Постанова Полтавський апеляційний суд № 554/3805/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/3805/23 Номер провадження 22-ц/814/2920/24Головуючий у 1-й інстанції Савченко Л.І. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 жовтня 2024 року м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Обідіної О.І., суддів: Карпушина Г.Л., Лобова О.А., за участю секретаря: Дороженка Р.Г., розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 червня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, В С Т А Н О В И Л А: У травні 2023 року ОСОБА_1 вернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди у розмірі 1000000 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року по справі №440/1382/23 визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 24 січня 2023 року №ФИ-15143790. Бездіяльність працівників поліції додатково підтверджена висновком службового розслідування за фактом звернення ОСОБА_1 щодо неправомірних дій працівників поліції ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, затвердженого начальником ГУНП в Полтавській області Рогачовим Є. від 19.04.2023р. Також ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 27.03.2023, справа №537/1056/23 слідчий суддя дійшов висновку, що ВП №1 Кременчуцького РУПГУНП в Полтавській області безпідставно не внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_1 , чим порушено положення ст. 214 КПК України, в зв`язку з чим слідчий суддя вважає, що скарга підлягає задоволенню. Також вказує, що бездіяльність працівників поліції додатково підтверджена висновком службового розслідування за фактом звернення гр. ОСОБА_1 щодо порушення статті 214 КПК України в частині невнесення відомостей до ЄРДР окремими працівниками ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, затвердженого начальником ГУНП в Полтавській області Рогачовим Є. від 20.04.2023р. Вважає, що такими протиправними діями, які виразились в тривалій бездіяльності працівників поліції йому спричинено значну моральну шкоду, яку він оцінює в 1000000 грн. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 11 червня 2024 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем спричинення діями працівників поліції в частині неналежного розгляду його звернення від 24 січня 2023 року №ФИ-15143790 моральної шкоди чи настання будь-яких інших негативних наслідків. Не погодившись з даним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та безпідставне не взяття до уваги наданих ним доказів, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення його вимог в повному обсязі. Зазначав, що судом першої інстанції не враховано спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу. Також, судом не враховано факти системної бездіяльності Головного управління Національної поліції в Полтавській області по ненаданню йому відповіді на його офіційні звернення, що вже встановлено судовими рішеннями, які мають преюдиційне значення для вирішення даного спору. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до наступних висновків. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року (справа №440/1382/23) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області(про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 24 січня 2023 року №ФИ-15143790. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Полтавській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 24 січня 2023 року №ФИ-15143790 з урахуванням висновків суду, наведених у цьому судовому рішенні У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Із обставин, встановлених вказаним судовим рішенням вбачається, що 24.01.2023 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про ініціювання проведення працівниками поліції перевірки щодо недопущення штучного банкрутства Кременчуцького учбово- виробничого підприємства Українського товариства сліпих. Вважаючи, що його звернення було безпідставно залишено без належного реагування, а відповідь мала лише формальній характер, він оскаржив таку бездіяльність шляхом пред`явлення в порядку КАС України вказаного позову. З повідомлення начальника ГУ НП в Полтавській області Є. Рогачова від 20.04.2023 №Ф-137, ФИ 94/поки., Фи-374/кц вбачається, що заявника ОСОБА_1 повідомлено про те, що його звернення від 24.03.2023 № ФИ -15401813, ФИ -15401815 розглянуті. Встановлено, що 02.02.2023 ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП на адресу ОСОБА_1 направлено відповідь № 276/115/108/01-2023 з інформацією про те, що за аналогічного змісту зверненням працівниками відділенням поліції № 1 Кременчуцького РУП ГУНП вже проводилась повна та всебічна перевірка (ІКС ІПНП (СО) № 12241 від 09.12.2022). Тому на підставі статті 8 Закону України «Про звернення громадян» звернення ОСОБА_1 розгляду не підлягало. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 справі №440/1382/23 визнано протиправними дії ГУНП щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 24.01.2023 № ФИ-15143790 та зобов`язано ГУНП повторно його розглянути з урахуванням висновків суду, наведених у судовому рішенні. Враховуючи вказане рішення працівниками ВП №1 Кременчуцького РУПГУНП проведено повторну перевірку та про прийняте рішення та вжиті заходи повідомлено листом за вих. №858/115/108/07-2023 від 11.04.2023. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 справі № 440/1382/23 виконано в повному обсязі. За фактом можливих неправомірних дій працівниками ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП керівником ГУНП проведено комісійне службове розслідування, за результатами якого факти викладені у заяві ОСОБА_1 щодо неналежного розгляду його звернення від 24.01.2023 № ФИ 15143790 знайшли своє підтвердження. Основного виконавця та керівників, зокрема начальника відділення поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП майора поліції Булітка Р.В., попереджено про необхідність дотримання службової дисципліни та недопущення подібних порушень в майбутньому. До вказаного листа додано Висновок службового розслідування за фактом звернення ОСОБА_1 щодо можливих неправомірних дій працівників поліції ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП від 19.04.2023. Ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 27 березня 2023 року (справа № 537/1056/23) скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань задоволено. Зобов`язано ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області внести відомості, що викладені в заяві ОСОБА_2 від 21.03.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку ст. 214 КПК України. З повідомлення першого заступника начальника Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України В. Голубова від 27.04.2023 № 90-24/37/02-2023 вбачається, що за дорученням керівництва центрального органу управління поліції в Департаменті головної інспекції та дотримання прав людини Департаменті превентивної діяльності та Управлінні дізнання Національної поліції України в межах компетенції розглянуто звернення ОСОБА_1 , подані до Державної установи «Урядовий контактний центр» (далі УКЦ) 30.03.2023 зa № 427478. ФИ-15427471, ФИ-15427492 та від 31.03.2023 за № Фи-15427492/ДІ, щодо виконання ухвали Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 27.03.2023 по справі № 537/1056/23 про внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за зверненням ОСОБА_1 , поданим до УКЦ 21.03.2023 за № ФИ-15387797, з проханням провести перевірку та притягнути винних осіб до відповідальності. Повідомлено, що згідно з інформацією ГУНП в Полтавській області. 03.04.2023 до відділення поліції № 1 Кременчуцького районного управління поліції надійшла ухвала Крюківського районного суду від 27.03.2023 по справі № 537/1056/23 з вимогою внести відомості до ЄРДР за зверненням ОСОБА_1 , поданим до УКЦ 21.03.2023 за № ФИ-15387797, та яке зареєстровано до ЄО ВП № 1 за № 2875. 04.04.2023 сектором дізнання ВП № 1 на виконання вимог ухвали Крюківського районного суду відомості внесено до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023175530000111 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, яке на цей час триває. ОСОБА_1 проінформовано, що за результатами проведеного дисциплінарною комісією службового розслідування на підставі наказу ГУНП від 11.04.2023 № 352 щодо неналежного розгляду поліцейськими ВП № 1 його звернення до УКЦ 21.03.2023 за № ФИ-15387797 та невнесення відомостей до ЄРДР, окремих поліцейських ВП № 1 попереджено про необхідність дотримання службової дисципліни При цьому надіслано копію Висновку службового розслідування, затвердженого Начальником ГУНП в Полтавській області Рогачовим Є. від 20.04.2023, за фактом звернення ОСОБА_1 щодо можливого порушення вимог ст. 214 КПК України в частині невнесення відомостей до ЄРДР окремими працівниками відділення поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що внаслідок неналежного розгляду його звернень настали негативні наслідки, в тому числі і спричинення працівниками поліції моральної шкоди. Оскільки позивачем не було доведено наявність такої шкоди, причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями відповідача, достатніх правових підстав для задоволення позову в розумінні положень ст.ст. 1166, 1167 ЦК України не має. Крім того, суд вказав, що права та інтереси позивача як заявника, який ініціював проведення перевірки викладених в його заяві обставин, були поновлені ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 27.03.2023 року та рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 р., що може вважатися достатньою справедливою сатисфакцією за обставин цієї справи. Колегія суддів погоджується з даним рішенням суду, виходячи з наступного. За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способом захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, зокрема, є відшкодування шкоди. Частиною 1 статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. У відповідності до статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди органами досудового розслідування, діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу). Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади (держави) до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії чи бездіяльності цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. В даному випадку на підтвердження заявлених вимог позивач посилався на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року, яким визнано протиправним дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 24 січня 2023 року, та висновок службового розслідування за фактом звернення гр. ОСОБА_1 щодо порушення ст. 214 КПК України в частині невнесення відомостей до ЄРДР окремими працівниками ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, затвердженого начальником ГУНП в Полтавській області Рогачовим Є. від 20.04.2023 року. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для пред`явлення ОСОБА_1 адміністративного позову в березні 2023 році стало його звернення 24.01.2023 р. до ВП №1 Кременчуцького РУП Головного управління Національної поліції в Полтавській області із заявою про проведення перевірки щодо недопущення штучного банкрутства Кременчуцького учбово- виробничого підприємства Українського товариства сліпих. Вказана заява була зареєстрована 25.01.2023 відповідно до реєстраційної картки звернення за вх. №ФИ-15143790. 02.02.2023 р. на ім`я заявника відділенням поліції в порядку Закону України «Про звернення громадян» було направлено відповідь, в якій зазначено що з приводу викладених останнім обставин, поліцією вже проводились перевірками за його аналогічними зверненнями, про що на його адресу неодноразово направлялись вмотивовані відповіді. Посилаючись на положення ст. 8 згаданого Закону, підстав для проведення співробітниками чергової перевірки по тим самим питанням, не має. Не погодившись з бездіяльністю співробітників поліції по належному розгляду його звернення та невжиттю відповідних заходів реагування, ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку КАС України. Встановивши, що підстави звернення ОСОБА_1 до органів поліції в 2022 році та в 2023 році були не аналогічними, вмотивовані посиланням на різні обставин, адміністративний суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» та визнав протиправними дії відповідача щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 24.01.2023, зобов`язавши ГУ Національної поліції в Полтавській області розглянути вищевказане звернення. В подальшому вказівки суду співробітниками поліції були враховані та здійснено відповідну перевірку, в тому числі і службове розслідування, з результатами якої останній був повідомлений. Встановивши, що позивачем, у відповідності до положень статей 12, 81 ЦПК України, не було надано доказів на підтвердження викладених обставин, якими він обґрунтовував свої вимоги, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем спричинення йому моральної шкоди, що виключає правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог. При цьому, суд вірно вказав, що достатньою справедливою сатисфакцією в даному випадку є як ухвала слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 27.03.2023 року, так і рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 року, а також результатами здійсненної працівниками полці службової перевірки, що відновляє право заявника ОСОБА_1 як а отримання відповіді за результатами його звернення згідно до Закону України «Про звернення громадян». Доводи апеляційної скарги вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують, не містять посилання на обставини, які б свідчили про порушення чи недотримання норм матеріально та процесуального права. Фактично, зміст апеляційної скарги є тотожним змісту позовної заяви, яку суд першої інстанції розглянув у відповідності до закону та виклав свої правові висновки з вказаних в ній обставин. Твердження апелянта про те, що судом не враховано висновки адміністративного суду щодо протиправної бездіяльності працівників поліції, не заслуговують на увагу, оскільки сам факт ухвалення рішення Полтавським адміністративним судом щодо визнання протиправними дій ГУНП в Полтавській області по неналежному розгляду звернення ОСОБА_1 не є тією беззаперечною обставиною, за наявності якої виникає право на відшкодування моральної шкоди. Так, для відшкодування моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення. Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. В даному випадку, позивачем в ході розгляду справи не було надано доказів як спричинення йому моральної шкоди, так і наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправною бездіяльністю відповідача по розгляду його звернення від 24.01.2023 та шкодою у вигляді моральних страждань. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, яке ухвалено у відповідності до вимог процесуального та матеріального права. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 червня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 23 жовтня 2024 року. Судді: О.І. Обідіна Г.Л. Карпушин О.А. Лобов