Постанова 4852 № 280/5182/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 лютого 2023 року м. Дніпросправа № 280/5182/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 р. (суддя: Сіпак А.В) в адміністративній справі №280/5182/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо призначення їй пенсії за віком, без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 р.; зобов`язати відповідача з 09 червня 2022 р. призначити та виплатити їй пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 р., із урахуванням різниці, що вже була виплачена; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати їй грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 р.; зобов`язати відповідача виплатити їй грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 р. В обґрунтування позову зазначила, що з 01 листопада 2010 р. їй була призначена пенсія за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення». 09 червня 2022 р. вона звернулась за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідачем під час призначення пенсії неправомірно взято показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014-2016 р., оскільки відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія повинна розраховуватись із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Також вважає протиправною відмову відповідача у виплаті їй грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 р., ухваленим за результатами розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, позов ОСОБА_1 задоволено. Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку відповідачем, який просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Скаргу обґрунтовує тим, що у 2022 р. позивач звернулась із заявою про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, а тому відсутні правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 р., такий показник може бути застосований лише при первинному призначенні пенсії. Також вказує на відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій. ОСОБА_1 через відділення ПАТ КБ "Приватбанк" було виплачено пенсію за вислугу років в розмірі 105,06 грн. про що свідчить відповідна довідка. Дані обставини протирічать приписам п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив. Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд першої інстанції встановив, що з 01 листопада 2010 р. ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". У 2022 р. вона звернулася за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», має місце призначення пенсії за віком вперше, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що свідчить про протиправність дій відповідача відносно обчислення розміру пенсії позивача, без застосування показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Даний висновок судом зроблено виходячи з правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 18 січня 2019 р. у справі №562/557/17 та від 11 вересня 2019 р. у справі №213/1226/16-а, а також правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 31 жовтня 2018 р. у справі №876/5312/17. Наявність підстав для виплатити ОСОБА_1 грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти її місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 р. відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суд обґрунтував тим, що після призначення пенсії за вислугу років позивач її фактично не отримувала, оскільки виявила бажання працювати далі. Документальне підтвердження зворотного відсутнє. Колегія суддів зазначає наступне. За приписами частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Водночас частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» установлено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Даною нормою встановлено порядок розрахунку заробітної плати (доходу) відносно переведення з одного виду пенсії на інший, призначених саме за цим Законом. За призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач звернулася вперше у 2022 р. До цього їй було призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Тому, при розрахунку позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застосуванню підлягає саме показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 р. у справі №876/5312/17, а також Верховним Судом у постанові від 11 вересня 2019 р. у справі № 213/1226/16-а, які підлягають врахуванню судом відповідно до приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 р. Також суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для виплати ОСОБА_1 грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 р. відповідно до п. 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пунктом 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що право на отримання грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій мають особи, яким починаючи з 01 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до даного Закону, та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і мають страховий стаж , зокрема, для жінок - 30 років на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Як вбачається із наявних в матеріалах справи письмових доказів, призначена ОСОБА_1 з 01 листопада 2010 р. пенсія за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" була зупинена з 05 листопада 2010 р. у зв`язку з її працевлаштуванням на посаду, що дає право на призначення даної пенсії. Додана відповідачем до апеляційної скарги складена ним самостійно довідка про виплату позивачу даної пенсії у розмірі 105,06 грн. суд не бере до уваги, оскільки вона не є належним доказом. Інші докази відсутні. Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 р. в адміністративній справі №280/5182/22 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 28 лютого 2023 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий суддя Т.С. Прокопчук