Постанова 4807 № 332/1447/22

Дата документу 24.11.2023 Справа № 332/1447/22 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 22-ц/807/2271/23 Головуючий у 1-й інстанції: МарченкоН.В. Є.У.№ 332/1447/22 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 листопада 2023 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючої: Кочеткової І.В., суддів: Бєлки В.Ю., Дашковської А.В., розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19 жовтня 2023 року, В С Т А Н О В И В: У жовтні 2023 р. до суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого 17.08.2022 судом за заявою Концерну «Міські теплові мережі» про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії в сумі 64273,50 грн. В обґрунтування заяви зазначено, що наказом від 17.08.2022 з нього стягнута заборгованість в сумі 64 273,50 грн. за постачання теплової енергії в приміщення 11 по АДРЕСА_1 , хоча систему трубопроводу опалення демонтовано з дозволу Концерну «МТМ» ще у 2007 році та в приміщенні відсутнє будь-яке опалення окрім транзитної труби до житлового будинку. Отже з нього стягнута заборгованість за послугу, яка не надавалася. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на оскарження судового наказу, ОСОБА_1 зазначав, що копію судового наказу він не отримував, оскільки фактично з вересня 2021 року проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 . Дана територія є окупованою та йому не вдалося виїхати з тимчасово окупованої території. Лише 17.10.2023 копію судового наказу було отримано адвокатом Зубенком О.А. через систему «Судова влада України». За таких підстав, просить поновити строк на подання вищевказаної заяви та скасувати судовий наказ з огляду на його необґрунтованість. Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 в особі адвоката Зубенка О.А. про поновлення строку для подачі заяви про скасування судового наказу. Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернуто боржнику. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат адвоката Зубенко О.А., подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду. Копія ухвали про відкриття апеляційного провадження і апеляційна скарга направлені стягувачу в електронному вигляді 06.11.2023 і доставлені в його електронний кабінет. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. За приписами частин другої ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5, 6, 9,10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п.9 ч.1 ст. 353 ЦПК України). В силу вимог ст. 7 ч. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Відмовляючи ОСОБА_1 у поновленні строку для скасування судового наказу, суд першої інстанції виходив із того, що копія наказу від 17.08.2022 вручена боржникові особисто 26.08.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, на якому міститься підпис ОСОБА_1 , доказів поважності причин пропуску встановленого законом п`ятиденного строку останнім не надано. Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону і матеріалам справи. Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Частиною 2 статті 171 ЦПК України передбачено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви. Відповідно до ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Доводи апелянта про те, що судовий наказ був вручений не йому, а його родичам, які здійснюють підприємницьку діяльність в приміщенні АДРЕСА_3 , а він з вересня 2021 року фактично мешкає в с.Любимівка, Михайдівського району, Запорізької обл., яке зараз тимчасово окуповане, не ґрунтуються на зібраних у справі доказах. Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, передбачають порядок вручення рекомендованих поштових відправлень. У пункті 106 Правил визначено, що під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище. На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою «Вручити особисто», внутрішнього рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» одержувач розписується та зазначає прізвище та ініціали або ім`я та прізвище. Відповідні дані на бланку повідомлення про вручення також зазначаються про особу, уповноважену на одержання внутрішнього рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», адресованого юридичній особі або фізичній особі за місцем роботи. Бланк повідомлення про вручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертається до суду. З наведених норм можна дійти висновку, що загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення про вручення його прізвище. Цей запис вносить працівник поштового зв`язку. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б). Таким чином, перевірка документів, що посвідчують особу адресата (фізичну особу), особу, яка одержує поштове відправлення замість такого адресата, родинні зв`язки з адресатом, а також належне оформлення повідомлення про вручення поштового відправлення покладено на працівників поштового зв`язку. Добросовісне виконання працівниками «Укрпошти» своїх службових обов`язків у даному випадку презюмується, а в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази протилежного (наприклад, такі, як квитки про виїзд з території міста чи країни або інші докази, які свідчать про відсутність отримувача за адресою, вказаною в повідомленні про вручення поштового повідомлення). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 639/4278/16. В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення 26.08.2022 ОСОБА_1 особисто судового наказу, який направлявся судом першої інстанції за адресою АДРЕСА_4 . Власником вказаного приміщення, за яким обліковувався стягнутий судом борг, є ОСОБА_2 (а.с.7). Доказів, що вказане приміщення вибуло із користування власника і що останній перебуває на тимчасово окупованій території матеріали справи не містять. Враховуючи викладене, наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення боржнику є достовірним доказом отримання ним копії судового наказу від 17 серпня 2022 року та доданих до нього документів 28 травня 2022 року (а.с. 26). Додана до апеляційної скарги фотокопія довідки, виданої окупаційною владою, про фактичне проживання ОСОБА_1 на тимчасово окупованій території, є неналежним і недопустимим доказом і не спростовує висновки суду першої інстанції про відсутність поважних причин для пропуску строку на оскарження судового наказу. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що ОСОБА_1 пропустив встановлений Законом строк для звернення до суду із заявою про скасування судового наказу, а наведені у заяві підстави для поновлення пропущеного строку не є поважними та спростовуються матеріалами справи. Будь-яких інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку ОСОБА_1 та його представником наведено не було, а тому поновлення строку буде мати своїм наслідком порушення принципу юридичної визначеності, що є недопустимим. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд його справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено й в статті 129 Конституції України. Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди зобов`язанні вказувати підстави, на які вони посилаються як на підставу поновлення строку. Розглядаючи підстави поновлення строків, ЄСПЛ вказав, що однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення від 26.04.2007р. у справі "Олександр Шевченко проти України" та "Трух проти України" (ухвала) від 14.10.2003 р.). Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008р. у справі «Пономарьов проти України»). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (справа «Перетяка та Шереметьєв проти України»). Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що ухвала суддею першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права та з врахуванням наявних матеріалів справи, тому підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги не встановлено. Керуючись ст. ст. 374,375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19 жовтня 2023 року у цій справі залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає. Головуюча: І.В. Кочеткова Судді: В.Ю. Бєлка А.В. Дашковська