LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Львівський апеляційний суд461/10097/21

від 23.02.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 461/10097/21 Головуючий у 1 інстанції: Мисько Х.М. Провадження № 22-ц/811/2834/22 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2023 року м.Львів Справа № 461/10097/21 Провадження № 22ц/811/2834/22 Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Приколоти Т.І., суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В. секретар Іванова О.О. розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова, ухвалене у м.Львові 29 вересня 2022 року у складі судді Мисько Х.М., у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, - встановив: 10 грудня 2021 року АТ «Ідея Банк» звернулось в суд із цим позовом. В обґрунтування позову посилається на те, що 12 серпня 2018 року між сторонами укладено кредитний договір №Z29.00605.005560676. Згідно цього договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 200 000 грн. зі сплатою 12% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів, у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів. Вказує, що позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується видатковими касовими (меморіальними) ордерами. Відповідач не виконує свої зобов`язання, передбачені договором кредиту, внаслідок чого станом на 29 жовтня 2021 року у нього утворилась заборгованість перед банком в розмірі 179 361, 38 грн. Зазначає, що остання сплата за кредитним договором відповідачем здійснена 15 липня 2020 року. Вказана заборгованість відповідача підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 29 жовтня 2021 року. У зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, 6 вересня 2021 року на адресу відповідача направлено вимогу про усунення порушень кредитних зобов`язань. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме: достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості, та інші платежі за кредитним договором. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги, до ОСОБА_1 будуть здійснені заходи щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора. Просить позов задовольнити. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 29 вересня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором №Z29.00605.005560676 від 12 серпня 2019 року в розмірі 127 393,23 грн. Вирішено питання судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 . Вказує, що не погоджується із судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог. Звертає увагу на те, що розмір заборгованості не підтверджено належними і допустимими доказами, оскільки сам лише розрахунок заборгованості не є первинним бухгалтерським документом, проаналізувавши який можна встановити дійсний розмір заборгованості. Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до частин 4,5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення. Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства. Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову. Встановлено, 12 лютого 2018 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Z29.00605.005560676. Згідно вказаного договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 200 000 грн. зі сплатою 12 % річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів, у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів. Встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання, згідно умов кредитного договору, що підтверджується видатковими касовими (меморіальними) ордерами. Відповідач не виконує свої зобов`язання, передбачені договором кредиту. Згідно наданого позивачем розрахунку станом на 30 вересня 2021 року відповідач має заборгованість в розмірі 179 361,38 грн. Остання сплата за кредитним договором здійснена 30 вересня 2021 року. Заборгованість відповідача перед банком підтверджується випискою по особовому рахунку №№ НОМЕР_1 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 29 жовтня 2021 року. З квитанцій № 0.0.2359502711.1, №0.0.2400491442.1 вбачається, що ОСОБА_1 здійснено часткову сплату за кредитним договором у сумі 6 000 грн. Відповідно до заяви про відмову від частини позовних вимог АТ «Ідея Банк», відповідачем сплачено 6 000 грн. на погашення кредитної заборгованості за кредитним договором №Z29.00605.005560676, які зараховані на погашення кредитної заборгованості. З наданої позивачем довідки - розрахунку вбачається, що станом на 27 січня 2022 року заборгованість ОСОБА_1 становить 163 688, 93 грн., яка складається з: 56 685, 46 грн.- основний борг, 58 904, 89 грн. - прострочений борг, прострочені проценти - 11 515,93 грн.; строкові проценти - 287,58 грн., нарахована плата за обслуговування кредиту - 11 400 грн., прострочена плата за обслуговування кредиту - 24 895, 07 грн. Пунктом 1.4 кредитного договору передбачено, що банк надає кредит у день підписання даного договору строком на 36 місяців. Згідно із п.1.5 цього договору за обслуговування кредиту банком позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Пунктом 1.7 кредитного договору передбачено, що банк надає кредит позичальнику для власних потреб шляхом переказу коштів в розмірі 200 000 грн. на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у банку. Оскаржуване рішення мотивоване наступним. Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 530 цього Кодексу, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Згідно із ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами. Відповідно до ч.1 ст.1049 цього Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно із ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Відповідно до ст. 623 цього Кодексу, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Згідно із ч.1. ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі - відшкодування збитків (ст.611 ЦК України). Встановлено, що у зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, на адресу відповідача банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань від 6 вересня 2021 року. АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов`язання по кредитному договору та достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Відповідача повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором у наданий строк з дня направлення цієї вимоги банком будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора. З матеріалів справи вбачається, що в розмір заборгованості позивачем включено строкову плату за обслуговування кредиту у сумі 11 400 грн. та прострочену плату за обслуговування кредиту в розмірі 24 895,07 грн. Згідно із частинами 1 2 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», у договорі про споживчий кредит зазначаються: найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; загальний розмір наданого кредиту; порядок та умови надання кредиту; строк, на який надається кредит; необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; порядок дострокового повернення кредиту; відповідальність сторін за порушення умов договору. Відповідно до ч. 1 ст. 11 цього Закону, після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. Згідно із п.1.5. договору №Z29.00605.005560676 кредиту від 12 серпня 2019 року банк надає відповідачу послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБОФО). Відповідно до колонки 7.4 додатку №1 «Паспорт споживчого кредиту», до вказаного договору плата за обслуговування кредиту становить 136 800 грн. і підлягає сплаті протягом 36 місяців. Згідно із п. 9.8.2. розділу 9 «Умови споживчого кредитування без забезпечення» ДКБОФО, розміщеного на сайті АТ «Ідея банк» https://ideabank.ua/, плата за обслуговування кредиту банком включає в себе: надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в Контакт-центрі, шляхом направлення СМС- повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо, позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості, щомісячно терміни та в розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. З урахуванням наведеного, належить зробити висновок, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». З розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 прострочила погашення поточних платежів кредиту та нарахованих відсотків, належним чином не повертає отриманий кредит, не виконує взятих на себе за договором зобов`язань. З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні вимоги банку про стягнення плати за обслуговування кредиту та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 127 393,23 грн., яка складається з: основного боргу в розмірі 56 685, 46 грн., простроченого боргу - 58 904, 89 грн., прострочених процентів - 11 515,93 грн.; строкових процентів - 287,58 грн. Такі висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги. Відповідачем не спростовано заявлений стороною позивача розмір заборгованості по основному та простроченому боргу і процентах. Враховуючи, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», тому висновки про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими, що узгоджується з висновками, наведеними у постанові КЦС ВС від 25 січня 2023 року (справа № 209/3103/21). Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 . Керуючись: ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 29 вересня 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 24 лютого 2023 року. Головуючий______________________Т. І. Приколота Судді: ________________ Мікуш Ю.Р. ___________________ Р.В. Савуляк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»