Постанова Полтавський апеляційний суд № 545/459/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 545/459/22 Номер провадження 22-ц/814/2154/23Головуючий у 1-й інстанції Стрюк Л.І. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 лютого 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді Бутенко С. Б. Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В. за участю секретаря: Ракович Д. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Сенкевич Володимира Івановича на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 08 вересня 2022 року у складі судді Стрюк Л. І. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавської районної державної нотаріальної контори про визнання незаконною та скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в с т а н о в и в: У лютому 2022 року представник позивача адвокат Сенкевич В. І., діючи від імені та в інтересах ОСОБА_1 подав до суду вказаний позов до Полтавської районної державної нотаріальної контори, у якому просив суд визнати незаконною та скасувати постанову нотаріуса № 02-31/463 від 06.05.2021, що видана Державним нотаріусом Полтавської районної державної нотаріальної контори Замулко Л. В., про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 27 березня 2012 року Тростянецькою сільською радою Полтавського району Полтавської області, за реєстровим № 220 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , а також стягнути з відповідача судові витрати. Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , після смерті якої 27.05.2020 була відкрита спадкова справа № 189/2020 за заявою онуки ОСОБА_1 про прийняття спадщини згідно заповіту, посвідченого 27.03.2012 Тростянецькою сільською радою Полтавського району Полтавської області за реєстровим №

220. Онуки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в порядку статті 1266 ЦК України 09.10.2020 подали заяви про прийняття спадщини за законом. Інших заяв про прийняття або відмову від спадщини не надходило. Свідоцтво про право на спадщину не видавалось. У зв`язку з неможливістю встановити коло спадкоємців та необхідності перерозподілу спадкового майна, постановою державного нотаріуса Полтавської районної державної нотаріальної контори Замулко Л. В. № 02-31/463 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, що належало померлій ОСОБА_2 . Оскільки заповіт не був визнаний недійсним чи нечинним, вважає, що державним нотаріусом Замулко Л. М. було допущено грубе порушення норм Закону України «Про нотаріат» та п.п. 5.1, 5.5, 5.6 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 08 вересня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду мотивовано відсутністю правових підстав для задоволення позову. Не погодившись з вказаним рішенням, представник позивача адвокат Сенкевич В. І. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд не застосував норми статті 1223 ЦК України про те, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. І лише у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Вказує, що в матеріалах спадкової справи № 189/2020 знаходиться заповіт померлої ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 , заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом, заяви подані спадкоємцями за законом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на яких не поширюється стаття 1241 ЦК України, а тому з урахуванням статті 1223 ЦК України державний нотаріус Полтавської держнотконтори Замулко Л. В. повинна була видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на все майно, зазначене у заповіті. Наголошує, що заповіт померлої ОСОБА_2 від 27.03.2012 не був визнаний недійсним чи нечинним, а тому, відмовляючи у вчиненні нотаріальної дії, державним нотаріусом було допущено грубе порушення норм Закону України «Про нотаріат» та положень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи до апеляційного суду не надходив. Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення суду - без змін, виходячи з наступного. За правилами частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частинами першою, другою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. По справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , внаслідок чого відповідно до статей 1218-1220 ЦК України відкрилася спадщина, до складу якої увійшли всі права та обов`язки, крім тих, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилася внаслідок її смерті. За життя, 27 березня 2012 року ОСОБА_2 склала заповіт, що посвідчений секретарем Тростянецької сільської ради Полтавського району Полтавської області 27.03.2012 за реєстровим № 220, за яким зробила розпорядження на випадок своєї смерті та усе належне їй майно, де б воно не було та з чого б не складалося, на яке вона матиме право по закону, та усе те, що належатиме їй на момент смерті, заповіла ОСОБА_5 27 травня 2020 року ОСОБА_1 подала до Полтавської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за заповітом після померлої ОСОБА_2 . Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 60325392 від 27.05.2020 того ж дня нотаріусом було відкрито спадкову справу. З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіт/спадкові договори) № 60325398 від 27.05.2020 вбачається, що на час відкриття спадкової справи, складений ОСОБА_2 заповіт від 27.03.2012, посвідчений Тростянецькою сільською радою Полтавського району Полтавської області за № 220 у реєстрі нотаріальних дій, був чинним. У завіреній копії спадкової справи № 189/2020 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , наданої нотаріусом на виконання ухвали районного суду від 07.07.2022, є також заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , подані Полтавській районній державній нотаріальній конторі 09 жовтня 2020 року, про прийняття ними спадщини померлої ОСОБА_2 згідно закону за статтею 1266 ЦК України з усіх підстав. 05 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину згідно заповіту на все спадкове майно після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . Постановою державного нотаріуса Полтавської районної державної нотаріальної контори Замулко Л. В. від 06.05.2021 за № 02-31/463 відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, що належить померлій ОСОБА_2 та роз`яснено право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів. Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваної постанови нотаріус діяла у відповідності до вимог законодавства, з чим судова колегія погоджується, виходячи з наступного. Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат». Частиною першою статті 1 Закону встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Згідно пункту 3 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» до нотаріальних дій, що вчиняють нотаріуси, належить видача свідоцтва про право на спадщину. Нотаріальні дії повинні вчинятись відповідно до встановлених для нотаріуса або посадової особи, яка вчиняє нотаріальні дії, компетенцією і порядком їх вчинення. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, главою 10 розділу ІІ якого регламентується порядок видачі свідоцтв про право на спадщину. Відповідно до пунктів 4.14, 4.15, 4.20 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, що підтверджують вказані факти, які приєднуються до спадкової справи або повертаються спадкоємцю нотаріусом з відповідною відміткою про їх перевірку на заяві про видачу свідоцтва про право на спадщину або на примірнику свідоцтва, який залишається у справах нотаріуса. Допускається приєднання до матеріалів спадкової справи, засвідчених у порядку, передбаченому Правилами ведення нотаріального діловодства, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 23.12.2010 за № 1318/18613 (із змінами), фотокопій документів, що посвідчують право власності на майно, які повертають спадкоємцям. Згідно пункту 4.12 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. За частинами другою-четвертою статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону. Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову. Підставами для відмови у вчиненні нотаріальних дій, нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії, відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про нотаріат» є, зокрема, якщо 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням; 8-1) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці; 9) в інших випадках, передбачених законом. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що нотаріальна дія видачі свідоцтва про право на спадщину може бути вчинена нотаріусом лише за наявності усіх документів, що підтверджують право заявника на спадщину та правовстановлюючих документів на спадкове майно, у разі неподання яких нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії. Проте, звернувшись до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину згідно заповіту на все спадкове майно після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 або постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, позивач ОСОБА_1 правовстановлюючих документів щодо належності спадкодавцю спадкового майна для видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусу не подала, позаяк такі документи відсутні у спадковій справі та про них стороною позивача суду не повідомлено. Отже, твердження позивача про безпідставну відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії не є обґрунтованими. Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 76 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України). За таких обставин, оскільки позивачем не доведено неправомірності дій нотаріуса при відмові у видачі свідоцтва про право на спадщину, колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сенкевич Володимира Івановича - залишити без задоволення. Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 08 вересня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. Б. Бутенко Судді О. І. Обідіна О. В. Прядкіна