Постанова 4852 № 280/3253/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 24 січня 2023 року м. Дніпросправа № 280/3253/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Шлай А.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року (головуючий суддя: Прудивус О.В.) по адміністративній справі № 280/3253/22, розглянутій у спрощеному провадженні за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 20.05.2022 року звернулася до суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якому просить -визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо призначення пенсії позивачу з дня звернення та обчислення її розміру без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки; -зобов`язати ГУ ПФУ в Запорізькій області призначити та виплатити позивачу пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки з 02.02.2022 року із урахуванням різниці, що вже була виплачена; -визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо невиплати позивачу грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки; -зобов`язати ГУ ПФУ в Запорізькій області ГУ ПФУ в Запорізькій області виплатити позивачу грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вперше із заявою про призначення пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» звернулася 02.02.2022 року, а тому відповідач зобов`язаний нарахувати пенсію, та виплатити грошову допомогу у розмірі десяти її місячних пенсій із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки. У відзиві на позов відповідач зазначає про відсутність підстав для перерахунку пенсії та виплати позивачу грошової допомоги по Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019-2021 роки, оскільки застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки здійснюється при призначенні пенсії вперше, в той час як позивачу раніше в 2006 році вже призначена пенсія за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року позовні вимоги задоволено. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-Х11(далі Закон №1788-Х11), який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а тому у відповідача немає підстав для застосування у спірних правовідносинах порядку переведення з одного виду пенсії на інший згідно з положеннями ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV(далі - Закон № 1058-IV)та, відповідно, застосування показника середньої заробітної плати за 2014 - 2016 роки. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом надана невірна оцінка встановленим обставинам справи, та неправильно застосовані норми матеріального права. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, в зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Із матеріалів справи вбачається, що пенсійним органом позивачу ОСОБА_1 з 20.12.2006 року призначено пенсію за вислугу років як працівнику освіти відповідно до ст. 55 Закону №1788-Х11, виплата якої зупинена з з 25.12.2006року , оскільки позивач працевлаштувалася, сплачувала у встановленому нормами права порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Після досягнення пенсійного віку ОСОБА_1 звернулася 02.02.2022 року до відповідача із заявою про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком за Законом № 1058-IV. За результатами розгляду вказаної заяви рішенням № 923300154721 від 07.02.2022 року відповідач перевів позивача з пенсії за вислугу років за Законом №1788-Х11 на пенсію за віком за Законом № 1058-IV, при визначенні належного до сплати позивачу розміру пенсії застосував показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки (3764,40 грн.), та відмовив у нарахуванні і виплаті допомоги у розмірі 10 пенсій відповідно до п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV згідно листа від 01.04.2022 року № 0800-0209-8/17331. Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернулася до суду із відповідним позовом. Частиною 2 ст. 19, 44 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону № 1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника. За приписами ч.2 ст.40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Згідно з п.п.2, 16 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років. Водночас ч.3 ст.45 Закону №1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч.3 ст.45 Закону №1058-IV встановлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV. Матеріали справи свідчать, що позивачу з 20.12.2006 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст.55 Закону №1788-Х11, виплата якої зупинена з 25.12.2006 року, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернулася вперше 02.02.2022 року після досягнення пенсійного віку, встановленого Законом №1058-ІV. При цьому ст.9 Закону №1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Викладене свідчить, що при зверненні особи, якій призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону № 1788-XII, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV, має місце призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч.3 ст.45 Закону №1058-IV, що, в свою чергу свідчить про наявність підстав для застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком. Аналогічні правові позиції викладені Великою Палатою Верховного Суду по справі № 876/5312/17 від 31.10.2018 року, Верховним Судом по справі № 213/1226/16-а від 11.09.2019 року, які враховані судом першої інстанції відповідно до ч.5 ст.242 КАС України. В силу викладеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком) за період 2019-2021 роки. За приписами п.5 «Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати», затвердженого 23.11.2011 року постановою КМ України №1191, п. 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, грошова допомога у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення надається особам, яким починаючи з 1.10.2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV,та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" ст. 55 Закону №1788-XII і мають страховий стаж ,зокрема, для жінок - 30 років на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день досягнення пенсійного віку працювала у сфері освіти на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п."е" ст.55 Закону №1788-XII, має страховий стаж 44 роки 2 місяці 13 днів на таких посадах. Оскільки документального підтвердження отримання ОСОБА_1 призначеної за вислугу років пенсії відповідач до суду не надав, позивач відповідно до вимог п.7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV має право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком. Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовано. З урахуванням викладеного судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення. Керуючись ст.12, 315 ,316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року по адміністративній справі № 280/3253/22 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття, та не підлягає оскарженню згідно п.5 ст.328 КАС України. Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук суддя О.О. Круговий суддя А.В. Шлай