Постанова 4815 № 570/2418/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 лютого 2023 року м. Рівне Справа № 570/2418/19 Провадження № 22-ц/4815/289/23 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Ковальчук Н. М., суддів: Боймиструка С. В., Хилевича С. В. учасники справи: заявник, боржник ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 , відповідач Рівненський відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 29 листопада 2022 року у складі судді Красовського О. О., постановлену в м. Рівне, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про роз`яснення рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 18.07.2019 у справі № 570/2418/19, яку обґрунтовував необхідністю роз`яснити рішення в частині обов`язку відповідача зняти арешт з усього майна ОСОБА_3 , який було накладено при примусовому виконанні виконавчого листа №1716/2078/2012, виданого 26.10.2012 року Рівненським районним судом Рівненської області. Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 29 листопада 2022 року вказану заяву задоволено. Роз`яснено рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 18.09.2019 року у цивільній справі № 570/2418/19 за позовом ОСОБА_1 до Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про зняття арешту з майна про наступне. Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 18.09.2019 року у справі № 570/2418/19 був скасований арешт з усього майна боржника ОСОБА_4 при примусовому виконанні рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 26.10.2012 року про стягнення грошових коштів на користь ОСОБА_2 . Додаткових рішень судів та додаткових звернень ОСОБА_1 за судовим захистом для зняття арешту з усього свого майна в межах різних виконавчих проваджень, відкритих Рівненським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області у різні періоди при примусовому виконанні рішення Рівненського районного суду Рівненської області 26.10.2012 року про стягнення грошових коштів на користь ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 не потребує, адже судом встановлено факт відсутності претензій стягувача до боржника. Ухвала суду першої інстанції вмотивована положеннями ст.. 271 ЦПК України, яка дає можливість суду, що ухвалив рішення, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця роз`яснити судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи його змісту, та обґрунтоване тим, що рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 18.09.2019 року у цивільній справі № 570/2418/19 не виконується тривалий час із тих міркувань, що в рішенні не вказано чітко, з якого саме майна слід зняти арешт. Вважаючи ухвалу суду незаконною, необґрунтованою, постановленою за невідповідності фактичним обставинам справи, Рівненський відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) оскаржив її в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі вказує, що суд дійшов помилкового висновку, що рішення суду, заява про роз`яснення якого подана, на даний час виконане: державним виконавцем знято арешт, що був накладений постановою № 36215961 від 14.02.2013 року. Додає, що боржнику неодноразово повідомлялося про це у відповідь на його скарги та звернення. Звертає увагу, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали внесено зміни до рішення суду від 18.07.2019 року, оскільки досліджено обставини, які не були предметом розгляду та внесено до рішення нові дані, що суперечить нормам закону, котрі регулюють порядок та межі роз`яснення рішення. Просив суд скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви. Відзиву на апеляційну скаргу не подано. Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що до суду із заявою про роз`яснення рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 18.09.2019 року у цивільній справі № 570/2418/19 звернувся ОСОБА_1 . Відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. У частині другій наведеної норми передбачено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення. При цьому не підлягають роз`ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії. В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Такий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20). Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 18 липня 2019 року, про роз`яснення якого подана ця заява, позов ОСОБА_1 до Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , про зняття арешту з майна задоволено повністю. Скасовано арешт майна ОСОБА_1 , що був накладений постановою старшого державного виконавця Рівненського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Хорхолюк Я.С. від 14.02.2013 року у виконавчому провадженні № 36215961, з примусового виконання рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 26.10.2012 року про стягнення грошових коштів на користь ОСОБА_2 . Як видно із вказаного рішення, позовні вимоги ОСОБА_1 стосувалися того, що у лютому 2019 року йому стало відомо про те, що на все належне йому майно постановою старшого державного виконавця Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Хорхолюк Я.С. від 14 лютого 2013 року в межах виконавчого провадження № 36215961 з примусового виконання виконавчого листа № 1716/2078/2012, виданого 26 жовтня 2012 року Рівненським районним судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 145365,50 грн. на користь ОСОБА_2 , накладено арешт. Отже, предметом розгляду суду першої інстанції був арешт нерухомого майна боржника, що накладений постановою старшого державного виконавця Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Хорхолюк Я. С. № 36215961 від 14 лютого 2013 року, номер обтяження 13947246. Як вбачається із матеріалів справи, у 2019 році до Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області звернувся ОСОБА_1 із заявою про зняття арешту з нерухомого майна на підставі рішення суду від 18.07.2019 року у справі № 570/2418/1 . На виконання вказаного судового рішення державним виконавцем 02.09.2019 року було винесено постанову про зняття арешту з майна боржника №36215961, якою звільнено з-під арешту все рухоме та нерухоме майно, на яке накладено арешт постановою № 36215961 від 14.02.2013 року (а.с. 91). Як вбачається із Інформаційної довідки № 318870133 від 27.12.2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, наявні відомості про припинення обтяження № 13947246 на підставі постанови про зняття арешту з майна боржника № 36215961 від 02.09.2019 року (а.с. 87 зворот 88). За положеннями частини 2 статті 271 ЦПК України виключається можливість розгляду заяви про роз`яснення судового рішення за умови, якщо таке рішення вже виконано. Матеріали справи містять пояснення керівника Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Гуменюка А.А. від 19.11.2022 року про те, що рішення суду від 18.07.2019 року у справі № 570/2418/19 є зрозумілим, та виконаним державним виконавцем, а тому відсутні підстави задля задоволення заяви про роз`яснення цього рішення (а.с. 71). При здійсненні роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення. Як встановлено судом, предметом розгляду у справі № 570/2418/19 при ухваленні 18 липня 2019 року рішення Рівненським районним судом Рівненської області було питання зняття арешту, що був накладений постановою державного виконавця Хорхолюк Я. С. № 36215961 від 14 лютого 2013 року. Натомість, оскаржувана ухвала Рівненського районного суду від 29 листопада 2022 року містить роз`яснення про те, що рішення суду № 570/2418/19 від 18.07.2019 року стосувалося усіх арештів, що були накладені на майно боржника державними виконавцями при примусовому виконанні виконавчого листа № 1716/2078/2012. Таке роз`яснення фактично вносить зміни до рішення суду від 18.07.2019 року у справі № 570/2418/19, та стосується дослідження обставин, які не були предметом судового розгляду, що прямо заборонено нормами статті 271 ЦПК України. За наведених обставин, апеляційний суду приходить до переконання про те, що оскаржувана ухвала постановлена місцевим судом з порушенням норм процесуального права, які регулюють порядок та межі розгляду судом заяви про роз`яснення судового рішення, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувана ухвала до скасування із ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення рішення. Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13 ст. 141 ЦПК України). Відповідно до підпункту «б» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Як вбачається з матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції Рівненським відділом державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) сплачено судовий збір у розмірі 2 684,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 12733 від 27.12.2022 року. Сплачений судовий збір підлягає стягненню із заявника ОСОБА_1 на користь апелянта Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів). Керуючись ст. ст. 141, 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) задовольнити. Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 29 листопада 2022 року скасувати. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 18 липня 2019 рокуу справі № 570/2418/19 за позовом ОСОБА_1 до Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 ,про зняття арешту з майна, відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1 ) на користь Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (вул. П. Могили, 22 б, м. Рівне, код ЄДРПОУ 35007151) понесений судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Повний текст постанови складено 23 лютого 2023 року. Головуючий Ковальчук Н. М. Судді: Хилевич С. В. Боймиструк С. В. Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду Суддя Рівненського апеляційного суду Ковальчук Н. М. «23» лютого 2023 року