Ухвала КАС ВС № 320/6769/20

ф ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 березня 2023 року м. Київ справа №320/6769/20 адміністративне провадження №К/990/3700/22, №К/990/7245/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Загороднюка А.Г., суддів: Кашпур О.В., Соколова В.М., при секретарі судового засідання Рудницького І. В., за участю: представника відповідачів Петрика В. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Пащенка Петра Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Дев`ятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, Київської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: 23 лютого 2023 року Верховний Суд розглянув справу №320/6769/20 за позовом ОСОБА_1 до Дев`ятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, Київської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Київської обласної прокуратури на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року. Постановою Верховного Суду від 23 лютого 2023 року скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання Київської обласної прокуратури вирішити питання переведення ОСОБА_1 на посаду рівнозначній посаді прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Київської області. У цій частині ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В решті постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року залишено без змін. 23 лютого 2023 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Пащенка Петра Миколайовича у цій справі надійшла заява про ухвалення Верховним Судом додаткового судового рішення у справі №320/6769/20 про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. 09 березня 2023 року представник відповідача заперечував проти задоволення заяви адвоката Пащенка П. М., просив суд відмовити у задоволенні вказаної заяви повністю. Вирішуючи подане клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого. Згідно з частиною першою статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина сьома статті 139 КАС). Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон №5076-VI) визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Відповідно до статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо. Згідно з частиною дев`ятою статті 139 КАС під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми судових витрат, на відшкодування якої має право позивач, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Ці критерії також застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування не відповідності заявлених витрат цим критеріям. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог. Такий висновок неодноразово викладався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18, від 23 квітня 2021 року у справі № 521/15516/19, від 21 червня 2022 року у справі № 826/11302/18. На підтвердження заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції Пащенко П.М. надав копії: Додаткової угоди №1 від 06 червня 2022 року до Договору про надання правничої допомоги №216-07/20 від 21 липня 2020 року, акту наданої правничої допомоги відповідно до Договору про надання правничої допомоги №216-07/20 від 21 липня 2020 року (детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги) від 09 червня 2022 року (далі - Акт). Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди №1 від 06 червня 2022 року до Договору про надання правничої допомоги №216-07/20 від 21 липня 2020 року сторони дійшли згоди пункт 4.1 Договору про надання правничої допомоги №216-07/20 від 21 липня 2020 року доповнити реченням наступного змісту: «За надання послуг відповідно до пункту 1.2 Договору щодо ведення та представництва справи у суді касаційної інстанції у спорі до Дев`ятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, Клієнт сплачує Адвокату суму в розмірі 15 000,00 грн (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок). Вказана сума оплачується протягом десяти календарних днів після завершення розгляду справи в суді касаційної інстанції». Згідно з Актом ОСОБА_1 була надана така правнича допомога : ознайомлення з матеріалами касаційних скарг Офісу Генерального прокурора та Київської обласної прокуратури (2 год * 3000,00 грн = 6000,00 грн), підготовка, складання відзиву на касаційні скарги (3 год * 3000,00 грн = 9000,00 грн). Вартість години роботи розрахована за взаємною згодою сторін та відповідно до пункту 4.3 Договору становить 3000,00 грн за одну годину роботи адвоката. Незважаючи на надані послуги, що перелічені вище, касаційна скарга задоволена частково. Верховний Суд, застосувавши принцип співмірності відповідно до статті 134 КАС України, а також фактичний об`єм виконаної роботи та її незначну складність, колегія судів касаційної інстанції вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачці за рахунок Офісу Генерального прокурора в розмірі 5000,00 грн. Керуючись статтями 132, 139, 252, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, ПОСТАНОВИВ: Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Пащенка Петра Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Дев`ятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, Київської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051). Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк Судді: О. В. Кашпур В.М. Соколов