Постанова 4805 № 296/10468/25

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/10468/25 Головуючий у 1-й інст. Аксьонов В. Є. Номер провадження №33/4805/457/26 Категорія ч.2 ст.184 КУпАП Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 лютого 2026 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Поліщук Тетяни Олександрівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 28 жовтня 2025 року, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, встановив: Постановою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 28 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1 700 ( одна тисяча сімсот ) грн 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 09.09.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання батьківських обов`язків передбачених законодавством відносно своєї доньки ОСОБА_2 2016 року народження, а саме не забезпечила належних умов для життя дитини, внаслідок чого, відповідно до акту оцінки рівня безпеки дитини від 09.09.2025 дитину було поміщено до дитячої міської лікарні. Дане адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинила повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.184 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.184 КУпАП. Не погоджуючись з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема, зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не містить ознак об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, оскільки в ньому не конкретизовано, в чому саме полягає ухилення особи від виконання батьківських обов`язків щодо неповнолітньої доньки, а також не зазначено, які саме норми законодавства, якими передбачені відповідні обов`язки, були порушені. Крім того, звернула увагу на відсутність у матеріалах справи негативних характеристик щодо неї, а також відомостей, які б підтверджували нехтування нею процесом виховання дитини та неналежне забезпечення умов її проживання. Зауважила, що диспозиція статті 184 КУпАП є бланкетною та відсилає до інших нормативно-правових актів, у зв`язку з чим ухиленням від виконання батьківських обов`язків не може вважатися будь-яка дія, а лише невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством. Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 посилається на те, що постанова винесена без її участі, копію постанови суду нею отримано засобами поштового зв`язку 15.11.2025. Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Частиною першою статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Частина друга цієї статті передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення. Обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст.150 СК України. До кола обов`язків батьків входить турбота про здоров`я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини. У розумінні положень ч.1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Відповідно до ч.1 та 6 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону. Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст.251 КУпАП. Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП. Як правильно встановив суддя місцевого суду та вбачається з матеріалів справи, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, підтверджується: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 466958 від 10.09.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_1 09.09.2025 о 11 год 30 хв за місцем свого проживання АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання батьківських обов`язків передбачених законодавством відносно своєї доньки ОСОБА_2 2016 року народження в частині виховання та забезпечення належних умов для життя дитини, внаслідок чого, відповідно до акту оцінки рівня безпеки дитини від 09.09.2025 з 22 ліцею м. Житомира дитину було поміщено до дитячої міської лікарні, чим вчинила правопорушення, передбачене частиною ч.2 ст.184 КУпАП (а.с.1); - рапортом працівника поліції від 11.09.2025, згідно якого, на обліку у службі (управління) у справах дітей ЖМР, протягом шести місяців перебуває родина ОСОБА_1 , яка має на вихованні малолітню доньку ОСОБА_2 , як сім`я, що опинилась в складних життєвих обставинах, а саме в зв`язку з тим, що мати не забезпечує останній належних умов для життя. ОСОБА_1 двічі було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.184 КУпАП. За вищевказаним місцем проживання, під час відвідування, систематично речі розкидані по всіх кімнатах, немає жодної вільної поверхні, безліч непотрібних та брудних речей, через які неможливо пройти, неприємний запах, брудна підлога. Дані речі, мати ОСОБА_1 приносить з вулиці, на прохання працівників служби (управління) у справах дітей ЖМР, представника поліції викинути зайві та непотрібні речі не реагує. На даний час, змін взагалі не відбулось, ОСОБА_1 продовжує в своє помешкання заносити непотрібні речі. Окрім цього протягом літа 2025 року до місця проживання ОСОБА_1 , неможливо потрапити, так як остання до помешкання не допускає. Також неодноразово надходили скарги від сусідів, щодо виховання ОСОБА_1 своєї доньки, яка змушує останню прибирати безлад, закриває доньку в квартирі, постійно кричить. Зі слів малолітньої ОСОБА_2 , вона почувається пригніченою, тому що їй соромно запрошувати своїх подруг до свого місця проживання, які насміхаються з неї та її матері, яка з квартири влаштувала смітник, через який неможливо пройти. У зв`язку з вищезазначеним, 09.09.2025 працівниками служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради та Житомирського міського центру соціальних служб міської ради, малолітню ОСОБА_2 , з ліцею №22 м. Житомира, вилучено актом оцінки рівня безпеки дитини та тимчасово поміщено до дитячої міської лікарні (а.с.2,3); - письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 10.09.2025, згідно яких, остання підтвердила обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (а.с.4); - копією відповіді від КП лікарня №2 від 09.09.2025 №2216, згідно якої, стаціонар для обслуговування дитячого населення повідомляє, що 09.09.2025 о 12 год 40 хв до педіатричного відділення №3 була госпіталізована дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитина була доставлена бригадою швидкої допомоги у супроводі головного спеціаліста служби (управління) у справах дітей ОСОБА_3 , згідно Акту проведення оцінки рівня безпеки дитини (а.с.6); - копіями актів спроби обстеження умов проживання служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради від 22.08.2025, від 26.08.2025, від 12.06.2025, від 25.08.2025 (а.с.6-9); - копією постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 25.04.2025, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.184 ч.1 КУпАП (а.с.12,13). Під час апеляційного розгляду встановлено, що суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП. Кваліфікуючою ознакою правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 184 КУпАП, є ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у протоколі про адміністративне правопорушення посилань на конкретні норми законодавства, якими передбачені обов`язки батьків, не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки суд першої інстанції не змінював обсяг обвинувачення, а здійснив правову оцінку зафіксованих у протоколі дій з урахуванням норм сімейного та спеціального законодавства, які визначають зміст батьківських обов`язків. При цьому судом не допущено виходу за межі викладених у протоколі обставин, а наведені норми законодавства застосовано виключно для з`ясування правового змісту інкримінованих дій, що відповідає вимогам ст. 280 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про відсутність ознак об`єктивної сторони адміністративного правопорушення є безпідставними, оскільки з протоколу та інших матеріалів справи вбачається бездіяльність ОСОБА_1 , яка полягала у незабезпеченні належних умов проживання, виховання та безпеки дитини, що підтверджується сукупністю досліджених доказів. Таким чином, у діях ОСОБА_1 наявні об`єктивна та суб`єктивна сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення є безпідставними та спростовуються сукупністю досліджених у справі доказів, яким суд першої інстанції надав належну та об`єктивну оцінку, що також перевірено судом апеляційної інстанції. З огляду на викладене, апеляційним переглядом справи не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою та підтверджуються матеріалами справи, а інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на нові факти чи докази, які б свідчили про незаконність оскаржуваної постанови. Будь-яких переконливих доводів, які б ставили під сумнів висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, апелянтом не наведено. Керуючись ст.294 КУпАП, суд постановив: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 28 жовтня 2025 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 28 жовтня 2025 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Галацевич