Постанова Запорізький апеляційний суд № 334/339/23

Дата документу 15.03.2023 Справа № 334/339/23 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 22-ц/807/732/23 Головуючий у 1-й інстанції: Ісаков Д.О. Є.У.№ 334/339/23 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 березня 2023 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Кочеткової І.В., суддів: Дашковської А.В., Кримської О.М., розглянувши у письмовому позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника скаржника адвоката Артеменка Євгена Анатолійовича на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 січня 2023 року, якою справу передано до розгляду до Заводського районного суду м. Запоріжжя. В С Т А Н О В И В: У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання. Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 січня 2023 року позовну заяву направлено для розгляду по суті до Заводського районного суду м. Запоріжжя за підсудністю. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу передати до Ленінського районного суду м.Запоріжжя для відкриття провадження. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції в порушення норм закону, а саме ч. 6 ст. 28 ЦПК України постановив помилкову ухвалу, адже позивачем на підтвердження правильності обраної підсудності надані довідки ВПО. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. За положенням ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в п. 14 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Зважаючи на вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на такі обставини. В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Встановлено, що у січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання Згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Першою частиною статті 28 ЦПК України визначено, що позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. В позові ОСОБА_4 зазначає своє місце проживання: АДРЕСА_1 та, посилаючись на вимоги ч.1 ст.28 ЦПК України, звертається до Ленінського районного суду м.Запоріжжя. Стаття 28 ЦПК України пред`явлення позову за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. Відповідно до ксерокопії паспорта позивачки місце її реєстрації зазначено: АДРЕСА_2 , що відноситься територіально до Василівського району Запорізької області. Місцем реєстрації відповідача ОСОБА_2 в позові зазначено: АДРЕСА_2 , що також відноситься територіально до Василівського району Запорізької області. Додатково до апеляційної скарги ОСОБА_5 надала копії довідок ВПО від 31.03.2022, де місцем проживання позивачки вказана адреса: АДРЕСА_1 . Передаючи матеріали справи до Заводського районного суду м. Запоріжжя, районний суд зазначив, що постійним зареєстрованим місцем проживання сторін є Василівський район Запорізької області, а тому відповідно до ч.7 ст. 147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» та розпорядження Верховного суду від 14.09.2022 року № 49/0/9-22 територіальна підсудність судових справ Василівського районного суду Запорізької області змінена на Заводський районний суд м. Запоріжжя. Втім, колегія суддів не може погодитись із висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Згідно положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 № 509, абзацом 2 пункту 1 якої визначено, що довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Згідно з пунктом 9 Правил реєстрації місця проживання, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 (в редакції, яка була чинна до 15.08.2017 включно), відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, а відомості про реєстрацію місця перебування до довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1. 09.08.2017 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 579 Про внесення зміни до пункту 9 Правил реєстрації місця проживання, якою внесено зміни до пункту 9 «Правил реєстрації місця проживання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», а саме виключено в абзаці першому слова «та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи». Разом із цим, згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Зазначені норми права вказують все ж таки на те, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на певний період. У свою чергу виключення довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з переліку документів, до яких вносяться відомості про реєстрацію місця перебування, не впливає на визначення територіальної підсудності цієї справи. Зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2017 року № 579 «Про внесення зміни до пункту 9 Правил реєстрації місця проживання», узгоджуються з положеннями ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Колегія суддів наголошує на тому, що місце перебування та місце проживання фізичної особи є різними поняттями у розумінні ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Згідно з вказаною нормою права місцем перебування є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік, а місцем проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Як вже зазначалося, постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2017 року № 579довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи було виключено з переліку документів, до яких вносяться відомості про реєстрацію місця перебування особи. Натомість положеннями ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»зазначену довідку віднесено до документів, що підтверджують місце проживання особи. Отже, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі від 18 січня 2023 року та є підставами її скасування і направлення справи до суду першої інстанції, визначеного позивачем, для продовження розгляду. Керуючись ст.ст.374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 січня 2023 року у цій справі залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий: І.В.Кочеткова Судді: А.В. Дашковська О.М. Кримська