Постанова 4857 № 380/8859/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 380/8859/22 пров. № А/857/15894/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Глушка І.В., Довгої О.І., розглянувши у в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2022 року (суддя Качур Р.П., ухвалене в м. Львові) у справі № 380/8859/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області та просив визнати протиправним і скасувати рішення відповідача № 903/13-01-24-10/ НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 25.01.2022 щодо застосування до позивача штрафу у розмірі 1120,00 грн за період з 20.04.2019 до 18.10.2019 та нарахування пені у розмірі 511,14 грн. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2022 року позов задоволено. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач- Головне управління ДПС у Львівській області, яке в апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зокрема зазначає, що оскільки суму боргу (недоїмки) по сплаті єдиного внеску були сплачено несвоєчасно, відповідачем було прийнято на законних підставах рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №903/13-01-24- 10/ НОМЕР_1 від 25.01.2022 року на загальну суму 1631,14 грн.: сума штрафної санкції - 1120 грн., сума пені - 511,14 гривень. Відтак вважає, що вказані доводи позивача про те, що ним неправильно вказано РНОКПП при сплаті єдиного внеску та його дії не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть свідчити про наявність наміру на ухилення від сплати податків і .відповідно, слугувати підставою для застосування штрафів, не спростовують правомірності винесення рішення Відповідача №903/13-01-24-10/ НОМЕР_1 від 25.01.2022 року. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції просить залишити без змін. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави та доводи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 взятий на облік Городоцькою об`єднаною Державною інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області з 02.08.2017 як платник єдиного внеску в органі доходів і зборів, що підтверджується повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску. Встановлено, що позивачем 17.04.2019 сплачено 3000,00 грн на рахунок Городоцької ОДПІ ( ОСОБА_2 ) та зазначив призначення платежу: *;101; НОМЕР_2 ; єдиний внесок на ЗПСС; Адвокат Варениця Василь Степанович, що підтверджується копією квитанції № 7 від 17.04.2019 (а.с. 12). Відповідачем- Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято рішення №903/13-01-24-10/ НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 20.04.2019 по 18.10.2019 застосовано до позивача штраф у розмірі 1120,00 грн та нараховано пеню у розмірі 511,14 грн (залишене без змін в адміністративному порядку). ОСОБА_1 вважаючи, що вищевказане рішення Головного управлінням ДПС у Львівській області прийнято з порушенням встановленої процедури, звернувся в суд з даним позовом. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VІ), п. 1 ч. 2 ст. 6 якого передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі враховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Частинами 7,8,11,12 статті 9 Закону № 2464-VІ встановлено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, врахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу). Відповідно до п. 11 статті 25 Закону № 2464-VІ орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за неперерахування або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. Згідно статті 45 Бюджетного кодексу України, податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок. Як вірно зазначив суд першої інстанції, обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 № 54 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.03.2016 за № 330/28460) (далі - Положення), у відповідності до пункту 1 розділу II якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) ДФС та її територіальні органи відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу страхових коштів. Частиною 6 ст. 9 Закону № 2464-VI передбачено, що для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску. Відповідно до пунктів 1-3 розділу III Положення страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім`я територіальних органів ДФС в управліннях (відділеннях) Казначейства й на кінець операційного дня перераховуються Головними управліннями Казначейства на відповідні рахунки 3719 головних управлінь ДФС з подальшим перерахуванням на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім`я ДФС в Казначействі. Страхові кошти, акумульовані на рахунках 3719 ДФС, об 11 год. 00 хв. наступного операційного дня розподіляються автоматично за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до визначених Законом пропорцій (у відсотках) та перераховуються за призначенням - на рахунки, відкриті в Казначействі за балансовим рахунком 3717 Рахунки державних позабюджетних фондів на ім`я фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування. Пунктом 1 частини 10 статті 9 Закону № 2464-VI передбачено, що днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів. Також п. 22.4 ст. 22 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні від 05.04.2001 № 2346-III визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. З матеріалів справи встановлено, що позивачем сплачено єдиний соціальний внесок за І квартал 2019 року на бюджетний рахунок № НОМЕР_3 , що підтверджується копією квитанції № 7 від 17.04.2019 на суму 3000,00 грн, однак під час формування реквізитів квитанції в терміналі банківської установи ним неправильно зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків а саме: НОМЕР_2 замість правильного НОМЕР_1 . Вказані суми єдиного внеску були сплачені вчасно і в повному обсязі. В подальшому як вірно встановлено судом першої інстанції та сторонами не заперечується позивач, звернувся до Яворівського відділення Городоцької ОДПІ та надав відповідне роз`яснення після чого сплачені суми обліковано за ним. Тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що допущена ОСОБА_1 помилка у частині зазначення номер РНОКПП у призначенні платежу не свідчить про несплату необхідної суми єдиного соціального внеску у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки страхові кошти в подальшому у будь-якому разі підлягали перерахуванню на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім`я ДФС в казначействі. Окрім цього суд першої інстанції вірно зазначив, що згодом така помилка виявлена, та вжито відповідних заходи щодо спрямування коштів за належністю. Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що допущення помилки під час перерахування платником суми грошового зобов`язання з єдиного соціального внеску у строк, встановлений Законом № 2464-VI, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому не може слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску ( відповідає правовій позиції наведеній Верховних Судом у постановах від 24.10.2018 у справі № 760/6097/16-а (2а/760/590/16) та від 14.11.2018 у справі № 805/3665/16-а. Враховуючи наведене вище колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, про підставність позовних вимог до задоволення. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2022 року у справі № 380/8859/22 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга