Постанова 4852 № 215/4089/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 лютого 2023 року м. Дніпросправа № 215/4089/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Шлай А.В., Прокопчук Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 року (суддя суду першої інстанції Дєєв М.В.) в адміністративній справі №215/4089/21, прийняту без виклику сторін, за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська поліклініка №5» Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною,- ВСТАНОВИВ: Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 повернуто позивачу. Не погодившись з ухвалою суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм процесуального права просить оскаржувану ухвалу скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збору, не враховано його скрутне матеріальне становище, внаслідок чого повернуто позовну заяву позивачеві. Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, на думку відповідача, відсутні підстави для її скасування в апеляційному порядку. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку дослідженим судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 29.06.2021 року до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Криворізька міська поліклініка №5 Криворізької міської ради, про: - визнання протиправною бездіяльності за результатом розгляду заяви від 21.05.20 у сфері управління, яка виявилась у порушені встановленого порядку ст.3,22,144 Конституції України та зобов`язати прийняти рішення в розумінні п. 19 ч.1 ст. 4 КАСУ; - визнання протиправною бездіяльності за результатом розгляду заяви від 21.05.20 р. у сфері управління, яка виявилася у відмові надати гарантійний лист, щодо дослідження на кальцитонін, Са++, ТТГ, Т4св, ТЗсв, Т4 общ, Т4,ТЗ, розширеного біо-хімічного аналізу досліджень крові на ступінь розладу функцій надпочечників та підшлункової залози із одного забору крові буде проведено у повному обсязі, та встановити наявність компетенції у наданні гарантійного листа; - визнання протиправною бездіяльності за результатом розгляду заяви від 21.05.20 р. у сфері управління, яка виявилася у відмові зазначити по-місячно кількість досліджень закладом на Т4св, ТЗсв, Т4 общ, ТЗ общ, Т4, ТЗ, кальцитонін, Са++ у 2020 році, та встановити наявність компетенції у наданні такої інформації; - визнання протиправною бездіяльності за результатом розгляду заяви від 21.05.20 р. у сфері управління, яка виявилася у відмові надати повідомлення про повноваження осіб, які розглядали заяву і надати належно завірені копії заяви з реєстраційними номерами.. 05.07.2021 року ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Криворізька міська поліклініка №5 Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною передано на розгляд Дніпропетровському окружному адміністративному суду. 27.07.2021 року вказана справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Дєєву М.В. 02.08.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відмовлено у задоволенні заяв ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду та про звільнення від сплати судового збору, адміністративний позов залишено без руху, через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме пропущено встановлений строк звернення до суду, не надано доказів сплати судового збору та встановлено строк для усунення недоліків. Позивач отримав вищевказану ухвалу 10.09.2021 року, що підтверджується поштовим повідомленням долученим до матеріалів справи. 17.09.2021 року на адресу суду надійшла заява на виконання вимог ухвали від 02.08.2021 року відповідно до якої просить звільнити від сплати судового збору, у зв`язку з тим, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача, на підтвердження надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 17.05.2021 року №515, відповідно до яких позивачем отримано дохід: 1 квартал 2020 р. 101,19 грн., 2 квартал 2020 р. 101,19 грн., 3 квартал 2020 р. 104,25 грн., 4 квартал 2020 р. 24 017,37 грн. Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що сума судового збору не перевищує 5% доходу позивача за попередній рік. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. (ч. 1 ст. 169 КАС Украхни) Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, суд повертає адміністративний позов, в разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Згідно з частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким законом є Закон України «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною. Як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина 2 цієї ж статті): 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд зазначає, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним. З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Що ж до самих умов, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням. Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб. Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним. Отже, положення частини першої статті 133 КАС України як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 133 КАС та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону. Колегія суддів наголошує, що частина 1 статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18. Як видно з матеріалів справи позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, предметом якого є захист прав щодо отримання доступу до інформації. Позивач не відноситься до жодної з категорій осіб, визначених ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» як таких, що мають право на звільнення від сплати судового збору. Як встановлено судом першої інстанції сума судового збору, що підлягала сплаті при поданні позову не перевищує 5% від суми доходу за попередній рік. Відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору. При цьому, позивачем не надано до суду документ про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн., в зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про не усунення позивачем недоліків скарги та як наслідок правомірно повернув позову заяву ОСОБА_1 . З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, а підстави для зміни чи скасування ухвали відсутні. Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 року в адміністративній справі №215/4089/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя А.В. Шлай суддя Т.С. Прокопчук