого авто. Покликаючись на норми ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» що регулюють питання фізичного знищення транспортного засобу та наслідки такого, зазначає, що з врахуванням вартості автомобіля до моменту ДТП та після такої, збиток становить 103 045,71 грн. Оскільки автомобіль позивача був пошкоджений у результаті двох ДТП, де зокрема винуватцем визнано ОСОБА_2 , страховиком було застосовано положення п. 36.3 ст. 36 Закону№1961-IV, де зазначено, що у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб. Таким чином, розмір збитку склав 103045,71 грн. / 2 = 51522,85 грн. До цієї суми АТ "СК "Інго" було додано послуги евакуатора та визначено страхове відшкодування у розмірі 54322,85 грн., а 11.05.2021 ці кошти перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 . Звертає увагу на те, що суд першої інстанції не врахував, що позивач звертається до відповідача, страховика, а не сторони, яка завдала матеріальної шкоди, тому суд повинен був врахувати положення п. 36.3 ст. 36 Закону №1961-IV. Така позиція підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2022, справа № 477/874/19. Також зазначає, що суд поклав відповідальність на страховика за винні дії ОСОБА_2 , при цьому у матеріалах справи відсутні договірні зобов`язання, які б стосувалися відшкодування шкоди перед третіми особами, завданої ОСОБА_2 . Врахувавши висновок експерта № 17 від 27.02.2022, суд не вказав чому не взято до уваги Звіт № 8597 від 22.01.2021 про оцінку вартості збитків заподіяних пошкодженням транспортного засобу та висновок експертного дослідження № 10067 від 24.03.2021. Просить скасувати рішення Сихівського районного суду м. Львова від 02 листопада 2022 року та ухвалити нове, яким відмовити у позовних вимогах за безпідставністю. Відшкодувати судовий збір за подання апеляційної скарги. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 360 ЦПК України). Відповідно до частини 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою апеляційне провадження. Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК України). Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду першої інстанції з вимогами про відшкодування шкоди, сумарний розмір якої не перевищує ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Враховуючи наведене, справа призначена для розгляду апеляційним судом в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які вже висловлені, зокрема, у позові заяві та апеляційній скарзі, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі № 668/13907/13-ц). Разом з цим, згідно із ч. 1ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, відтак колегія суддів інформувала учасників справи про час і день розгляду справи, шляхом оприлюднення інформації про розгляд справи на офіційному сайті Львівського апеляційного суду. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення враховуючи таке. Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що сума страхового відшкодування повинна становити: 73 137,67 грн., з розрахунку: 247 552 грн. вартість матеріального збитку згідно висновку експерта від 27.02.2022 №17 120091,48 грн. ринкова вартість автомобіля «Skoda Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_1 пошкодженого внаслідок ДТП 25.11.2020 в пошкодженому стані, в цінах на момент ДТП 25.11.2020 та 54 322,85 грн. страхова виплата від 11.05.2021. При цьому, доводи представника відповідача про те, що автомобіль позивача вже був пошкоджений в результаті попередньої ДТП, де винуватцем визнано ОСОБА_2 , та необхідність застосування положення ст. 36.3 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд не взяв до уваги, оскільки саме в результаті ДТП яка відбулась 25.11.2020 о 16.20 год. автомобіль позивача було знищено, що підтверджується зображеннями пошкоджень автомобіля «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_2 та даними у судовому засіданні показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , які показали, що під час ДТП яка відбулась о 16.15 год. їх автомобілі отримали незначні пошкодження. Також суд стягнув судовий збір у розмірі 992,40 грн. та витрати на проведення експертної оцінки в сумі 3200 грн., що підтверджені відповідними квитанціями, а також 2500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує таке. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти. Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування заподіяної шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати заподіяну шкоду в повному розмірі. Загальні положення про відшкодування шкоди передбачені главою 82 ЦК України. Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини. Таким чином, до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають такі обставини: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в заподіянні шкоди. За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. За фактом завдання шкоди виникає деліктне зобов`язання, яке припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов`язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник). За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України). При цьому, регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок. Колегія суддів виходить з того, що деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди, натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок. Якщо потерпілий одержав відшкодування від завдавача шкоди у розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов`язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином. В свою чергу, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування». За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу України). Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України). Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України «Про страхування»). Відповідно до ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки (п. 1.12 ст. 1 цього Закону). Судом встановлено, що 25.11.2020 о 16.15 год. у м. Львові на вул. Хуторівка, 2 ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «Skoda Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_1 допустила зіткнення із автомобілем марки «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, а пасажир ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 транспортний засіб марки «Skoda Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 , при цьому, ОСОБА_2 здійснювала керування та володіла таким на правовій підставі,як це вимагають ПДР (п.п. 2.1, 2.2) (а.с. 8). Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди обидва автомобіля отримали механічні ушкодження. Постановою Мостиського районного суду Львівської області від 26.01.2021 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В свою чергу, цього ж дня 25.11.2020 о 16.20 год. на вул. Хуторівка, 2 у м. Львові, ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Renault» реєстраційний номер НОМЕР_3 , проявив неуважність до дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, під час зміни напрямку руху, а саме об`їзду перешкоди, не переконався що це буде безпечно та не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, чим порушив п.п. 2.3 б, 10.1, 12.1 ПДР України та здійснив наїзд на автомобіль марки «Skoda» реєстраційний номер НОМЕР_1 , завдавши транспортним засобам технічних пошкоджень, а водій автомобіля марки «Skoda» ОСОБА_2 та пасажир ОСОБА_7 отримали тілесні ушкодження. Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 01.02.2021 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Таким чином, обставини дорожньо-транспортних пригод, які мали місце 25.11.2020 о 16.15 та о 16.20, а також вина у таких, визначені судовими рішеннями, які набрали законної сили, відтак в силу статті 82 ЦПК України не підлягають доказуванню в ході розгляду даної цивільної справи. Поряд з цим, власне із зазначених судових рішень слідує, що ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «Skoda Octavia» та не переконавшись у безпеці та відсутності перешкод іншим учасникам дорожнього руху, завершуючи розворот зайняла середню смугу руху по якій рухався інший автомобіль марки «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_2 , допустила з ним зіткнення, при цьому ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Renault» реєстраційний номер НОМЕР_3 здійснив наїзд на автомобіль марки «Skoda», яким керувала ОСОБА_2 . На момент дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Renault» реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_4 був застрахований в АТ «СК ІНГО», поліс №125418507 (а.с. 13). 30.11.2020 позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача АТ «СК ІНГО» із заявою про страхове відшкодування. Відповідачем АТ «СК ІНГО» ДТП, яка мала місце 25.11.2020 о 16.20 год., визнано страховим випадком, відтак позивачу визначено розмір страхового відшкодування у сумі 54 322,85 грн., на підставі ст. 36.3 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та 11.05.2021 виплачено такий на відповідний рахунок (а.с. 14, 64-65). Звертаючись до суду позивач ОСОБА_8 не погоджується із страховим відшкодуванням у розмірі 54 322,85 грн., оскільки відповідальним за заподіяння шкоди є виключно водій автомобіля «Renault» реєстраційний номер НОМЕР_3 , вважає, що відповідач безпідставно не здійснив виплату 100% страхового відшкодування. Так, до сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Далі Закон № 1961-IV). Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за цим законом є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону). Стаття 4 цього закону визначає суб`єктів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Відповідно до вимог статті 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України. Згідно із статтею 6 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоровю та/або майну потерпілого. Настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми, в порядку визначеному законом. Відповідно до ст. 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до пп. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - Моторне (транспортне) страхове бюро України; далі - МТСБУ), повідомлення про ДТП установленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально. Наведені правові норми встановлюють обов`язок особи, як водія транспортного засобу, причетного до такої пригоди, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди. Метою такого обов`язку є надання страховику можливості перевірити обставини дорожньо-транспортної пригоди і запобігти необґрунтованим виплатам. Як вбачається із листа АТ «СК ІНГО» від 18.07.2022 водій автомобіля марки «Skoda» повідомила страховика про ДТП. Статтями 28, 29 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. При цьому страховиком у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Стаття 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає вичерпний перелік підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування. Колегія суддів виходить з того, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (п. 34.2. ст. 34 закону). Натомість, якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Згідно із п. 34.4. ст. 34 закону для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти. Водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів). Як вбачається із Звіту № 8597 від 22.01.2021 ринкова вартість автомобіля «Skoda Octavia», який належить позивачу становить 231838,25 грн., вартість його відновлювального ремонту 306445,62 грн. (а.с. 67). Згідно висновку експертного дослідження № 10067 від 24.03.2021 вартість пошкодженого автомобіля «Skoda Octavia» становить 128 792,54 грн. (а.с. 42-43). Власне виходячи із визначених сум, АТ «СК «ІНГО» здійснило позивачу страхову виплату, розрахувавши таку, як різницю між ринковою вартістю автмомобіля та вартістю вже пошкодженого автомобіля «Skoda Octavia», сплативши лише половину відповідної суми, застосувавши положення ст. 36.3. Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Колегія суддів виходить з того, що цивільно-правова відповідальність може мати місце при наявності складу адміністративного чи кримінального правопорушення. Саме склад адміністративного чи кримінального правопорушення є тим юридичним фактом який породжує правовідносини між порушником і потерпілим та створює певні правомірні вимоги потерпілого та обов`язки порушника відшкодувати шкоду завдану протиправними діями. Разом з цим, судові рішення у справі що визначають вину у спірних ДТП, дають підстави для беззаперечного висновку про безумовно різні за механізмом утворення та ступенем складності механічні пошкодження, які отримали автомобілі у результаті ДТП, внаслідок винних дій ОСОБА_6 та внаслідок винних дій ОСОБА_4 . Враховуючи наведене, апеляційний суд розділяє висновок суду першої інстанції про те, що саме у результаті ДТП яка відбулась 25.11.2020 о 16.20 год. автомобіль позивача було знищено, при цьому вина за таке лежить на ОСОБА_4 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в АТ «СК ІНГО». У цьому контексті колегія суддів також розділяє позицію суду першої інстанції щодо врахування зображень пошкодженого автомобіля «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_2 , оскільки незважаючи на те, що такі обставини не є предметом даного судового розгляду, такі більш повно дають можливість оцінити власне спірні правовідносини, а також показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , які знаходяться у логічному та послідовному взаємозв`язку із обставинами справи. Не погодившись з оцінкою заподіяної шкоди АТ «СК «ІНГО», позивач замовив автотоварознавче дослідження у судового експерта. Заявою від 01.02.2022 позивач повідомив відповідача АТ «СК «ІНГО» про проведення зазначеного дослідження. Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку та ринкової вартості КТЗ №17 від 27.02.2022, складеного судовим експертом Вербовим В.В., вартість матеріального збитку з технічної точки зору, заподіяного власнику автомобіля «Skoda Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок його аварійного пошкодження у ДТП, у зв`язку з тим, що вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля перевищує його вартість до цього пошкодження, і відповідно проводити його повноцінне ремонтне відновлення економічно недоцільно, визначається у розмірі його ринкової вартості на момент до цього пошкодження, яка з врахуванням характеристик, показників його стану на той час, що можливо було встановити при експертному огляді 08.02.2022 вже аварійно пошкодженого автомобіля, в цінах станом на момент ДТП 25.11.2020 становила 247 552 грн. Коефіцієнт фізичного зносу складових пошкодженого автомобіля «Skoda Octavia» реєстраційний НОМЕР_1 станом на момент його пошкодження в ДТП 25.11.2020 становив 0,70. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Skoda Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_1 з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу на момент дослідження становить 127 460,52 грн. Ринкова вартість автомобіля «Skoda Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_1 в пошкодженому стані в цінах на момент ДТП 25.11.2020 становить 120 091,48 грн (а.с. 16-28). У матеріалах справи наведена ремонтна калькуляція, а також фототаблиці до висновку експерта (а.с. 29-55). Таким чином, як і у Звіті № 8597 від 22.01.2021, так і у висновку експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку та ринкової вартості КТЗ №17 від 27.02.2022, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Skoda Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_1 перевищу вартість такого до пошкодження, відтак проводити його відновлення економічно недоцільно. Тобто висновок про те, що автомобіль «Skoda Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_1 фізично знищений, є беззаперечним. Також оцінювачами застосовано один коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого автомобіля, при цьому незначна різниця встановлена у вартості автомобіля станом на день ДТП та його вартості у пошкодженому вигляді. Водночас, будучи завчасно повідомленим про експертну оцінку автомобіля «Skoda Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_1 , страховик АТ «СК «ІНГО» свого представника не надав, у подальшому про результати оцінки не цікавився, протилежного суду не довів. При цьому, своїм правом залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, відповідач не скористався доказів того, що таке право не було забезпечене, не надав. Відповідно до ст. 30.1. ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Згідно із ст. 30.2. цього Закону, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. До шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого, належить, зокрема, шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. За наведених обставин колегія суддів приходить переконання про те, що розмір страхового відшкодування повинен становити 127460,52 грн., тому задоволення позовних вимог, слідуючи принципу диспозитивності та стягнення страхового відшкодування у сумі 73 137,67 грн., з розрахунку сплачених 54 322,85 грн. у якості страхової виплати від 11.05.2021, є обґрунтованим. При цьому, колегія суддів враховує те, що у суму 54 322,85 грн. були включені і послуги евакуатора, а сама страхова виплата становила 51522,85 грн., однак колегія суддів переглядає оскаржуване рішення у межах вимог заявлених у суді першої інстанції, тому підстави для зміни оскаржуваного рішення у цій частині відсутні. У цьому контексті колегія суддів враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), згідно якого, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди, який хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди. Висновки суду першої інстанції в частині стягення судових витрат відповідач не оскаржує, тому колегія суддів оскаржуване рішення у цій частині не перевіряє. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»). Зміст оскаржуваного рішення відповідає вимогам ст. 265 ЦПК України, в тому числі в частині щодо мотивованої оцінки доводів сторін, наданих ними доказів, норм права, які суд застосував та мотивів їх застосування, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, атому апеляційний суд приходить висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 259, 367, 368, 372, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" залишити без задоволення. Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 02 листопада 2022 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 14 березня 2023 року. Головуючий: А.В. Ніткевич Судді: С.М. Бойко С.М. Копняк