Постанова 4824 № 364/622/22

Справа № 364/622/22 № апеляційного провадження: 22-ц/824/4805/2023 Головуючий у суді першої інстанції: Глазкова Ю.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 березня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Крижанівської Г.В., суддів Матвієнко Ю.О., Шебуєвої В.А. розглянувши в письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Володарського районного суду Київської області від 01 грудня 2022 року, ухвалене у складі судді Глазкової Ю.О., у цивільній справі № 364/622/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, - ВСТАНОВИВ: У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання. Зазначала, що у неї з відповідачем є спільна дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 за рішенням Володарського районного суду Київської області від 10 жовтня 2019 року сплачував аліменти на утримання ОСОБА_3 на час її навчання у розмірі 1/4 частки від усіх доходів. Згідно постанови Володарського відділу ДВС від 08 липня 2022 року виконавче провадження закрито у зв`язку з закінченням строку, на який стягувались аліменти. На даний час їх дитина є повнолітньою, однак продовжує навчання на 1-му курсі факультету початкової освіти освітнього ступеню Магістр в Уманському державному педагогічному університеті ім. П.Тичини. З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання спільної повнолітньої доньки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 часини від усіх видів його заробітку, починаючи з дня подачі заяви до суду і до припинення навчання або до досягнення ОСОБА_3 23 років. Рішенням Володарського районного суду Київської області від 01 грудня 2022 року відмовлено в позові ОСОБА_1 . Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, стан здоров`я дитини, а саме те, що ОСОБА_3 потребує коштів на лікування. Крім того, судом не було враховано того, що ОСОБА_2 працює водієм в комунальному закладі Київської обласної ради «Обласне бюро медико-соціальної експертизи», має у власності автомобіль та земельну ділянку, а відтак, має можливість надавати матеріальну допомогу доньці. При цьому, висновки суду про те, що дохід дитини вдвічі перевищує дохід батька, є помилковими. Судом було зобов`язано сторін надати відомості щодо отримуваних відповідачем доходів, проте, ОСОБА_2 надав лише відомості про розмір отримуваної пенсії, що не є належним підтвердженням всіх отримуваних ним доходів. Вказує, що вона не могла самостійно надати відомості про доходи відповідача, оскільки така інформація є інформацією з обмеженим доступом. З урахуванням викладеного, просила витребувати у ЦОП Володарської ДПІ ГУ ДПС у Київській області відомості про доходи ОСОБА_2 за період з 01 січня 2022 року по 01 грудня 2022 року. 24 січня 2022 року на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшов електронний лист, до якого прикріплено відзив на апеляційну скаргу від імені ОСОБА_2 . Разом з тим, прикріплений до електронного листа відзив не був засвідчений електронним підписом ОСОБА_2 , що не дозволяє ідентифікувати особу, яка його подала, а відтак, колегія суддів не приймає до уваги надісланий до суду відзив. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками спільної дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9). Рішенням Володарського районного суду Київської області від 10 жовтня 2019 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно, починаючи з 10 вересня 2019 року, до досягнення ОСОБА_3 23 річного віку на період навчання. На підставі вказаного рішення видано виконавчий лист від 15 листопада 2019 року №364/1071/19, який стягувач ОСОБА_1 пред`явила до виконання до Володарського ВДВС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ). Постановою старшого державного виконавця Володарського ВДВС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Костюченко Ю.М. від 08 липня 2022 року № 60703887 закінчено виконавче провадження з примусового виконання рішення Володарського районного суду Київської області від 10 жовтня 2019 року в зв`язку з закінченням строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення (а.с. 10-11). Відповідно до довідки №361 від 03 жовтня 2022 року Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини ОСОБА_3 з 01 жовтня 2022 року по 31 грудня 2023 року навчається у даному навчальному закладі на 1 курсі освітнього ступеня магістр за денною формою навчання, спеціальність - початкова освіта (а.с. 8). Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 також посилалась на те, що вона є інвалідом третьої групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 31 січня 2018 року, а ОСОБА_3 за період з 2012 року по 25 травня 2022 рокузверталась до медичних установ(а.с. 55-59, 85). З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Колегія суддів не вбачає підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Відповідно до положень ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Частиною 3 ст. 199 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Відповідно до змісту вказаних норм, для стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина необхідно, щоб: а) їм виповнилося 18 років; б) вони продовжували навчання; в) їм було менше 23 років; г) вони потребували матеріальної допомоги; д) батько, мати відповідно до свого матеріального, сімейного стану та стану здоров`я були спроможні надавати таку допомогу. При цьому сам факт продовження навчання не є безумовною підставою для стягнення аліментів на утримання повнолітньої особи на період її навчання. При визначенні розміру аліментів на повнолітню дитину з одного із батьків суд повинен взяти до уваги можливість надання утримання і другим із батьків, врахувати стан здоров`я та матеріальне становище як дитини, так і платника аліментів, інших дітей чи працездатних батьків, дружини, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (ст. ст. 182, 200 СК України). При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати. При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання, даний обов`язок повкладається саме на позивача. Заперечуючи проти позову, ОСОБА_2 посилався на те, що він є пенсіонером за віком у зв`язку з цим сам потребує медичної допомоги, оскільки має захворювання серцево-судинної системи, отримує щомісячно пенсію у розмірі 3449,53 грн., має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відтак, у нього відсутні можливості надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці. Також зазначав, що його дочка працює та отримує дохід. Відповідно до наданих ОСОБА_2 документів він є пенсіонером за віком (а.с. 20). Згідно довідки про доходи № 8474 7038 7344 8418 ОСОБА_2 перебуває на обліку в Сквирському об`єднаному управлінні ПФУ в Київській області і отримує пенсію за віком в розмірі 3 449,43 грн. За період з квітня 2022 року по вересень 2022 року ОСОБА_2 отримав пенсію в загальному розмірі 20 697,18 грн. (а.с. 21). Також, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 має другу малолітню дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого він також за законом зобов`язаний утримувати (а.с. 22). Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї № 152 від 31 жовтня 2022 року вбачається, що ОСОБА_2 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з дружиною ОСОБА_5 та малолітнім сином ОСОБА_4 . У вказаному акті у міститься відмітка про відсутність транспортних засобів у ОСОБА_2 , та встановлено, що відповідач має земельну ділянку 0.19 га (а.с. 23-25). Водночас, як було встановлено судом, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 працює у закладі загальної середньої світи вихователем (0,75 ставки) та учителем інформатики в початкових класах (3 години) з 01.09.2020 і її середньомісячна заробітна плата становить 5 454,00 грн., що вбачається з довідки № 263 від 05 жовтня 2022 року ОЗО «Володарського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 1 Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області» (а.с. 40) Відповідно до довідки про доходи № 697 від 17 листопада 2022 року, виданої Уманським державним педагогічним університетом ім. П. Тичини, ОСОБА_3 також отримує стипендію, зокрема, за жовтень 2022 отримала стипендію у розмірі 2 000,00 грн. (а.с. 70). Відтак, щомісячний дохід ОСОБА_3 у загальній сумі становить 7 454 грн., що значно перевищує дохід відповідача ОСОБА_2 . Відповідно до положень ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом не довела, що ОСОБА_2 має можливість сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дочки у зв`язку з продовженням нею навчання, а ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги, та відмовив у задоволенні позову. При цьому, колегія суддів відхиляє посилання позивачки ОСОБА_1 на те, що суд першої інстанції не врахував стан здоров`я дитини ОСОБА_3 та того, що ОСОБА_3 потребує коштів на лікування. При ухваленні рішення судом першої інстанції надано оцінку доказам, наявним в матеріалах справи, в тому числі і медичній документації. Позивачкою не було доведено належними та допустимими доказами понесення матеріальних витрат на лікування ОСОБА_3 та їх розміру. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач ОСОБА_2 працює водієм в комунальному закладі Київської обласної ради «Обласне бюро медико-соціальної експертизи», має у власності автомобіль, а відтак, має можливість надавати матеріальну допомогу доньці, не підтвердженні належними та допустимими доказами. При цьому, надана ОСОБА_1 копія полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за 2010-2011 роки автомобіля марки «Opel Оmega», 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не є належним та допустимим доказом наявності у відповідача на час розгляду справи на праві приватної власності автомобіля. Також, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 порушила перед апеляційним судом питання про витребування зЦОП Володарської ДПІ ГУ ДПС у Київській області відомостей про доходи ОСОБА_2 за період з 01 січня 2022 року по 01 грудня 2022 року. Разом з тим, позивачка не навела у клопотанні доказів на підтвердження поважності причин незаявлення такого клопотання в суді першої інстанції, а також на підтвердження необґрунтованості відмови суду першої інстанції у задоволенні такого клопотання. Крім того, як було зазначено, представник ОСОБА_2 надавав суду докази на підтвердження його майнового стану. Витребування апеляційним судом таких доказів не спростовує висновків суду першої інстанції про недоведеність наявності у ОСОБА_3 потреби у матеріальній допомозі у зв`язку з продовженням навчання, з урахуванням того, що остання має власний дохід. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання спільної повнолітньої доньки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, відповідно до ст. 199 СК України. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено. Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Володарського районного суду Київської області від 01 грудня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Судді