Ухвала КАС ВС № 400/3316/20

УХВАЛА 16 березня 2023 року Київ справа №400/3316/20 адміністративне провадження №К/990/8873/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 у справі № 400/3316/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: 13.03.2023 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 09.03.2023. При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 14.12.2022, повний його текст складено того ж дня, відповідно, останнім днем його оскарження було 13.01.2023, проте, касаційну скаргу направлено до суду лише 09.03.2023, тобто з пропуском строку встановленого для цього. ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що усунувши недоліки попередньої касаційної скарги, які стали підставою для її повернення, касаційну скаргу подано повторно. Проаналізувавши зміст клопотання, колегія суддів позбавлена можливості його вирішити, виходячи з такого. Судом встановлено, що вперше касаційна скарга подана до суду 13.01.2023, проте, Верховний Суд ухвалою від 31.01.2023 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд визнав недостатнім приведене скаржником обґрунтування за визначеною пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження та роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі при викладенні підстав для касаційного оскарження судових рішень. Електронний примірник цієї ухвали ГУ ДПС отримало через підсистему «Електронний суд» 31.01.2023 о 19:54 год. Вдруге касаційну скаргу ГУ ДПС подало 09.03.2023, тобто більше ніж через місяць з дня отримання ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги. ГУ ДПС не обґрунтовує необхідність такого проміжку часу для приведення касаційної скарги відповідно до вимог КАС України. Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Однак, доводів про наявність таких поважних причин клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення не містить. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Звертаючись з касаційною скаргою вдруге, скаржник не надає документ про сплату судового збору. Не подавався такий і до попередньої касаційної скарги. Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2023 - не більше 53680 грн). Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11350 грн). Позов у цій справі заявлено фізичною особою-підприємцем у 2020 році, який містить вимоги майнового характеру на загальну суму 327921,52 грн. Отже, при поданні позовної заяви сплаті підлягав судовий збір в сумі 3279,21 грн (327921,52 грн х 1%). Відповідно, сума судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 6558,42 грн (3279,21 грн х 200%). Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783 Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету - 22030102 Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055) Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

3. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. ГУ ДПС зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04.09.2018 у справі №816/1488/17, від 01.09.2020 у справі №340/1857/19, в яких зазначено, що Законом №466-ІХ чітко закріплено, що пункт 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України підлягає застосуванню до штрафів нарахованих платникам податків протягом періоду з 01.01.2017 до 31.12.2019 за наведених у цій же нормі умов. Оскільки штраф застосований до позивача у червні 2020 року, на переконання ГУ ДПС, пункт 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не підлягає застосуванню. Однак, у справі №816/1488/17 Верховний Суд не вирішував питання застосування пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а зазначав умови, за наявності яких, платник податків звільняється від застосування штрафних санкцій відповідно до статті 120-1 ПК України. З огляду на зміст оскарженої постанови апеляційного суду, вона такому висновку відповідає. Суд зазначив, що податкові накладні, несвоєчасну реєстрацію яких допустив позивач, не підпадають під винятки, визначені статтею 120-1 ПК України, для звільнення від відповідальності. З огляду на встановлені у справі №340/1857/19 обставини, штрафні санкції застосовані до платника податків у квітні 2019 року і Верховний Суд зазначив, що у цих правовідносинах підлягає застосуванню пункт 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Оскільки у касаційній скарзі ГУ ДПС наполягає, що застосування штрафних санкцій у червні 2020 року виключає можливість застосування пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, є підстави вважати, що постанова Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №340/1857/19 ухвалена у правовідносинах, які не є подібними до справи, у якій подано касаційну скаргу. Крім того, як вбачається зі змісту постанови апеляційного суду, суд, посилаючись на вимоги частини п`ятої статті 353 КАС України, зазначив, що Верховний Суд у постанові від 17.08.2022, якою направив справу на новий апеляційний розгляд, зазначив про передчасність висновку апеляційного суду про неможливість застосування у цій справі пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, у зв`язку з чим апеляційний суд і скасував податкове повідомлення-рішення. У касаційній скарзі відсутнє обґрунтування ані порушення судом апеляційної інстанції частини п`ятої статті 353 КАС України, ані чому, на переконання скаржника, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17.08.2022, не підлягали врахуванню та/або враховані неправильно. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд. У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом. Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 у справі № 400/3316/20 - залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: - подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень; - надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом № 3674-VI; - надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом. Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі. У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон О.О. Шишов М.М. Яковенко