Постанова Сумський апеляційний суд № 576/1746/22
від 23.02.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2023 року м.Суми Справа №576/1746/22 Номер провадження 22-ц/816/189/23 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач), суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І. за участю секретаря судового засідання Назарової О.М., учасники справи: скаржник ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 , особа, чиї дії оскаржуються старший державний виконавець Зарічного відділу ДВС у м. Суми Північно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Литовченко Ганна Федорівна, розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалуГлухівськогоміськрайонного суду Сумської області від 13 грудня 2022 року, в складі судді Сапон О.В., ухвалене у м. Глухів, в с т а н о в и в: Звернувшись до суду в листопаді 2022 року із скаргою, скаржник просив суд визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Північно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Литовченко Ганни Федорівни при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 70083315 від 14.10.2022 року у виконавчому провадженні № 70083315. Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 70083315 від 14.10.2022 року. Свої вимоги мотивував тим, що згідно виконавчого листа виданого Глухівським міськрайонним судом Сумської області від 11.06.2019 року по справі № 576/3018/18, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 27.12.2018 року до закінчення навчання 30 червня 2022 року, але не більше, ніж досягнення ним 23 років. Вказує, що аліменти сплачувалися ним в добровільному порядку. 25.10.2022 року йому стало відомо про те, що відносно нього 14.10.2022 року відкрито виконавче провадження ВП № 70083315, хоча строк пред`явлення до стягнення вказаного виконавчого документу до виконання сплив. Натомість стягувачем пред`явлено виконавчий документ до примусового виконання 11.07.2022 року, тобто з пропущенням строків, передбачених ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому стягувачем не порушувалось питання поновлення строків пред`явлення виконавчого документу до виконання. Ухвалою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 13.12.2022 року в задоволенні скарги відмовлено. Ухвалюючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що згідно виконавчого листа стягнення на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання проводиться до закінчення навчання, тобто 30 червня 2022 року, але не більше ніж до досягнення ним 23 років. Однак останньому не виповнилося 23 років, що спростовує твердження скаржника про те, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився 30.06.2022 року, зважаючи, що строк його пред`явлення до виконання протягом усього періоду на яке присуджено стягнення. Виходячи з принципу розумності та справедливості й інтересів дитини, та обставини встановлені при розгляді даної справи, зокрема несплату скаржником аліментів та наявності у нього заборгованості по аліментам, суд вважав скаргу необґрунтованою. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати ухвалу судупершої інстанції та ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити. Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що виконавчий документ у справах про стягнення аліментів може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджено платежі, тобто до 30.06.2022 року, натомість стягувач подала виконавчий лист 11.07.2022 року, а саме за порушенням встановленого законом строку. Зазначає, що судом було помилково застосовано положення ч.4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» щодо переривання строків пред`явлення виконавчого листа до виконання. Також, помилковим є висновок суду стосовно того, що аліменти мають стягуватись до досягнення ОСОБА_4 23 річного віку, оскільки аліменти присуджено до закінчення ним навчання 30.06.2022 року. Доказів продовження навчання стягувачем надано не було. Від стягувача до суду надійшов відзив, в якому остання не погоджується з доводами викладеними в апеляційній скарзі та зазначає, що термін подання виконавчого листа до виконання встановлений ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» пропущено не було, оскільки їй неодноразово відмовляли у відкритті виконавчого провадження через відсутність даних РНОКПП боржника у виконавчому документі. Вказує, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання протягом усього періоду, на який присуджено стягнення, при цьому повнолітньому сину не виповнилося 23 роки. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін. Від державного виконавця Зарічного відділу ДВС у м. Суми Північно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Представник заявника в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити. Державний виконавець Литовченко Г.Ф. та представник відділу ДВС підтримали судове рішення. Стягувач до суду з`явилася, про дату, місце, та час розгляду справи повідомлена належним чином. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. З матеріалів справи вбачається, що постановою Сумського апеляційного суду від 30.05.2019 року було змінено рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 14.03.2019 року у справі №576/3018/18 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 27.12.2018 року до закінчення навчання, тобто 30 червня 2022року, але не більше ніж до досягнення ним 23 років. Рішення набрало законної сили 30 травня 2019 року. 11 червня 2019 року Глухівським міськрайонним судом Сумської областівидано виконавчий лист № 576/3018/18 по виконанню зазначеного судового рішення, який було пред`явлено стягувачем до примусового виконання 11.07.2022 року Постановамистаршого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Литовченко Г.Ф. від 14 жовтня 2022 рокувідкрито виконавче провадження з примусового виконання даного рішення суду, а також звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За правилами встановленими ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень. Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем. За правилами встановленими ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом. Частиною 3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі. Як вбачається з виконавчого листа від 11 червня 2019 року по справі № 576/3018/18 виданого Глухівським міськрайонним судом Сумської області строк пред`явлення його до виконання встановлено протягом усього періоду, на який присуджено стягнення, а саме: починаючи стягнення з 27.12.2018 року до закінчення навчання неповнолітнього сина сторін ОСОБА_3 , тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому стягувачем було пред`явлено до примусового виконання виконавчий лист 11.07.2022, а саме після закінчення періоду навчання сина сторін ОСОБА_3 . Доказів того, що син сторін ОСОБА_3 продовжував надалі своє навчання матеріали справи не містять. Пунктом 2 частин 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо, зокрема, пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання. Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами викладеними в апеляційній скарзі відносно протиправності постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження. Висновки суду першої інстанції відносно того, що стягувачем не пропущено строк пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання оскільки неповнолітньому сину сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не виповнилося 23 років, а згідно виконавчого листа стягнення на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання проводиться до закінчення навчання, тобто 30 червня 2022 року, але не більше ніж до досягнення ним 23 років колегія суддів вважає помилковим. За змістом ст. 198 СК України Підстави виникнення обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина є утримання своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. Відповідно до частин 1,2 ст.199 цього Кодексу якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Тобто, законодавець пов`язує строк, на який присуджується стягнення аліментів з досягненням повнолітньою дитиною певного віку, зокрема, 23 років, за умов, що повнолітня дитина продовжує навчання і у разі припинення нею навчання, незалежно від досягнення нею 23-х річного віку, обов`язок батьків щодо утримання повнолітніх дітей припиняється. Рішенням Глухівського міськрайонного суду від 30.05.2019 з урахуванням постанови Сумського апеляційного суду від 30.05.2019 було зобов`язано заявника сплачувати аліменти на утримання свого повнолітнього сина ОСОБА_3 з підстав, що він потребує матеріальної допомоги у зв`язку із навчанням. На виконавчому листі, пред`явленому до виконання є запис, що строк пред`явлення виконавчого листа на виконання протягом усього періоду, на який присуджено стягнення, а оскільки виконавчий лист було пред`явлено до виконання вже після закінчення повнолітнім сином навчання, державний виконавець не з`ясував цієї обставини діяв неправомірно і в супереч визначеним вище наведеним нормам матеріального закону прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження, яка порушує права ОСОБА_1 , як батька повнолітньої дитини , у якого вже припинився обов`язок утримати повнолітнього сина, і тому така постанова підлягає скасуванню. Колегія суддів звертає увагу на те, що фактично оскаржувана скаржником дія державного виконавця виразилась у прийнятті відповідного процесуального рішення постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому її скасування з наведених вище підстав буде достатнім для захисту порушених прав заявника. За ст.201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу. Як передбачено у ч.4 ст.194 цього Кодексу заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років. Статтею 196 цього Кодексу передбачено відповідальність для платника аліментів за прострочення сплати аліментів. Отже, у разі існування у заявника заборгованості по аліментах, її стягнення вирішується за наведеними нормами матеріального закону. Відповідно до статей 374, 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Враховуючи вищевикладене, через неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, на підставі ст. 376 ЦПК України ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню та ухваленню нового рішення про задоволення скарги. В зв`язку з тим, що апеляційний суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, то у відповідності до частин 9,13 ст. 141 ЦПК України, за рахунок бюджетних асигнувань Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Північно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на користь заявника підлягають стягненню фактично понесені ним судові витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи у повному обсязі. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-382, 384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 13 грудня 2022 року скасувати і ухвалити нове судове рішення. Скасувати постанову старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Північно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Литовченко Ганни Федорівни про відкриття виконавчого провадження ВП № 70083315 від 14.10.2022 року. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Північно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) понесені ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи в сумі 496 грн. 20 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню. Повне судове рішення складено 23 лютого 2023 року. Головуючий - С. С. Ткачук Судді: О. Ю. Кононенко О. І. Собина