LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Львівський апеляційний суд444/2941/19

від 21.05.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 444/2941/19 Головуючий у 1 інстанції: Зеліско Р.Й. Провадження № 22-ц/811/1256/20 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2020 року м.Львів Справа № 444/2941/19 Провадження № 22ц/811/1256/20 Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Приколоти Т.І., суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В., секретар Іванова О.О. розглянув апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк» на рішення Жовківського районного суду Львівської області, ухвалене у м. Жовква 10 лютого 2020 року у складі судді Зеліска Р.Й., у справі за позовом Акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та штрафу за кредитним договором,- встановив: 12 листопада 2019 року АТ «Мегабанк» звернулося з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 189-028-850-2-18-Г від 16 жовтня 2018 року в розмірі 19 288, 35 грн. В обґрунтування позову посилається на те, що за вказаним договором відповідачу наданий кредит в розмірі 28 026, 91 грн. на строк з 16 жовтня 2018 року до 15 жовтня 2021 року включно, зі сплатою 15 % річних. Зазначає, що відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, заборгованості не погашає. Вказує, що банк звернувся з письмовою вимогою попередженням щодо повернення суми заборгованості, але жодних дій з боку відповідача вчинено не було. Стверджує, що АТ «Мегабанк» повністю виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 28 026,91 грн., що стверджується особистим підписом відповідача в заяві на видачу готівки від 16 жовтня 2018 року. Зазначає, що відповідач в порушення умов договору, своєчасно та у повній сумі не сплачував щомісячні платежі, внаслідок чого в нього виникла заборгованість, що станом на 22 жовтня 2019 року становить 19 288, 35 грн., з яких залишкова сума заборгованості за кредитом (тіло кредиту) складає 6675,65 грн., залишок нарахованих та несплачених процентів 0,59 грн., штраф за кредитним договором 12 612,11 грн. Просить позов задовольнити. Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 10 лютого 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №189-028-850-2-18-Г від 16 жовтня 2018 року в розмірі 6 676, 24 грн., з яких : залишкова сума заборгованості за кредитом (тіло кредиту) 6 675,65 грн., та залишок нарахованих та несплачених процентів 0,59 грн. Рішення суду оскаржуєАТ «Мегабанк». Зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні вимог банку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 12 612, 11 грн. та судових витрат. Ухвалити нове рішення в цій частині позовних вимог про їх задоволення, посилаючись на доводи позовної заяви. Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до частин 4,5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою прийняття рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково. Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства. Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову. Рішення суду першої інстанції мотивовано наступним. Встановлено, що 16 жовтня 2018 року між сторонами укладено кредитний договір №189-028-850-2-18-Г, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 28 026,91 грн. на строк з 16 жовтня 2018 року до 15 жовтня 2021 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 % річних. Позивач свої обов`язки перед позичальником виконав, надавши відповідачу кредит в розмірі 28 026,91 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. В порушення умов договору відповідач своєчасно та у повній сумі не сплачував щомісячні платежі, внаслідок чого в нього виникла заборгованість, що станом на 22 жовтня 2019 року становить 19 288 грн. 35 коп., з яких залишкова сума заборгованості за кредитом (тіло кредиту) складає 6675,65 грн., залишок нарахованих та несплачених процентів 0,59 грн., штраф за кредитним договором 12 612,11 грн. Відповідно до наданого банком розрахунку станом на 22 жовтня 2019 року заборгованість ОСОБА_1 становить 19 288 грн. 35 коп., з яких залишкова сума заборгованості за кредитом (тіло кредиту) складає 6675,65 грн., залишок нарахованих та несплачених процентів 0,59 грн., штраф за кредитним договором 12 612,11 грн. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення залишкової суми заборгованості за кредитом (тіло кредиту) складає 6 675,65 грн., залишок нарахованих та несплачених процентів 0,59 грн. У цій частині рішення не оскаржене і не переглядається. Судом відмовлено у стягненні 12 612,11 грн. штрафу. Встановлено, що у п.6.3. Кредитного договору від 16 жовтня 2018 року передбачено в разі порушення строків сплати ануїтентних платежів або комісійної винагороди на понад 90 днів сплату позичальником кредитодавцеві штрафу у розмірі 45% від суми кредиту. Суд вважав, що сплата штрафу у відсотках від суми кредиту встановлена у Кредитному договорі на незаконних засадах . На підставі цього судом відмовлено у стягненні 12 612,11 грн. штрафу. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені). Згідно із ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Матеріалами справи встановлено, що 16 жовтня 2018 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з яким відповідачу було надано кредит в розмірі 28 026, 91 грн. на строк з 16 жовтня 2018 року до 15 жовтня 2021 року включно, зі сплатою 15 % річних.. Позивач перед відповідачем свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши ОСОБА_1 кошти, що підтверджується особистим підписом відповідача в заяві про видачу готівки. Проте відповідач в порушення вимог пункту 3.2.3 кредитного договору своєчасно та в повній сумі не сплачував щомісячні платежі (ануїтетні платежі та відповідні комісійні винагороди) за період з 1 червня 2019 року по 30 вересня 2019 року включно, що підтверджується банківськими виписками. З 2 вересня 2019 року відповідачу припинено нарахування комісії, а процентна ставка за кредитом встановлена у розмірі 0,1% річних. Відповідно до ч.1,2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов`язання). З матеріалів справи вбачається, що відповідачем платежі здійснювались не в повному обсязі та несвоєчасно, що призвело до утворення заборгованості. Згідно пункту 6.3 кредитного договору №55-902-850-2-18-Г від 30 травня 2018 року, який підписаний відповідачем, позичальник зобов`язується у разі порушення строків сплати ануїтетних платежів та/або комісійної винагороди понад 90 календарних днів, сплатити кредитодавцеві штраф у розмірі 45% від суми кредиту. Доводи апеляційної скарги позивача є підставними та підлягають до часткового задоволення, а рішення Жовківського районного суду Львівської області від 10 лютого 2020 року в частині відмови в стягненні з ОСОБА_1 суми штрафу підлягає скасуванню. З урахуванням встановленого, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з відповідача в користь позивача 6 700 грн. штрафу, оскільки заборгованість є незначною, нарахований штраф значно перевищує її розмір. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної інстанції та однією із підстав для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Колегія суддів, з урахуванням встановленого, вважає, що апеляційну скаргу банку належить задовольнити частково, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача штраф в розмірі 6 700 грн. Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягає стягненню 1 332, 21 грн. судового збору, сплаченого при зверненні до суду та 1 392, 05 грн. судового збору, сплаченого при подачі апеляційної скарги. Керуючись: ст. ст. 141, 367, п. 2 ч.1 ст.374, ст.ст. 376, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк» задовольнити частково. Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 10 лютого 2020 року в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення штрафу скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення. Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ «Мегабанк» (61002, м.Харків, вул. Алчевських, 30, Код ЄДРПОУ 09804119, МФО 351629) штраф за кредитним договором №189-028-850-2-18-Г від 16 жовтня 2018 року в розмірі 6 700 (шість тисяч сімсот грн.) В частині розподілу судових витрат змінити. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ «Мегабанк» (61002, м.Харків, вул. Алчевських, 30, Код ЄДРПОУ 09804119, МФО 351629) 1 332, 21 грн. (одну тисячу триста тридцять дві грн. 21 коп.) судового збору, сплаченого при зверненні до суду. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ «Мегабанк» (61002, м.Харків, вул. Алчевських, 30, Код ЄДРПОУ 09804119, МФО 351629) 1 392, 05 грн. (одну тисячу триста дев`яносто дві грн. 05 коп.) судового збору, сплаченого при подачі апеляційної скарги. В решті рішення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 21 травня 2020 року. Головуючий Судді

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»