Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/13941/21
від 20.02.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/13941/21 Суддя (судді) першої інстанції: Ткаченко О.Є. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 лютого 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є., за участю секретаря: Висоцького А.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від "19" липня 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати дії відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах протиправними; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи трактористом-машиністом безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 01 квітня 1982 року по 14 червня 1985 року, з 06 січня 1988 року по 30 серпня 2013 року та з 10 вересня 2013 року по 30 квітня 2015 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести призначення та нарахування пенсії за віком на пільгових умовах з 08.04.2021. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що відмова відповідача в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з посади тракториста-машиніста є протиправною, оскільки станом 08.04.2021 позивач досяг віку 55 років, має стаж роботи трактористом-машиністом, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспі та інших підприємствах сільського господарства, понад 20 років при загальному стажі роботи більше 25 років. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від "19" липня 2022 р. позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах протиправними. Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умова, викладену у листі №2500-0208-8/37482 від 22.07.2021 Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи трактористом - машиністом, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 01 квітня 1982 року по 14 червня 1985 року, з 06 січня 1988 року по 30 серпня 2013 року та з 10 вересня 2013 року по 30 квітня 2015 року Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 12.07.2021 та здійснити її виплату. В іншій частині позову відмовлено. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що у позивача на час звернення із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області було достатньо, більше 20 років трудового стажу, для зарахування до пільгового стажу роботи трактористом-машиністом, що дає право йому на пенсію за віком на пільгових умовах. Також першої інстанції дійшов висновку, що підстави для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з 08.04.2021 у відповідача були відсутні, а пенсію необхідно було призначити з дня звернення позивача за пенсією, тобто з 12.07.2021. Відповідач, не погоджуючись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та недотримання норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що суд першої інстанції не врахував положення пункт 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, який передбачає, що для трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) передбачено обов`язкове зазначення в довідці додаткових відомостей про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції. Однак, у довідках ПСП «Червоний Маяк» від 24.03.2021 № 51 та від 24.03.2021 № 54 взагалі посада тракториста не зазначена. Трудова книжка позивача щодо спірних періодів роботи, що дає право на пільгову пенсію, не відображає відомостей про періоди роботи, які зараховуються до спеціального стажу, не зазначено в ній і про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції. Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав. 31.01.2023 до суду апеляційної інстанції надійшла заява позивача про залишення апеляційної скарги відповідача без розгляду відповідно до приписів п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, з урахуванням ч. 6 ст. 7 КАС України (аналогія закону), у зв`язку з передчасним висновком суду апеляційної інстанції про поновлення відповідачу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 19.07.2022. Перевіривши доводи вказаної заяви, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її розгляду, оскільки положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачені процесуальні наслідки щодо залишення апеляційної скарги без розгляду, у разі, якщо після відкриття апеляційного провадження суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття апеляційного провадження висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження був передчасним. Посилання позивача на положення ч. 6 ст. 7 КАС України (аналогія закону) колегія суддів не враховує, з урахуванням того, що аналогія закону не може бути повною заміною для прямих норм закону, і при застосуванні аналогії потрібно враховувати всі обставини конкретної ситуації та дотримуватися основних принципів процесуального права. На переконання колегії суддів, у даному випадку підстави для застосування аналогії закону відсутні. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що 08.04.2021 позивачу виповнилось 55 років. 12.07.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. в ч. 1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Надав паспорт та ідентифікаційний номер; трудову книжку колгоспника № НОМЕР_1 від 16.06.1984 (а.с.7-8); індивідуальні відомості про застраховану особу; лист ПСП «Червоний Маяк» від 31.05.2021 №192 про відмову у видачі уточнюючої довідки за формою, визначеною у додатку №35 Порядку №637 (а.с.9); довідку ПСП «Червоний Маяк» від 24.03.2021 №51 про перебування позивача членом колгоспу «Червоний Маяк» з квітня 1982 року по червень 1985 року та з січня 1988 року по лютий 1998 року (а.с.10); довідку ПСП «Червоний Маяк» від 24.03.2021 №54 про те, що позивач в період з 28.02.1998 по 14.03.2000, з 15.03.2000 по 30.01.2001, з 31.01.2001 по 30.08.2013 дійсно працював в КСП, СВК, ПСП «Червоний Маяк» (а.с.11). Листом від 22.07.2021 №2500-0208-8/37482 відповідач повідомив позивача про відмову у призначення пенсії на пільгових умовах, через відсутність необхідного пільгового стажу (а.с.12). Загальний стаж складає 33 роки 6 місяців. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області не зараховано до стажу періоди роботи на посаді тракториста з 01 квітня 1982 року по 14 червня 1985 року, з 06 січня 1988 року по 30 серпня 2013 року та з 10 вересня 2013 року по 30 квітня 2015 року. Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся із цим позовом до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV). Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до вимог статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру. Згідно з частиною 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Приписами частини 2 статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Так, згідно з вимогами статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Згідно з пунктом в ч. 1 ст. 13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців. Аналогічні умови призначення пенсії трактористам-машиністам на пільгових умовах визначені пунктом 3 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV. Суд першої інстанції правильно встановив, що головними умовами для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є досягнення відповідного віку 55 років, наявність страхового стажу 28 років 6 місяців, а також стажу при виконанні робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства упродовж 20 років. Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №7. Так, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Трактористи-машиністи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні умов, передбачених наведених вище умов. Трактористам-машиністам, постійно зайнятим на причіпних і стаціонарних установках і агрегатах, пенсії призначаються на загальних підставах. Отже, право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV мають право трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства. При цьому, обов`язковою умовою для зарахування до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до вказаної норми, є безпосередня зайнятість тракториста у виробництві сільськогосподарської продукції. За відсутності однієї з умов для призначення пенсії за віком на пільгових умовах призначення вказаної пенсії неможливе. З матеріалів справи вбачається, що підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах стало не врахування відповідачем усієї трудової діяльності позивача на посаді тракториста. Суд першої інстанції встановив, що відповідно до трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 №27 від 06.06.1984 (а.с.7-8): - з 01 квітня 1982 року по 14 червня 1985 року позивач працював трактористом; - з15.06.1985 по 12.06.1987 згідно військового квитка НОМЕР_2 позивач проходив строкову військову службу (а.с.24); - з 06 січня 1988 року прийнятий в колгосп «Червоний Маяк» на посаду тракториста; - 30 серпня 2013 року звільнений з роботи за власним бажанням; - з 10 вересня 2013 року прийнятий на роботу трактористом в ПСП «Червоний Маяк»; - 30 квітня 2015 року звільнений за згодою сторін. У трудовій книжці ОСОБА_1 усі записи внесені відповідно до норм чинного законодавства, засвідчені підписом уповноваженої особи та печаткою роботодавця. Крім того, підприємство, на якому працював позивач відноситься до сільськогосподарських, що підтверджується відповіддю ПСП «Червоний Маяк» від 22.06.2022 № 79 на ухвалу суду від 01.06.2022, в саме: Колгосп «Червоний Маяк», Колективне сільськогосподарське підприємство «Червоний Маяк», Сільськогосподарський виробничий кооператив «Червоний Маяк», який реорганізовано в Приватне сільськогосподарське підприємство «Червоний Маяк» з 31.01.2001, займалися виключно сільським господарством, вирощуванням зернових культур та молочарством, основний вид діяльності - змішане сільське господарство (а.с. 11, 40-41). Відповідно до абзацу 2 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Наведені положення свідчать про те, що єдиною підставою для врахування до трудового стажу часу роботи колгоспника за фактичною тривалістю є невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин. Суд першої інстанції достовірно встановив, що згідно з трудовою книжкою колгоспника ОСОБА_1 №27 від 06.06.1984 позивачем, виходячи із відпрацьованих ним даних помісячно, цей мінімуму виконувався, тобто позивачем зазначені вимоги дотримано. Що стосується доводів скаржника про те, що позивачем не подано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів відповідно до Додатку № 5 та документів про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції, а тому відсутні підстави для призначення пільгової пенсії, то колегія суддів їх відхиляє, з огляду на таке. Згідно з відповідями ПСП «Червоний Маяк» від 31.05.2021 № 192 та від 22.06.2022 № 79 ПСП «Червоний Маяк» повідомило про те, що за відсутності первинних документів підприємство не має можливості видати уточнюючу довідку про підтвердження наявного трудового стажу позивача для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів відповідно до Додатку № 5 та інформацію, яку саме роботу виконував ОСОБА_1 на посаді тракториста-машиніста (а.с. 9, 40). Тобто позивач об`єктивно позбавлений можливості подати відповідну довідку про підтвердження пільгового стажу. Наявні у матеріалах справи документи підтверджують факт роботи позивача трактористом у спірні періоди. Тому, виходячи із змісту статті 46 Конституції України, обставин справи, позивач не може бути позбавлений права на призначення та отримання пенсії на пільгових умовах за наявності для цього підстав. Статтею 62 Закону №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637). Відповідно до п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція №58). Відповідно до пункту 1.1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. Пунктом 2.11 Інструкції №58 передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Відповідно до п. 2.12 Інструкції №58 після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка. Поряд із цим, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку а загальних підставах, відтак суд не погоджується із діями відповідача щодо неврахування трудового стажу позивачки вказаного у її трудовій книжці, з підстав того, що вона заповнена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок (відсутність на першій сторінці печатки підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка). Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018. Також суд першої інстанції правильно зазначив, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки. Крім того, підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Колегія суддів зауважує, що згідно з п.1 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 (далі - Основні положення №310) трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Пункт 2 Основних положень №310 регламентує, що трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу. Згідно з абз.2 п. 2 Основних положень №310 трудові книжки колгоспників раніше встановленого взірця обміну на нові не підлягають. Всі записи в трудовій книжці підтверджуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі з підписом керівника колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печатки (п.6 Основних положень №310). Обов`язок правильного і точного внесення даних про роботу в трудову книжку і інші документи покладена на роботодавця (п.13 Основних положень №310). Отже, враховуючи зазначені норми та зміст наданої суду копії трудової книжки колгоспника позивача №27 від 16.06.1984, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказаний документ підтверджує період роботи позивача з 01 квітня 1982 року по 14 червня 1985 року, з 06 січня 1988 року по 30 серпня 2013 року та з 10 вересня 2013 року по 30 квітня 2015 року на посаді тракториста, що зараховується до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з пунктом "в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому відповідач зобов`язаний був зарахувати вказаний період позивачу до пільгового стажу роботи. Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці колгоспника позивача № НОМЕР_1 від 16.06.1984 відповідачем суду не надано. З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно зазначив, що у позивача на час звернення із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області було достатньо, більше 20 років трудового стажу, для зарахування до пільгового стажу роботи трактористом-машиністом, що дає право йому на пенсію за віком на пільгових умовах. Проаналізувавши інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Крім того, аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від "19" липня 2022 р. - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 20 лютого 2023 року. Головуючий суддя Судді:Л.Т. Черпіцька Я.Б. Глущенко О.Є. Пилипенко