LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Житомирський апеляційний суд296/6859/22

від 16.02.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови суду. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/6859/22 Головуючий у 1-й інст. Аксьонов В. Є. Категорія ч.1 ст. 184 КУпАП Доповідач Радченко С. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 лютого 2023 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Радченко С.В., за участі: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 05 грудня 2022 року, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 05 грудня 2022 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді попередження. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496 грн. 20 коп. Згідно постанови суду, ОСОБА_1 12.09.2022 року, о 12 год. 20 хв., в АДРЕСА_1 , ухилялась від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий приніс до ліцею №24 м.Житомира електронну цигарку і використовував її за призначенням. Своїми діями ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді місцевого суду скасувати, як незаконну, а своїм рішенням закрити провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. При цьому, зазначає, що вранці 12.09.2022 року вона якісно виконуючи свої батьківські обов`язки, відвела свого сина ОСОБА_3 до Житомирського екологічного ліцею № 24 для навчання, і весь навчальний день дитина знаходилась під наглядом вчителів (навчального персоналу), вона того ж дня, зокрема о 12 год. 20 хв. перебувала на роботі в ЗАТ «Житомирські ласощі». Зазначає, що батьківські обов`язки нею виконуються повно і якісно, приділяється належна увага дитині в догляді за нею та їх вихованні, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини помилкові (надумані). Вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, оскільки ОСОБА_4 виховується в добропорядній сім`ї, йому приділяється належна увага щодо виховання, вона приймає активну участь у його житті. Наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення не містить ознак об`єктивної сторони даного правопорушення, зокрема, в чому саме полягає ухилення особи від виконання обов`язків щодо догляду за дитиною, не конкретизовані норми законодавства, якими ці обов`язки передбачені та які вимоги порушено. Крім того, в апеляційній скарзі апелянт порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження з причин того, що постанова винесена без її участі, копію постанови суду отримано лише 08.12.2022 року, а тому вважає, що їй слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду. Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Нормами ст.280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Вирішуючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , суд першої інстанції вище наведених вимог закону та нормативних актів не дотримався. Обґрунтовуючи висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, суд першої інстанції в оскаржуваній постанові послався як на докази: заяви та письмові пояснення батьківського колективу учнів 5-Г класу ліцею №24 м.Житомира; довідку про результати розгляду перевірки за повідомленням батьківського колективу учнів 5-Г класу ліцею №24 м.Житомира та інші матеріалами справи. Дослідивши наявні докази, апеляційний суд не погоджується з таким висновком, оскільки суд першої інстанції належним чином не дотримався вимог ст.ст.7, 245, 252, 280 КУпАП, внаслідок чого дійшов неправильного висновку про доведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.184 КУпАП. Так, частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Апеляційний суд зауважує, що за змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, як вбачається з матеріалів справи, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення від 12.09.2022 року та оскаржуваної постанови суду, не знайшло свого підтвердження в чому саме проявилася об`єктивна сторона вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, зокрема те, чи взагалі ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання сина ОСОБА_4 (які саме дії вчинила чи не вчиняла ОСОБА_1 спрямовані на ухилення від виконання батьківських обов`язків), чи була заподіяна шкода інтересам сина ОСОБА_4 , (потерпілими від вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП є неповнолітні особи по відношенню яких здійснюється ухилення від виконання батьківських обов`язків), як цього вимагає диспозиція ч.1 ст.184 КУпАП. Крім того, апеляційний суд звертає увагу і на те, що диспозиція ч.1 ст.184 КУпАП, є бланкетною (тобто має відсильний характер до інших нормативних актів). Разом з цим, згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 12.09.2022 року, жодне посилання в ньому на порушення батьківських обов`язків ОСОБА_1 (наприклад положень ст.150 Сімейного Кодексу, тощо) відсутнє. З урахуванням наведеного та встановлених судом апеляційної інстанції обставин, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №665350 від 12.09.2022 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП, в розумінні ст.251 КУпАП, не може підтверджувати вчинення останньою правопорушень, оскільки процесуальну процедуру та факт його складення, проведено з істотними порушеннями вимог ст.255 КУпАП. В свою чергу, суд першої інстанції за результатами розгляду справи, постановляючи рішення, вийшов за межі звинувачення (інкримінованого правопорушення ОСОБА_1 ), викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення, пославшись на обставини, не відображені в протоколі, а саме що син ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , систематично своїми діями порушує дисципліну в класі, зриває уроки, вчиняє неправомірні дії стосовно однокласників, численні профілактичні бесіди з ним щодо дотримання правил і норм поведінки у шкільному колективі не дали належних результатів. В даному випадку, інші докази, покладенні судом в обґрунтування винності ОСОБА_1 , зокрема, заяви та письмові пояснення батьківського колективу учнів 5-Г класу ліцею №24 м.Житомира, довідка про результати розгляду перевірки за повідомленням батьківського колективу учнів 5-Г класу ліцею №24 м.Житомира, при встановленні наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП, правового значення не мають. Жодні належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 в ухиленні від виконання батьківських обов`язків 12.09.2022 року, в матеріалах справи відсутні. Таким чином, аналізуючи докази в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 апеляційний суд приходить до висновку, що є обґрунтований сумнів того, що остання вчинила відносно свого неповнолітнього сина ухилення від виконання батьківських обов`язків. Виходячи з вищезазначеного, вирішуючи справу, суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду, викладені в оскарженій постанові висновки щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, не ґрунтуються на належно перевірених та допустимих доказах. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності. Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення. Отже, сукупністю досліджених доказів в справі про адміністративне правопорушення не доведено винуватість ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП поза розумним сумнівом, тому апеляційний суд вважає необхідним постанову суду скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення, На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови суду. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 05 грудня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя С.В. Радченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»