Постанова 4873 № 910/13820/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ "28" лютого 2023 р. Справа№ 910/13820/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Владимиренко С.В. суддів: Ходаківської І.П. Демидової А.М. при секретарі судового засідання Нікітенко А.В. за участю представників: від позивача: Сохран Д.М., від відповідача: Дудченко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 (повний текст рішення складено 03.02.2022) у справі №910/13820/21 (суддя Бойко Р.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про стягнення збитків у розмірі 715 546,07 грн, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (далі по тексту - відповідач) про стягнення 715 546,07 грн збитків, з яких 336 575,67 грн - реальні збитки, 378 970,40 грн - упущена вигода та 10 733,19 грн судового збору. Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на нарахування відповідачем 715 456,07 грн плати за добовий небаланс природного газу, визначеної як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, здійснено відповідачем з порушенням ч. 2 ст. 22, ч. 2 ст. 35 Закону України «Про ринок природного газу», п. 3 Розділу ХІІІ, п. 3 глави 1, п. 1-3 глави 5, глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, оскільки фактичний спосіб визначення маржинальних цін продажу/придбання природного газу мав визначатися виходячи з обґрунтованих та реальних витрат Оператора ГТС щодо здійснення ним балансування. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 у справі №910/13820/21 у задоволенні позову відмовлено. Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не доведено існування повного складу елементів цивільного правопорушення. При цьому, у позивача були наявні правові підстави для сплати/погашення на користь відповідача вартості послуг балансування за спірний період (суми вартості врегулювання щодобових небалансів за квітень 2019 року згідно акту від 30.04.2019 №04-2019-1807000553). Не погоджуючись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» (далі по тексту - апелянт) звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 у справі №910/13820/21 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що у квітні 2019 року у Оператора ГТС не було передумов для здійснення врегулювання щодобових небалансів шляхом вчинення балансуючих дій замовникам послуг транспортування, у тому числі позивачу; не було договору на отримання послуг балансування, а витрати за наданими договорами купівлі-продажу не пов`язані з балансуванням системи чи врегулювання щодобових небалансів позивача; у відповідача не було ресурсу на кожну газову добу для врегулювання щодобових небалансів позивача або здійснення продажу газу, спожитого його споживачами; у відповідача не було правових підстав здійснювати розрахунки та отримувати плати з позивача за послуги, які не були надані відповідачем. Зазначене, за твердженням позивача, свідчить про відсутність у Оператора ГТС понесених витрат або неналежність таких витрат до вчинення балансуючих дій, на підставі яких мали формуватися ціни придбання/продажу природного газу, як наслідок плата за небаланс у квітні 2019 року згідно Акта врегулювання щодобового небалансу є протиправною, та такою, що спричинили позивачу збитки, а саме: прямі збитки - грошові кошти, витрачені позивачем у розмірі 336 575,67 грн та перераховані відповідачу згідно платіжного доручення №508 від 21.05.2019, як плата за балансуючі дії відповідача згідно Акта від 30.04.2019, що спричинило зменшення майна (обігових коштів) позивача; упущена вигода - не одержання доходу (втрати доходу) у розмірі 378 970,40 грн, які зараховані згідно заяви Оператора ГТС про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 20.05.2019 №2001ВИХ-19-1761, на які останній вправі був розраховувати. Разом із апеляційною скаргою позивачем заявлено клопотання про витребування доказів, за яким позивач просить суд апеляційної інстанції витребувати у відповідача документи та інформацію за табличною формою згідно додатку 1, якими підтверджується: 1) Наявність у період квітня 2019 року відхилення технічних параметрів роботи газотранспортної системи від звичайного рівня функціонування газотранспортної системи (вказати межі мінімальних/максимальних/ фактичних рівнів тиску в фізичних точках входу/виходу ГТС), за відхилення звичайної роботи яких була потреба у період квітня 2019 року вжиття відповідачем заходів, які мають вчинятися оператором за існування загрози цілісності газотранспортної системи, передбачених розділом ХІІІ Кодексу ГТС; 2) Обсяг наявного на праві власності у АТ «Укртрансгаз» станом на кожну газову добу березня-квітня 2019 року природного газу, що використовується протягом газового місяця березня-квітня 2019 року для забезпечення власної господарської діяльності (для власних виробничо-технічних потреб, покриття витрат та виробничо-технологічних витрат); 3) Обсяг, ціна та вартість використаного АТ «Укртрансгаз» природного газу кожної газової доби березня-квітня 2019 року для забезпечення власної господарської діяльності (для власних виробничо-технічних потреб, покриття втрат та виробничо-технологічних витрат); 4) Обсяг наявного на праві власності у АТ «Укртрансгаз» станом на кожну добу березня-квітня 2019 року природного газу, що використовувався протягом кожної газової доби газового місяця березня-квітня 2019 року для забезпечення обов`язку з балансування газотранспортної системи/здійснення врегулювання щодобових небалансів; 5) Обсяг, ціна та вартість природного газу придбаного/проданого АТ «Укртрансгаз» кожної газової доби газового місяця квітня 2019 року внаслідок отримання послуг балансування для забезпечення балансування газотранспортної системи/здійснення врегулювання небалансів та для формування маржинальних цін продажу/придбання природного газу протягом кожної газової доби квітня 2019 року; 6) Розрахунок витрат, понесених АТ «Укртрансгаз» пов`язаних із здійсненням балансування системи/закупівлю послуг балансування в квітні 2019 року та розрахунок плати за небаланси з урахуванням глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС (з розбивкою витрат на кожну газову добу квітня 2019 року); 7) Обсяг купленого АТ «Укртрансгаз» природного газу у замовників послуг транспортування на виконання п. 9.2 Договорів транспортування в обсягах їхніх позитивних добових небалансів кожної газової доби квітня 2019 року; 8) Обсяг проданого АТ «Укртрансгаз» замовникам послуг транспортування природного газу на виконання п. 9.2 Договорів транспортування в обсягах їхніх негативних добових небалансів кожної газової доби квітня 2019 року. Клопотання мотивоване тим, що вказані докази необхідні для підтвердження обставин справи, а саме підтвердження/спростування тверджень позивача про відсутність у відповідача потреби кожної газової доби газового місяця квітня 2019 року здійснювати балансування газотранспортної системи та вчинення балансуючих дій замовникам послуг транспортування, проте позивач самостійно не може їх отримати. Водночас позивачем направлявся відповідачу відповідний адвокатський запит від 28.02.2021, однак відповідач не надав позивачу доказів вчинення ним балансуючих дій. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» у справі №910/13820/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13820/21. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 у справі №910/13820/21 до надходження матеріалів справи оскаржуваного рішення з Господарського суду міста Києва. Матеріали справи №910/13820/21 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 11.05.2022. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 у справі №910/13820/21. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви клопотання, заперечення, пояснення до 13.06.2022. Розгляд апеляційної скарги призначено на 28.06.2022 на 12 год. 15 хв. 03.06.2022 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, за яким відповідач просить суд апеляційної інстанції відмовити позивачу у задоволені апеляційної скарги, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 у справі №910/13820/21 залишити без змін, посилаючись на те, що позивачем не оспорюється факт наявності у відповідача добових небалансів у газовому місяці квітні 2019 року у відповідних розмірах, позивачем не доведено наявності всіх елементів цивільного правопорушення, а саме протиправну поведінку відповідача. У судовому засіданні 28.06.2022 оголошено перерву до 26.07.2022 до 12 год. 40 хв. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2022 у зв`язку із перебуванням суддів Демидової А.М. та Ходаківської І.П. з 25.07.2022 у відпустці, справу №910/13820/21 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» на рішення Господарського суду Києва від 13.01.2022 у справі №910/13820/21 прийнято колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А. до провадження. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 11.11.2022, зупинено провадження у справі №910/13820/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 у справі № 910/13820/21 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 року у справі №910/11273/20. 26.12.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/11273/20 та надання пояснення у справі №910/13820/21 з урахування висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №910/11273/20. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 у справі №910/13820/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.12.2022 прийнято до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 у справі №910/13820/21 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М. Поновлено провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 у справі №910/13820/21. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 у справі №910/13820/21 призначено на 07.02.2023 о 13 год. 00 хв. У судовому засіданні 07.02.2023 протокольною ухвалою оголошено перерву до 28.02.2023. 14.02.2023 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли пояснення з приводу клопотання про витребування доказів. У судовому засіданні 28.02.2023 представник позивача підтримав своє клопотання про витребування доказів та просив суд апеляційної інстанції його задовольнити. Представник відповідача у судовому засіданні 28.02.2023 заперечив проти клопотання позивача про витребування доказів, посилаючись на те, що у суді першої інстанції таке клопотання позивача було задоволено, а відповідач, в свою чергу, виконав вимоги суду, надавши у формі таблиці інформацію, що витребовується за клопотанням позивача у справі №910/13820/21 та скріншоти з інформаціної платформи про обсяг добового небалансу відповідача у квітні 2019 року. (т.1 а.с.251-255). За приписами ч. 1, 2, 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. Судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції протокольними ухвалами від 16.09.2021, від 19.10.2021, від 09.11.2021 витребувано у відповідача перелік доказів зазначених у клопотанні позивача. Відповідач надав суду першої інстанції клопотання про долучення доказів до матеріалів справи 12.10.2021 на виконання вимог ухвали суду від 16.09.2021, згідно якого надано витребувану судом інформацію у вигляді таблиці. Крім того, відповідачем було подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, за яким подано на виконання вимог ухвал суду першої інстанції інформацію про обсяги позитивних та негативних небалансів у газотранспортній системі щодобово за квітень 2019 року, а також звернуто увагу на те, що інформація, яка надається суду за цим клопотанням підтверджується даними з інформаційної платформи (т. 2 а.с. 43-45). Суд апеляційної інстанції звертає увагу учасників справи на те, що на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями збирати нові докази, оскільки допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, зокрема ст. 269 ГПК України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів в частині першого питання, з тієї підстави, що позивачем не доведено суду апеляційної інстанції наявність об`єктивної неможливості витребувати у відповідача під час розгляду справи у суді першої інстанції докази, що підтверджують наявність у період квітня 2019 року відхилення технічних параметрів роботи газотранспортної системи від звичайного рівня функціонування газотранспортної системи (вказати межі мінімальних/максимальних/фактичних рівнів тиску в фізичних точках входу/виходу ГТС), за відхилення звичайної роботи яких була потреба у період квітня 2019 року вжиття відповідачем заходів, які мають вчинятися оператором за існування загрози цілісності газотранспортної системи, передбачених розділом ХІІІ Кодексу ГТС. Щодо решти доказів, зазначених позивачем у клопотанні про витребування доказів з другого по восьме питання, яке заявлено у суді апеляційної інстанції, то судом апеляційної інстанції з`ясовано, що суд першої інстанції такі докази вже витребовував у відповідача, останній такі вимоги суду виконав. Позивач зазначив, що надані відповідачем на виконання вимог суду докази не є достатніми, водночас, як зазначалось вище, суд апеляційної інстанції звертає увагу учасників справи на те, що на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями збирати нові докази, оскільки допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, зокрема ст. 269 ГПК України. Представник позивача у судовому засіданні 28.02.2023 підтримав вимоги та доводи своєї апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 у справі №910/13820/21 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Представник відповідача у судовому засіданні 28.02.2023 заперечив проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 у справі №910/13820/21 залишити без змін. Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне. 19.09.2018 між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (Оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» (Замовник) було укладено Договір транспортування природного газу №1807000553 (далі по тексту - Договір), за яким Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу (послуги) на умовах, визначених ним, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг. (т. 1 а.с. 22-26). Згідно з п. 2.2 Договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором. Замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуги є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті Оператора. Підписанням цього Договору Замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті Оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Відповідно до п. 2.3 Договору послуги, які можуть бути надані Замовнику за цим Договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування). Згідно із п.п. 2.6, 2.7 Договору Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493, (далі по тексту - Кодекс ГТС), подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі. Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів. За змістом п.п. 3.1, 4.1 Договору Оператор зобов`язаний здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок Замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця, а Замовник зобов`язаний здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця. У відповідності до п. 5.1 Договору порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу ГТС та з урахуванням цього договору. Положеннями п. 7.1 Договору встановлено, що вартість послуг розраховується за балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. У розділі IX Договору «Визначення вартості щодобових небалансів та порядок розрахунків за них» визначено: 9.1. Сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу Оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовнику в обсягах добового небалансу. 9.2. У разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу Оператор здійснює продаж Замовнику, а Замовник купівлю у Оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом ХІV Кодексу. У разі виникнення у Замовника позитивного добового небалансу Оператор здійснює купівлю у Замовника, а Замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом ХІV Кодексу. 9.3. У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту. 9.4. У випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє Замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті Замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок Замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення. За заявою Замовника Оператор може здійснити зарахування плати за добовий небаланс на користь Замовника в якості попередньої оплати за добовий небаланс наступних періодів. 9.5. Розбіжності щодо вартості щодобових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. Відповідно до п. 11.4 Договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби). Згідно із п. 17.1 Договору (в редакції додаткової угоди №2 від 30.11.2018) цей договір набирає чинності з 01.03.2019 на строк до 31.12.2022. 30.04.2019 Оператором було здійснено врегулювання небалансів Замовника за квітень 2019 року про що складено Акт №04-2019-1807000553 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць квітень 2019 року, відповідно до якого визначено, що плата за добовий небаланс природного газу за газовий місяць, що підлягає оплаті Замовником (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця) становить 715 546,07 грн. (т.1 а.с. 27). Заявою №2001ВИХ-19-1761 від 20.05.2019 «Щодо припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог» АТ «Укртрансгаз» направило на адресу ТОВ «Енергогазрезерв» заяву про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, згідно якої повідомило про зарахування своїх грошових зобов`язань перед ТОВ «Енергогазрезерв» за Договором та згідно Акта врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць від 31.03.2019 №03-2019-1807000553 в розмірі 378 970,40 грн, строк виконання яких настав 20.04.2019, в рахунок часткового погашення грошових зобов`язань ТОВ «Енергогазрезерв» перед АТ «Укртрансгаз» за Договором та на підставі акту врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць від 30.04.2019 №04-2019-1807000553 у розмірі 715 546,07 грн, строк виконання яких настав 20.05.2019, у зв`язку з чим залишається неоплаченим грошове зобов`язання ТОВ «Енергогазрезерв» у сумі 336 575,67 грн. (т.1 а.с. 45). 21.05.2019 ТОВ «Енергогазрезерв» було перераховано на користь АТ «Укртрансгаз» грошові кошти у розмірі 336 575,67 грн в якості оплати за добовий небаланс за квітень 2019 року згідно Договору, що підтверджується платіжним дорученням №508 від 21.05.2019. (т.1 а.с. 46). Позивач звернувся до відповідача із претензією №1, в якій вказував на те, що дані щодо врегулювання щодобових небалансів за квітень 2019 року зазначені оператором в Акті врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць від 30.04.2019 №04-2019-1807000553 сформовані з порушенням умов Договору та Кодексу ГТС - є неналежними та необґрунтованими, що призвело до протиправного нарахування коштів у розмірі 715 546,07 грн, як вартості врегулювання щодобових небалансів за квітень 2019 року, у зв`язку з чим вказував, що погашення такої суми на користь Оператора є збитками позивача, які підлягають поверненню останньому. (т.1 а.с. 48-50). Спір у даній справі виник через те, що позивач вважає, що йому завдано відповідачем збитки внаслідок погашення ним на підставі Договору визначених відповідачем в Акті врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць від 30.04.2019 №04-2019-1807000553 суми вартості врегулювання щодобових небалансів за квітень 2019 року. За приписами ст. 16 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Статтею 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Згідно з п. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником. Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку. Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17. При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем. Аналогічний правовий висновок щодо необхідності доведення збитків викладено у постанові Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21. Протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.11.2020 у справі №925/1289/19. Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України). За твердженням позивача дані щодо врегулювання щодобових небалансів за квітень 2019 року зазначені Оператором в Акті врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць від 30.04.2019 №04-2019-1807000553 сформовані з порушенням умов Договору та Кодексу ГТС, отже є неналежними та необґрунтованими, що призвело до протиправного нарахування коштів у розмірі 715 546,07 грн, як вартості врегулювання щодобових небалансів за квітень 2019 року, а тому погашення такої суми на користь Оператора є збитками позивача, з яких 336 575,67 грн - реальні збитки, грошові кошти сплачені позивачем згідно платіжного доручення №508 від 21.05.2019, та 378 970,40 грн - упущена вигода, яка полягає у зарахуванні зустрічних однорічних вимог за заявою відповідача №2001ВИХ-19-1761 від 20.05.2019 «Щодо припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог». За умовами Договору у разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу Оператор здійснює продаж Замовнику, а Замовник купівлю у Оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом ХІV Кодексу. У разі виникнення у Замовника позитивного добового небалансу Оператор здійснює купівлю у Замовника, а Замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом ХІV Кодексу (п. 9.2 Договору). У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту (п. 9.3 Договору). У випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє Замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті Замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок Замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення. За заявою Замовника Оператор може здійснити зарахування плати за добовий небаланс на користь Замовника в якості попередньої оплати за добовий небаланс наступних періодів (п. 9.4 Договору). Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін. Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2497, в редакції змін та доповнень, внесених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.04.2019 №558, затверджено Типовий договір транспортування природного газу та встановлено обов`язок відповідних суб`єктів господарювання привести свої договірні відносини у відповідність із положеннями Типового договору. Основою правового регулювання відносин з транспортування природного газу є передусім положення Закону України «Про ринок природного газу» , Кодексу ГТС, у тому числі щодо питань ціноутворення, яким має відповідати також договірне регулювання. Відповідно до ст. 35 Закону України «Про ринок природного газу» правила балансування повинні бути справедливими, недискримінаційними, прозорими та обумовленими об`єктивними чинниками. Такі правила мають відображати реальні потреби газотранспортної системи з урахуванням ресурсів у розпорядженні оператора газотранспортної системи. Такі правила мають бути засновані на ринкових принципах. Такі правила мають створювати економічні стимули для балансування обсягів закачування і відбору природного газу самими замовниками. Розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування. При визначенні розміру плати за небаланси замовників не допускається перехресне субсидіювання між замовниками, у тому числі шляхом збільшення вартості приєднання нових об`єктів замовників до газотранспортної системи. Оператор газотранспортної системи повинен забезпечити замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування в межах інформації, що знаходиться у розпорядженні оператора газотранспортної системи у відповідний момент часу. Така інформація має надаватися відповідному замовнику в електронному форматі. У статті 38 вказаного Закону зазначено, що права та обов`язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу. З метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов`язаний, зокрема, вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи; вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газорозподільної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству. Розділом XIV Кодексу ГТС, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, врегульовано комерційне балансування. Згідно з п. 1 глави 1 вказаного розділу Кодексу ГТС замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D). При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи (п. 2 глави 1 Розділу XIV Кодексу ГТС). Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом (п. 3 глави 1 Розділу XIV Кодексу ГТС). У відповідності до п.п. 2, 3, 6, 8, 10, 11, 12, 17 глави 6 Розділу XIV Кодексу ГТС у випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс. Оператор газотранспортної системи на підставі попередніх алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу (з урахуванням обсягів природного газу, відчужених чи набутих на віртуальній торговій точці) щодобово не пізніше ніж о 15:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 14:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D) надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його попередній добовий небаланс та розрахунок попередньої вартості за добовий небаланс. Плата за добовий небаланс застосовується таким чином: якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс; якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс. Для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується (крім випадку обсягів небалансу, який виник у рамках виконання спеціальних обов`язків, в установленому порядку покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України «Про ринок природного газу»), визначається як: маржинальна ціна продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним (тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори); маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі). З метою визначення маржинальної ціни продажу, маржинальної ціни придбання й середньозваженої ціни оператором газотранспортної системи використовується інформація про операції, що відбуваються на торговій платформі, вибір якої погоджений Регулятором. У випадку непогодження Регулятором відповідно до пункту 10 цієї глави торгової платформи маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання розраховуються для кожної газової доби таким чином: маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування; маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування. У випадку якщо відповідно до пунктів 9 - 11 цієї глави визначення маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу є неможливим, формування ціни здійснюється наступним чином: маржинальна ціна продажу визначається відповідно до ціни закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця (М-1), зменшеної на величину коригування; маржинальна ціна придбання визначається відповідно до ціни закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця (М-1), збільшеної на величину коригування; ціна закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця (М-1), публікується оператором газотранспортної системи на інформаційній платформі та/або на його веб-сайті. На підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць. Згідно Акта врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць квітень 2019 року №04-2019-1807000553 від 30.04.2019 у рядку «Загалом за газовий місяць» в колонці «обсяг негативного небалансу» зазначено дані щодо негативного небалансу в обсязі 189,890011 тис.куб.м. загальною вартістю з ПДВ 1 639 496,00 грн, одночасно у колонці «обсяг позитивного небалансу» зазначено дані щодо позитивного небалансу в обсязі 117,82079 тис.куб.м. природного газу, загальною вартістю з ПДВ 923 949,93 грн. Негативний небаланс у порівняні з позитивним небалансом є більшим на 72,06932 тис.куб.м. Відповідачем нараховано позивачу до оплати з ПДВ 715 546,07 грн - плата за добовий небаланс природного газу, розмір якого визначено як різниця між загальною вартістю щодобових небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця. Згідно з п. 19 глави 6 Розділу XIV Кодексу ГТС у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним. Позивач виконав своє зобов`язання з оплати 715 546,07 грн згідно Акта врегулювання щодобових небалансів №04-2019-1807000553 від 30.04.2019, сплативши відповідачу 336 575,67 грн згідно платіжного доручення №508 від 21.05.2019 та 378 970,40 грн шляхом вчинення відповідачем одностороннього правочину №2001ВИХ-19-1761 від 20.05.2019 про залік зарахування зустрічних однорідних вимог. Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно із ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Доказів визнання недійсним зарахування зустрічних однорічних вимог, як правочину в силу положень ЦК України, матеріали даної справи не містять. Відповідно до п. 13 глави 6 Розділу XIV Кодексу ГТС Оператор газотранспортної системи разом з наданням замовникам послуг транспортування інформації про їх добовий небаланс зобов`язаний повідомляти про застосований метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу. Як зазначає відповідач визнання маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу відповідно до п. 9-11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС було не можливо в силу того, що відповідач не здійснював закупівлю та/або продаж короткострокових стандартизованих продуктів у розумінні Кодексу ГТС у квітні 2019 року, а здійснював закупівлю природного газу за конкурсною процедурою та за ринковими цінами у відповідності до п. 3 розділу ХІІІ Кодексу ГТС, у зв`язку із чим використовувався метод розрахунку відповідно до п. 12 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС. У відповідності до п. 12 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку якщо відповідно до пунктів 9 - 11 цієї глави визначення маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу є неможливим, формування ціни здійснюється наступним чином: маржинальна ціна продажу визначається відповідно до ціни закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця (М-1), зменшеної на величину коригування; маржинальна ціна придбання визначається відповідно до ціни закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця (М-1), збільшеної на величину коригування; ціна закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця (М-1), публікується оператором газотранспортної системи на інформаційній платформі та/або на його веб-сайті. Згідно із п. 14 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС величина коригування, визначена в пунктах 9, 11 та 12 цієї глави, становить 10 %. Відповідно до п. 15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування природного газу розраховується без урахування величини коригування, якщо обсяг добового небалансу не перевищує допустиме відхилення. У випадку позитивного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 10 % від обсягів природного газу, поданих на точках виходу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу. У випадку негативного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 10 % від обсягів природного газу, поданих на точках входу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу (п. 16 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС). Отже, розділ XIV Кодексу ГТС регулює порядок визначення маржинальної ціни продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним або негативним. На виконання п. 12 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, як зазначає відповідач, ним було опублікована ціна закупівлі природного газу на офіційному веб-сайті, яка сформувалася протягом газового місяця (М-1). (т.1 а.с. 81-83). Ціна закупівлі природного газу визначалась на підставі наказів відповідача №124 від 25.02.2019 та №210 від 27.03.2019 (т.1 а.с. 174-175) та становила у березні 2019 року 6 635,55 грн (без ПДВ). Згідно з опублікованою інформацією ціна закупівлі природного газу, яка сформувалася протягом газового місяця (березня 2019 року) складала 6 635,55 грн без ПДВ за 1 000 куб.м., ПДВ складає 1 327,11 грн, всього з ПДВ ціна становила 7 962,66 грн. Маржинальна ціна придбання природного газу за 1 000 куб.м. за квітень 2019 року складала 7 299,11 грн без ПДВ, ПДВ - 1 459,82 грн, всього з ПДВ - 8 758,93 грн. Маржинальна ціна продажу природного газу за 1 000 куб.м. за квітень 2019 року складала 5 972,00 грн без ПДВ, ПДВ - 1 194,40 грн, всього з ПДВ - 7 166,40 грн. В акті врегулювання щодобових небалансів №04-2019-1807000553 від 30.04.2019 були застосовані саме ці маржинальні ціни придбання/продажу, що були опубліковані відповідачем. Отже, маржинальна ціна придбання/продажу і відповідний розмір плати за небаланси напряму залежать від фактичної вартості придбаного оператором газотранспортної системи природного газу, оскільки саме ця вартість (реальні та обґрунтовані витрати Оператора ГТС, як вказано у ст. 35 Закону України «Про ринок природного газу») є базою для їх розрахунку. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/11273/20. Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про ринок природного газу» з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, оператор газотранспортної системи зобов`язаний, зокрема, вживати необхідних заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, у тому числі безаварійної та безперебійної роботи газотранспортної системи; здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб; вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газотранспортної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству. Згідно з п. 4 глави 6 XIV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави. Балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування (п. 5 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС). Згідно із п. 2 розділу ХІІІ Кодексу ГТС замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи вчиняє дії з врегулювання добового небалансу виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій. Відповідно до п.п. 1 п. 3 розділу ХІІІ Кодексу ГТС якщо існує загроза цілісності газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи вживає таких заходів: 1) купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами; 2) регулювання обсягу надходження газу в газотранспортну систему (точки входу та/або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом; 3) регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в газотранспортній системі; 4) регулювання обсягу природного газу, який зберігається у газосховищах, які знаходяться в управлінні оператора газотранспортної системи. Пунктом 10 розділу ХІІІ Кодексу ГТС визначено, що Оператор газотранспортної системи для забезпечення власної господарської діяльності (у тому числі для балансування, власних виробничо-технічних потреб, покриття витрат та виробничо-технологічних витрат) придбаває природний газ у власника природного газу (у тому числі у газовидобувного підприємства, оптового продавця, постачальника) на загальних підставах та ринкових умовах. У зв`язку із чим відповідач у квітні 2019 року здійснив закупівлі обсягів природного газу на підставі договорів, укладених із ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ», ПАТ «НАК «Нафтогаз України», ТОВ «Трафігура Юкрейн», а саме: Договір №1809000501 від 25.03.2018, Договір №1809000502 від 25.03.2018, Договір №1811000564 від 22.11.2018, Договір №1811000569 від 22.11.2018, Договір №1811000570 від 22.11.2018, Договір №1809000503 від 25.09.2018, Договір №1808000438 від 28.08.2018, Договір №1808000439-ВТВ від 28.08.2019, Договір №180800440-ВТВ від 28.08.2018, Договір №180800441-ВТВ від 28.08.2018, Договір №180800442-ВТВ від 28.08.2018, Договір №180800443-ВТВ від 28.08.2018, Договір №1808000444-ВТВ від 28.08.2018, Договір №180800445-ВТВ від 28.08.2018, Додаткові угоди до них, акти приймання-передачі природного газу від 30.04.2019 та відповідні платіжні доручення). (т. 1 а.с. 164-173). З наданих відповідачем доказів вбачається, що відповідач у квітні 2019 року закупив обсяги природного газу, а саме: - 90 900,000 тис.куб.м. за договором купівлі-продажу №1809000501 від 25.03.2018, укладеного з ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ», згідно з актом приймання-передачі газу від 30.04.2019 на загальну суму 689 532 858,00 грн; - 20 000,000 тис.куб.м. за договором купівлі-продажу №1809000502 від 25.09.2018, укладеного з ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ», згідно з актом приймання-передачі газу від 30.04.2019 на загальну суму 152 418 480,00 грн; - 7 000,000 тис.куб.м. за договором купівлі-продажу №1811000564 від 22.11.2018, укладеного з ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ», згідно з актом приймання-передачі газу від 30.04.2019 на загальну суму 51 106 692,00 грн; - 7 000,000 тис.куб.м. за договором купівлі-продажу №1811000569 від 22.11.2018, укладеного з ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ», згідно з актом приймання-передачі газу від 30.04.2019 на загальну суму 50 037 372,00 грн; - 17 000,000 тис.куб.м. за договором купівлі-продажу №1811000570 від 22.11.2018, укладеного з ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ», згідно з актом приймання-передачі газу від 30.04.2019 на загальну суму 122 089 308,00 грн; - 20 000,000 тис.куб.м. за договором купівлі-продажу №1809000503 від 25.09.2018, укладеного з ТОВ «ТРАФІГУРА ЮКРЕЙН», згідно з актом приймання-передачі газу від 30.04.2019 на загальну суму 152 409 840,00 грн; - 84 900,000 тис.куб.м. за договором купівлі-продажу №1809000438 від 28.08.2018, укладеного з ТОВ «ТРАФІГУРА ЮКРЕЙН», згідно з актом приймання-передачі газу від 30.04.2019 на загальну суму 627 141 697,20 грн; - 900,000 тис.куб.м. за договором купівлі-продажу №1808000439-ВТВ від 28.08.2018, укладеного з АТ «НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», згідно з актом приймання-передачі газу від 30.04.2019 на загальну суму 6 684 789,60 грн; - 900,000 тис.куб.м. за договором купівлі-продажу №1808000440-ВТВ від 28.08.2018, укладеного з АТ «НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», згідно з актом приймання-передачі газу від 30.04.2019 на загальну суму 6 860 322,00 грн. Згідно п. 2.9 Договору взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються Сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу. Відповідач надав суду першої інстанції інформацію про обсяги позитивних та негативних небалансів у газотранспортній системі щодобово за квітень 2019 року, яка розміщена на інформаційній платформі, що узгоджується із умовами п. 2.9 Договору. Зазначене спростовує доводи апелянта про те, що у квітні 2019 року у Оператора ГТС не було передумов для здійснення врегулювання щодобових небалансів шляхом вчинення балансуючих дій замовникам послуг транспортування, у тому числі позивачу, а витрати за наданими договорами купівлі-продажу не пов`язані з балансуванням системи чи врегулювання щодобових небалансів позивача. За приписами 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Статтею ст. 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Отже, позивач має довести суду належними та допустимими доказами наявність витрат, яких він зазнав у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також наявність витрат, які він зробив або мусив зробити для відновлення свого порушеного права, та підтвердити, що він розраховував на доходи, які він міг б реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене. Позивач в порушення вимог ст. 22 ЦК України та ст. 225 ГК України не довів суду протиправної поведінки відповідача, наявності збитків, які полягають у реальних збитках на суму 336 575,67 грн та сплачені позивачем згідно платіжного доручення №508 від 21.05.2019, та 378 970,40 грн упущеної вигоди, яка полягає у зарахуванні зустрічних однорічних вимог за заявою відповідача №2001ВИХ-19-1761 від 20.05.2019 «Щодо припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог», завданих позивачу внаслідок протиправної поведінки відповідача, причино-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача, та вину відповідача. За відсутності хоча б одного із елементів цивільного правопорушення у суду наявні підстави для відмови у задоволенні позову про відшкодування збитків. Згідно ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволені позову. Проте суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо визнання правової природи, укладеного між сторонами Договору, та вказав, що спірний Договір є договором купівлі-продажу природного газу, тоді як, укладений між сторонами Договір є по суті змішаним договором, який містить елементи договору про надання послуг з транспортування природного газу та договору купівлі-продажу природного газу. Крім того, ухвалюючи спірне рішення суд першої інстанції не надав оцінки діям відповідача щодо визначення маржинальної ціни за придбання/продаж та відповідний розмір за небаланси, з урахуванням приписів Закону України «Про ринок природного газу» та Кодексу ГТС, необхідності балансування газотранспортної системи за спірний період, та, як наслідок, не надав належної оцінки діям відповідача як елементу цивільного правопорушення, наявності у позивача збитків, які полягають у реальних збитках та упущеній вигоді, причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача, та вину відповідача. Водночас суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволені позову, а тому відсутні підстави для скасування (повного або часткового) рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 у справі №910/13820/21. Відповідно до ч. 4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Щодо посилань апелянта на те, що судом першої інстанції не було враховано правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 19.03.2021 у справі №922/3987/19, від 20.05.2021 у справі №910/6208/20, то згідно вказаних постанов Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанції, виходив з того, що судами попередніх інстанцій не було досліджено встановлення обґрунтованих та реальних витрат Оператора при вчиненні балансуючий дій. Під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції зазначене було враховано та надано відповідну оцінку, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/11273/20. Також апелянт посилається на правові позиції Верховного Суду у справах №904/5807/19, №915/2360/19, №918/776/19, №904/5147/19, №903/904/19, №908/3104/19, №926/2479/19. При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що у справах №918/776/19, №903/904/19, №926/2479/19 касаційне провадження було закрито за відповідними ухвалами, а висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №915/2360/19, від 16.07.2020 у справі №904/5807/19, від 15.07.2020 у справі №908/3104/19, від 08.06.2021 у справі №904/5147/19 не підлягають застосуванню, оскільки справи не є релевантними для даної справи, оскільки під час розгляду вказаних вище справ предметом дослідження було наявність у договорі умов щодо врегулювання щодобових небалансів та зобов`язань відповідача щодо їх оплати, тоді як у даній справі Договір містить розділ ІХ «Визначення вартості щодобових небалансів та порядок розрахунків за них». Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими. Судом апеляційної інстанції при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні відповіді доводам апелянта із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 у справі №910/13820/21 підлягає зміні його мотивувальної частини, з підстав, викладених у даній постанові, при цьому апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає. Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта (позивача). Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 у справі №910/13820/21 залишити без задоволення.

2. Змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 у справі №910/13820/21, виклавши її у редакції даної постанови. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 у справі №910/13820/21 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв».

4. Матеріали справи № 910/13820/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано суддями 13.03.2023 у зв`язку із перебуванням головуючого судді Владимиренко С.В. на лікарняному з 06.03.2023 по 10.03.2023, судді Ходаківської І.П. у відпустці з 02.03.2023 по 10.03.2023, судді Демидової А.М. у відпустці з 06.03.2023 по 10.03.2023. Головуючий суддя С.В. Владимиренко Судді І.П. Ходаківська А.М. Демидова