Постанова 4814 № 532/2412/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 532/2412/21 Номер провадження 22-ц/814/2186/23Головуючий у 1-й інстанції Лизенко А.В. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 березня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Прядкіної О.В., суддів: Бутенко С.Б., Чумак О.В., розглянувши в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Головного управління Державного казначейства в Полтавській області, Департаменту патрульної поліції України, Державної казначейської служби України про визнання незаконною бездіяльність працівників поліції та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Козельщинського районного суду Полтавської області від 29 вересня 2022 року, прийнятої під головуванням судді Лизенка А.В. в смт. Козельщині,- в с т а н о в и в : У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до районного суду з даним позовом. Зазначав, що 12.10.2020 року він викликав оперативно-слідчу групу Кобеляцького відділу поліції для прийняття заяви про злочин та проведення невідкладних слідчо-оперативних дій щодо головного лікаря Кобеляцької центральної районної лікарні ОСОБА_2 . Однак працівники поліції на виклик не з`явилися та в подальшому не вносили повідомлення про злочин до ЄРДР. Вказував, що вказаною бездіяльністю працівники поліції завдали йому моральну шкоду, яка, на його думку, підлягає відшкодуванню. Уточнивши позовні вимоги, просив визнати незаконною бездіяльність працівників відділення поліції №2 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області та патрульної поліції, стягнути з Головного управління національної поліції в Полтавській області через Головне управління Державного казначейства в Полтавській області моральну шкоду в сумі 300 000 грн. та з Департаменту патрульної поліції України через Державну казначейську службу України 550 000 грн. внаслідок не реагування та не виїзд на його виклики 12.10.2020 року. Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 29 вересня 2022 року провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 закрито у зв`язку з тим, що в даних правовідносинах поліція діє як суб`єкт власних повноважень, що відноситься до юрисдикції адміністративних судів. Роз`яснено позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції адміністративного суду. Ухвалу оскаржив ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати. Вважає, що судом не взято до уваги доводи позивача про те, що слідча оперативна група є окремим підрозділом та відноситься до слідчого відділу, а слідчі не є суб`єктами управлінсько-розпорядчих функцій, а тому справа підлягає розгляду в порядку цивільної юрисдикції. Апеляційний розгляд справи колегія суддів вважає за можливе провести у відповідності до ч.2 ст.372 ЦПК України у відсутність сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання шляхом надіслання судових повідомлень учасникам справи на їх електронні адреси. Перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав: З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі за позовом ОСОБА_1 відкрито 28 грудня 2021 року. Позивач через систему «Електронний суд» 15.06.2022 року подав уточнену позовну заяву, в якій зазначав, що 12.10.2020 року він викликав оперативно-слідчу групу в Кобеляцький центр первинної медико-санітарної допомоги для прийняття від нього заяви про злочин головного лікаря та проведення невідкладних слідчо-оперативних дій (т.1, а.с.171-173). Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 07.07.2022 року закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи. Районний суд, закриваючи провадження у справі, вважав, що відповідачі у справі діють як суб`єкти владних повноважень, а тому вимоги про визнання незаконною бездіяльності такого органу належить до адміністративної юрисдикції, а також вимога про відшкодування моральної шкоди відповідно до ч.5 ст. 21 КАС України. При цьому суд послався на справу № 420/239/20, що розглядалась КАС ВС. Колегія суддів не може погодитись з даним висновком. Так, під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, необхідно розуміти, зокрема такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. Правовідносини у справі № 420/239/20 випливали з події, яка стала загрозою правам та інтересам громадян, а саме: будівельниками сусідньої ділянки безпідставно та незаконно зруйновано паркан, який огороджував домоволодіння позивача з метою подальшого заволодіння частиною її території, тобто стосувались порушення права власності. В даній же справі ОСОБА_1 здійснив виклик поліції для прийняття заяви про злочин та проведення невідкладних слідчо-оперативних дій, отже, правовідносини у зазначеній як приклад справі та у справі, яка переглядається, не є подібними. Між тим, як неодноразово зазначав Верховний суд щодо застосування норм процесуального права, зокрема викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 826/13340/15 (провадження № 11-317апп18), постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 234/18482/18, провадження № 61-17459св19, постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 грудня 2020 року, справа №820/2892/18, скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб`єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. У Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України вказав, що, здійснюючи перевірку заяв і повідомлень про злочини, прокурор, слідчий, орган дізнання діють до порушення кримінальної справи, однак вдаються до тих же способів і прийомів, що й під час збирання доказів у кримінальній справі. Отже, правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб`єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ. Зазначене обумовлює висновок, що компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб`єктом владних повноважень стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ. Крім того, імперативний припис пункту 2 частини третьої статті 17 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства. При цьому Конституційний Суд України у цій справі вирішив, що скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб`єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Отже, у даній справі вбачається, що правовідносини, щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними, слід дійти висновку про те, що спір, який виник між позивачем та відділенням поліції №2 Полтавського районного управління поліціїГУ НП у Полтавській області і патрульною поліцією в частині визнання неправомірною бездіяльності у справі підлягає розгляду в порядку, передбаченому КПК України та відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України провадження у справі в цій частині підлягає закриттю. Звертає на себе увагу факт, що згідно повідомлення Кобеляцького відділу поліції до відділу 04.12.2020 року надійшла ухвала слідчого судді Ленінського районного суду м.Полтави від 24.11.2020 року, яка зобов`язує працівників Кобеляцького ВП внести відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_1 від 12.10.2020 року. Такі відомості були внесені до вказаного реєстру (т.2, а.с.11). Отже, позивач скористався своїм правом на оскарження дій чи бездіяльності органів Національної поліції з підстав неналежного реагування на його заяву про вчинене кримінальне правопорушення, зокрема невнесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення у передбачені процесуальним законом строки, в порядку кримінального судочинства. Зазначеній обставині суд першої інстанції не дав належну оцінку та помилково вважав, що позовні вимоги про визнання незаконною бездіяльність працівників відділення поліції №2 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області та патрульної поліції відноситься до юрисдикції адміністративних судів. Таким чином ухвала Козельщинського районного суду Полтавської області від 29 вересня 2022 року підлягає скасуванню. Разом з тим, відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з положеннями статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Позивач, вважаючи порушеними його права, просить відшкодувати завдану моральну шкоду і зазначені вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому справу в цій частині слід направити до того ж суду для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 255 п.1 ч.1, 367, 374, 379, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Козельщинського районного суду Полтавської області від 29 вересня 2022 року скасувати. Провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконною бездіяльність працівників відділення поліції №2 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області та патрульної поліції закрити у зв`язку з тим, що дані вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди направити до того ж суду для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя О.В. Прядкіна Судді: С.Б. Бутенко О.В. Чумак