Ухвала КГС ВС № 922/3808/21
від 01.03.2023 · ГосподарськаУХВАЛА 01 березня 2023 року м. Київ Справа № 922/3808/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І., розглянувши матеріали касаційної скарги Дочірнього підприємства "Дніпродзержинський сталеливарний завод" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2022 (колегія суддів: Гетьман Р. А., Геза Т. Д., Склярук О. І.) у справі за позовом Дочірнього підприємства "Дніпродзержинський сталеливарний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Глобалпром" про розірвання договору та стягнення 35 525,20 грн, ВСТАНОВИВ: Дочірнє підприємство "Дніпродзержинський сталеливарний завод" (далі - ДП "Стальзавод") звернулося до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Глобалпром" про розірвання договору та стягнення заборгованості. 16.12.2021 Господарський суд Харківської області ухвалив рішення про задоволення позову. 15.12.2022 Східний апеляційний господарський суд прийняв постанову, повний текст якої склав 09.01.2023, про скасування цього рішення та ухвалення нового про відмову у позові. 10.02.2023 ДП "Стальзавод" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, що надійшла до суду 13.02.2023, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, заявивши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2023 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке. Статтею 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу. Як убачається з матеріалів касаційної скарги, скаржник оскаржує постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2022, повний текст якої складений 09.01.2023, тому останній день оскарження за приписами зазначеної статті припав на 30.01.2023, тоді як скаржник звернувся з касаційною скаргою лише 10.02.2023. ДП "Стальзавод" просить поновити строк на касаційне оскарження, проте не обґрунтовує причини його пропуску, а лише додає до касаційної скарги копію першої сторінки оскаржуваної постанови із написом такого змісту: "вх. № 9 від 24.01.2023". Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13). Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. Із норм статей 118, 119 ГПК України убачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17). Натомість скаржник, заявивши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, не навів у ньому жодних причин його пропуску. За змістом частин третьої, шостої, сьомої статті 242 ГПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Разом з цим відмітка вхідної кореспонденції або відмітка про отримання проставлена власноруч на копії оскаржуваного судового рішення, з урахуванням положень частини шостої статті 242 ГПК України, не може вважатися належним доказом підтвердження дати вручення оскаржуваного судового рішення. Отже, долучена до касаційної скарги копія першого аркуша повного тексту оскаржуваної постанови із зазначенням на ньому вхідної дати 24.01.2023 не є належним доказом отримання оскаржуваної постанови саме в цей день, оскільки відповідний напис вчинив сам скаржник. Належними доказами в такому випадку можуть вважатися, зокрема, копія конверта, в якому вона була надіслана, повідомлення про вручення/невручення поштового відправлення з таким судовим рішенням; розписки про його отримання; письмові відповіді (довідки) суду, у провадженні або на зберіганні в якого знаходиться справа; повідомлення про доставлення судового рішення на офіційну електронну адресу особи, тощо. Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. Отже, Верховний Суд вважає за необхідне надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги та можливості подати клопотання (заяву) про поновлення строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням поважних причин пропуску такого строку з наданням належних доказів отримання оскаржуваної постанови від суду апеляційної інстанції (конверта зі штампом поштової установи тощо). Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Дніпродзержинський сталеливарний завод" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2022 у справі № 922/3808/21 залишити без руху.
2. Установити Дочірньому підприємству "Дніпродзержинський сталеливарний завод" строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 - та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення, а також докази про отримання цієї ухвали суду касаційної інстанції.
4. Роз`яснити скаржнику, що наслідки невиконання вимог ухвали суду передбачені частинами другою та третьою статті 292 ГПК України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Краснов Суддя Г. М. Мачульський Суддя Л. І. Рогач