Ухвала КАС ВС № 400/4063/20

УХВАЛА 15 листопада 2022 року Київ справа №400/4063/20 адміністративне провадження №К/990/30080/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2022 у справі № 400/4063/20 за первісним позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: 01.11.2022 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду через підсистему «Електронний суд». При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 18.05.2022, повний її текст складено того ж дня, відповідно, останнім днем для оскарження цього рішення було 17.06.2022. Однак, касаційну скаргу у цій справі направлено через підсистему «Електронний суд» лише 01.11.2022, тобто з пропуском строку встановленого для цього. ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, яке вмотивоване тим, що копію постанови апеляційного суду отримало через підсистему «Електронний суд» 18.05.2022. Також посилається на обставини введення воєнного стану в Україні та ситуацією, яка склалася у зв`язку з цим у Миколаївській області. Проаналізувавши зміст клопотання, колегія суддів позбавлена можливості його вирішити, виходячи з такого. Судом встановлено, що вперше касаційна скарга направлена ГУ ДПС через підсистему «Електронний суд» 20.09.2022, тобто більш ніж через три місяці з дня закінчення строку на касаційне оскарження. Верховний Суд ухвалою від 28.09.2022 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд визнав недостатнім приведене скаржником обґрунтування за визначеною пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження. Роз`яснив, що конструкція КАС України в чинній з 08.02.2020 редакції є такою, що посилання на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження можливе тільки сукупно із посиланням на пункти 1, 2 або 3 частини четвертої цієї статті. Електронний примірник цієї ухвали ГУ ДПС отримало через підсистему «Електронний суд» 29.09.2022 о 14:44 год. Вдруге касаційна скарга подана ГУ ДПС через підсистему «Електронний суд» 01.11.2022, тобто більше ніж через місяць з дня отримання копії ухвали суду від 28.09.2022. У касаційній скарзі (на її початку) міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а в подальшому наведено опис встановлених під час перевірки порушень та доводи про дотримання контролюючим органом процедури вручення прийнятих податкових повідомлень-рішень. Отже, вдруге подана касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень. Не відповідає касаційна скарга й вимогам частини четвертої статті 330 КАС України в частині обов`язку додати до касаційної скарги документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому законом. За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Колегія суддів враховує, що у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин, який триває станом на цей день. Державна податкова служба України видала наказ від 24.02.2022 № 243-о «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органів», яким запроваджено простій у роботі ДПС України та її територіальних органів, зокрема, ГУ ДПС у Миколаївській області. Однак, з метою забезпечення реалізації державної податкової політики, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, здійснення повноважень, передбачених законом, наказами ДПС від 11.03.2022 № 168 «Про припинення простою у роботі», від 08.04.2022 № 186 «Про припинення простою у роботі ГУ ДПС у м. Києві та ГУ ДПС у Чернігівській області», від 14.04.2022 № 189 «Про припинення простою в роботі деяких територіальних органів ДПС» припинено простій у роботі територіальних органів ДПС, крім ГУ ДПС у Донецькій області, ГУ ДПС у Луганській області та ГУ ДПС у Херсонській, АР Крим та м. Севастополі, зобов`язано керівників територіальних органів здійснювати організацію роботи виключно із першочерговим гарантуванням безпечних умов роботи, збереження життя та здоров`я підпорядкованих працівників, для чого запроваджувати простій у роботі територіальних органів або дистанційну роботу для підпорядкованих працівників. 14.04.2022 ГУ ДПС видало наказ №7-о «Про встановлення простою у роботі для працівників Головного управління ДПС у Миколаївській області», згідно з пунктом 1 якого з 15.04.2022 встановлено простій у роботі для працівників ГУ ДПС, зазначених у додатку. Однак, відповідач до касаційної скарги відповідний Додаток до Наказу №7-о не долучив, що унеможливлює перевірку доводів скаржника про неможливість подання касаційної скарги у більш стислий строк. Крім того, слід зауважити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022 про введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін до КАС України в частині процесуальних строків, зокрема, на касаційне оскарження судових рішень, до КАС України не вносились. Колегія суддів зазначає, що безперечно, запровадження воєнного стану є обставиною, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Разом з тим, пропуск процесуального строку повинен мати прямий причинний зв`язок з такою обставиною. Питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із введенням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо касаційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання касаційної скарги у більш стислий строк. Водночас, не надаючи зараз оцінку підставам пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення під час первинного звернення з касаційною скаргою (в тому числі через ситуацію, яка склалася у Миколаївській області), колегія суддів звертає увагу, що це звернення з касаційною скаргою є повторним. Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень не містить обґрунтування, яким чином введення воєнного стану вплинуло на можливість врахувати роз`яснення, надані Верховним Судом в ухвалі від 28.09.2022 і належним чином оформити касаційну скаргу в частині викладення у ній підстав для касаційного оскарження судових рішень. ГУ ДПС жодним чином не обґрунтовує проміжок часу, який сплинув між отриманням копії ухвали суду про повернення вперше поданої касаційної скарги до моменту повторного її подання - більше місяця. При цьому зазначений проміжок часу неможливо визнати такими, що свідчить про реалізацію ГУ ДПС права на повторне звернення без зайвих зволікань, тим більше, що недоліки, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги ГУ ДПС не усунуті. ГУ ДПС протягом цього проміжку часу фактично лише змінило підставу для касаційного оскарження судових рішень з пункту 4 частини четвертої статті 328 та пункту 1 частини другої статті 353 КАС України на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України без будь-якої зміни обґрунтування доводів. Усталеною є

позиція Верховного Суду про те, що право, передбачене частиною восьмою статті 169 КАС України, не є абсолютним, а має відбуватися в порядку, встановленому законом. Тобто, скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Таких вимог при поданні касаційної скарги вдруге не дотримано, а заява про поновлення строку на касаційне оскарження не містить обґрунтування наявності поважних причин пропуску строку, які б давали суду підстави для його поновлення. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження наявності відповідних обставин, зокрема, копію Додатку до Наказу №7-о від 14.04.2022. 3 Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Скаржник до касаційної скарги додав документ про сплату судового збору в сумі 8967,67 грн, що, однак, не відповідає розміру, встановленому законом. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2022 - не більше 49620 грн). Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання первісного позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (21020 грн). Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання зустрічного позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн) і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10510 грн). Частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону № 3674-VI якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Частиною п`ятою наведеної статті встановлено, що за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах. Як вбачається зі змісту судових рішень у цій справі, предметом судового розгляду було два самостійні позови: суб`єкта владних повноважень до фізичної особи про стягнення податкового боргу та зустрічний позов фізичної особи до суб`єкта владних повноважень про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень. Враховуючи зміст позовних вимог, сторонами у справі заявлено вимоги, які мають майновий характер. Вирішуючи питання порядку розрахунку судового збору, який підлягає за подання касаційної скарги у цій справі, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 31.05.2017 у справі № 911/1106/16 (провадження №3-164гс17), відповідно до яких у разі оскарження в апеляційному порядку судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду первісного та зустрічного позовів, якщо сторона не згодна з таким рішенням у цілому, судовий збір має сплачуватися з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів, а у разі оскарження судового рішення лише в частині вирішення одного із позовів судовий збір має сплачуватися, виходячи із розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні відповідного позову. Незважаючи на те, що цей висновок стосується сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі, розглянутій за правилами господарського судочинства, колегія суддів вважає, що безпосередній підхід до розуміння порядку розрахунку судового збору, який підлягає сплаті у разі оскарження судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду первісного та зустрічного позовів, є застосовним до перевірки поданої у цій справі касаційної скарги. Як вбачається зі змісту скарги, скаржник ставить питання про скасування судових рішень і ухвалення нового про задоволення первісного позову і відмову у задоволенні зустрічного. Первісний позов у цій справі заявлено суб`єктом владних повноважень у 2020 році, який містить вимоги майнового характеру у загальній сумі 1120958,70 грн, відповідно, за подання первісного позову у цій справі підлягав сплаті судовий збір в сумі 16814,38 грн (1120958,70 грн * 1,5 %). З огляду на наведене, за подання касаційної скарги у цій справі у випадку незгоди як з рішенням суду першої інстанції, так і з постановою суду апеляційної інстанції (в частині вирішеного первісного позову) ГУ ДПС має сплатити судовий збір в сумі 33628,76 грн (16814,38 грн * 200%). Зустрічний позов у цій справі заявлено фізичною особою у 2020 році, який містить вимоги майнового характеру у загальній сумі 757999,76 грн, відповідно, за подання зустрічного позову у цій справі підлягав сплаті судовий збір в сумі 7579,99 грн (757999,76 грн * 1 %). З огляду на наведене, за подання касаційної скарги у цій справі в частині оскарження судового рішення в частині задоволення зустрічного позову сплаті підлягає судовий збір в сумі 15159,98 грн (7579,99 грн * 200%). Отже, враховуючи, що ГУ ДПС оскаржує судові рішення в частині вирішення обох позовів, судовий збір має сплачуватися з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів. Загальна сума судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у цій справі складає 48788,74 грн. З урахуванням суми сплаченого ГУ ДПС судового збору, скаржнику слід доплатити судовий збір в сумі 31856,86 грн (48788,74 грн - 8967,67 грн) * 0,8. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783 Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету - 22030102 Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055) Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

4. Як вбачається зі змісту судових рішень, Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 17.06.2021 задовольнив частково первісний позов (стягнув 946930,95 грн), а у задоволенні зустрічного відмовив. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 18.05.2022 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове, яким у задоволенні первісного позову відмовив, а зустрічний - задовольнив (скасував податкові повідомлення-рішення). У касаційній скарзі ГУ ДПС просить скасувати як постанову суду апеляційної інстанції, так і рішення суду першої інстанції, не наводячи при цьому доводів про незгоду з останнім. ГУ ДПС просить ухвалити судове рішення про задоволення первісного позову і відмову у зустрічному. При цьому доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених під час перевірки порушень. Отже, ГУ ДПС має уточнити свої вимоги до суду касаційної інстанції або привести відповідне обґрунтування незгоди з висновками суду першої інстанції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.

5. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Як вже зазначалося, у вдруге поданій касаційній скарзі ГУ ДПС лише змінило підставу для касаційного оскарження судових рішень з пункту 4 на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що не може вважатися усуненням недоліків попередньо поданої касаційної скарги, які стали підставою для їх повернення, оскільки безпосередній зміст доводів касаційної скарги залишився незмінним. При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем). Слід зазначити, що справи, у яких предмет спору був пов`язаний із прощенням боргу за кредитним договором та питанням застосування пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, були предметом неодноразового розгляду Верховним Судом, в тому числі і у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів (до прикладу, постанова від 28.07.2021 у справі №826/12872/17). Містить посилання на висновки Верховного Суду і постанова апеляційного суду. Однак, у касаційній скарзі відсутні доводи про неможливість або помилковість їх врахування судом апеляційної інстанції. У цілому, зазначивши на початку касаційної скарги пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, в подальшому у касаційній скарзі взагалі відсутнє обґрунтування визначеної підстави, а викладено, фактично лише висновки Акта перевірки. Формальне посилання на не дослідження доказів в умовах прийняття різних за результатом судових рішень унеможливлює перевірити взаємозв`язок між такими доводами і вимогами про ухвалення нового рішення (а не направлення справи на новий розгляд). Отже, в цілому доводи вдруге поданої касаційної скарги, аналогічно попередній, зводяться до викладення обставин справи, цитування висновків акта перевірки та норм Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Колегія суддів повторно звертає увагу, що предметом судового розгляду було два самостійні позову, а тому підстави для касаційного оскарження судових рішень мають наводитися у взаємозв`язку як з висновками, які стали підставою для відмови у задоволенні первісного позову, так і з висновками, які стали підставою для задоволення зустрічного позову. Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог або їх задоволення має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв`язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення (відмови у задоволенні) позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню. Отже, касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права послідовне у взаємозв`язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення зустрічного позову та відмови у первісному, з обов`язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для відповідної підстави). Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд. У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом. Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2022 у справі № 400/4063/20 - залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: - подати відповідну заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням відповідних доказів на їх підтвердження, зокрема копію Додатку до Наказу №7-о від 14.04.2022; - надати платіжний документ про доплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом № 3674-VI; - уточнити свої вимоги до суду касаційної інстанції або привести відповідне обґрунтування незгоди з висновками суду першої інстанції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України; - надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом. Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі. У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко