Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/12005/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 380/12005/22 пров. № А/857/15584/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Матковської З.М., суддів: Кузьмича С.М., Улицького В.З. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі №380/12005/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії (головуючий суддя першої інстанції Гулик А.Г., час ухвалення - за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту 30.09.2022),- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся із позовом до Міністерства юстиції України, Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань про зобов`язання відповідача-2 повторно скерувати на розгляд Міністерства юстиції України повний пакет документів, передбачений законодавством щодо виділення коштів для виплати одноразової грошової допомоги позивачу, у зв`язку з встановленням медико-соціальною експертною комісією групи інвалідності і відсотка втрати працездатності; зобов`язання відповідача-1 виділити кошти для виплати позивачу одноразової грошової допомоги, у зв`язку зі встановленням ІІІ групи інвалідності відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, які затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності, у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ, у нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги. В подальшому позивач звернувся до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з заявою (рапортом) про призначення і виплату такої допомоги. Вказане управління видало наказ від 22.06.2022 №5к/ОД-ЗМУ-100 про виплату позивачу одноразової грошової допомоги та звернулося до Міністерства юстиції України з заявою про виділення коштів. На думку позивача, відповідач Міністерство юстиції України протиправно відмовив у виділенні коштів для виплати позивач у одноразової грошової допомоги, що й зумовило його звернення до суду з цим позовом. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства юстиції України щодо повернення без виконання матеріалів про виділення коштів на виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оформлені листом від 14.07.2022 №57334/67707-11-22/16.3.2. Зобов`язати Міністерство юстиції України виділити кошти для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку зі встановленням ІІІ групи інвалідності відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, які затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4, призначеної відповідно до наказу Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №5К/ОД-ЗМУ МЮ-100 від 22.06.2022 «Про виплату одноразової грошової допомоги у разі інвалідності осіб рядового та начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Міністерством юстиції України подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що судом першої інстанції неповно з`ясованою обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права. Апелянт зазначає, що до Відповідача-1 надійшли матеріали від Відповідача - 2 (рішення та додатки до нього) щодо виділення асигнувань для виплати ОГД ОСОБА_1 . З наданих документів вбачається, що Львівським обласним центром медико- соціальної експертної комісії № 1 31.01.2018 року здійснено медичний огляд ОСОБА_1 та встановлено третю групу інвалідності, захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції. При цьому, Військово-лікарською комісією ВМС ВМУ СБУ в УСБУ у Львівській області ОСОБА_1 видано свідоцтво про хворобу від 28.07.2017 року № 60 із зазначенням причинного зв`язку захворювання, а саме: захворювання, яке пов`язане з проходженням військової служби. Звертає увагу, що відповідно до підпункту п`ятого пункту 5 розділу З Порядку № 4 для виплати ОГД надається саме копія постанови відповідної Військово-лікарської комісії. Оскільки Військово-лікарською комісією ОСОБА_1 було визначено, що його захворювання, пов`язане з проходженням військової служби, а не в поліції, матеріали для виплати ОГД були повернуті Управлінню на доопрацювання та для приведення їх у відповідність до норм чинного законодавства листом Мін`юсту. Таким чином, суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення, дійшов до хибного висновку, що Відповідачем-1 вчинялася протиправні дії щодо повернення матеріалів на доопрацювання Відповідачу -

2. Крім того, вважає позовні вимоги до Міністерства передчасними, оскільки вони с похідними від дій, які повинні бути проведенні Відповідачем-2, а саме - надати належно оформлений відповідно до вимог законодавства пакет документів, необхідних для призначення одноразової грошової допомоги. Щодо необґрунтованого висновку суду першої інстанції про відсутність повноважень у Відповідача-1 на повернення матеріалів для виплати ОГД зазначає, що Відповідач - 1 при вирішенні питання про виділення фінансувань на виплату одноразової грошової допомоги повинен вживати всіх заходів для правильного і законодавчо обґрунтованого підтвердження права особи на таку виплату, в т.ч. наявності документів, які передбаченні чинним законодавством. Крім цього, Відповідач-1 є головним розпорядником бюджетних коштів за КПКВ 3601030 «Забезпечення діяльності органів пробації» і повинен вживати всіх заходів для правильного і раціонального використання бюджетних коштів, асигнування яких здійснює. Таку ж позицію щодо правомірності дій Міністерства (як головного розпорядника коштів) висловлено в рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 у справі № 380/19095/21, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2022. З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України відмовити повністю. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного. Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що позивач ОСОБА_1 в період з 01.08.1994 по 03.08.2017 проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ України та Державної кримінально-виконавчої служби України. Наказом начальника Державної установи Львівська виправна колонія (№48) від 03.08.2017 № 52/ОС/ВП-17 позивач звільнений у запас (через хворобу). Перед звільненням позивача скеровано для проходження військово-лікарської комісії ВМС ВМУ СБУ в УСБУ у Львівській області. Згідно зі Свідоцтвом про хворобу №60 від 28.07.2017 позивача визнано непридатним до військової служби у мирний час, обмежено-придатним воєнний час. Позивач звернувся до Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи для призначення групи інвалідності. Рішенням МСЕК позивача визнано інвалідом третьої групи, інвалідність пов`язана із проходженням військової служби. У подальшому, позивач звернувся до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних та пробації Міністерства юстиції України для призначені одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення, інвалідності або втрати професійної працездатності осіб рядового начальницького складу. Проте відповідно до Протоколу №5-18 від 19.10.2018 Комісія відмовила йому у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, обґрунтовуючи відмову тим, що його захворювання, пов`язане із проходженням військової служби. 15.07.2019 позивач звернувся до Обласної МСЕК №1 із листом, в прохальній частині якого просив внести зміни (виправлення) в Довідці (серія 12ААА № 002763) про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, а саме у пункті 5 (причина втрати професійної працездатності)) замість фрази захворювання пов`язане з проходженням військової служби, вказати захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції. Також такі зміни (виправлення) просив зробити у пункті 9 довідки (серія 12ААА № 807096) до акту медико-соціальної комісії. У внесенні відповідних виправлень позивачу відмовлено. Позивач оскаржив згадану відмову до суду. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі №1.380.2019.004663 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, проте таке рішення скасовано постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2020, згідно з якою, позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано неправомірною відмову Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи від внесення змін до Акта огляду медико-соціальної експертної комісії та Довідки від 30.01.2018 серії 12ААА № 807096 щодо причин інвалідності внаслідок захворювання, яке виникло під час проходження ним служби в органах внутрішніх справ або поліції; зобов`язано Комунальний заклад Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про внесення змін до Акта огляду медико-соціальної експертної комісії та Довідки від 30.01.2018 серії 12ААА № 807096 щодо причин інвалідності внаслідок захворювання, яке виникло під час проходження ним служби в органах внутрішніх справ або поліції з урахуванням висновків суду. 25.08.2020 позивач звернувся до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги к разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності. Відповідно до протоколу №6-20 від 28.08.2020 комісією прийнято рішення про призначення і виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 за рахунок коштів виділених на КПКВК 3601020 КЕКВ 2730, відповідно до підп.4 п.1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію». Висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 147 140,00грн. затверджений 28.08.2020. Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції надіслало висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги з документами до Міністерства юстиції України з проханням щодо виділення асигнувань для її виплати. Міністерство юстиції України листом від 18.09.2020 № 41588/11036-32-20/16.3.2 за результатами розгляду питання виділення асигнувань для виплати ОГД позивачу матеріали останнього повернуло до Західного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України. У подальшому Західне міжрегіональне управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України повернуло документи ОСОБА_2 для усунення недоліків, вказаних у згаданому листі Міністерства юстиції України. Позивач оскаржив згадану відмову до суду. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 у справі №380/9297/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021, позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України щодо невидачі наказу про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності у строки, визначені пунктом 3 розділу IV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, які затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4; зобов`язано Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України видати наказ про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності на підставі висновку, затвердженого 28 серпня 2020 року; визнано протиправними дії Міністерства юстиції України щодо повернення матеріалів про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності на підставі висновку, затвердженого 28 серпня 2020 року; зобов`язано Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України після видачі наказу про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності на підставі висновку, затвердженого 28 серпня 2020 року, звернутися до Міністерства юстиції України для вирішення питання виплати йому такої грошової допомоги відповідно до вимог Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, які затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4, та статті 97 Закону України "Про Національну поліцію". На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 у справі №380/9297/20 Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції повторно скерувало матеріали для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності до Міністерства юстиції України, про що свідчить лист № 5к/вих./7.2/5664 від 10.08.2021, проте, серед направлених матеріалів відсутній наказ про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 у справі №380/9297/20. Позивач звернувся до Міністерства юстиції України із зверненням від 10.08.2021 щодо надання інформації про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 у справі № 380/9297/20. Листом № 80584/Б-25594/16.3.2 від 16.09.2021 Міністерство юстиції України повідомило, що оскільки медичною військово-лікарською комісією ВМС ВМУ в УСБУ у Львівській області було видано свідоцтво про хворобу від 28.07.2017 № 60 із зазначенням причинного зв`язку захворювання, так пов`язане з проходженням військової служби підстави для виділення коштів Західному управлінню з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції відсутні, тому матеріали щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги повернуті Західному управлінню з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції без виконання. Не погоджуючись з діями Міністерства юстиції України щодо не виділення коштів для виплати одноразової грошової допомоги, позивач знову звернувся до суду. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 у справі №380/19816/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2022, у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Міністерства юстиції України та зобов`язання вчинити дії відмовлено повністю. Вказане судове рішення мотивовано тим, що Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції не виконало рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 у справі № 380/9297/20 та не видало наказ, у зв`язку з чим, у Міністерства юстиції України і не виникло обов`язку щодо вчинення дій направлених на виділення коштів для виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ОСОБА_1 третьої групи інвалідності у відповідності до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, які затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4, що свідчить про відсутність протиправної бездіяльності Міністерства юстиції України та передчасність заявленого позову, оскільки Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції не видано наказ про виплату одноразової грошової допомоги на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 у справі № 380/9297/20. 22.06.2022 Західне міжрегіональне управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції видало наказ №5К/ОД-ЗМУ МЮ-100 «Про виплату одноразової грошової допомоги у разі інвалідності осіб рядового та начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України», яким зобов`язало вплатити пенсіонеру Державної кримінально-виконавчої служби України ОСОБА_1 , інваліду 3-ї групи, одноразову грошову допомогу, у зв`язку з встановленням йому інвалідності, на підставі висновку, затвердженого 28.08.2020, в сумі 147140,00грн. На підставі вказаного наказу до Міністерства юстиції України скеровано матеріали разом з розрахунком потреби в коштах для виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності ОСОБА_1 (лист від 22.06.2022 №5к/вих./7.2/3432). За результатом розгляду листа Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 22.06.2022 №5к/вих./7.2/3432 Міністерство юстиції України повідомило, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/19816/21 від 25.05.2022 позов ОСОБА_1 залишено без задоволення, у зв`язку з чим вирішено матеріали для виділення коштів повернути без виконання. Не погоджуючись з поверненням вказаних матеріалів без виконання, позивач звернувся з відповідним позовом до суду. Суд першої інстанції позов задовольнив з підстав протиправності дій Відповідача 1 щодо повернення без виконання матеріалів про виділення коштів на виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне. Відповідно до частини 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу» від 23.06.2005 № 2713-IV, на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України Про Національну поліцію, а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII. Відповідно до пп 3, 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті; визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського визначений Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, які затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 (далі - Порядок № 4). Згідно з підпунктом 4 пункту 2 розділу І Порядку №4 випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського: під час виконання службових обов`язків (підпункти 3, 5 частини 1 статті 97 Закону) - випадок, пов`язаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Положеннями підпункту 1 пункту 2 розділу II Порядку №4 встановлено, що днем виникнення права на отримання ОГД є, зокрема, у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії. Пунктом 2 розділу II Порядку №4 визначено, що ОГД у разі загибелі (смерті) поліцейського чи втрати працездатності поліцейського призначається та виплачується у випадках та в розмірах, визначених Законом України Про Національну поліцію, особам, які мають право на її отримання, відповідно до цього Закону. Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку №4 формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у органах поліції, навчальних закладах здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) органів поліції та навчальних закладів, а також фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЛК). Згідно з пунктом 2 розділу III Порядку №4 посадові особи органів поліції, навчальних закладів у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги. Пунктом 3 розділу III Порядку №4 передбачено, що заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби). У разі коли такий орган (заклад, установу) ліквідовано, заява подається до органу (закладу, установи) за місцем зберігання особової справи. У відповідності до пункту 5 розділу III Порядку №4, для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); 3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати); 4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 6) копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності); 8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; 9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті). Вимогами пункту 7 розділу III Порядку №4 встановлено, що при прийманні матеріалів особа, що приймає документи зобов`язана перевірити оформлення заяви та поданих до неї документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та іншим документам, що засвідчують особу. Підрозділи, служби, інші фахівці, зазначені у пункті 1 розділу ІІІ, що беруть участь у формуванні пакета документів для призначення та виплати ОГД, у разі необхідності, для перевірки даних або достовірності інформації, наданих особою, мають право, в установленому порядку звертатися за місцем отримання відповідних документів. Пунктом 1 розділу IV Порядку №4 передбачено, що у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу ІІІ, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2). Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу. Відповідно до пункту 2, висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє, зокрема, у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України і керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій. За змістом пункту 2 розділу IV Порядку №4 висновок про призначення одноразової грошової допомоги затверджує/відмовляє у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій; у навчальних закладах - керівник відповідного органу, закладу або особа, на яку покладено виконання таких функцій. З аналізу частини 5 статті 23 закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу» та Порядку №4 вбачається, що за результатами розгляду поданих працівником кримінально-виконавчої служби документів про призначення ОГД на підставі відповідного висновку, керівником органу кримінально-виконавчої служби приймається рішення про призначення ОГД або, у разі відмови у призначенні ОГД, складається письмове повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови. Як встановлено судом, позивачу 30.01.2018 встановлено третю групу інвалідності, у зв`язку з захворюванням пов`язаним з проходженням служби в ОВС, поліції. Позивач звернувся до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з заявою (рапортом) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності, за результатами якого, 28.08.2020 затверджено висновок про призначення ОГД у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності у розмірі 147140,00 грн., тобто наведеним висновком Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підтвердило право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності у розмірі 147140,00 грн. Рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймається керівником органу поліції або навчального закладу, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови ( п. 3 розділу IV Порядку №4). Розрахунок потреби в коштах для виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається органами поліції до фінансового підрозділу центрального органу управління поліції, навчальними закладами до фінансового підрозділу Міністерства внутрішніх справ за встановленою формою. Отже, розрахунок потреби в коштах для виплати одноразової грошової допомоги складається та надсилається після видання наказу про виплату одноразової грошової допомоги у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку. Висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 147140,00грн. затверджений 28.08.2020. Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на виконання вимог пункту 3 розділу IV Порядку №4 видало наказ №5К/ОД-ЗМУ МЮ-100 від 22.06.2022 «Про виплату одноразової грошової допомоги у разі інвалідності осіб рядового та начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України», який є підставою для визначення потреби в коштах для виплати допомоги. Вказаний наказ скерований до Міністерства юстиції України листом від 22.06.2022 №5к/вих./7.2/3432. Суд першої інстанції вірно вказав що Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції належним чином і в повному обсязі виконало свої обов`язки, передбачені пунктом 3 розділу IV Порядку №4, а доказів протиправності дій, бездіяльності чи рішень Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції позивач не надав, а суд не встановив. З урахуванням встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для зобов`язання Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції до вчинення дій та відповідно задоволення позовних вимог. Щодо позовних вимог про зобов`язання Міністерства юстиції України до вчинення дій. Відповідно до пункту 3 розділу IV Порядку №4 розрахунок потреби в коштах для виплати ОГД в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського за формою, яку наведено в додатку 3 до згаданого Порядку, подається органами поліції до бухгалтерської служби центрального органу управління поліції, а щодо поліцейських, які займають посаду або на день звільнення з органів поліції займали посаду в органах державної влади,- до органів державної влади, до яких вони були відряджені. До розрахунку потреби в коштах для виплати ОГД відрядженим поліцейським додаються належним чином засвідчені копії висновку про призначення ОГД, наказу про виплату ОГД та документів, зазначених у пункті 4 або пункті 5 розділу III цього Порядку. Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що Міністерство юстиції України повернуло без виконання подані заявником для призначення ОГД документи (лист від 14.07.2022 №57334/67707-11-22/16.3.2) з тих підстав, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 у справі №380/19816/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2022, у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Міністерства юстиції України та зобов`язання вчинити дії відмовлено повністю. Разом з тим, ні Законом України «Про Національну поліцію» №580-VIII, ні Порядком № 4 не передбачено окремої перевірки Міністерством юстиції України підстав для призначення допомоги в порядку вирішення питання виділення фінансування на її виплату. Також Порядок № 4 не передбачає можливості повернення поданих заявником для призначення ОГД документів на доопрацювання, переоформлення чи на усунення недоліків за наявності вже затвердженого висновку про її призначення та наказу про виплату ОГД. Апелянт зазначає про те, що відповідно до підпункту п`ятого пункту 5 розділу З Порядку № 4 для виплати ОГД надається саме копія постанови відповідної Військово-лікарської комісії. Оскільки Військово-лікарською комісією ОСОБА_1 було визначено, що його захворювання, пов`язане з проходженням військової служби, а не в поліції, матеріали для виплати ОГД були повернуті Управлінню на доопрацювання та для приведення їх у відповідність до норм чинного законодавства листом Мін`юсту. Проте такі доводи відповідача- 1 є необґрунтованими, з урахуванням встановлених вище обставин у справі, зокрема що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2020 позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано неправомірною відмову Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи від внесення змін до Акта огляду медико-соціальної експертної комісії та Довідки від 30.01.2018 серії 12ААА № 807096 щодо причин інвалідності внаслідок захворювання, яке виникло під час проходження ним служби в органах внутрішніх справ або поліції; зобов`язано Комунальний заклад Львівської обласної ради Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про внесення змін до Акта огляду медико-соціальної експертної комісії та Довідки від 30.01.2018 серії 12ААА № 807096 щодо причин інвалідності внаслідок захворювання, яке виникло під час проходження ним служби в органах внутрішніх справ або поліції з урахуванням висновків суду. Щодо доводів апелянта про те, що висновок суду першої інстанції про відсутність повноважень у Відповідача-1 на повернення матеріалів для виплати ОГД є необґрунтованим, оскільки Відповідач - 1 при вирішенні питання про виділення фінансувань на виплату одноразової грошової допомоги повинен вживати всіх заходів для правильного і законодавчо обґрунтованого підтвердження права особи на таку виплату, в т.ч. наявності документів, які передбаченні чинним законодавством та є головним розпорядником бюджетних коштів за КПКВ 3601030 «Забезпечення діяльності органів пробації» і повинен вживати всіх заходів для правильного і раціонального використання бюджетних коштів, асигнування яких здійснює. Апеляційний суд з цього приводу зазначає наступне. Як уже зазначалось вище, зокрема із аналізу наявних судових рішень, встановлено, що обов`язок щодо виділення коштів на фінансування виплати позивачу ОГД у Міністерства юстиції України виникає після одержання належним чином оформленого наказу Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про призначення виплати одноразової грошової допомоги, який є підставою для визначення потреби в коштах для виплати допомоги. На момент розгляду Львівським окружним адміністративним судом справи №380/19816/21 наказ про призначення позивачу виплати одноразової грошової допомоги Західними міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції виданий не був. У зв`язку з цим, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 у справі №380/19816/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2022, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у зв`язку з їх передчасністю. У подальшому, Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на виконання вимог пункту 3 розділу IV Порядку №4 видало наказ №5К/ОД-ЗМУ МЮ-100 від 22.06.2022 «Про виплату одноразової грошової допомоги у разі інвалідності осіб рядового та начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України», який є підставою для визначення потреби в коштах для виплати допомоги позивачу. Вказаний наказ скерований до Міністерства юстиції України листом від 22.06.2022 №5к/вих./7.2/3432. Тобто, після отримання листа Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 22.06.2022 №5к/вих./7.2/3432 у Міністерства юстиції України виник обов`язок щодо виділення коштів на фінансування виплати позивачу ОГД, призначеної відповідно до наказу №5К/ОД-ЗМУ МЮ-100 від 22.06.2022 «Про виплату одноразової грошової допомоги у разі інвалідності осіб рядового та начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України». Разом з тим, відповідач - 1 жодних дій по виділенню коштів на виплату одноразової грошової допомоги позивачу не вчинив, а натомість безпідставно повернув матеріали без виконання щодо виділення коштів. Також апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції підставно вважав вірним вийти за межі позовних вимог у даній справі та визнати протиправними дії щодо відмови Міністерства юстиції України щодо виділення коштів на виплату позивачу ОГД, оформлені листом від 14.07.2022 №57334/67707-11-22/16.3.2. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до згаданого Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень ( ч. 2 ст. 8 КАС України). Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли повний та ефективний захист прав, свобод та інтересів неможливий у заявлений позивачем спосіб. Такий вихід за межі позовних вимог має бути пов`язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява (постанова Верховного Суду від 24.09.2019 у справі №819/1420/15). Установлюючи правило, що суд розглядає адміністративну справу в межах позовних вимог, ця норма встановлює виняток у вигляді можливості у суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного та повного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин (сторін чи третіх осіб), про захист яких вони просять, від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (постанови Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі №826/6965/14, від 27 листопада 2018 року у справі №807/997/16, від 15 липня 2019 року у справі №804/14556/15, від 20 листопада 2019 року у справі №826/9457/18, від 22 листопада 2019року у справі №815/4392/15, від 23 грудня 2019 року у справі №815/3145/15, від 7 лютого 2020 року у справі №826/11086/18, від 5 травня 2020 року у справі №1340/4044/18, від 23червня 2020 року у справі №820/1545/16, від 6 серпня 2020 року у справі №805/3147/16-а). Такі повноваження суду щодо визначення меж розгляду адміністративної справи є субсидіарними, не можуть змінювати предмет спору, а лише стосуються обсягу захисту порушеного права (постанова Верховного Суду від 7 лютого 2020 року у справі №826/11086/18). Критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.12.2018 року у справі №804/1469/17 та від 10.04.2019 року у справі №826/11251/18. Відповідно до пунктів 4 та 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії або визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. За висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005, заява №38722/02). Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату. Згідно з положеннями Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 Комітетом Міністрів, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, дискреція - це елемент управлінської діяльності, пов`язаний з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Попри те, що на законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє, у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи, одноразова грошова допомога позивачу призначена відповідно до наказу Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №5К/ОД-ЗМУ МЮ-100 від 22.06.2022 «Про виплату одноразової грошової допомоги у разі інвалідності осіб рядового та начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України». Таким чином, суд першої інстанції вірно вказав, що єдиним нормативно передбаченим варіантом дій Міністерства юстиції України при надходження до нього матеріалів щодо виділення коштів на виплату такої допомоги є прийняття рішення про виділення коштів, тому з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд обґрунтовано вважав за необхідне зобов`язати Міністерство юстиції України виділити кошти для виплати позивачу одноразової грошової допомоги, у зв`язку зі встановленням ІІІ групи інвалідності відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, які затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4, призначеної відповідно до наказу Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №5К/ОД-ЗМУ МЮ-100 від 22.06.2022 «Про виплату одноразової грошової допомоги у разі інвалідності осіб рядового та начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України». Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі №380/12005/2 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя З. М. Матковська судді С. М. Кузьмич В. З. Улицький