Постанова Київський апеляційний суд № 754/13360/15-ц

Справа № 754/13360/15-ц Головуючий 1 інстанція- Саламон О.Б. Проваження № 22-ц/824/1460/2023 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І. П О С Т А Н О В А іменем України 16 лютого 2023 року м.Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Савченка С.І., суддів Ігнатченко Н.В., Мережко М.В., за участю секретаря Малашевського О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» на ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 13 червня 2022 року у справі за скаргою боржника ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Кошарського Олександра Володимировича,заінтересована особа стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», в с т а н о в и в: У грудні 2021 року боржник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Кошарського О.О., яку мотивував тим, що 11 жовтня 2021 року Деснянським районним судом м.Києва було видано виконавчий лист № 754/13360/15-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» боргу за кредитом. Постановою приватного виконавця Кошарського О.В. від 24 листопада 2021 року на підставі вказаного виконавчого листа було відкрито виконавче провадження № 67643936. Вважає, що постанова приватного виконавця від 24 листопада 2021 року про відкриття виконавчого провадження є незаконною з таких міркувань. 19 серпня 2008 року між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено договір № 11384405000 про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу. Також в цей же день 19 серпня 2008 року між ним і АКІБ «УкрСиббанк» укладено договір поруки № 223938. Посилається, що ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до Деснянського районного суду м.Києва з позовом про стягнення з ОСОБА_3 і ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу, за результатами чого 24 грудня 2012 року Деснянський районний суд м.Києва видав виконавчий лист № 2-2555 про стягнення з ОСОБА_3 і ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу в розмірі 103495,97 грн., за яким старший державний виконавець ВДВС Деснянського районного управління юстиції у м.Києві Логвинська К.Л. 13 січня 2013 року винесла постанову про відкриття виконавчого провадження. Окрім того, 18 січня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а 01 квітня 2013 року - постанову про розшук боржника. 07 травня 2013 року державним виконавцем складено акт опису й арешту майна, а актом виконавця від 18 грудня 2013 року транспортний засіб «Нуndai І 30» було передано на - 2 - відповідальне зберігання представнику ПП «Нива В.Ш.». 24 березня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з надходженням від стягувача заяви про фактичне виконання рішення суду, за виконавчим листом № 2-2555. Тобто, зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11384405000 від 19 серпня 2008, укладеного між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк», і договором поруки № 223938 від 19 серпня 2008 року, укладеного між ним і АКІБ «УкрСиббанк», виконано в повному обсязі, ще перед ПАТ «УкрСиббанк». Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 08 лютого 2016 року у справі № 754/13360/15-ц встановлено, що відповідно до виписки з договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року, додатку № 1 переліку прав вимоги за кредитами, акту прийому-передачі документації за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 15 лютого 2012 року, укладених між ПАТ «УкрСиббанк» і ПАТ «Дельта Банк», до останнього перейшло право вимоги до боржника за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11384405000 від 19 серпня 2008 року». ПАТ «Дельта Банк» в свою чергу 09 листопада 2018 року уклав договір купівлі-продажу майнових прав № 950/К з ТОВ «Вердикт Капітал», яке починаючи з 09 листопада 2018 року є новим кредитором і яке згідно ухвали Деснянського районного суду м.Києва від 07 червня 2019 року про зміну стягувача ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Вердикт Капітал» є новим стягувачем за договором про надання даного споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11384405000 від 19 серпня 2008 року та договором поруки № 223938 від 19 серпня 2008 року. Вважає, що виконавче провадження № 67643936, яке відкрите 24 листопада 2021 року приватним виконавцем Кошарським О.В., відкрите за одним і тим самим зобов`язанням вдруге. А відтак на думку скаржника приватний виконавець, відкривши виконавче провадження № 67643304, здійснив дію, яка порушує права скаржника та норми Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження». У зв`язку з наведеним, просив скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Кошарського О.В. від 24 листопада 2021 року про відкриття виконавчого провадження № 67643936 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» (правонаступник ТОВ «Вердикт Капітал») заборгованість, що загалом становить 131870 грн. Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 13 червня 2022 року скарга задоволена. Суд скасував постанову приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Кошарського О.В. від 24 листопада 2021 року про відкриття виконавчого провадження № 67643936 щодо солідарного стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» (правонаступник ТОВ «Вердикт Капітал») заборгованість за тілом кредиту - 38025,05 грн., заборгованість за поточними відсотками - 12 640,43 грн., заборгованість за підвищеними відсотками - 81204 грн., що загалом становить 131870 грн. Не погоджуючись із ухвалою, стягувач ТОВ «Вердикт Капітал» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права. Скарга мотивована хибністю висновків суду про те, що постанова приватного виконавця Кошарського О.В. від 24 листопада 2021 року про відкриття виконавчого провадження № 67643936стосується примусового виконання одного і того ж зобов`язання вдруге, оскільки виконавче провадження згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» стосується виконання судового рішення, а не зобов`язання. Окрім того, приватним виконавцем відкрите провадження щодо виконання судового рішення у справі № 754/13360/15-ц, яке ніякими чином не стосується виконання рішення в іншій справі, за яким видано виконавчий лист № 2-2555 від 24 грудня 2012 року. Постановивши ухвалу, суд - 3 - фактично перешкоджає примусовому виконанню судового рішення. Боржник ОСОБА_1 в особі його представника адвоката Петренко А.С. подав відзив на апеляційну скаргу, де вказав, що суд першої інстанції прийняв законне і обгрунтоване рішення і правомірно задоволив його скаргу, а доводи апеляційної скарги ТОВ «Вердикт Капітал» є безпідставними і надуманими, не грунтуються на вимогах закону, не спростовують висновків суду. СтягувачТОВ «Вердикт Капітал»належним чином повідомлений про час розгляду справи, що стверджується направленими згідно ч.6 ст.128 ЦПК України на його електронні адреси, вказані ним у апеляційній скарзі, судовими повістками і повідомленням про їх доставлення, до суду не з`явився, причин неявки не повідомив, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Представник боржника ОСОБА_1 адвокат Петренко А.С. проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на законність і обгрунтованість судової ухвали та відсутність підстав для її скасування. Приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Кошарський О.В. належно повідомлений про розгляду справи шляхом направлення судової повістки на його офіційну електронну адресу, що стверджується повідомленням про її доставлення, до суду не з`явився, причин неявки не повідомив, що не є перешкодою у розгляді справи. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Зазначеним вимогам оскаржувана судова ухвала не відповідає. Відповідно до ст.1291 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного чи приватного виконавця, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень. Згідно ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 08 лютого 2016 року у справі № 754/13360/15-ц, зміненим постановою Київського апеляційного суду від 26 березня 2019 року, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Деснянського районного суду м.Києва від 08 лютого 2016 року змінено в частині розміру заборгованості та ухвалити нове рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» 38025,05 грн. - заборгованість за кредитом, - 4 - 12640,43 грн. - заборгованість за поточними відсотками, 81204,91 грн. - заборгованість за підвищеними відсотками, а всього 131870 грн. 39 коп. В решті позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь держави судовий збір по 659,35 грн. з кожного. В межах даної справи ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 07 червня 2019 року, яка набрала законної сили, задоволено заяву ТОВ «Вердикт Капітал» і замінено сторону виконавчого провадження - стягувача ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Вердикт Капітал». У вказаній справі Деснянським районним судом м.Києва 11 жовтня 2021 року видано виконавчий лист № 754/13360/15-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за тілом кредиту - 38025,05 грн., заборгованості за поточними відсотками - 12640,43 грн., заборгованості за підвищеними відсотками -81204 грн., що загалом становить 131870,39 грн. Постановою приватного виконавця КМНО Кошарського О.В. від 24 листопада 2021 року на підставі вказаного виконавчого листа було відкрито виконавче провадження № 67643936. Також судом встановлено, що 24грудня 2012 року Деснянським районним судом м.Києва було видано виконавчий лист № 2-2555 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості в розмірі 103495, 97грн., за яким постановою старшого державного виконавця ВДВС Деснянського районного управління юстиції у м.Києві Логвинської К.Л. від 13 січня 2013 року відкрите виконавче провадження. В межах вказаного виконавчого провадження 18 січня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а 01 квітня 2013 року - постанову про розшук боржника. 07 травня 2013 року державним виконавцем складено акт опису й арешту майна, а актом виконавця від 18 грудня 2013 року транспортний засіб «Нуndai І 30» було передано на відповідальне зберігання представнику ПП «Нива В.Ш.». 24 березня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з надходженням від стягувача заяви про фактичне виконання рішення суду, за виконавчим листом № 2-2555. Задовольняючи скаргу боржника, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що 24 листопада 2021 року постановою приватного виконавця Кошарського О.В. в рамках виконавчого провадження № 67643936 повторно здійснено провадження з примусового виконання одного й того самого зобов`язання вдруге, а отже такі дії порушують охоронювані законом права та інтереси скаржника. Проте, колегія суддів не може погодитисяз такими висновками суду, поскільки вони не грунтуються на матеріалах справи та вимогах закону. Відповідно до ст.1291 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Відповідно до положень частин 1 та 2 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Згідно частин 1 та 3 ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Аналогічні положення містить ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом - 5 - випадках на підставі судових рішень. Скасовуючи оскаржувану постанову приватного виконавця, суд не врахував, що цією постановою від 24 листопада 2021 року відкрите виконавче провадження на виконання рішення Деснянського районного суду м.Києва від 08 лютого 2016 року у справі № 754/13360/15-ц, зміненого постановою Київського апеляційного суду від 26 березня 2019 року,яке набрало законної сили і на підставі якого судом виданий виконавчий лист № 754/13360/15-ц від 11 жовтня 2021 року. Вказаний виконавчий лист є виконавчим документом і підлягає обов`язковому виконанню, передбачені ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» підстави для його повернення стягувачу без прийняття до виконання відсутні, а відтак приватний виконавець, відкриваючи провадження,діяв правомірно, відповідно до закону і права боржника порушені не були. Окрім того, відповідно до положень ч.2 ст.432 ЦПК України суд може визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд не врахував, що виданий Деснянським районним судом м.Києвавиконавчий лист № 754/13360/15-ц від 11 жовтня 2021 року не визнаний ухвалою суду таким, що не підлягає виконанню, що у свою чергу свідчить про помилковість висновків суду. При цьому намагання суду пов`язати видачу 24 грудня 2012 року Деснянським районним судом м.Києва виконавчого листа № 2-2555 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості в розмірі 103495,97 грн., із виконанням виконавчого листа № 754/13360/15-ц від 11 жовтня 2021 року, не грунтуються на законі і матеріалах справи та є очевидно надуманими і безпідставними. Посилання суду в ухвалі на повторність примусового виконання одного й того самого зобов`язання, що на думку суду є підставою для скасування постанови, взагалі не мають правового значення, оскільки не є передбаченою ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для повернення виконавчого документастягувачу без прийняття до виконання. Тобто, закон не надає виконавцю права суб`єктивно оцінювати правомірність видачі судом виконавчого документа. А відтак висновки суду щодо незаконності оскаржуваної постанови про відкриття провадження є помилковими. Апеляційний суд звертає увагу, що питання виконання чи невиконання зобов`язання боржником вирішується при розгляді справи по суті, а не під час судового контролю щодо виконання судових рішень, які набрали законної сили і які підлягають обов`язковому виконанню. Із судових рішень у справі № 754/13360/15-ц не вбачається будь-яких заперечень боржника з цього приводу. Це по-перше. І по-друге, згідно приписів ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній чи адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Отже, процесуальний закон покладає на суд безумовний обов`язок врахування обставин, встановлених рішенням суду в іншій справі, у якій брали участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєситру судових рішень. Вирішуючи скаргу, суд не звернув уваги та не з`ясував, що в Єдиному державному - 6 - реєстрі судових рішень міститься ухвала Деснянського районного суду м.Києва від 14 грудня 2015 року у справі № 2603/1363/12 про задоволення заяви ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» і заміну сторони у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа № 2-2555/12, виданого 24 грудня 2012 року Деснянським районним судом м.Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та застави транспортного засобу № 11327269000 від 02 квітня 2008 року в розмірі 102471,26 грн., а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 1024,71 грн., а саме - заміну стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія». Вказаною ухвалою встановлені наступні обставини, а саме, що: - рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 21 травня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 11 липня 2012 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 102471,26 грн. 26 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1024,71 грн. Цим же рішенням відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк» про зміну умов кредитного договору у зв`язку з істотною зміною обставин. На примусове виконання вказаного рішення видано виконавчий лист № 2-2555/12 р. від 24 грудня 2012 року; - 20 квітня 2015 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу № 17, за умовами якого банк відступив товариству право вимоги до ряду боржників, в тому числі боржника ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту та застави транспортного засобу № 11327269000 від 02 квітня 2008 року, а також до боржниці ОСОБА_2 за договором поруки № 194014 від 02 квітня 2008 року. Тобто, апеляційним судом незаперечно встановлено, що виконавчий лист № 2-2555/12 від 24 грудня 2012 року виданий Деснянським районним судом м.Києва у справі, в якій згідно встановлених обставин стороною договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11327269000 від 02 квітня 2008 року є ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 є поручителем. Водночас, в даній справі № 754/13360/15-ц спірні правовідносини виникли на підставі іншого зобов`язання, а саме договору про надання даного споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11384405000 від 19 серпня 2008 року, стороною якого є ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 є поручителем. Отже, наведені вище виконавчі листи видані на підставі різних судових рішень, у різних судових справах та витікають із різних правовідносин, що спростовує висновки суду першої інстанції про повторність примусового виконання. Суд наведеного не врахував, що призвело до неправильного вирішення скарги. Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, - 7 - постановлення законного й обґрунтованого рішення (п.п.113,114 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 522/9893/17). З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не грунтується на матеріалах справи та вимогах закону і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення. Вирішуючи скаргу ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає, оскільки приватний виконавець при відкритті виконавчого провадження на підставі виданого Деснянським районним судом м.Києва виконавчого листа № 754/13360/15-ц від 11 жовтня 2021 року діяв діяв правомірно, відповідно до закону і права боржника порушені не були. При цьому посилання ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу щодо притягнення його двічі до відповідальності надумані та безпідставні, оскільки як вище вказувалося зобов`язання за виконавчими листами є різними, у одному зобов`язанні він є позичальником, у іншому - поручителем. Даючи оцінку доводам учасників, викладеним у апеляційній скарзі і відзиві, з огляду на низку тверджень сторін, що не стали предметом аналізу в даній постанові, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Колегія суддів враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування єдостатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону. Керуючись ст.ст.259, 374, 376, 381 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» задоволити. Ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 13 червня 2022 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги боржника ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Кошарського Олександра Володимировича. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Головуючий Судді: