Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/4805/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 березня 2023 року м. Дніпросправа № 340/4805/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року у справі №340/4805/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 14 жовтня 2022 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області в якому просила: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні пенсії за віком з урахуванням пільгового стажу роботи в районі Крайньої Півночі, Кольського району, Мурманської області за період роботи з березня 1968 року по 05 вересня 1974 року на посаді виховательки дитячого саду №9 Кільдінського цегляного заводу; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.07.2022 р. та здійснити нарахування пенсії за віком з урахуванням пільгового стажу роботи в районі Крайньої Півночі, Кольського району, Мурманської області за період роботи з березня 1968 року по 05 вересня 1974 року на посаді виховательки дитячого саду №9 Кільдінського цегляного заводу, зарахувавши рік роботи у цей період за один рік і шість місяців. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 р. у справі № 340/4805/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Не погодившись з рішенням суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 р. у справі № 340/4805/22, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що лист пенсійного фонду не є рішенням про відмову в задоволенні пенсії, та не є актом індивідуальної дії, а отже не може бути оскаржений в судовому порядку. Вказує на те, що заява подана не за формою, визначеною Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1. Щодо спірного періоду роботи позивачки скаржник зазначає, що останньою не надано строкового трудового договору, а отже відсутні підстави для обчислення даного періоду в пільговому обчисленні. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідно до протоколу №4/12 від 18.01.1994 року позивачці призначено пенсію за вислугу років. Із розрахунку стажу вбачається, що періоди роботи з 19.03.1968 по 05.09.1974 в районі Крайньої Півночі позивачці зараховано до стажу роботи в календарному обчисленні (рік за рік). Позивачка заявою від 08.07.2022 року звернулася до ГУ ПФУ у Кіровоградській області із заявою про зарахування їй вказаного періоду роботи до стажу 1 рік за півтора року та провести перерахунок пенсії, із врахуванням цих обставин. Листом від 26.07.2022 за №4315-4577/Г-02/8-1100/22 відповідач розглянув заяву за Законом України «Про звернення громадян» та відмовив їй в перерахунку пенсії мотивуючи свою позицію тим, що період роботи з березня 1968 року по 05 вересня 1974 року зарахований в загальний стаж, оскільки підстави зараховувати його як пільговий відсутні, через те, що трудовий договір не був строковим. Додатково вказано, що заява подана не за формою, визначеною Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846. Не погоджуючись з відмовою, позивачка звернулась до суду за захистом порушеного права. Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення", громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом; у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами). Обчислюючи трудовий стаж за роботу у районах Крайньої Півночі у пільговому обчисленні (один рік за півтора) до 01.01.1991 року, слід зазначити наступне. В силу абз.1 та 2 пункту 5 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV), період роботи до 01.01.1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 року №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі". У відповідності до п.п. "д" п. 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року "Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах. Статтею 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР "Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" від 26 вересня 1967 року передбачено скоротити тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року "Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", з п`яти до трьох років. Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" зазначено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 р. зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 01.03.1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності. Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10 листопада 1967 року. За змістом пунктів 1, 2 Розділу 1 Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року №530/П-28, пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 «Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» і від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, що працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», надаються всім робочим і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі». Тобто, період роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях прирівняних до них, з 01.03.1960 року зараховується до стажу роботи із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) при умові, якщо працівник мав право на пільги, встановлені ст. 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі". Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що особа, яка працювала в районах Крайньої Півночі, або в місцевостях прирівняних до Крайньої Півночі не менше трьох років до 01.01.1991 року має право на пільговий розрахунок її стажу. Так, підставою для отримання пільгового стажу є сам факт роботи особи на Крайній Півночі, або в місцевостях прирівняних до Крайньої Півночі на умовах укладання нею трудової угоди не менше ніж на три роки. Статтею 62 Закону № Закону України Про пенсійне забезпечення № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно пунктів 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Слід зауважити, що між сторонами відсутній спір, що місцевість, де працювала позивачка, відносилась до районів Крайньої Півночі, тому це питання не потребує доказування. За правилами абз.3 пункту 5 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами. Положеннями абз.3 підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) визначено, що за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Відтак, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність. Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 348/2208/16-а, від 18.06.2020 року у справі №537/1415/17, від 18.06.2020 року у справі №140/1319/16-а, від 15.01.2021 у справі № 348/2319/16-а. Враховуючи той факт, що стаж роботи позивачки в районі Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, підтверджується записами в трудовій книжці, а також відповідними архівними довідками, суд приходить до висновку, що до стажу роботи позивачки повинен застосовуватись пільговий коефіцієнт (один рік за один рік і шість місяців). Щодо доводів скаржника про звернення позивачки до Пенсійного фонду не за затвердженою формою заяви та відповідь у формі листа, в порядку розгляду звернень громадян, колегія суддів зазначає наступне. Порядком №22-1 затверджено форми заяв, в тому числі про призначення/перерахунок пенсії, із вказівкою необхідних для заповнення заявником даних. Як вбачається із затвердженої форми, в заяві про призначення пенсії заявник повинен вказати інформацію щодо себе, в тому числі дату народження, номер телефону, адресу місця проживання (реєстрації), паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків. У заяві також зазначається вид пенсії, за призначенням якої заявник звернувся. В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_2 , за наслідками розгляду якої відповідачем прийнято рішення у формі листа. З тексту заяви позивачки вбачається, що остання звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області за перерахунком пенсії за віком, з врахуванням пільгового стажу. Судом встановлено, що в поданій відповідачу заяві про перерахунок пенсії заявниця вказала всі дані, що містяться в затвердженій Порядком №22-1 формі заяви. До заяви позивачка надала копії паспорта, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, трудової книжки. В ході судового розгляду встановлено, що нормативні акти, в тому числі Закон України «Про пенсійне забезпеченням», Порядок №22-1 не містять положень про те, що подача заяви про призначення/перерахунок пенсії в довільній формі та/або без надання всіх необхідних документів є підставою для відмови в призначенні/перерахунку пенсії, а так само не передбачено за викладених обставин автоматичного розгляду зазначених заяв в порядку Закону України «Про звернення громадян», тим паче, що зі змісту заяви чітко зрозуміло цілі, задля яких заява була подана. Ненадання ж заявником всіх необхідних документів та/або надання їх в неналежному вигляді спричиняє лише певні зобов`язання для органу пенсійного фонду щодо необхідності письмового повідомлення заявника про те, які документи необхідно подати додатково. Колегією суддів не приймаються до уваги зазначені у апеляційній скарзі доводи відповідача про те, що рішення про призначення/відмову в призначенні пенсії за заявою довільної форми відповідачем не приймається, а отримані заяви розглядаються в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян» із наданням відповідей рекомендаційного та роз`яснювального характеру, з огляду на наступне. Так, відповідно до ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Суд додатково звертає увагу на наступне. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень останній не може посилатися на докази, які не були покладені ним в основу оскаржуваного рішення. Дослідивши зміст листа відповідача, судом встановлено, що в наданій відповіді не роз`яснюється, що позивачка має звернутися до територіального органу Пенсійного фонду із заявою саме встановленої форми, а лише вказуються норми законодавства, при дотриманні яких може бути призначена пенсія в пільговому обчисленні. Також, в зазначеній відповіді відповідач не наводить зауважень щодо наданих позивачкою документів до заяви. Відтак, в спірних правовідносинах, відповідь на заяву ОСОБА_2 про перерахунок пенсії суд розцінює не інакше як рішення про відмову позивачці в перерахунку пенсії. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою та її слід залишити без змін. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 р. у справі № 340/4805/22 - залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 р. у справі № 340/4805/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України. Головуючий - суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко