Постанова 4856 № 560/11151/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/11151/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К. Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 14 березня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просила: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не нарахування та виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що відповідач протиправно відмовив у нарахуванні та виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню та виплачується під час призначення пенсії за віком, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до вимог п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Вказує, що 2017 році скористалась своїм правом щодо призначення пенсії за вислугу років, однак не реалізувала його в повній мірі, адже пенсію не отримувала. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Із матеріалів справи вбачається, що Позивачка - ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. 22.11.2017 позивачці призначена пенсія за вислугу років, відповідно до пункту "е" статті 55 Закону "Про пенсійне забезпечення". У зв`язку із працевлаштуванням з 06.12.2017 за заявою позивачки виплата пенсії припинена. 19.12.2017 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувало ОСОБА_1 пенсію за вислугу років в загальній сумі 1277,33 грн, в тому числі за листопад 2017 року (за 9 днів) в сумі 830,71 грн та за грудень 2017 року (за 5 днів) 446,62 грн. Зазначене підтверджується Протоколом від 19.12.2017. Відповідно до довідки АТ "Державний ощадний банк України" №120.18-16/133/3872/2023-22/вих, 23.01.2018 зазначені кошти зараховані на банківський рахунок позивачки. З 22.07.2022 позивачка переведена на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003. Підставою слугувала відповідна заява позивачки 13.09.2022 позивачка звернулась до відповідача із заявою в якій просила нарахувати та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню та виплачується під час призначення пенсії за віком, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до вимог пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відповідач листом від 29.09.2022 відмовив в нарахуванні та виплаті грошової допомоги, посилаючись на те, що оскільки до призначення пенсії за віком позивачка отримувала пенсію за вислугу років. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови нарахуванні та виплаті грошової допомоги, позивачка звернулася до суду з цим позовом. Відповідно до п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"№1788-XII(далі (Закон №1788-XII), і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються КМ України. Постановою КМ України від 23.11.2011 року №1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати(далі Порядок №1191), який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV. Згідно з п. 5, 6, 7 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV, та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" ст. 55 Закону №1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із ст. 27 і 28 Закону №1058-IV станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати. Таким чином, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з: 1) наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах; 2) вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також 3) неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії. При розгляді справи по суті зазначеної частини позовних вимог, суд першої інстанції у відповідності до приписів ч.5 ст.242 КАС України застосував правові висновки Верховного Суду від 22.02.2018 року у справі №310/3774/17, від 27.11.2018 року у справі №328/1619/17, від 11.07.2019 року у справі №350/294/16-а, від 02.03.2020 року у справі № 175/4084/16-а, від 18.06.2021 року у справі №328/1620/17 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, в яких зазначено, що умовою права на отримання вказаної грошової допомоги є не відсутність факту отримання особою будь-якого іншого виду пенсії на момент виходу на пенсію за віком, а відсутність такого факту до моменту виходу на цю пенсію, тобто в будь-який момент до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону №1058-IV. При цьому законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за віком. Отримання вказаної грошової допомоги визначене законодавцем як заохочувальний захід щодо осіб, які, отримавши право на призначення пенсії, виявили бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію. Згідно матеріалів справи за заявою позивача їй з 22.11.2017 року вже призначалася пенсія за вислугу років, виплата якої припинена у зв`язку із працевлаштуванням за спеціальністю, як це було передбачено абз. 2 п. 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV, затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року №22-1. Як встановлено судом першої інстанції, 19.12.2017 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувало ОСОБА_1 пенсію за вислугу років в загальній сумі 1277,33 грн, в тому числі за листопад 2017 року (за 9 днів) в сумі 830,71 грн та за грудень 2017 року (за 5 днів) 446,62 грн. Зазначене підтверджується Протоколом від 19.12.2017. Відповідно до довідки АТ "Державний ощадний банк України" №120.18-16/133/3872/2023-22/вих, 23.01.2018 зазначені кошти зараховані на банківський рахунок позивачки. Таким чином до призначення пенсії за віком позивач отримувала пенсію за вислугу років, що позбавляє її права на отримання грошової допомоги на підставі п. 71 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 09 лютого 2023 року та не можуть бути підставою для його скасування. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.