Постанова КГС ВС № 922/3385/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2026 року м. Київ cправа № 922/3385/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бенедисюка І. М. (головуючого), Власова Ю. Л., Малашенкової Т. М., за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О., представників учасників справи: позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - Мурсаітов А. Ш. (директор) відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Мостова К. О. (самопредставництво) розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецторг 2019" на рішення Господарського суду Харківської області від 08.01.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецторг 2019" до Головного управління Національної поліції в Харківській області про стягнення коштів та за зустрічним позовом Головного управління Національної поліції в Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецторг 2019" про припинення дії, яка порушує право

1. Короткий зміст позовних вимог 1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецторг 2019" (далі - скаржник, постачальник, позивач за первісним позовом, ТОВ "Дніпроспецторг 2019", Товариство) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі -замовник, відповідач за первісним позовом, ГУНП в Харківській області), в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 744 996,00 грн заборгованості за договором про закупівлю № 309 від 02.05.2025. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов вказаного договору щодо оплати поставленого позивачем товару. 1.2. 08.10.2025 до суду від Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецторг 2019", в якій ГУНП в Харківській області просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецторг 2019" припинити дію, яка порушує право Головного управління Національної поліції в Харківській області, шляхом вивезення за власний рахунок належного йому товару (офісних меблів), поставленого за договором № 309 від 02.05.2025, зі складу ГУНП в Харківській області. Витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Дніпроспецторг 2019" розташовує свій товар на території складу ГУНП в Харківській області без будь-якої правової підстави, що порушує права ГУНП в Харківській області як законного балансоутримувача складського приміщення.

2. Короткий зміст рішень суду першої інстанції, постанов суду апеляційної інстанції та Верховного Суду 2.1. Рішенням господарського суду Харківської області від 08.01.2026 у справі у задоволенні первісного позову відмовлено повністю; зустрічний позов задоволено повністю; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецторг 2019" припинити дію, яка порушує право Головного управління Національної поліції в Харківській області, шляхом вивезення за власний рахунок належного йому товару (офісних меблів), поставленого за договором № 309 від 02.05.2025, зі складу Головного управління Національної поліції в Харківській області; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецторг 2019" на користь Головного управління Національної поліції в Харківській області 2 422,40 грн судового збору. 2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Дніпроспецторг 2019" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 08.01.2026 у справі № 922/3385/25 - без змін.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги 3.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецторг 2019" звернулося 07.04.2026 через підсистему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 08.01.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 у справі № 922/3385/25 повністю та направити справу на новий розгляд до Господарського суду Харківської області. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 4.1. Касаційна скарга скаржника подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України, з обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, а також відповідно до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України. 4.2. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що апеляційний суд не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 10.05.2023 у справі № 922/3808/21 від 14.03.2024 у справі № 904/2003/23, від 18.08.2020 у справі № 910/2873/19, від 18.06.2019 у справі № 910/6975/18, від 16.01.2019 у справі № 915/78/18, від 01.06.2018 у справі № 922/3560/17 про те, що відповідно до умов договору явка представника відповідача не була обов`язковою при прийнятті товару, тому перевірка якості продукції повинна була проводитися з залученням відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, або експертом бюро товарних експертиз, або представником відповідної інспекції, з дотриманням вимог пункту 20 Інструкції П-7. 4.3. Скаржник покликається на те, що положеннями Інструкції П-7 не передбачено можливості складання Акта про недоліки продукції щодо якості в односторонньому порядку та його підписання виключно представниками покупця, а також в матеріалах справи відсутня згода від продавця на одностороннє приймання товарів. 4.4. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду викладені у постанові від 25.03.2025 у справі № 458/229/18 (провадження № 61-5932сво22) щодо застосування статті 244 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та принципу розумності про те, що довіреністю є письмовий документ який видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. 4.5. Щодо наданого Акта відмови від товару від 30.05.2025, скаржник зазначає, що в ньому не зазначено відповідні недоліки товарів, а також на ньому відсутній підпис директора Мурсаітова А.Ш. та печатка ТОВ "Дніпроспецторг 2019", також не зазначено хто такий Свенцицький О.В. та на підставі якого документи ця особа має право підписувати відповідні документи, адже в матеріалах справи відсутні документи якими ТОВ "Дніпроспецторг 2019" уповноважило цю фізичну особу представляти його інтереси. 4.6. За твердженнями скаржника, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про те, що представник постачальника мав права, вчиняти дії на представництво та підписання будь-яких документів від імені постачальника перед третіми особами без довіреності на представництво виданої уповноваженим на те органом юридичної особи.

5. Доводи інших учасників справи 5.1. У відзиві на касаційну скаргу ГУНП в Харківській області просить Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. 5.2. ГУНП в Харківській області у своєму відзиві на касаційну скаргу звертає увагу на те, що з метою виклику представника відповідача для складання акту відмови від товару 30.05.2025 під час поставки товару, ГУНП в Харківській області звернулося з претензією до ТОВ "Дніпроспецторг 2019" з проханням у 10-денний термін з моменту отримання цієї претензії, згідно з п. 3.5 Договору (у випадку якщо товар не відповідає умовам Договору), розпорядитися зазначеним товаром, а саме організувати його вивезення зі складу ГУНП в Харківській області. Представник ТОВ "Дніпроспецторг 2019" отримав претензію, що підтверджено його власноручним підписом. Також уповноваженими представниками ТОВ "Дніпроспецторг 2019" та відповідача підписано Акт відмови від товару, який складено на підставі претензії від 30.05.2025. Таким чином, факт невідповідності товару умовам договору визнано обома сторонами, що виключає будь-які сумніви щодо правомірності відмови ГУНП в Харківській області від його прийняття. 5.3. ГУНП в Харківській області вказує на те, що ТОВ "Дніпроспецторг 2019" станом на дату розірвання договору не виконало свої договірні зобов`язання у частині забезпечення якості товару та відповідних документів, що підтверджують якість та гарантійні зобов`язання, а також зобов`язання усунути вказані недоліки що є стало підставою для відмови ГУНП від прийняття товару відповідно до статті 678 ЦК України, яка передбачає, що у разі поставки товару неналежної якості покупець має право відмовитися від договору. 5.4. ГУНП в Харківській області зазначає про те, що результати проведеної експертизи однозначно підтвердили факт невідповідності поставленого товару технічним вимогам, визначеним тендерною документацією та договором про закупівлю. 5.5. За твердженнями ГУНП в Харківській області, сама по собі незгода позивача з правовою оцінкою суду не свідчить про порушення судом принципів оцінки доказів і не є підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення. 5.6. ГУНП в Харківській області зазначає про те, що з 22.07.2025, коли договір вважався розірваним і в органах ДКСУ було проведено зняття бюджетних зобов`язань, ТОВ "Дніпроспецторг 2019" розташовує свій товар на території складу ГУНП без будь-якої правової підстави. 5.7. ГУНП в Харківській області звертає увагу на те, що у складі тендерної пропозиції ТОВ "Дніпроспецторг-2019", підписаної кваліфікованим електронним підписом директора підприємства Мурсаітова Артура Шавкатовича (дата підпису - 24.04.2025), зазначено контактну особу учасника - Олександра Свенцицького, із вказанням його номера телефону НОМЕР_1 . Тобто саме директор підприємства визначив Свенцицького О. офіційною контактною особою компанії, уповноваженою на комунікацію із замовником у межах процедури закупівлі та виконання договору. 5.8. За твердженнями ГУНП в Харківській області, сторони реалізували принцип свободи договору, передбачений статтею 627 ЦК України та погодили власний порядок приймання продукції, що виключає обов`язковість застосування Інструкції П-7.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ 6.1. 02.05.2025 між Головним управлінням Національної поліції в Харківській області (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецторг 2019" (постачальник за договором) був укладений договір про закупівлю товару № 309 (далі - договір). 6.2. Відповідно до розділу 1 договору, Постачальник зобов`язується поставити Замовнику в порядку та умовах визначених цим Договором товар - Меблі (Код СЗС ДК 021:2015-39130000-2 - Офісні меблі), а Замовник зобов`язується отримати Товар та сплатити його вартість. Найменування, ціна та одиниця виміру Товару визначається відповідно до специфікації Товару (Додаток № 1), яка є невід`ємною частиною цього договору про закупівлю товару. 6.3. Відповідно до пунктів 2.1 - 2.4 договору, ціна Договору складає: 744 996,00 грн, в тому числі ПДВ - 124 166,00 грн. До ціни Договору включається вартість Товару, вартість пакування, маркування, транспортування (доставка) Товару до Замовника. Підставою для оплати поставленого Товару є видаткова накладна Постачальника на Товар. Замовник здійснює оплату на підставі частини 1 статті 49 Бюджетного кодексу України, за фактично поставлений товар не пізніше 10 (десяти) банківських днів з дня підписання Сторонами видаткової накладної в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Постачальника на підставі оформленої Постачальником видаткової накладної. У разі затримки бюджетного фінансування та або здійснення не перерахування коштів не з вини Замовника, оплата за поставлений Товар здійснюється протягом 7 (семи) банківських днів з дати отримання Замовником відповідного бюджетного фінансування та/або можливості здійснити платіж. 6.4. Відповідно до пунктів 3.1 - 3.3 договору, Постачальник зобов`язується здійснити поставку Товару до 30 травня 2025 року за адресою: 61000, Україна, Харківська область, Харків, за адресою Замовника. Моментом поставки Товару є дата, коли Товар було передано Замовнику в місці поставки, що оформляється видатковою накладною. Постачальник у момент передачі Товару зобов`язаний надати відповідні документи, що підтверджують якість Товару, а також видаткову накладну на підтвердження приймання-передачі Товару для подальшого підписання Сторонами. У випадку ненадання документів, що підтверджують якість, Замовник має право відмовитись від прийняття Товару. Поставка Товару здійснюється Постачальником власними силами та засобами протягом 10 днів з дати отримання від Замовника листа про постачання частини Товару (в межах обсягу передбаченого Договором). 6.5. У пункті 3.5 договору сторони погодили, що у разі відмови Замовника прийняти Товар, який не відповідає за якістю державним стандартам, технічним умовам та/або умовам Договору, Постачальник зобов`язаний розпорядитись Товаром протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту одержання повідомлення від Замовника про відмову від Товару. 6.6. Згідно з пунктами 4.1 - 4.4 договору, якість Товару повинна відповідати загальнообов`язковим вимогам, встановленим до нього нормами і правилами на території України, підтверджуватись сертифікатом відповідності або іншим подібним документом, виданим виробником товару. Товар постачається з необхідними документами (паспорт та/або сертифікат відповідності, гарантійний талон), є новим, не був в експлуатації, не мати будь-яких дефектів, у справному стані та здатним виконувати свої функції. Товар повинен мати етикетку/ярлик, написи, які характеризують продукцію: найменування підприємства-виробника і його товарного знаку та країну походження: найменування Товару; дату виготовлення. Товар повинен бути в оригінальній непошкодженій заводській упаковці, яка забезпечує збереження якості Товару під час транспортування та зберігання. 6.7. За умовами пунктів 4.5 - 4.7 договору, у разі поставки Товару з порушенням умов цього договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару Замовник має право відмовитись від прийняття і оплати Товару. У разі поставки Товару неналежної якості, Постачальник зобов`язується за власний рахунок у строк до 5 (п`яти) календарних днів з дати отримання письмового повідомлення від Замовника усунути всі недоліки або замінити некісний Товар на Товар належної якості. За результатами усунення Постачальником всіх недоліків або заміни неякісного Товару на Товар належної якості, уповноважені представники Сторін складають та підписують Акт усунення недоліків. 6.8. Постачальник відповідає за всі недоліки Товару, які виникли до передання товару Замовнику (пункт 4.8 договору). 6.9. Відповідно до пункту 5.1 договору, Замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплатити поставлений Товар; прийняти Товар згідно видаткової накладної та оплатити поставлений Товар протягом 10 робочих днів з моменту отримання. Відповідно до п. 5.2 договору, Замовник має право, зокрема, достроково розірвати цей Договір у разі невиконання зобов`язань Постачальником, повідомивши про це його за 5 (п`ять) календарних днів до дати розірвання Договору; контролювати поставку Товару у строки, встановлені цим Договором; відмовитись від прийняття і оплати товару неналежної якості, в односторонньому порядку відмовитися від Договору з підстав зазначених у пункті 2.5 цього Договору. 6.10. Згідно з пунктом 5.3 договору, Постачальник зобов`язаний: забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором; забезпечити поставку Товару, якість якого відповідає умовам цього Договору; нести всі ризики та витрати, пов`язані з поставкою Товару, включаючи оплату податків, інших зборів і обов`язкових платежів; усувати виявлені недоліки Товару; складати відповідні Акти (приймання-передачі, усунення недоліків) та подавати їх Замовникові на узгодження і підписання. 6.11. За умовами пункту 5.4 договору, Постачальник має право: своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений Товар. 6.12. У розділі 6 договору сторони погодили, що Товар відпускається Постачальником Замовнику в тарі (упаковці) згідно із вимогами умов Договору. Тара (упаковка) повинна забезпечувати збереження Товару під час його транспортування до Замовника і зберігання останнім, відповідно до вимог, що встановлюються до подібного роду/виду товару, та упереджувати всі негативні наслідки атмосферних впливів. Кожне пакувальне місце товару повинно бути промарковане на тарі (упаковці) чи ярлику відповідно до державних стандартів, технічних умов та/або умов Договору і виконано таким чином, який виключає будь-яке його знищення за час транспортування до Замовника та під час його зберігання останнім. 6.13. Згідно з пунктом 7.3 договору, у разі порушення Виконавцем (Постачальником) взятих на себе зобов`язань, передбачених цим Договором, Замовник має право в односторонньому порядку відмовитися від Договору, попередивши про це Виконавця (Постачальником) за 5 (п`ять) календарних днів до припинення дії Договору. 6.14. Відповідно до пункту 10.1 договору, він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до 31.12.2025, а в частині виконання зобов`язань за договором - до повного їх виконання Сторонами. Вказаний договір був укладений за результатами процедури публічної закупівлі № UA-2025-04-07-005326-а. ТОВ "Дніпроспецторг 2019" було визначено переможцем через відповідність його тендерної пропозиції вимогам тендерної документації. 6.15. Між сторонами було підписано специфікацію - додаток № 1 до договору № 309 від 02.05.2025 на товар загальною вартістю 744 996,00 грн. 6.16. 30.05.2025 "Дніпроспецторг 2019" здійснило поставку меблів на склад ГУНП в Харківській області, розташований за адресою: вул. Молочна, буд. 40, місто Харків. 6.17. Після проведення розвантаження товару, уповноваженими представниками ГУНП в Харківській області було здійснено огляд поставлених меблів із метою перевірки їх відповідності умовам договору, технічній специфікації та вимогам тендерної документації. 6.18. У результаті огляду було виявлено істотні порушення умов договору, а саме: поставлений товар мав очевидні візуальні ознаки недотримання вимоги технічної специфікації щодо обов`язкового використання поліуретанового реактивного клею-розплаву (ПУР), товар був частково доставлений без пакування, у момент поставки не було надано паспорт та/або сертифікат відповідності, гарантійний талон. 6.19. 30.05.2025 був складений акт відмови від товару, який з боку замовника був підписаний начальником УЛМТЗ Віталієм Гончаровим, з боку постачальника - представником ТОВ "Дніпроспецторг 2019" О. В. Свенцицьким. 6.20. Також, 30.05.2025 ГУНП в Харківській області було складено претензію про відмову від прийняття товару за Договором № 309 від 02.05.2025, в якій замовник повідомив постачальника про відмову від прийняття товару - Меблі (ДК021-2015:39130000-2 - Офісні меблі), поставленого 30.05.2025 на підставі договору про закупівлю № 309 від 02.05.2025. Підставами для відмови від товару стала невідповідність товару умовам договору, а саме: вимогам, зазначеним у Додатку 2 Інформації про технічні якісні та кількісні характеристики до тендерної документації та підтвердженим учасником у його пропозиції, щодо обов`язкового використання поліуретанового реактивного клею-розплаву (ПУР) для обробки прямолінійних торців плитних матеріалів та не надання документів на товар - паспорту та/або сертифікату відповідності, гарантійного талону. У даній претензії ГУНП в Харківській області просило постачальника, згідно п. 3.5 договору, організувати вивезення товару. Вказана претензія була отримана 30.05.2025 представником ТОВ "Дніпроспецторг 2019" - Свенцицьким О.В. 6.21. 11.06.2025 ГУНП в Харківській області на адресу ТОВ "Дніпроспецторг 2019" було складено та направлено повідомлення про односторонню відмову від договору № 309 від 05.05.2025 та його розірвання, відповідно до пункту 5.2.2 договору, з вимогою, на підставі пункту 3.5 договору, організувати повне вивезення товару зі складу замовника за власні кошти. Вказане повідомлення було отримано постачальником 16.07.2025. 6.22. 01.07.2025 ТОВ "Дніпроспецторг 2019" на адресу ГУНП в Харківській області було направлено лист-вимогу в якій постачальник вимагав сплатити заборгованість за поставлений товар. 6.23. 18.07.2025 ТОВ "Дніпроспецторг 2019" було складено претензію № 18/07, в якій останнє вказало, що 16.07.2025 отримало повідомлення про односторонню відмову від договору № 309 від 02.05.2025 та після дослідження відхиляє його у повному обсязі, як безпідставне та необґрунтоване, та вимагало оплатити поставлений товар. 6.24. Наведені обставини стали підставою для звернення позивача за первісним позовом до господарського суду Харківської області з відповідним позовом, в якому він просив стягнути з відповідача на свою користь 744 996,00 грн заборгованості за договором про закупівлю № 309 від 02.05.2025.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції 7.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 7.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України). ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій 8.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 8.2. Згідно з частинами першою, другою статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. 8.3. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. 8.4. За змістом статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. 8.5. Згідно зі статтею 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві. 8.6. За частиною першою статті 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. 8.7. Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 674 Цивільного кодексу України). 8.8. Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. 8.9. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України). 8.10. Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. 8.11. Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 8.12. Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). 8.13. Положеннями статті 678 Цивільного кодексу України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару. Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом. 8.14. Відповідно до статті 688 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору. Якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов`язку, встановлені частиною першою цієї статті. 8.15. Надаючи оцінку спірним правовідносинам у цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що 30.05.2025 замовником була складена претензія про відмову від прийняття товару у зв`язку з виявленими його недоліками щодо якості та не наданням постачальником документів на товар, та акт відмови від товару, які були підписані та отримані в той же день представником постачальника ТОВ "Дніпроспецторг 2019" - О. В. Свенцицьким. 8.16. У пункті 4.6 договору сторони погодили, що у разі поставки Товару неналежної якості, Постачальник зобов`язується за власний рахунок у строк до 5 (п`яти) календарних днів з дати отримання письмового повідомлення від Замовника усунути всі недоліки або замінити неякісний Товар на Товар належної якості. 8.17. Отже, за висновком судів у цій справі, постачальник був зобов`язаний у строк до 04.06.2025 усунути вказані порушення, однак зазначеного не вчинив. 8.18. При цьому, судами було досліджено всі надані сторонами докази у їх сукупності, зокрема договір, акт відмови від прийняття товару, пояснення сторін, документи щодо поставки товару та інші матеріали справи. Факт поставки товару 30.05.2025, а також проведення його огляду та виявлення невідповідності умовам договору підтверджується матеріалами справи. За результатами такого огляду уповноваженими представниками замовника було складено акт відмови від прийняття товару. 8.19. На підставі оцінки цих доказів місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про неналежну якість поставленого товару та правомірність відмови замовника від його прийняття. 8.20. Також, судами надано оцінку висновку експерта № 11957 від 13.10.2025 за результатами проведення експертного дослідження полімерних матеріалів, пластмас і виробів з них, проведеного ННЦ "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса", виготовленого за заявою заступника начальника ГУНП в Харківській області від 01.08.2025. 8.20.1. Відповідно до висновків, проведеного експертного дослідження, на поверхні торців крайкування деталі тумби приставної, царги бокової та фасаду столу офісного прямого, перегородки столу офісного кругового та двох деталей столу офісного кругового /жесткость/, наданих на дослідження, є нашарування клеючої речовини, виготовленої на основі полівінілацетату. Зразок клею, наданий для порівняння, виготовлений на основі поліуретану. Клеюча речовина, надана для порівняння в заводський упаковці з назвою "Артикул №; кромочна лента PUR177...", не використовувалася при крайкуванні деталі тумби приставної, царги бокової та фасаду столу офісного прямого, перегородки столу офісного кругового та двох деталей столу офісного кругового /жесткость/, наданих на дослідження. 8.21. В свою чергу, скаржник не заявляв клопотання про призначення повторної або додаткової експертизи. 8.22. Також, ухвалою суду від 27.11.2025 було задоволено клопотання ТОВ "Дніпроспецторг 2019" про виклик у судове засідання для допиту свідка ОСОБА_1 , який, у судовому засіданні 11.12.2025, підтвердив обставини, що були викладені ним у заяві свідка та які не суперечили твердженням ГУНП в Харківській області. 8.23. Згідно з частинами першою, другою статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. 8.24. Відповідно до частини третьої статті 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. 8.25. Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору). 8.26. За умови існування передбачених законом достатніх правових підстав відмова покупця від прийняття та оплати товару може проявлятися у юридично значимих діях покупця, спрямованих на фактичне повернення поставленого товару, і такі дії мають вчинятися покупцем у межах строку, визначеного договором для приймання товару, без попереднього чи одночасного письмового повідомлення покупцем продавця про таку відмову, що виключає настання обов`язку покупця оплатити товар, який знаходиться у фактичному розпорядженні продавця (аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 920/618/18). 8.27. За встановленими у цій справі обставинами: - згідно з пунктом 4.6 договору, у разі поставки Товару неналежної якості, Постачальник зобов`язується за власний рахунок у строк до 5 (п`яти) календарних днів з дати отримання письмового повідомлення від Замовника усунути всі недоліки або замінити неякісний Товар на Товар належної якості; - за змістом пункту 5.2.2 договору, замовник має право достроково розірвати цей договір у разі не виконання зобов`язань постачальником, повідомивши про це його за 5 (п`ять) календарних днів до дати розірвання договору; - відповідно до пункту 3.5 договору, у разі відмови Замовника прийняти Товар, який не відповідає за якістю державним стандартам, технічним умовам та/або умовам договору, Постачальник зобов`язаний розпорядитись Товаром протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту одержання повідомлення від Замовника про відмову від Товару. 8.28. Як встановлено судами, поставлений ТОВ "Дніпроспецторг 2019" товар не відповідає умовам договору поставки та специфікації до нього. У зв`язку з цим ГУНП в Харківській області відмовилося від прийняття такого товару та заявило про відмову від договору. 8.29. Як вже було зазначено, відповідно до положень цивільного законодавства покупець має право відмовитися від прийняття товару у разі його невідповідності умовам договору щодо якості або інших істотних характеристик. 8.30. Отже, обов`язок покупця щодо оплати товару виникає лише у разі належного виконання постачальником своїх договірних зобов`язань. 8.31. Оскільки судами встановлено факт поставки товару, який не відповідає умовам договору та специфікації, підстави для здійснення оплати такого товару відсутні. 8.32. Положеннями статті 690 Цивільного кодексу України визначено, якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товару, переданого продавцем, він зобов`язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця. Продавець зобов`язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитися ним в розумний строк. Якщо продавець у цей строк не розпорядиться товаром, покупець має право реалізувати товар або повернути його продавцеві. Витрати покупця у зв`язку із зберіганням товару, його реалізацією або поверненням продавцеві підлягають відшкодуванню продавцем. При цьому суми, одержані від реалізації товару, передаються продавцеві за вирахуванням сум, що належать покупцеві. Якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. 8.33. Судами встановлено, що після відмови ГУНП в Харківській області від прийняття товару постачальник - ТОВ "Дніпроспецторг 2019" - вказаний товар не забрав та жодних заходів для усунення виявлених недоліків або його заміни не вжив. 8.34. З урахуванням встановлених обставин суди дійшли висновку про те, що вимоги ГУНП в Харківській області про відмову від прийняття товару та відмову від договору відповідає фактичним обставинам справи та положенням цивільного законодавства. 8.35. З огляду на те, що поставлений ТОВ "Дніпроспецторг 2019" товар не відповідає встановленим договором вимогам, суди виснували, що ГУНП в Харківській області правомірно відмовилося від товару, а відтак обов`язку щодо прийняття та оплати вартості поставленого товару, який є неякісним, у нього не виникло. 8.36. Таким чином, за висновками судів, відсутні правові підстави для задоволення первісного позову про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 744 996,00 грн. 8.37. З огляду на те, що неприйнятий ГУНП в Харківській області товар, всупереч положень статті 690 Цивільного кодексу України та умовам договору, не був вивезений ТОВ "Дніпроспецторг 2019" та перебуває на схоронності ГУНП в Харківській області, суди виснували, що вимоги позивача за зустрічним позовом про зобов`язання ТОВ "Дніпроспецторг 2019" забрати поставлений ним товар є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню. 8.38. Водночас, надаючи оцінку аргументам касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження судових рішень, необхідно зазначити таке. 8.39. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. 8.40. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника. 8.41. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах. 8.42. При цьому наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається. 8.43. Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин. 8.44. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. 8.45. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. 8.46. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. 8.47. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. 8.48. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини). 8.49. Скаржник посилається на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків, що містяться в постановах Верховного Суду, які зазначені в розділі 4 цієї постанови. 8.50. Щодо доводів скаржника про не врахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 25.03.2024 у справі № 458/229/18 щодо застосування статті 244 Цивільного кодексу України та принципу розумності про те, що довіреністю є письмовий документ який видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами, колегія суддів зазначає наступне. 8.51. У справі № 458/229/18 предметом розгляду був спір між фізичними особами про стягнення грошових коштів. 8.51.1. Позовна заява у вказаній справі була мотивована тим, що 29.03.2007 позивачем було видано відповідачу нотаріально посвідчену довіреність, користуючись якою останній протягом 2007-2008 років без його відома зняв з його банківських рахунків усі належні йому грошові кошти. 8.51.2. Верховний Суд у вказаній постанові виснував, що відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій не врахували, що положення ЦК України не містить спеціальних вимог до форми договору доручення, тому й не виключається вчинення договору доручення в усній формі. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Тобто довіреність має містити повноваження представника необхідні для представництва довірителя перед третіми особами, а не обов`язки представника перед особою, яку він представляє (довірителем) 8.52. Відтак, предмет і підстави позову, правовідносини у справі № 458/229/18 та у справі № 922/3385/25 не відповідають критеріям подібності, наведеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19. 8.53. Разом з тим, у наведеній скаржником справі викладено загальні висновки щодо форми та змісту договору доручення, довіреності. 8.54. Застосування вказаних висновків не залежить від категорії спорів, що розглядаються судами, натомість можливість їх застосування перебуває у системному зв`язку із наданою судами кваліфікацією спірних правовідносин, оскільки стосуються досліджених судами доказів та встановлених обставин справи, які визначають суть спірних правовідносин та формують принципи правозастосування у конкретній справі. 8.55. Судами попередніх інстанцій у справі № 922/3385/25 в свою чергу встановлено, що: - у тендерній пропозиції ТОВ "Дніпроспецторг-2019", яка підписана кваліфікованим електронним підписом директора підприємства - Мурсаітовим Артуром Шавкатовичем ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), зазначено контактну особу учасника - ОСОБА_2 , із вказанням його номера телефону НОМЕР_1 та адреси електронної пошти; - тобто саме директор ТОВ "Дніпроспецторг 2019" визначив Свенцицького О. В. офіційною контактною особою компанії, уповноваженою на комунікацію із замовником у межах процедури закупівлі та виконання договору; - відповідно до рішення № 2 від 08.04.2024 ТОВ "Дніпроспецторг 2019" про призначення директора Мурсаітова А. Ш., Олександр Свенцицький визначений як уповноважена особа, що підтверджує наявність у нього повноважень на вчинення дій від імені товариства, зокрема щодо отримання документів та участі у господарських правовідносинах. - Свенцицький О. В. фактично був присутній під час приймання товару, брав участь у фіксації його стану та підписанні відповідних документів. - при цьому ТОВ "Дніпроспецторг 2019" не надало доказів на підтвердження того, що дії Свенцицького О. В. здійснювалися без відома або всупереч його волі, а також не довело, що Товариство заперечувало проти таких дій у момент приймання товару чи одразу після нього. 8.56. Відтак, надавши оцінку доказам у справі та встановивши відповідні обставини, суди виснували про підтвердження повноважень Свенцицького О. В. на вчинення відповідних дій у правовідносинах, які склалися між ТОВ "Дніпроспецторг 2019" та ГУНП в Харківській області за договором про закупівлю товару № 309 від 02.05.2025. 8.57. Тому, у цьому випадку відсутні підстави стверджувати про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків, викладених у зазначеній скаржником постанові. 8.58. Щодо доводів скаржника про не врахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10.05.2023 у справі № 922/3808/21, від 14.03.2024 у справі № 904/2003/23, від 18.08.2020 у справі № 910/2873/19, від 18.06.2019 у справі № 910/6975/18, від 16.01.2019 у справі № 915/78/18, від 01.06.2018 у справі № 922/3560/17 про те, що відповідно до умов договору явка представника відповідача не була обов`язковою при прийнятті товару, тому перевірка якості продукції повинна була проводитися з залученням відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, або експертом бюро товарних експертиз, або представником відповідної інспекції, з дотриманням вимог пункту 20 Інструкції П-7, колегія суддів зазначає наступне. 8.59. У справі № 922/3808/21 предметом розгляду був позов про розірвання договору купівлі-продажу від 26.04.2021 № 04-16/21 та стягнення 35 525,20 грн, з яких: 33 346 грн - основний борг та 2 179,20 грн - штраф. Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що відповідач поставив позивачу товар неналежної якості, який на відповідну вимогу позивача відмовився замінити. 8.60. Судами у вказаній справі встановлено, що у пункті 5.2 договору сторони погодили, що приймання товару за якістю здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Державного арбітражу СРСР від 25.04.1966 № П-7. 8.61. У справі № 904/2003/23 предметом розгляду був позов про розірвання договору та стягнення сплачених за товар коштів у сумі 655 000 грн. 8.62. Судами у вказаній справі встановлено, що приймання товару за кількістю та якістю здійснюється Покупцем відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.1965 № П-6 з наступними змінами та доповненнями. 8.63. У справі № 910/2873/19 предметом розгляду був позов про зобов`язання відповідача здійснити заміну неякісної продукції (фарби ПФ-115 червоно-коричневої (партія № 401) у кількості 1 200 кг; емаль коричнева RAL 3011 (партія № 406) у кількості 90 кг; емаль коричнева (партія № 410) у кількості 1 000 кг) на аналогічну продукцію належної якості та стягнення з відповідача штрафу у сумі 24 235, 20 грн за поставку неякісної продукції за договором поставки від 27.07.2018 № ЦЗВ-02-01818-01. 8.63. Судами у вказаній справі встановлено, що приймання продукції за якістю і кількістю проводиться замовником або кінцевим одержувачем продукції відповідно до Інструкції від 15.06.1965 № П-6 та Інструкції від 25.04.1966 № П-7, затверджених Держарбітражем з наступними змінами та доповненнями. 8.64. У справі № 910/6975/18 предметом розгляду був первісний позов про стягнення 7 976 934,53 грн, з яких 7 760 096,68 грн основний борг, 83 500,46 грн 3% річні та 133 337,39 грн інфляційні втрати. Позовні вимоги були обґрунтовані порушенням АТ "Укртрансгаз" взятих на себе зобов`язань за договором про закупівлю робіт від 27.10.2017 № 1710000624 у частині непогашення заборгованості за поставлений товар за Договором, у зв`язку з чим ТОВ "Модуль Проект" нараховано 3% річних та інфляційні втрати, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. АТ "Укртрансгаз" звернулось до господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до ТОВ "Модуль Проект" про усунення недоліків якості поставленого обладнання та стягнення штрафу за поставку обладнання неналежної якості. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою виявлення і засвідчення недоліків якості товару, поставленого за Договором АТ "Укртрансгаз", було направлено ТОВ "Модуль Проект" повідомлення від 18.06.2018 № 2304ВИХ-18-64 про направлення представника з метою проведення обстеження поставленого обладнання, на яке ТОВ "Модуль Проект" відповіло відмовою, у зв`язку з чим АТ "Укртрансгаз" склало акти №№ 1 та 2 приймання продукції від 20.06.2018, в яких вказано недоліки у поставленому ТОВ "Модуль Проект" товарі (обладнанні), які останній не усунув. 8.65. Судами у вказаній справі встановлено, що матеріали справи містять акт приймання-передачі устаткування до монтажу від 17.04.2018 № 1, який складено АТ "Укртрансгаз", із змісту якого вбачається, що блок очищення (підготовки) газу DN300 та вузол обліку газу в блочному виконанні DN300 передані ТОВ "Модуль Проект" АТ "Укртрансгаз" для монтажу при виконанні ремонту пунктів виміру витрат газу на ГРС Черкаси без заперечень. При цьому в акті зазначено, що устаткування відповідає проектній документації та технічним паспортам, передане в повному комплекті відповідно до технічних паспортів, дефекти при зовнішньому огляді устаткування не виявлені та обладнання придатне до монтажу. Також АТ "Укртрансгаз" складений акт приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю від 04.04.2018 № 62, який теж підтверджує відсутність виявлених недоліків у вузлі обліку газу в блочному виконанні DN300. 8.66. У справі № 915/78/18 предметом розгляду був позов про стягнення 285 120 грн. Позовні вимоги було обґрунтовано тим, що позивач, на виконання укладеного договору на постачання товару від 04.09.2017 року № 53-123-01-17-03610, здійснив відповідачу постачання продукції по накладній від 05.10.2017 року № 5634, проте відповідач листом від 06.11.2017 року № 07/16218 повідомив, що товар є неякісним і просив його замінити. Позивач відмовив у заміні товару, оскільки строк на приймання продукції за якістю сплинув 31.10.2017 та вважав, що відповідач безпідставно не оплачує поставлений товар. 8.67. Судами у вказаній справі встановлено, що у п. 5.1 договору сторони погодили, що приймання товару по кількості і якості здійснюється покупцем відповідно до Інструкції П-6 "Про порядок приймання товару по кількості" та П-7 "Про порядок приймання продукції по якості", СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції АЕС". 8.68. У справі № 922/3560/17 предметом розгляду був позов про стягнення 272 600,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що придбав у відповідача за усною домовленістю плити дорожні ПДН-14 у кількості 64 штуки, з яких 6 штук були повернуті відповідачу, як надлишково придбані, а решта плит використані при виконанні робіт з ремонту дорожнього покриття на земельній ділянці за договором підряду, укладеного між позивачем та третьою особою - товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-4". Через сім місяців після використання товару, позивачем виявлено приховані недоліки у поставлених йому відповідачем плитах дорожніх ПДН-14, у зв`язку з чим позивач, посилаючись на статтю 678 Цивільного кодексу України, просив стягнути з відповідача суму у розмірі 272 600,00 грн, яка відповідала вартості поставленого товару. 8.69. Судами у вказаній справі встановлено, що акт про приховані недоліки від 19.06.2017 не може вважатися належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом наявності обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо стягнення з відповідача вартості поставлених дорожніх плит за статтею 678 Цивільного кодексу України, оскільки складений в порушення вимог Інструкції П-7 в односторонньому порядку без залучення відповідних фахівців. 8.70. Натомість у справі яка розглядається (№ 922/3385/25) судами встановлено, що матеріали справи не містять доказів того, що сторони у договорі погодили застосування положень Інструкцій П-6, П-7 в обов`язковому порядку для приймання товару за якістю. 8.71. Окрім того, судами у цій справі встановлено наявність висновку експерта № 11957 від 13.10.2025 який підтверджує невідповідність поставленого товару умовам договору та специфікації, встановлено обставини щодо відмови ГУНП в Харківській області від прийняття товару, не встановлено обставин відсутності зауважень зі сторони ГУНП в Харківській області щодо якості товару, а також не встановлено обставин наявності прихованих недоліків, які були б виявлені замовником зі спливом значного проміжку часу з моменту прийняття товару. 8.72. Верховний Суд виходить з того, що неврахуванням висновку Верховного Суду є саме неврахування висновку щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі. 8.73. Суд звертає увагу на те, що посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом апеляційної інстанції у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування. 8.74. Застосування вказаних висновків не залежить від категорії спорів, що розглядаються судами, натомість можливість їх застосування перебуває у системному зв`язку із наданою судами кваліфікацією спірних правовідносин, оскільки стосуються досліджених судами доказів та встановлених обставин справи, які визначають суть спірних правовідносин та формують принципи правозастосування у конкретній справі. 8.75. З огляду на викладене, відсутні підстави стверджувати про неврахування судами попередніх інстанцій наведених скаржником правових висновків Верховного Суду. 8.76. Натомість, враховуючи встановлені судами у цій справі обставини, оскаржувані судові рішення таким висновкам не суперечать. 8.77. Суд акцентує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи. 8.78. Зі змісту судових рішень вбачається, що у справі, яка розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій надали оцінку наданим сторонами доказам, якими вони обґрунтовують свої вимоги та/або заперечення і які мають значення для розгляду цього господарського спору, до переоцінки яких в силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80, 86, 300 ГПК України. 8.79. Ураховуючи наведене у цій постанові через призму встановлених обставин справи та мотивів, з яких виходили суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень, з огляду на межі касаційного оскарження колегія суддів дійшла висновку, що підстави касаційного оскарження не знайшли свого підтвердження. 8.80. Верховний Суд бере до уваги та вважає прийнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, в тій частині, яка узгоджується з вказаними вище міркуваннями Верховного Суду, наведеними у цій постанові. 8.81. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicata можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував. 8.82. Колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення. 9.2. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 9.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про неврахування висновків щодо застосування норми права, викладених у постанові Верховного Суду, не підтвердилися, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

10. Судові витрати 10.1. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення оскаржуваних судових рішень без змін, то судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника. Керуючись статтями 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроспецторг 2019" на рішення Господарського суду Харківської області від 08.01.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 у справі № 922/3385/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 08.01.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 у справі № 922/3385/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І. Бенедисюк Суддя Ю. Власов Суддя Т. Малашенкова